Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йозеф Ґірса (чеськ. Josef Girsa) (1874 - 1967) — чехословацький дипломат. Голова торговельної місії ЧСР в УРСР (1921-1931).
| Йозеф Ґірса Josef Girsa | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1921 — 1931 | |||
| Народження: | 6 жовтня 1874[1] | ||
| Смерть: | 22 листопада 1967[1] (93 роки) Прага | ||
| Батько: | Йозеф Ґірс | ||
| Діти: | Іван, Віра, Михайло | ||
Біографія
Закінчив чотирикласну школу в Житомирі. У 1896 році поступив в Уманське головне училище садівництва. Це училище з 1859 року перебувало в знаменитому дендропарку «Софіївка», заснованому графом Станіславом Потоцьким наприкінці XVIII-початку XIX століть. Там же Йозеф відвідував приватні просвітницькі курси. Він володів російською, чеською та польською мовами досконало, а німецькою достатньо, як писав у анкеті.
З 1898 року проходив практику в маєтках графа Альфреда Потоцького в Подільській губернії. Там працював керуючим п'ятьма графськими економіями його батько, теж Йозеф Гірса. Після практики Йозеф сім років працював керуючим «економією» графа в Колобабінцях. Наприкінці 1903-го - початку 1904 року стався конфлікт з директором цукрового заводу Романським, після чого обидва Гірса син та батько звільнилися. У 1904 році вступив на службу до князя керуючим маєтком в Корсуні в Канівському повіті Київської губернії.
Слідом за ним в Корсунь переїхали його батько з матір'ю і сестра Марія. Вони купили там будинок. Восени 1904 року в Корсунь приїхав брат Йосефа Вацлав. Він, асистент київської університетської клініки, був запрошений князем Миколою Лопухіним-Демідовим як особистий лікар і одночасно завідувачем лікарнею в Корсуні. 2 лютого 1906 Йозеф одружився з 17-річною Олександрою Трохимівною Ромашко, православною українкою, уродженкою Корсуня. 6 липня 1907 в молодій сім'ї народився син, який отримав при хрещенні в православній церкві Корсуні ім'я Іван (Ян). Через три роки, 12 травня 1910 року, у них народилася дочка Віра, хрещена в тій же церкві. А в 1909 році родина усиновила новонародженого хлопчика Михайла. Усиновлення було проведено в консисторії м. Києва. Після смерті князя Миколи Лопухіна-Демідова у 1910 році Йозеф Гірса покинув його маєток.
У 1912 році він стає керівником цукрового заводу і економії Мар'ївської акціонерної компанії в Ольховатці Воронезької губернії.
У 1914 році, після початку Першої світової війни, Й. Гірса був мобілізований до царської армії і призначений керівником заводів і господарств, які працювали на військові потреби там же, у Воронезькій губернії. Це дозволило йому брати участь в постачанні чехословацьких військових частин та військовополонених в таборах. Після Лютневої революції він продовжував службу при Тимчасовому уряді. Свого часу навіть був обраний головою місцевого виконавчого комітету.
В Україні
Після Жовтневого перевороту Йозеф повернувся в Україну. Тут була при владі Українська Центральна Рада, а згодом гетьманат Павло Скоропадський. Йозеф Гірса працював у 1918 році керівником цукрового заводу в Малій Висці Херсонській губернії (нині Кіровоградська обл.), а потім наприкінці 1918 і в 1919 роках був членом колегії Дубов'язівського цукрового заводу в Чернігівській губернії (нині в Сумській області).
В документах особистої справи, що зберігається в архіві МЗС Чеської Республіки, і в рукописах спогадів із сімейного архіву сказано, що після приходу більшовиків з чекістами в Україну Йозеф у липні 1919 році був заарештований. Це сталося в Києві, на квартирі його брата Вацлава на Великій Житомирській. Його відвезли в Конотоп, повітовий центр Дубов'язівка, там ув'язнили. Разом з заарештованими поляками засудили до розстрілу. Врятувала його дружина Олександра. Вона зібрала робочих цукрового заводу і жителів найближчих сіл, які заступилися за нього перед більшовиками.
6 серпня 1920 перед відправкою в Брянськ, Й. Гірса попрощався з дружиною на станції в Конотопі. У Брянську його записали в групу польських заручників, які підлягають обміну на полонених більшовиків, і перевезли в Москву.
Робота в Польщі
Йозефа Гірса та інших заручників доставили в арештантському вагоні з Москви до Варшави і передали польській владі. Так в травні 1920 року, провівши майже рік в ув'язненні, він опинився в Польщі. Про сім'ю нічого не знав. Він писав: «Україна була зайнята більшовиками, ... мій план їхати з Польщі до сім'ї був невиконаного. Це мене пригнічувало, але виходу з положення, не було. Подумавши, я вирішив залишитися в Польщі ... ». У пошуках заробітку Й. Гірса пішов у Варшаві до Міністерства землеробства, де зустрів знайомих по Україні агрономів. На наступний день він дізнався, що прийнятий на службу як уповноважений міністерства в Познаньській частині Польщі. Приїхавши в Познань, він із захопленням взявся за нову справу. Думка про пошуки родини не залишала його, але в цей час йшла війна між Польщею та радянською Росією. Нічого не можна було вдіяти. З 15 червня 1920 року по 20 травня 1921-го працював службовцем VII класу в Польському міністерстві землеробства в Познані.
На дипломатичній службі
Подальша доля Йозефа Гірса пов'язана з його службою в Міністерстві закордонних справ Чехословацької Республіки як дипломата, акредитованого спочатку в УРСР, потім РРФСР та згодом в СРСР.
Першим питанням переговорів була репатріація військовополонених і громадян. В червні 1920 року розпочали працювати репатріаційні місії Червоного Хреста. Чехословацькі місії очолили: у Москві майор Йозеф Скала, а в Харкові капітан Я. Шагрена. Місії мали філії в ряді великих міст: Петрограді, Києві, Тифлісі та ін. Українською місією в Празі керував Михайло Левицький.
Заходи з репатріації завершувалися наприкінці літа 1921 року, і місії Червоного хреста перетворювалися в державні торговельні місії з консульськими функціями. Вони вимагали компетентних працівників. Й. Гірса, ще працюючи в Польщі, 29 квітня 1921 написав заяву в МЗС Чехословаччини про бажання вступити туди на роботу. 17 травня 1921 він був прийнятий як договірний службовець VIII класу і почав готуватися до служби в новому амплуа - чиновником торгової місії. Після пошуків співробітників він знайшов тільки трьох, які погодилися їхати з ним до Росії.
24 липня Й. Гірса із співробітниками виїхав з Варшави і через три дні прибув до Мінська, від якого до Москви їхали ще два дні.
6 серпня 1921 року Й. Гірса прибув до Харкова, в той час столицю України, як голова торговельної місії ЧСР в УРСР. У Харкові він дізнався, що родина перебуває в Корсуні, що мати померла в 1920 році від серцевого нападу після того, як більшовики реквізували будинок. На другий день він був прийнятий головою Раднаркому України Християном Раковським, якому вручив свої вірчі грамоти. Прийом був люб'язний і урочистий. Після офіційного прийому почалася приватна бесіда, під час якої Й. Гірса попросив Х. Раковського про сприяння в переїзді сім'ї з Корсуні до Харкова. Той був здивований, що його сім'я перебуває в Україні, і тут же розпорядився надати спеціальний вагон-салон для переїзду сім'ї.
В Корсунь, разом з вагоном-салоном і запасом продовольства, був відряджений співробітник місії А. М. Брабець. Дружина Олександра, що перенесла висипний, а потім черевної тиф, була сильно ослаблена і виснажена. Діти Віра і Михайло також хворіли на тиф, але в більш легкій формі.
Йозеф Гірса наприкінці того ж місяця був призначений також головою торгової місії в РРФСР і став представником своєї країни в двох радянських республіках. Він виїхав з родиною до Москви, залишивши в Харкові своїм заступником члена колишньої репатріаційної місії Вацлава Бенеша, полтавського чеха, якого йому ще в Празі рекомендував брат Вацлав. Вірчі грамоти в Москві Й. Гірса здав 10 жовтня 1921.
28 травня 1931 року повернувся у Чехословаччину, де у 1932 році став пенсіонером за інвалідністю. Помер у 1967 році, похований на Ольшанському цвинтарі у Празі.
Див. також
Посилання
- Посольство Чеської Республіки в Києві. З історії взаємних відносин [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Дипломаты Йосеф и Вацлав Гирса. Окончание [ 8 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozef Girsa chesk Josef Girsa 1874 1967 chehoslovackij diplomat Golova torgovelnoyi misiyi ChSR v URSR 1921 1931 Jozef Girsa Josef Girsa Prapor Golova torgovelnoyi misiyi ChSR v URSR 1921 1931 Narodzhennya 6 zhovtnya 1874 1874 10 06 1 Smert 22 listopada 1967 1967 11 22 1 93 roki PragaBatko Jozef GirsDiti Ivan Vira MihajloBiografiyaZakinchiv chotiriklasnu shkolu v Zhitomiri U 1896 roci postupiv v Umanske golovne uchilishe sadivnictva Ce uchilishe z 1859 roku perebuvalo v znamenitomu dendroparku Sofiyivka zasnovanomu grafom Stanislavom Potockim naprikinci XVIII pochatku XIX stolit Tam zhe Jozef vidviduvav privatni prosvitnicki kursi Vin volodiv rosijskoyu cheskoyu ta polskoyu movami doskonalo a nimeckoyu dostatno yak pisav u anketi Z 1898 roku prohodiv praktiku v mayetkah grafa Alfreda Potockogo v Podilskij guberniyi Tam pracyuvav keruyuchim p yatma grafskimi ekonomiyami jogo batko tezh Jozef Girsa Pislya praktiki Jozef sim rokiv pracyuvav keruyuchim ekonomiyeyu grafa v Kolobabincyah Naprikinci 1903 go pochatku 1904 roku stavsya konflikt z direktorom cukrovogo zavodu Romanskim pislya chogo obidva Girsa sin ta batko zvilnilisya U 1904 roci vstupiv na sluzhbu do knyazya keruyuchim mayetkom v Korsuni v Kanivskomu poviti Kiyivskoyi guberniyi Slidom za nim v Korsun pereyihali jogo batko z matir yu i sestra Mariya Voni kupili tam budinok Voseni 1904 roku v Korsun priyihav brat Josefa Vaclav Vin asistent kiyivskoyi universitetskoyi kliniki buv zaproshenij knyazem Mikoloyu Lopuhinim Demidovim yak osobistij likar i odnochasno zaviduvachem likarneyu v Korsuni 2 lyutogo 1906 Jozef odruzhivsya z 17 richnoyu Oleksandroyu Trohimivnoyu Romashko pravoslavnoyu ukrayinkoyu urodzhenkoyu Korsunya 6 lipnya 1907 v molodij sim yi narodivsya sin yakij otrimav pri hreshenni v pravoslavnij cerkvi Korsuni im ya Ivan Yan Cherez tri roki 12 travnya 1910 roku u nih narodilasya dochka Vira hreshena v tij zhe cerkvi A v 1909 roci rodina usinovila novonarodzhenogo hlopchika Mihajla Usinovlennya bulo provedeno v konsistoriyi m Kiyeva Pislya smerti knyazya Mikoli Lopuhina Demidova u 1910 roci Jozef Girsa pokinuv jogo mayetok U 1912 roci vin staye kerivnikom cukrovogo zavodu i ekonomiyi Mar yivskoyi akcionernoyi kompaniyi v Olhovatci Voronezkoyi guberniyi U 1914 roci pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni J Girsa buv mobilizovanij do carskoyi armiyi i priznachenij kerivnikom zavodiv i gospodarstv yaki pracyuvali na vijskovi potrebi tam zhe u Voronezkij guberniyi Ce dozvolilo jomu brati uchast v postachanni chehoslovackih vijskovih chastin ta vijskovopolonenih v taborah Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi vin prodovzhuvav sluzhbu pri Timchasovomu uryadi Svogo chasu navit buv obranij golovoyu miscevogo vikonavchogo komitetu V UkrayiniPislya Zhovtnevogo perevorotu Jozef povernuvsya v Ukrayinu Tut bula pri vladi Ukrayinska Centralna Rada a zgodom getmanat Pavlo Skoropadskij Jozef Girsa pracyuvav u 1918 roci kerivnikom cukrovogo zavodu v Malij Visci Hersonskij guberniyi nini Kirovogradska obl a potim naprikinci 1918 i v 1919 rokah buv chlenom kolegiyi Dubov yazivskogo cukrovogo zavodu v Chernigivskij guberniyi nini v Sumskij oblasti V dokumentah osobistoyi spravi sho zberigayetsya v arhivi MZS Cheskoyi Respubliki i v rukopisah spogadiv iz simejnogo arhivu skazano sho pislya prihodu bilshovikiv z chekistami v Ukrayinu Jozef u lipni 1919 roci buv zaareshtovanij Ce stalosya v Kiyevi na kvartiri jogo brata Vaclava na Velikij Zhitomirskij Jogo vidvezli v Konotop povitovij centr Dubov yazivka tam uv yaznili Razom z zaareshtovanimi polyakami zasudili do rozstrilu Vryatuvala jogo druzhina Oleksandra Vona zibrala robochih cukrovogo zavodu i zhiteliv najblizhchih sil yaki zastupilisya za nogo pered bilshovikami 6 serpnya 1920 pered vidpravkoyu v Bryansk J Girsa poproshavsya z druzhinoyu na stanciyi v Konotopi U Bryansku jogo zapisali v grupu polskih zaruchnikiv yaki pidlyagayut obminu na polonenih bilshovikiv i perevezli v Moskvu Robota v PolshiJozefa Girsa ta inshih zaruchnikiv dostavili v areshtantskomu vagoni z Moskvi do Varshavi i peredali polskij vladi Tak v travni 1920 roku provivshi majzhe rik v uv yaznenni vin opinivsya v Polshi Pro sim yu nichogo ne znav Vin pisav Ukrayina bula zajnyata bilshovikami mij plan yihati z Polshi do sim yi buv nevikonanogo Ce mene prignichuvalo ale vihodu z polozhennya ne bulo Podumavshi ya virishiv zalishitisya v Polshi U poshukah zarobitku J Girsa pishov u Varshavi do Ministerstva zemlerobstva de zustriv znajomih po Ukrayini agronomiv Na nastupnij den vin diznavsya sho prijnyatij na sluzhbu yak upovnovazhenij ministerstva v Poznanskij chastini Polshi Priyihavshi v Poznan vin iz zahoplennyam vzyavsya za novu spravu Dumka pro poshuki rodini ne zalishala jogo ale v cej chas jshla vijna mizh Polsheyu ta radyanskoyu Rosiyeyu Nichogo ne mozhna bulo vdiyati Z 15 chervnya 1920 roku po 20 travnya 1921 go pracyuvav sluzhbovcem VII klasu v Polskomu ministerstvi zemlerobstva v Poznani Na diplomatichnij sluzhbiPodalsha dolya Jozefa Girsa pov yazana z jogo sluzhboyu v Ministerstvi zakordonnih sprav Chehoslovackoyi Respubliki yak diplomata akreditovanogo spochatku v URSR potim RRFSR ta zgodom v SRSR Pershim pitannyam peregovoriv bula repatriaciya vijskovopolonenih i gromadyan V chervni 1920 roku rozpochali pracyuvati repatriacijni misiyi Chervonogo Hresta Chehoslovacki misiyi ocholili u Moskvi major Jozef Skala a v Harkovi kapitan Ya Shagrena Misiyi mali filiyi v ryadi velikih mist Petrogradi Kiyevi Tiflisi ta in Ukrayinskoyu misiyeyu v Prazi keruvav Mihajlo Levickij Zahodi z repatriaciyi zavershuvalisya naprikinci lita 1921 roku i misiyi Chervonogo hresta peretvoryuvalisya v derzhavni torgovelni misiyi z konsulskimi funkciyami Voni vimagali kompetentnih pracivnikiv J Girsa she pracyuyuchi v Polshi 29 kvitnya 1921 napisav zayavu v MZS Chehoslovachchini pro bazhannya vstupiti tudi na robotu 17 travnya 1921 vin buv prijnyatij yak dogovirnij sluzhbovec VIII klasu i pochav gotuvatisya do sluzhbi v novomu amplua chinovnikom torgovoyi misiyi Pislya poshukiv spivrobitnikiv vin znajshov tilki troh yaki pogodilisya yihati z nim do Rosiyi 24 lipnya J Girsa iz spivrobitnikami viyihav z Varshavi i cherez tri dni pribuv do Minska vid yakogo do Moskvi yihali she dva dni 6 serpnya 1921 roku J Girsa pribuv do Harkova v toj chas stolicyu Ukrayini yak golova torgovelnoyi misiyi ChSR v URSR U Harkovi vin diznavsya sho rodina perebuvaye v Korsuni sho mati pomerla v 1920 roci vid sercevogo napadu pislya togo yak bilshoviki rekvizuvali budinok Na drugij den vin buv prijnyatij golovoyu Radnarkomu Ukrayini Hristiyanom Rakovskim yakomu vruchiv svoyi virchi gramoti Prijom buv lyub yaznij i urochistij Pislya oficijnogo prijomu pochalasya privatna besida pid chas yakoyi J Girsa poprosiv H Rakovskogo pro spriyannya v pereyizdi sim yi z Korsuni do Harkova Toj buv zdivovanij sho jogo sim ya perebuvaye v Ukrayini i tut zhe rozporyadivsya nadati specialnij vagon salon dlya pereyizdu sim yi V Korsun razom z vagonom salonom i zapasom prodovolstva buv vidryadzhenij spivrobitnik misiyi A M Brabec Druzhina Oleksandra sho perenesla visipnij a potim cherevnoyi tif bula silno oslablena i visnazhena Diti Vira i Mihajlo takozh hvorili na tif ale v bilsh legkij formi Jozef Girsa naprikinci togo zh misyacya buv priznachenij takozh golovoyu torgovoyi misiyi v RRFSR i stav predstavnikom svoyeyi krayini v dvoh radyanskih respublikah Vin viyihav z rodinoyu do Moskvi zalishivshi v Harkovi svoyim zastupnikom chlena kolishnoyi repatriacijnoyi misiyi Vaclava Benesha poltavskogo cheha yakogo jomu she v Prazi rekomenduvav brat Vaclav Virchi gramoti v Moskvi J Girsa zdav 10 zhovtnya 1921 28 travnya 1931 roku povernuvsya u Chehoslovachchinu de u 1932 roci stav pensionerom za invalidnistyu Pomer u 1967 roci pohovanij na Olshanskomu cvintari u Prazi Div takozhPosolstvo Chehiyi v UkrayiniPosilannyaPosolstvo Cheskoyi Respubliki v Kiyevi Z istoriyi vzayemnih vidnosin 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Diplomaty Josef i Vaclav Girsa Okonchanie 8 travnya 2015 u Wayback Machine Czech National Authority Database d Track Q13550863