Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоган Петер Франк (нім. Johann Peter Frank; 1745—1821) — австрійський лікар німецького походження; реформатор медичної освіти, засновник соціальної гігієни як самостійної наукової дисципліни.
| Йоган Петер Франк | |
|---|---|
| Johann Peter Frank | |
 | |
| Народився | 19 березня 1745 Родальбен |
| Помер | 24 квітня 1821 (76 років) Відень |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Країна |  Королівство Баварія |
| Діяльність | лікар, викладач університету |
| Alma mater | Страсбурзький університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Галузь | медицина |
| Заклад | Віденський університет, Геттінгенський університет, Вільнюський університет, Падуанський університет, Павійський університет. |
| Науковий ступінь | Medicinae Dr. |
| Науковий керівник | Georg Matthäus Gattenhof |
| Вчителі | d[1] |
| Відомі учні | d[1] |
| Членство | d d[2] |
| Діти | Йозеф Франк (медик) |
 Йоган Петер Франк у Вікісховищі | |
Біографія
Йоганн Петер Франк був молодшим з тринадцятьох дітей бакалійника. У 1761 році він вивчав філософію у Меці, а з 1763 року — медицину у Страсбурзькому університеті; у 1776 році закінчив медичний факультет Гайдельберзького університету. Захистивши докторську дисертацію «Дієтика раннього дитячого віку», він отримав звання лікаря та оселився у невеликому лотарингському містечку Бич (фр. Bitche). У 1769 році Франк отримав місце окружного лікаря у Раштаті, де через два роки організував школу для акушерок. Невдовзі він також заснував школу хірургії для фельдшерів.
У 1779 році у Мангейме вийшов перший том його «Системи загальної медичної поліції» («System einer vollständigen medicinischen Polizey»); у 1780 році вийшов другий, а у 1783 році — третій том. У своїй роботі, окрім всього іншого він, обговорюючи питання плодючості населення, висловлювався проти обітниці безшлюбності, що накладався католицькою церквою на священиків, що викликало запекле цькування Франка, і у 1784 році він прийняв пропозицію Геттінгенського університету викладати загальну й спеціальну терапію, фізіологію, патологію, медичну поліцію та судову медицину. Однак вже з наступного року він переїхав до Павії (Північна Італія, Ломбардія) на місце померлого Тіссо. Тут він реорганізував справу викладання в університеті: ввів п'ятий додатковий рік навчання до чотирьох, що існували раніше, сприяв поліпшенню викладання патологічної анатомії і намагався поєднати викладання хірургії та медицини на одному факультеті. Він був призначений директором шпиталю у Павії завідувачем всієї медичної служби Ломбардії. У 1788 році вийшов четвертий том «медичної поліції». У 1792 році він опублікував працю «De curandis hominum morbis epitome» («Лікування чоловічих хвороб»). Був широко відомий також його підручник судової медицини.
У 1795 році він був запрошений у Віденський університет — професором клінічної медицини та директором загальної Віденської міської лікарні і клініки внутрішніх хвороб. У 1802 році була надрукована його автобіографія.
У 1804 році Франк вирішив перейти у Віленський університет — на особливих умовах: йому обіцяли дві «сполучені кафедри» — клініки і особливої терапії, хоча остання статутом Віленського університету і не передбачалась. Сімейство Франків оселилось у домі, що належав університету, який тепер відомий у Вільнюсі як «дім Франка», 17 листопада 1804 року Йоган Петер Франк розпочав читання лекцій у якості професора кафедри клінічної медицини. Ним був складений проект поліпшення викладання медичних наук, прийнятий на загальному засіданні професорів університету 15 жовтня 1804 року. Основними положеннями проекту були сувора послідовність у вивченні медичних наук, продовження навчання на медичному факультеті до 6 років, розширення програми викладання за рахунок створення двох кафедр (головних курсів) і двох додаткових курсів. До семи кафедр, що були передбачені статутом Віленського університету, за новим проектом додавалась ще кафедра особливої терапії. Франк став статським радником.
Пробувши у Вільно 10 місяців, у серпні 1805 року, Франк прибув у Санкт-Петербург, де став ректором і керівником кафедри Медико-хірургічної академії, деканом медичної ради, членом Головного училища управління і отримав звання лейб-медика імператора Олександра I і чин дійсного статського радника з жалуванням 12133 рублі (як лейб-медик він отримував 9033 рублі, як ректор академії — 600 рублів, за завідування кафедрою — 2500 рублів). Франк вдихнув нове життя у Медико-хірургічну академію та поклав початок виділенню суспільної гігієни в Росії у самостійну наукову дисципліну; став членом Російської академії наук.
Протидія Якова Васильовича Вілліє, лейб-хірурга Олександра I, призвела до того, що 25 лютого 1808 року він був «звільнений за проханням від служби з надання пенсії», хоча кафедру ще деякий час займав. Відтак повернувся до Відня, де у 1811 році вийшов 5-й том «медичної поліції», а у 1817 році — 6-й том. Не дивлячись на короткочасне перебування у Санкт-Петербурзі, він залишив помітні сліди; так, за його ініціативою були засновані кафедри фізіології та патології, перетворені клініки, покладена основа ветеринарної школи.
У 1767 році він одружився вперше, але його жінка Катерина померла через рік після одруження від пологової гарячки; через півроку помер його перший син. У 1770 році він одружився вдруге (з Marianne Wittlinsbach), і у грудні 1771 року, у Раштаті, народився син Йозеф, котрий стане професором Віленського університету після від'їзду тата у Санкт-Петербург — з 1805 по 1823 роки.
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/frank-johann-peter/
Література
- Франк Иоганн Петер // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Франк, Иван Петрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Франк, Иван Петрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- М. С. Шойфет. Франк (1745—1821) // 100 великих врачей. — М.: Вече, 2008. — 528 с. — (100 великих). — 5000 экз. — ISBN 978-5-9533-2931-6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogan Peter Frank nim Johann Peter Frank 1745 1821 avstrijskij likar nimeckogo pohodzhennya reformator medichnoyi osviti zasnovnik socialnoyi gigiyeni yak samostijnoyi naukovoyi disciplini Jogan Peter FrankJohann Peter FrankNarodivsya19 bereznya 1745 1745 03 19 RodalbenPomer24 kvitnya 1821 1821 04 24 76 rokiv VidenPohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina Korolivstvo BavariyaDiyalnistlikar vikladach universitetuAlma materStrasburzkij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaGaluzmedicinaZakladVidenskij universitet Gettingenskij universitet Vilnyuskij universitet Paduanskij universitet Pavijskij universitet Naukovij stupinMedicinae Dr Naukovij kerivnikGeorg Matthaus GattenhofVchitelid 1 Vidomi uchnid 1 Chlenstvod d 2 DitiJozef Frank medik Jogan Peter Frank u VikishovishiBiografiyaJogann Peter Frank buv molodshim z trinadcyatoh ditej bakalijnika U 1761 roci vin vivchav filosofiyu u Meci a z 1763 roku medicinu u Strasburzkomu universiteti u 1776 roci zakinchiv medichnij fakultet Gajdelberzkogo universitetu Zahistivshi doktorsku disertaciyu Diyetika rannogo dityachogo viku vin otrimav zvannya likarya ta oselivsya u nevelikomu lotaringskomu mistechku Bich fr Bitche U 1769 roci Frank otrimav misce okruzhnogo likarya u Rashtati de cherez dva roki organizuvav shkolu dlya akusherok Nevdovzi vin takozh zasnuvav shkolu hirurgiyi dlya feldsheriv U 1779 roci u Mangejme vijshov pershij tom jogo Sistemi zagalnoyi medichnoyi policiyi System einer vollstandigen medicinischen Polizey u 1780 roci vijshov drugij a u 1783 roci tretij tom U svoyij roboti okrim vsogo inshogo vin obgovoryuyuchi pitannya plodyuchosti naselennya vislovlyuvavsya proti obitnici bezshlyubnosti sho nakladavsya katolickoyu cerkvoyu na svyashenikiv sho viklikalo zapekle ckuvannya Franka i u 1784 roci vin prijnyav propoziciyu Gettingenskogo universitetu vikladati zagalnu j specialnu terapiyu fiziologiyu patologiyu medichnu policiyu ta sudovu medicinu Odnak vzhe z nastupnogo roku vin pereyihav do Paviyi Pivnichna Italiya Lombardiya na misce pomerlogo Tisso Tut vin reorganizuvav spravu vikladannya v universiteti vviv p yatij dodatkovij rik navchannya do chotiroh sho isnuvali ranishe spriyav polipshennyu vikladannya patologichnoyi anatomiyi i namagavsya poyednati vikladannya hirurgiyi ta medicini na odnomu fakulteti Vin buv priznachenij direktorom shpitalyu u Paviyi zaviduvachem vsiyeyi medichnoyi sluzhbi Lombardiyi U 1788 roci vijshov chetvertij tom medichnoyi policiyi U 1792 roci vin opublikuvav pracyu De curandis hominum morbis epitome Likuvannya cholovichih hvorob Buv shiroko vidomij takozh jogo pidruchnik sudovoyi medicini U 1795 roci vin buv zaproshenij u Videnskij universitet profesorom klinichnoyi medicini ta direktorom zagalnoyi Videnskoyi miskoyi likarni i kliniki vnutrishnih hvorob U 1802 roci bula nadrukovana jogo avtobiografiya U 1804 roci Frank virishiv perejti u Vilenskij universitet na osoblivih umovah jomu obicyali dvi spolucheni kafedri kliniki i osoblivoyi terapiyi hocha ostannya statutom Vilenskogo universitetu i ne peredbachalas Simejstvo Frankiv oselilos u domi sho nalezhav universitetu yakij teper vidomij u Vilnyusi yak dim Franka 17 listopada 1804 roku Jogan Peter Frank rozpochav chitannya lekcij u yakosti profesora kafedri klinichnoyi medicini Nim buv skladenij proekt polipshennya vikladannya medichnih nauk prijnyatij na zagalnomu zasidanni profesoriv universitetu 15 zhovtnya 1804 roku Osnovnimi polozhennyami proektu buli suvora poslidovnist u vivchenni medichnih nauk prodovzhennya navchannya na medichnomu fakulteti do 6 rokiv rozshirennya programi vikladannya za rahunok stvorennya dvoh kafedr golovnih kursiv i dvoh dodatkovih kursiv Do semi kafedr sho buli peredbacheni statutom Vilenskogo universitetu za novim proektom dodavalas she kafedra osoblivoyi terapiyi Frank stav statskim radnikom Probuvshi u Vilno 10 misyaciv u serpni 1805 roku Frank pribuv u Sankt Peterburg de stav rektorom i kerivnikom kafedri Mediko hirurgichnoyi akademiyi dekanom medichnoyi radi chlenom Golovnogo uchilisha upravlinnya i otrimav zvannya lejb medika imperatora Oleksandra I i chin dijsnogo statskogo radnika z zhaluvannyam 12133 rubli yak lejb medik vin otrimuvav 9033 rubli yak rektor akademiyi 600 rubliv za zaviduvannya kafedroyu 2500 rubliv Frank vdihnuv nove zhittya u Mediko hirurgichnu akademiyu ta poklav pochatok vidilennyu suspilnoyi gigiyeni v Rosiyi u samostijnu naukovu disciplinu stav chlenom Rosijskoyi akademiyi nauk Protidiya Yakova Vasilovicha Villiye lejb hirurga Oleksandra I prizvela do togo sho 25 lyutogo 1808 roku vin buv zvilnenij za prohannyam vid sluzhbi z nadannya pensiyi hocha kafedru she deyakij chas zajmav Vidtak povernuvsya do Vidnya de u 1811 roci vijshov 5 j tom medichnoyi policiyi a u 1817 roci 6 j tom Ne divlyachis na korotkochasne perebuvannya u Sankt Peterburzi vin zalishiv pomitni slidi tak za jogo iniciativoyu buli zasnovani kafedri fiziologiyi ta patologiyi peretvoreni kliniki pokladena osnova veterinarnoyi shkoli U 1767 roci vin odruzhivsya vpershe ale jogo zhinka Katerina pomerla cherez rik pislya odruzhennya vid pologovoyi garyachki cherez pivroku pomer jogo pershij sin U 1770 roci vin odruzhivsya vdruge z Marianne Wittlinsbach i u grudni 1771 roku u Rashtati narodivsya sin Jozef kotrij stane profesorom Vilenskogo universitetu pislya vid yizdu tata u Sankt Peterburg z 1805 po 1823 roki PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http tnk krakow pl czlonkowie frank johann peter LiteraturaFrank Iogann Peter Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Frank Ivan Petrovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Frank Ivan Petrovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros M S Shojfet Frank 1745 1821 100 velikih vrachej M Veche 2008 528 s 100 velikih 5000 ekz ISBN 978 5 9533 2931 6