Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зо́внішні Схі́дні Карпа́ти — зовнішня частина провінції Східних Карпат. Розташована в Румунії, Україні та (частково) Польщі й Словаччині. Простягається від межі із Західними Карпатами, яку проводять через Тилицький перевал або, за польським поділом Карпат, через Лупківський перевал на кордоні Словаччини і Польщі до перевалу Предял та долини річки Прахова у Румунії у південно-східному напрямку.
2. Внутрішні Західні Карпати
3. Зовнішні Східні Карпати
4. Внутрішні Східні Карпати
5. Трансильванські Альпи (Південні Карпати)
6. Західні Румунські Карпати
7. Трансильванське плато
8. Сербські Карпати
На території Польщі і Словаччини до Зовнішніх Східних Карпат належать Центральнобескидське передгір'я, Низькі або Центральні Бескиди та Бещади з найвищою вершиною Тарниця (1366 м). За польським фізико-географічним поділом Центральнобескидське передгір'я та Центральні Бескиди відносять до Західних Зовнішніх Карпат. У межах території України до підпровінції відносять фізико-географічні області Зовнішньофлішових (Скибових) Карпат, Вододільно-Верховинських та Полонинсько-Чорногірських Карпат. Довжина їх у межах України від витоків Сяну (права притока Вісли) та лівих приток Дністра до верхньої течії Сучави становить близько 270 км, ширина 80–90 км. У масиві Чорногора Полонинсько-Чорногірських Карпат знаходиться найвища вершина усіх Зовнішніх Східних Карпат — гора Говерла (2061 м). На території Румунії до підпровінції відносять групу гірських хребтів і масивів під загальною назвою Молдавсько-Мунтенські Карпати. Найвищою вершиною серед них є пік Ому (1932 м) у горах Сухард, які розташовані неподалік українського-румунського кордону, східніше масиву Родна.
В Україні
В Україні розташовані в межах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької і Закарпатської областей. До цієї частини Карпат належать Зовнішньофлішеві Карпати (Східні Бескиди, Скибові Ґорґани, Покутсько-Буковинські Карпати), Вододільно-Верховинські Карпати (Сянсько-Ріцька Верховина, Привододільні Ґогани, Бистрице-Селятинське низькогір'я) а також Полонинсько-Чорногірські Карпати (Полонинське пасмо, Свидовецько-Чорногірський та Гринявсько-Яловичорський масиви).
Джерела
- «Фізична географія Європи».— І. П. Половина; Київ, «АркЕк», 1998; с. 172.
- Волощук М. Д., Гілецький Й. Р. Водно-ерозійні процеси у природних комплексах Українських Карпат: монографія. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2022. 124 с.
- Гілецький Й.Р., Тимофійчук Н.М. Фізико-географічне районування Українських Карпат для цілей пізнавального туризму. / Й. Р. Гілецький, Н.М. Тимофійчук. //Географія та туризм: Науковий збірник, Випуск 53. – Київ, 2020. С. 103–109.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zo vnishni Shi dni Karpa ti zovnishnya chastina provinciyi Shidnih Karpat Roztashovana v Rumuniyi Ukrayini ta chastkovo Polshi j Slovachchini Prostyagayetsya vid mezhi iz Zahidnimi Karpatami yaku provodyat cherez Tilickij pereval abo za polskim podilom Karpat cherez Lupkivskij pereval na kordoni Slovachchini i Polshi do perevalu Predyal ta dolini richki Prahova u Rumuniyi u pivdenno shidnomu napryamku 1 Zovnishni Zahidni Karpati 2 Vnutrishni Zahidni Karpati 3 Zovnishni Shidni Karpati 4 Vnutrishni Shidni Karpati 5 Transilvanski Alpi Pivdenni Karpati 6 Zahidni Rumunski Karpati 7 Transilvanske plato 8 Serbski Karpati Na teritoriyi Polshi i Slovachchini do Zovnishnih Shidnih Karpat nalezhat Centralnobeskidske peredgir ya Nizki abo Centralni Beskidi ta Beshadi z najvishoyu vershinoyu Tarnicya 1366 m Za polskim fiziko geografichnim podilom Centralnobeskidske peredgir ya ta Centralni Beskidi vidnosyat do Zahidnih Zovnishnih Karpat U mezhah teritoriyi Ukrayini do pidprovinciyi vidnosyat fiziko geografichni oblasti Zovnishnoflishovih Skibovih Karpat Vododilno Verhovinskih ta Poloninsko Chornogirskih Karpat Dovzhina yih u mezhah Ukrayini vid vitokiv Syanu prava pritoka Visli ta livih pritok Dnistra do verhnoyi techiyi Suchavi stanovit blizko 270 km shirina 80 90 km U masivi Chornogora Poloninsko Chornogirskih Karpat znahoditsya najvisha vershina usih Zovnishnih Shidnih Karpat gora Goverla 2061 m Na teritoriyi Rumuniyi do pidprovinciyi vidnosyat grupu girskih hrebtiv i masiviv pid zagalnoyu nazvoyu Moldavsko Muntenski Karpati Najvishoyu vershinoyu sered nih ye pik Omu 1932 m u gorah Suhard yaki roztashovani nepodalik ukrayinskogo rumunskogo kordonu shidnishe masivu Rodna V UkrayiniV Ukrayini roztashovani v mezhah Lvivskoyi Ivano Frankivskoyi Cherniveckoyi i Zakarpatskoyi oblastej Do ciyeyi chastini Karpat nalezhat Zovnishnoflishevi Karpati Shidni Beskidi Skibovi Gorgani Pokutsko Bukovinski Karpati Vododilno Verhovinski Karpati Syansko Ricka Verhovina Privododilni Gogani Bistrice Selyatinske nizkogir ya a takozh Poloninsko Chornogirski Karpati Poloninske pasmo Svidovecko Chornogirskij ta Grinyavsko Yalovichorskij masivi Dzherela Fizichna geografiya Yevropi I P Polovina Kiyiv ArkEk 1998 s 172 Voloshuk M D Gileckij J R Vodno erozijni procesi u prirodnih kompleksah Ukrayinskih Karpat monografiya Ivano Frankivsk Simfoniya forte 2022 124 s Gileckij J R Timofijchuk N M Fiziko geografichne rajonuvannya Ukrayinskih Karpat dlya cilej piznavalnogo turizmu J R Gileckij N M Timofijchuk Geografiya ta turizm Naukovij zbirnik Vipusk 53 Kiyiv 2020 S 103 109