† Парантроп Бойса | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Реконструкція | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Paranthropus boisei (, 1959) | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
*Australopithecus boisei (Dart, 1938)
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Парантроп Бойса (Paranthropus boisei Mary Leakey, 1959), або австралопітек Бойса, спочатку також зинджантроп (Zinjanthropus boisei) — наймасивніший вид парантропів, виявлений у 1959 році подружжям Лікі в східно-африканських ущелинах Олдувай, Кообі-Фора, і ряді інших. Вони датовані від 2,5 до 1 млн років тому. Аж до 1972 року вважався «безсумнівним австралопітеком»
Вид описаний Мері Лікі в 1959 р. по черепу, виявленому в шарах олдувайської культури. Наймасивніший з усіх австралопітеків: характерні величезні моляри, важкі щелепи, які, однак, не виступають вперед, великі кісткові гребені, що служили для прикріплення жувальних м'язів. Загальна статура була масивною, мабуть, дуже великою на зріст — 1,2-1,6 м, парантроп Бойса важив від 40 до 90 кг. Парантропи Бойса були повністю прямоходячими. Обсяг мозку 400–500 см3 (у сучасної людини в середньому 1350 см3).
Важливо, що разом з парантропом Бойса було знайдено горіхову шкаралупу, що в сукупності з потужними зубами (щелепами) дає підстави вважати, що цей вид мав рослинну спеціалізацію. Також поряд були знайдені примітивні кам'яні знаряддя (оббита галька). Спочатку Луїс Лікі вважав (помилково), що зинджантроп почав використовувати кам'яні знаряддя першим з усіх тварин в історії, і консиліум вчених з небажанням визнав що парантроп Бойса є однією з «відсутніх ланок» оскільки при всьому примітивізмі вмів виготовляти кам'яні знаряддя. Але вже через кілька місяців у 1960 році Лікі відновив істину, повернувся до Африки і відкопав на тому ж таки місці і Homo habilis — справжнього власника тих кам'яних знарядь, а парантроп Бойса, відповідно, ставши обідом Homo habilis був сильно знижений в ранзі.
Примітки
- Поршнев Б. Ф. О начале человеческой истории. М.: ФЭРИ-В, 2006. — С.35
Див. також
Ресурси Інтернету
- Детально про Парантропа Бойса. Основні знахідки, що відносяться до цього виду
- Archaeology Info
- Paranthropus boisei — The Smithsonian Institution's Human Origins Program
- The first skull of Australopithecus boisei, Gen Suwa et al., letters to nature, Nature, Vol. 389, 2 October 1997
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parantrop Bojsa Rekonstrukciya Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Pidryad Suhonosi Haplorrhini Parvoryad vuzkonosi Catarrhini Nadrodina Lyudinopodibni Hominoidea Rodina Gominidi Hominidae Rid Parantrop Paranthropus Vid Parantrop Bojsa Binomialna nazva Paranthropus boisei 1959 Sinonimi Australopithecus boisei Dart 1938 Zinjanthropus boisei 1959 Posilannya Vikishovishe Paranthropus boisei Vikividi Paranthropus boisei EOL 4454137 Fossilworks 83068 Parantrop Bojsa Paranthropus boisei Mary Leakey 1959 abo avstralopitek Bojsa spochatku takozh zindzhantrop Zinjanthropus boisei najmasivnishij vid parantropiv viyavlenij u 1959 roci podruzhzhyam Liki v shidno afrikanskih ushelinah Olduvaj Koobi Fora i ryadi inshih Voni datovani vid 2 5 do 1 mln rokiv tomu Azh do 1972 roku vvazhavsya bezsumnivnim avstralopitekom Cherep znajdenij Meri Liki v 1959 r i nizhnya shelepa znajdena Kamoya Kimeu in 1964 r Vid opisanij Meri Liki v 1959 r po cherepu viyavlenomu v sharah olduvajskoyi kulturi Najmasivnishij z usih avstralopitekiv harakterni velichezni molyari vazhki shelepi yaki odnak ne vistupayut vpered veliki kistkovi grebeni sho sluzhili dlya prikriplennya zhuvalnih m yaziv Zagalna statura bula masivnoyu mabut duzhe velikoyu na zrist 1 2 1 6 m parantrop Bojsa vazhiv vid 40 do 90 kg Parantropi Bojsa buli povnistyu pryamohodyachimi Obsyag mozku 400 500 sm3 u suchasnoyi lyudini v serednomu 1350 sm3 Vazhlivo sho razom z parantropom Bojsa bulo znajdeno gorihovu shkaralupu sho v sukupnosti z potuzhnimi zubami shelepami daye pidstavi vvazhati sho cej vid mav roslinnu specializaciyu Takozh poryad buli znajdeni primitivni kam yani znaryaddya obbita galka Spochatku Luyis Liki vvazhav pomilkovo sho zindzhantrop pochav vikoristovuvati kam yani znaryaddya pershim z usih tvarin v istoriyi i konsilium vchenih z nebazhannyam viznav sho parantrop Bojsa ye odniyeyu z vidsutnih lanok oskilki pri vsomu primitivizmi vmiv vigotovlyati kam yani znaryaddya Ale vzhe cherez kilka misyaciv u 1960 roci Liki vidnoviv istinu povernuvsya do Afriki i vidkopav na tomu zh taki misci i Homo habilis spravzhnogo vlasnika tih kam yanih znaryad a parantrop Bojsa vidpovidno stavshi obidom Homo habilis buv silno znizhenij v ranzi PrimitkiPorshnev B F O nachale chelovecheskoj istorii M FERI V 2006 S 35Div takozhGipoteza afrikanskogo pohodzhennya lyudini Paranthropus robustusResursi InternetuDetalno pro Parantropa Bojsa Osnovni znahidki sho vidnosyatsya do cogo vidu Archaeology Info Paranthropus boisei The Smithsonian Institution s Human Origins Program The first skull of Australopithecus boisei Gen Suwa et al letters to nature Nature Vol 389 2 October 1997