Зе́льва (біл. Зэльва) — селище міського типу в Гродненській області Білорусі. Адміністративний центр Зельвенського району.
смт Зельва | |||||
Транслітерація назви | Zeĺva | ||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
53°09′00″ пн. ш. 24°49′00″ сх. д. / 53.15000° пн. ш. 24.81667° сх. д.Координати: 53°09′00″ пн. ш. 24°49′00″ сх. д. / 53.15000° пн. ш. 24.81667° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Гродненська область | ||||
Район | Зельвенський | ||||
Перша згадка | 1258 | ||||
Статус | з 1940 року | ||||
Населення | 7,7 тис. осіб (2006) | ||||
Площа | 15 км² | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 231940 | ||||
Телефонний код | +375-1564 | ||||
Висота | 138 м | ||||
Водний об'єкт | р. Зельвянка | ||||
Транспорт, відстані | |||||
Найближча залізнична станція | (7 км) | ||||
До Мінська | |||||
- фізична | 200 км | ||||
До обласного центру | |||||
- фізична | 132 км | ||||
Зельва | |||||
Зельва у Вікісховищі |
Населення селища становить 7,7 тис. осіб (2006).
Історія
Перша писемна згадка про поселення міститься в Іпатіївському літописі (1258).
Станом на 1885 рік у колишньому державному, власницькому й єврейському містечку, центрі Волковиського повіту Гродненської губернії, мешкало 4623 особи, налічувалось 105 дворових господарств, існували православна церква, синагога, 4 єврейських молитовних будинки, школа, богодільня, пивоварний і медових заводи, 12 лавок, 4 постоялих двори, 2 ярмарки на рік.
За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 2803 осіб (1363 чоловічої статі та 1440 — жіночої), з яких 346 — православної віри, 1844 — юдейської, 603 — римо-католицької.
Примітки
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-45. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ze lva bil Zelva selishe miskogo tipu v Grodnenskij oblasti Bilorusi Administrativnij centr Zelvenskogo rajonu smt Zelva bil ZelvaTransliteraciya nazvi Zeĺva d d Osnovni dani53 09 00 pn sh 24 49 00 sh d 53 15000 pn sh 24 81667 sh d 53 15000 24 81667 Koordinati 53 09 00 pn sh 24 49 00 sh d 53 15000 pn sh 24 81667 sh d 53 15000 24 81667Krayina BilorusOblast Grodnenska oblastRajon ZelvenskijPersha zgadka 1258Status z 1940 rokuNaselennya 7 7 tis osib 2006 Plosha 15 km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 231940Telefonnij kod 375 1564Visota 138 mVodnij ob yekt r Zelvyanka Transport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya 7 km Do Minska fizichna 200 km Do oblasnogo centru fizichna 132 km Zelva Zelva u Vikishovishi Naselennya selisha stanovit 7 7 tis osib 2006 IstoriyaPersha pisemna zgadka pro poselennya mistitsya v Ipatiyivskomu litopisi 1258 Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu vlasnickomu j yevrejskomu mistechku centri Volkoviskogo povitu Grodnenskoyi guberniyi meshkalo 4623 osobi nalichuvalos 105 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva sinagoga 4 yevrejskih molitovnih budinki shkola bogodilnya pivovarnij i medovih zavodi 12 lavok 4 postoyalih dvori 2 yarmarki na rik Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zmenshilas do 2803 osib 1363 cholovichoyi stati ta 1440 zhinochoyi z yakih 346 pravoslavnoyi viri 1844 yudejskoyi 603 rimo katolickoyi Primitkiros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk V Gubernii Litovskoj i Bѣlorusskoj oblastej SanktPeterburg 1886 XII 259 s Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 45 X 270 120 s ros doref Ce nezavershena stattya z geografiyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi