Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує істотної переробки. (30 липня 2023) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березня 2023) |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2023) |
Зелений міст (лит. Žaliasis tiltas) — міст через річку Вілію у Вільнюсі, що з'єднує вулицю Вільняус (Vilniaus gatvė) з вулицею Калварі (Kalvarijų gatvė).
| Зелений міст | |
|---|---|
 | |
| 54°41′29″ пн. ш. 25°16′48″ сх. д. / 54.69138888891677652° пн. ш. 25.28000000002777981° сх. д.Координати: 54°41′29″ пн. ш. 25°16′48″ сх. д. / 54.69138888891677652° пн. ш. 25.28000000002777981° сх. д. | |
| Країна |  Литва |
| Розташування | Вільнюс |
| Перетинає | Няріс |
| Матеріал | сталь |
| Загальна довжина | 102,9 м |
| Ширина | 24 м |
| Відкрито | 1952 |
| Конструктор, архітектор | d |
  Зелений міст Зелений міст (Литва) | |
 Зелений міст у Вікісховищі | |
Споруджений в цьому місці, міст неодноразово руйнувався і заново відбудовувався. Нинішній міст був побудований після Другої світової війни і став одним з перших і найважливіших мостів, відновлених після війни.
Історія
Перша відома згадка існування мосту на шляху з Вільнюса до Укмерге належить до 1386 року. Детальніших відомостей про дату будівництва, конструкцію та подальшу долю не зберіглося.
У 1529 році король польський і великий князь литовський Сигізмунд Старий доручив воєводі віленскому і канцлеру Великого Князівства Литовського Альберту Гоштовту збудувати кам'яний міст, однак цей задум не був здійснений. В 1536 році Сигізмунд Старий видав віленського городничому Ульріху Гозіусу привілей на будівництво моста біля дороги на Вількомир (Укмерге) і стягування плати за проїзд, на відшкодування витрат за його зведення. Спорудження моста було завершено його сином. Міст був дерев'яним на кам'яних опорах, на його кінцях стояли кам'яні ворота з житлом на другому поверсі для стражників і митників. Міст був критим; на його кінцях були побудовані торгові лавки. За переїзд по мосту стягувалася значна плата. У 1545 році міст був переданий у відання віленського магістрату. На початку XVII століття міст, за описом Алесандро Гваньїні, був кам'яним і зверху критим. Після пожежі 1655 року міст довго не відбудовували.
Новий міст був побудований тільки в 1674 році. Побудований Фіком за проектом архітектора полковника Джамбаттиста Фредіані міст був дерев'яним, з арками. Весняні паводки йому завдавали шкоди, чому міст доводилося часто ремонтувати. У 1759 або 1766 роках міст був пофарбований в зелений колір; з тих пір він носив свою теперішню назву. Для охорони мосту на його кінцях були побудовані кам'яні ворота.
У 1789 році проект нового моста розробив Лаурінас Гуцявічюс. Однак до будівництва був прийнятий проект Маураха. Роботами керував Мартін Кнакфус. Новий міст згорів в 1791 році і був відновлений тільки близько 1805 року. Відновлений міст зображений на акварелі Юзефа Пішаки (1808). При нашестя Наполеона в 1812 році міст був спалений відступаючими російськими частинами. Його відбудували в 1827—1829 роках (пізніше реставрувався в 1848 році); за відсутності моста, переправа здійснювалася за допомогою порому.
Відновлений міст був поділеним на чотири смуги, дерев'яним, арковим, на кам'яних опорах. Для захисту проміжних опор від льодоходу були влаштовані дерев'яні льодорізи. За час експлуатації мосту було здійснено кілька ремонтів без зміни самої конструкції.
У 1893—1894 роках (в деяких джерелах помилково вказується 1896 рік) за проектом і під наглядом професора Н. А. Белелюбського міст був перебудований. Міст став однопролітним, з їздою понизу довжиною 85 метрів. За традицією він був пофарбований в зелений колір.
Журнал «Тиждень будівельника» в 1894 році писав, що «загальний вигляд мосту справляє дуже приємне враження».
Міст був підірваний відступаючими німцями в 1944 році.
Сучасна споруда
Сучасний міст споруджений за проектом ленінградського інституту «Проектстальконструкція» в 1948—1952 роках силами радянських військово-інженерних військ Прибалтійського військового округу. Він отримав ім'я генерала Івана Черняховського. Міст однопрогоновий та балочний, з криволінійним обрисом нижнього поясу. Довжина моста складає 102,9 м, ширина — 24 м, висота над рівнем води — 15 м. Підвалини моста облицьовані гранітом. На підвалинах мосту влаштовані гранітні спуски до води. Поручні мосту чавунні, художнього лиття.
Архітектурно-декоративну частину проекту розробляв авторський колектив у складі архітектора Віктора Анікіна, конструктора Е. Попова, скульпторів Бронюса Пундзюса, Юозаса Мікенас, Пятраса Вайвади, Наполеонаса Пятруліса, Бернардас Бучас, Юозаса Кедайніс, Бронюса Вішняускаса.
На початку 1990-х років влада перейменувала міст Черняхівського в Зелений міст, та 28 січня 1993 року він був внесений до реєстру культурних цінностей Литви.
Під час ремонту покриття мосту в 1975 році споруджено металеві бар'єрні огорожі, які відокремлюють проїзну частину від тротуару, в 1978 році перефарбовані металеві конструкції. В 1980 році фахівці кафедри металевих конструкцій Вільнюського інженерно-будівельного інституту провели інженерні дослідження, випробування статичними і динамічними навантаженнями.
Радянські скульптури
У 1952 році по кутах новозбудованого мосту на гранітних постаментах було встановлено чотири скульптурні групи:
- «Промисловість та будівництво» (лит. Pramonė ir statyba; скульптори Наполеонас Пятруліс і Бронюс Вишняускас) — шахтар і будівельник, в південно-східному куті моста.
- «Сільське господарство» (лит. Žemės ūkis; скульптори Пятрас Вайвада і Бернардас Бучас) — механізатор і дівчина-хлібороб, в південно-західному куті моста.
- «На варті миру» (лит. Taikos sargyboje; скульптор Бронюс Пундзюс) — два солдати з прапором, в північно-східному кутку моста.
- «Молодь науки» (лит. Mokslo jaunimas; скульптори Юозас Мікенас і Юозас Кедайніс) — студент і студентка з книгами, в північно-західному куті моста.
Після відновлення незалежності Литви точилася дискусія щодо їх демонтажу. Під час першого етапу декомунізації скульптури не було демонтовано і в 1993 році міст разом з скульптурами було занесено до реєстру пам'яток культурної спадщини. З початком російсько-української війни полеміка навколо цих символів радянської епохи вийшла на новий рівень. Зрештою 20 липня 2015 року скульптури були демонтовані та зберігалися на муніціпальному технічному майданчику до 2021 року коли були передані до Національного музею Литви.
Примітки
- Петропавловский А. А., Богданов Н. Н., Бондарь Н.Г. и др. Проектирование металлических мостов / ред. Петропавловский А. А. — М. : Транспорт, 1982. — P. 49.
- Žaliasis tiltas. Go Vilnius (лит.).
- Adolfas Šapoka. Lietuvos Istorija. — Kaunas, 1936. — С. 325-326. (лит.)
- Žaliasis tiltas su skulptūromis. Департамент культурної спадщини Литви. (лит.)
- Rasa Gostautaite (12 лютого 2021). DISSONANT SOVIET MONUMENTS IN POST- SOVIET LITHUANIA. balticworlds.com (англ.).
- Last major Soviet statues come down in Lithuanian capital. Reuters (англ.). 20 липня 2015.
- Ignas Jačauskas (2 червня 2021). Vilnius nukeltas Žaliojo tilto skulptūras perduoda Lietuvos nacionaliniam muziejui. LRT (лит.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Zelenij mist Vilnyus 30 lipnya 2023 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 30 lipnya 2023 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti bereznya 2023 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2023 Zelenij mist lit Zaliasis tiltas mist cherez richku Viliyu u Vilnyusi sho z yednuye vulicyu Vilnyaus Vilniaus gatve z vuliceyu Kalvari Kalvariju gatve Zelenij mist54 41 29 pn sh 25 16 48 sh d 54 69138888891677652 pn sh 25 28000000002777981 sh d 54 69138888891677652 25 28000000002777981 Koordinati 54 41 29 pn sh 25 16 48 sh d 54 69138888891677652 pn sh 25 28000000002777981 sh d 54 69138888891677652 25 28000000002777981Krayina LitvaRoztashuvannyaVilnyusPeretinayeNyarisMaterialstalZagalna dovzhina102 9 mShirina24 mVidkrito1952Konstruktor arhitektordZelenij mistZelenij mist Litva Zelenij mist u Vikishovishi Sporudzhenij v comu misci mist neodnorazovo rujnuvavsya i zanovo vidbudovuvavsya Ninishnij mist buv pobudovanij pislya Drugoyi svitovoyi vijni i stav odnim z pershih i najvazhlivishih mostiv vidnovlenih pislya vijni IstoriyaZelenij mist na malyunku en 1808 rik Persha vidoma zgadka isnuvannya mostu na shlyahu z Vilnyusa do Ukmerge nalezhit do 1386 roku Detalnishih vidomostej pro datu budivnictva konstrukciyu ta podalshu dolyu ne zberiglosya U 1529 roci korol polskij i velikij knyaz litovskij Sigizmund Starij doruchiv voyevodi vilenskomu i kancleru Velikogo Knyazivstva Litovskogo Albertu Goshtovtu zbuduvati kam yanij mist odnak cej zadum ne buv zdijsnenij V 1536 roci Sigizmund Starij vidav vilenskogo gorodnichomu Ulrihu Goziusu privilej na budivnictvo mosta bilya dorogi na Vilkomir Ukmerge i styaguvannya plati za proyizd na vidshkoduvannya vitrat za jogo zvedennya Sporudzhennya mosta bulo zaversheno jogo sinom Mist buv derev yanim na kam yanih oporah na jogo kincyah stoyali kam yani vorota z zhitlom na drugomu poversi dlya strazhnikiv i mitnikiv Mist buv kritim na jogo kincyah buli pobudovani torgovi lavki Za pereyizd po mostu styaguvalasya znachna plata U 1545 roci mist buv peredanij u vidannya vilenskogo magistratu Na pochatku XVII stolittya mist za opisom Alesandro Gvanyini buv kam yanim i zverhu kritim Pislya pozhezhi 1655 roku mist dovgo ne vidbudovuvali Novij mist buv pobudovanij tilki v 1674 roci Pobudovanij Fikom za proektom arhitektora polkovnika Dzhambattista Frediani mist buv derev yanim z arkami Vesnyani pavodki jomu zavdavali shkodi chomu mist dovodilosya chasto remontuvati U 1759 abo 1766 rokah mist buv pofarbovanij v zelenij kolir z tih pir vin nosiv svoyu teperishnyu nazvu Dlya ohoroni mostu na jogo kincyah buli pobudovani kam yani vorota U 1789 roci proekt novogo mosta rozrobiv Laurinas Gucyavichyus Odnak do budivnictva buv prijnyatij proekt Mauraha Robotami keruvav Martin Knakfus Novij mist zgoriv v 1791 roci i buv vidnovlenij tilki blizko 1805 roku Vidnovlenij mist zobrazhenij na akvareli Yuzefa Pishaki 1808 Pri nashestya Napoleona v 1812 roci mist buv spalenij vidstupayuchimi rosijskimi chastinami Jogo vidbuduvali v 1827 1829 rokah piznishe restavruvavsya v 1848 roci za vidsutnosti mosta pereprava zdijsnyuvalasya za dopomogoyu poromu Vidnovlenij mist buv podilenim na chotiri smugi derev yanim arkovim na kam yanih oporah Dlya zahistu promizhnih opor vid lodohodu buli vlashtovani derev yani lodorizi Za chas ekspluataciyi mostu bulo zdijsneno kilka remontiv bez zmini samoyi konstrukciyi U 1893 1894 rokah v deyakih dzherelah pomilkovo vkazuyetsya 1896 rik za proektom i pid naglyadom profesora N A Belelyubskogo mist buv perebudovanij Mist stav odnoprolitnim z yizdoyu ponizu dovzhinoyu 85 metriv Za tradiciyeyu vin buv pofarbovanij v zelenij kolir Zhurnal Tizhden budivelnika v 1894 roci pisav sho zagalnij viglyad mostu spravlyaye duzhe priyemne vrazhennya Mist buv pidirvanij vidstupayuchimi nimcyami v 1944 roci Suchasna sporudaSuchasnij mist sporudzhenij za proektom leningradskogo institutu Proektstalkonstrukciya v 1948 1952 rokah silami radyanskih vijskovo inzhenernih vijsk Pribaltijskogo vijskovogo okrugu Vin otrimav im ya generala Ivana Chernyahovskogo Mist odnoprogonovij ta balochnij z krivolinijnim obrisom nizhnogo poyasu Dovzhina mosta skladaye 102 9 m shirina 24 m visota nad rivnem vodi 15 m Pidvalini mosta oblicovani granitom Na pidvalinah mostu vlashtovani granitni spuski do vodi Poruchni mostu chavunni hudozhnogo littya Arhitekturno dekorativnu chastinu proektu rozroblyav avtorskij kolektiv u skladi arhitektora Viktora Anikina konstruktora E Popova skulptoriv Bronyusa Pundzyusa Yuozasa Mikenas Pyatrasa Vajvadi Napoleonasa Pyatrulisa Bernardas Buchas Yuozasa Kedajnis Bronyusa Vishnyauskasa Na pochatku 1990 h rokiv vlada perejmenuvala mist Chernyahivskogo v Zelenij mist ta 28 sichnya 1993 roku vin buv vnesenij do reyestru kulturnih cinnostej Litvi Pid chas remontu pokrittya mostu v 1975 roci sporudzheno metalevi bar yerni ogorozhi yaki vidokremlyuyut proyiznu chastinu vid trotuaru v 1978 roci perefarbovani metalevi konstrukciyi V 1980 roci fahivci kafedri metalevih konstrukcij Vilnyuskogo inzhenerno budivelnogo institutu proveli inzhenerni doslidzhennya viprobuvannya statichnimi i dinamichnimi navantazhennyami Radyanski skulpturiU 1952 roci po kutah novozbudovanogo mostu na granitnih postamentah bulo vstanovleno chotiri skulpturni grupi Promislovist ta budivnictvo lit Pramone ir statyba skulptori Napoleonas Pyatrulis i Bronyus Vishnyauskas shahtar i budivelnik v pivdenno shidnomu kuti mosta Silske gospodarstvo lit Zemes ukis skulptori Pyatras Vajvada i Bernardas Buchas mehanizator i divchina hliborob v pivdenno zahidnomu kuti mosta Na varti miru lit Taikos sargyboje skulptor Bronyus Pundzyus dva soldati z praporom v pivnichno shidnomu kutku mosta Molod nauki lit Mokslo jaunimas skulptori Yuozas Mikenas i Yuozas Kedajnis student i studentka z knigami v pivnichno zahidnomu kuti mosta Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Litvi tochilasya diskusiya shodo yih demontazhu Pid chas pershogo etapu dekomunizaciyi skulpturi ne bulo demontovano i v 1993 roci mist razom z skulpturami bulo zaneseno do reyestru pam yatok kulturnoyi spadshini Z pochatkom rosijsko ukrayinskoyi vijni polemika navkolo cih simvoliv radyanskoyi epohi vijshla na novij riven Zreshtoyu 20 lipnya 2015 roku skulpturi buli demontovani ta zberigalisya na municipalnomu tehnichnomu majdanchiku do 2021 roku koli buli peredani do Nacionalnogo muzeyu Litvi PrimitkiPetropavlovskij A A Bogdanov N N Bondar N G i dr Proektirovanie metallicheskih mostov red Petropavlovskij A A M Transport 1982 P 49 Zaliasis tiltas Go Vilnius lit Adolfas Sapoka Lietuvos Istorija Kaunas 1936 S 325 326 lit Zaliasis tiltas su skulpturomis Departament kulturnoyi spadshini Litvi lit Rasa Gostautaite 12 lyutogo 2021 DISSONANT SOVIET MONUMENTS IN POST SOVIET LITHUANIA balticworlds com angl Last major Soviet statues come down in Lithuanian capital Reuters angl 20 lipnya 2015 Ignas Jacauskas 2 chervnya 2021 Vilnius nukeltas Zaliojo tilto skulpturas perduoda Lietuvos nacionaliniam muziejui LRT lit