Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Західноманітобська височина або Манітобський уступ — височина, що простягається уздовж кордону між канадськими провінціями Саскачеван та Манітоба. Складається з ряду пагорбів, стрімкі східні схили яких формують уступ. Західноманітобська височина утворилася внаслідок діяльності льодовика і позначає західний край колишнього прильодовикового озера Агассіз.
Географія
На схід від Західноманітобської височини лежить Манітобська низовина, де розташований комплекс пов'язаних між собою озер, зокрема озера Вінніпегосіс, [en] та Манітоба та найбільше з них — озеро Вінніпег. Ці озера є останніми залишками озера Агассіз.
На північ від пагорбів регіону лежать низовини, через які протікає річка Саскачеван. Колись ця місцевість була заповнена водами озера Саскачеван, яке, можливо, було затокою озера Агассіз.
На захід від регіону простягаються рівнини Саскачевану. Колись ця територія була вкрита осиковими лісами та лісостепами, одна наразі більшість з них вирубані, а на їх місці створені сільськогосподарські угіддя.
На південь від Західноманітобської височини лежать долини річок Ассінібойн та Суріс. Колись ця місцевість була заповнена водами озера Суріс, яке, можливо, було затокою озера Агассіз. На південь від долин розташований уступ [en]. Як і Манітобський уступ, він колись був берегом озера Агассіз.
Західноманітобську височину перетинають три річки, долини яких ділять її на чотири окремі горбисті масиви:
- Річка [en] розділяє пагорби [en] та [en];
- Річка [en] розділяє пагорби Порк'юпайн та гори [en] ;
- Річка [en] розділяє гори Дак та Райдінг.
Геологія
Остаточно рельєф Західноманітобської височини сформувався лише наприкінці останнього льодовикового періоду, 9-10 тисяч років тому. Під час льодовикового періоду велика частина Північної Америки була вкрита Лаврентійським льодовиковим щитом. Коли льодовиковий щит почав танути й відступати, тала вода заповнила улоговину між високогір'ями на заході та рештою льодовикового щита на сході.
Пагорби Паскія і Порк'юпайн, а також гори Дак і Райдінг існували ще до льодовикового періоду, але саме після нього східні схили цих пагорбів перетворилися на уступи.
Екологія
Західноманітобська височина вкрита мішаними лісами, основу яких складають американські осики (Populus tremuloides), бальзамисті тополі (Populus balsamifera), сизі ялини (Picea glauca), чорні ялини (Picea mariana) та бальзамисті ялиці (Abies balsamea). Трапляються гаї паперової берези (Betula papyrifera). У більш сухих частинах височини ростуть сосни Банкса (Pinus banksiana), а у вологих районах — американські модрини (Larix laricina). Чагарники утворюють густий підлісок, а в лісовій підстилці ростуть трави, мохи і папороті.
Ізольована природа пагорбів регіону означає, що тут можна зустріти багато рідкісних видів рослин. Наприклад, в околицях містечка [en] в Саскачевані росте принаймні 6 рідкісних видів фіалок та 21 вид рідкісних орхідей.
Історія
До появи в Канаді європейців на території Західноманітобської височини мешкали племена [en], рівнинних крі, ассінібойнів та [en]. Горбистий рельєф допомагав у розмежуванні землі, яку контролювали різні племена, а долини річок забезпечували торгові шляхи.
Першим європейцем, який досліджував регіон, був [en], який подорожував із групою торговців крі з факторії Йорк до річки [en], щоб заохотити аборигенів торгувати з компанією Гудзонової затоки.
Протягом XVIII та XIX століть торгівля хутром приваблювала в регіон багатьох європейців, які засновували [en] та поселення.
У 1890-х роках [en] побудувала лінію вздовж східної сторони височини, яка зрештою у 1900 році була доведена до [en] в Саскачевані, в долині Ред-Діру. Внаслідок побудови залізниці в регіоні почала розвиватися лісові промисловості, яка витіснила торгівлю хутром як головну складову економіки регіону.
Протягом XX століття тривала імміграція до регіону. Люди займалися землеробством на східних і західних схилах височини, а також у долинах річок. У Західній Канаді поселенці зазвичай об'єднувалися за етнічною ознакою, формуючи [en]. В районі Західноманітобської височини більшість поселенців були українцями, росіянами або поляками.
Примітки
- Secoy, Diane (2007). Ecozones and Ecoregions. Canadian Plains Research Center. Процитовано 27 жовтня 2019.
- Lake Agassiz | The Canadian Encyclopedia. www.thecanadianencyclopedia.ca. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Rayburn, John (September 1997). Correlation of the Campbell Strandlines along the Northwestern Margin of Glacial Lake Agassiz (PDF). Collections Canada (PDF). University of Manitoba. Процитовано 28 жовтня 2019.
- Teller, J.T.; Thorleifson, L.H.; Matile, G.; Brisbin, W.C. (1996). Sedimentology, Geomorphology, and History of the Central Lake Agassiz Basin (PDF). Manitoba's Mineral Resources. Geological Association of Canada. Процитовано 28 жовтня 2019.
- Smith, R.E.; Veldhuis, H.; Mills, G.F.; Eilers, R.G.; Fraser, W.R.; Lelyk, G.W. (1998). Terrestrial Ecozones, Ecoregions, and Ecodistricts of Manitoba (PDF). Agriculture and Agri-Food Canada. Процитовано 2 листопада 2019.
- Flora & Fauna Town of Hudson Bay Web Site. www.townofhudsonbay.com. Процитовано 3 листопада 2019.
- Hooper, D.F. Field Checklist of Rare Saskatchewan Plants of the Hudson Bay Area (PDF). Процитовано 3 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidnomanitobska visochina abo Manitobskij ustup visochina sho prostyagayetsya uzdovzh kordonu mizh kanadskimi provinciyami Saskachevan ta Manitoba Skladayetsya z ryadu pagorbiv strimki shidni shili yakih formuyut ustup Zahidnomanitobska visochina utvorilasya vnaslidok diyalnosti lodovika i poznachaye zahidnij kraj kolishnogo prilodovikovogo ozera Agassiz Gora RajdingGora DakPagorbi Pork yupajnPagorbi PaskiyaRyad pagorbiv ta gir yaki formuyut Zahidnomanitobsku visochinu Karta ozera Agassiz stvorena geologom en Na nij zobrazheno pagorbi ta gori sho utvoryuyut Zahidnomanitobsku visochinu Na karti takozh pokazano ozera Saskachevan ta en yaki utvoryuvali pivnichnu ta pivdennu mezhi visochini GeografiyaNa shid vid Zahidnomanitobskoyi visochini lezhit Manitobska nizovina de roztashovanij kompleks pov yazanih mizh soboyu ozer zokrema ozera Vinnipegosis en ta Manitoba ta najbilshe z nih ozero Vinnipeg Ci ozera ye ostannimi zalishkami ozera Agassiz Na pivnich vid pagorbiv regionu lezhat nizovini cherez yaki protikaye richka Saskachevan Kolis cya miscevist bula zapovnena vodami ozera Saskachevan yake mozhlivo bulo zatokoyu ozera Agassiz Na zahid vid regionu prostyagayutsya rivnini Saskachevanu Kolis cya teritoriya bula vkrita osikovimi lisami ta lisostepami odna narazi bilshist z nih virubani a na yih misci stvoreni silskogospodarski ugiddya Na pivden vid Zahidnomanitobskoyi visochini lezhat dolini richok Assinibojn ta Suris Kolis cya miscevist bula zapovnena vodami ozera Suris yake mozhlivo bulo zatokoyu ozera Agassiz Na pivden vid dolin roztashovanij ustup en Yak i Manitobskij ustup vin kolis buv beregom ozera Agassiz Zahidnomanitobsku visochinu peretinayut tri richki dolini yakih dilyat yiyi na chotiri okremi gorbisti masivi Richka en rozdilyaye pagorbi en ta en Richka en rozdilyaye pagorbi Pork yupajn ta gori en Richka en rozdilyaye gori Dak ta Rajding GeologiyaOstatochno relyef Zahidnomanitobskoyi visochini sformuvavsya lishe naprikinci ostannogo lodovikovogo periodu 9 10 tisyach rokiv tomu Pid chas lodovikovogo periodu velika chastina Pivnichnoyi Ameriki bula vkrita Lavrentijskim lodovikovim shitom Koli lodovikovij shit pochav tanuti j vidstupati tala voda zapovnila ulogovinu mizh visokogir yami na zahodi ta reshtoyu lodovikovogo shita na shodi Pagorbi Paskiya i Pork yupajn a takozh gori Dak i Rajding isnuvali she do lodovikovogo periodu ale same pislya nogo shidni shili cih pagorbiv peretvorilisya na ustupi EkologiyaZahidnomanitobska visochina vkrita mishanimi lisami osnovu yakih skladayut amerikanski osiki Populus tremuloides balzamisti topoli Populus balsamifera sizi yalini Picea glauca chorni yalini Picea mariana ta balzamisti yalici Abies balsamea Traplyayutsya gayi paperovoyi berezi Betula papyrifera U bilsh suhih chastinah visochini rostut sosni Banksa Pinus banksiana a u vologih rajonah amerikanski modrini Larix laricina Chagarniki utvoryuyut gustij pidlisok a v lisovij pidstilci rostut travi mohi i paporoti Izolovana priroda pagorbiv regionu oznachaye sho tut mozhna zustriti bagato ridkisnih vidiv roslin Napriklad v okolicyah mistechka en v Saskachevani roste prinajmni 6 ridkisnih vidiv fialok ta 21 vid ridkisnih orhidej IstoriyaDo poyavi v Kanadi yevropejciv na teritoriyi Zahidnomanitobskoyi visochini meshkali plemena en rivninnih kri assinibojniv ta en Gorbistij relyef dopomagav u rozmezhuvanni zemli yaku kontrolyuvali rizni plemena a dolini richok zabezpechuvali torgovi shlyahi Pershim yevropejcem yakij doslidzhuvav region buv en yakij podorozhuvav iz grupoyu torgovciv kri z faktoriyi Jork do richki en shob zaohotiti aborigeniv torguvati z kompaniyeyu Gudzonovoyi zatoki Protyagom XVIII ta XIX stolit torgivlya hutrom privablyuvala v region bagatoh yevropejciv yaki zasnovuvali en ta poselennya U 1890 h rokah en pobuduvala liniyu vzdovzh shidnoyi storoni visochini yaka zreshtoyu u 1900 roci bula dovedena do en v Saskachevani v dolini Red Diru Vnaslidok pobudovi zaliznici v regioni pochala rozvivatisya lisovi promislovosti yaka vitisnila torgivlyu hutrom yak golovnu skladovu ekonomiki regionu Protyagom XX stolittya trivala immigraciya do regionu Lyudi zajmalisya zemlerobstvom na shidnih i zahidnih shilah visochini a takozh u dolinah richok U Zahidnij Kanadi poselenci zazvichaj ob yednuvalisya za etnichnoyu oznakoyu formuyuchi en V rajoni Zahidnomanitobskoyi visochini bilshist poselenciv buli ukrayincyami rosiyanami abo polyakami PrimitkiSecoy Diane 2007 Ecozones and Ecoregions Canadian Plains Research Center Procitovano 27 zhovtnya 2019 Lake Agassiz The Canadian Encyclopedia www thecanadianencyclopedia ca Procitovano 29 zhovtnya 2019 Rayburn John September 1997 Correlation of the Campbell Strandlines along the Northwestern Margin of Glacial Lake Agassiz PDF Collections Canada PDF University of Manitoba Procitovano 28 zhovtnya 2019 Teller J T Thorleifson L H Matile G Brisbin W C 1996 Sedimentology Geomorphology and History of the Central Lake Agassiz Basin PDF Manitoba s Mineral Resources Geological Association of Canada Procitovano 28 zhovtnya 2019 Smith R E Veldhuis H Mills G F Eilers R G Fraser W R Lelyk G W 1998 Terrestrial Ecozones Ecoregions and Ecodistricts of Manitoba PDF Agriculture and Agri Food Canada Procitovano 2 listopada 2019 Flora amp Fauna Town of Hudson Bay Web Site www townofhudsonbay com Procitovano 3 listopada 2019 Hooper D F Field Checklist of Rare Saskatchewan Plants of the Hudson Bay Area PDF Procitovano 3 listopada 2019