У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Заруддя Зару ддя село в Україні у Збаразькій міській громад

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Заруддя.

Зару́ддя — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 центр сільської ради, якій були підпорядковані села Витківці та Олишківці. До села приєднано хутори Підліски і Шукайводи.

село Заруддя

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Збаразька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040150160094610
Основні дані
Перша згадка	1564
Населення	767
Територія	1.290 км²
Густота населення	594.57 осіб/км²
Поштовий індекс	47333
Телефонний код	+380 3550
Географічні дані
Географічні координати	49°47′28″ пн. ш. 25°44′02″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 25.73389° сх. д. / 49.79111; 25.73389Координати: 49°47′28″ пн. ш. 25°44′02″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 25.73389° сх. д. / 49.79111; 25.73389
Найближча залізнична станція	Збараж


Місцева влада
Адреса ради	47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Заруддя
Заруддя
Мапа

Заруддя у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.

Розташоване обабіч автошляху Тернопіль–Кременець, за 16 км від районного центру і 7 км від найближчої залізничної станції Карначівка. Через село проліг автошлях Брест–Тернопіль–Чернівці. Територія — 3,29 кв. км. Дворів — 196. Населення — 735 осіб (2014 р.).

Історія

Перша письмова згадка — 1564 р.; заснували сини Олександра Михайловича Вишневецького. Назва, ймовірно, від місця розташування — за рудою (руда — заплава річки, поросла травою). 10 липня 1565 р. Єловицькі поскаржилися на князів Михайла, Максима та Олександра Вишневецьких, які заснували на їхніх землях 4 поселення, у тому числі с. Заруддя. 1571 р. поселення спалили татари.

Відомо, що 1583 р. Заруддя належало до Колодненського замку (нині — с. Колодне Збаразького району) К. Острозького. Неодноразово згадане у документах в 17 ст., зокрема у 1651 році. Наприкінці 19 ст. в селі — 96 будинків, 811 жителів. У 1911 р. проживало 607 осіб, функціонували волосне управління, однокласна школа та горілчана крамниця.

Протягом 1921—1933 рр. село — центр ґміни. Діяла філія «Просвіти» та інших товариств, а також кооператива і хор. Протягом 1933—1939 рр. село належало до ґміни Колодне.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 49 уродженців Заруддя. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — 38 осіб; у тому числі учасник антирадянського повстання в грудні 1939 р. у Збаражі Я. Казнодій.

У липні 1943 р. сотня УПА напала на німецький гарнізон, який базувався в селі й заволоділа зброєю. 14 червня 1947 р. вояки УПА роззброїли 17 «стрибків»; 27 листопада того ж року ліквідували начальника пожежної команди м. Кременця і голову правління місцевого колгоспу.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району.

Пам'ятки

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1874 р.; дерев'яна, збудована на місці старої кінця 16 ст.; 2007—2009 рр. реставрована, розписав В. Федак), каплиця Покрови Пресвятої Богородиці (2013 р.). Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967 р.); встановлено пам'ятний хрест, споруджений пам'ятник Небесній сотні (2014 р.).

Соціальна сфера

У селі діють , амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, геріатричне відділення, відділення зв'язку, млин, 5 крамниць; земельні паї орендують ПАП «Добрий самарянин», ПМП «Імпульс» і ТОВ «Олишківецьке». Не діють уже бібліотека, клуб, аптека, дитячий садочок.

Населення

Мовні особливості

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Зарудді: груба («кімнатна грубка»), ґаблі («сапа»),санина («полоз у санях»), стріха («горище над хатою»), люхта («челюст (печі)»).

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	97,26%
російська	2,48%

Відомі люди

Народилися

Іван Горбатий — поет, журналіст.
Сергій Долгіх (1980—2014) — військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади, учасник АТО.
Михайло Пінчак — поет, журналіст
Роман Стецюк (1998—2022) — український футболіст, військовик, учасник російсько-української війни.

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Тернопільщина попрощалась з Сергієм Долгіх. Тернопіль сьогодні. субота, 22 листопада 2014 р. Процитовано 12 жовтня 2022.
Долгіх Сергій Володимирович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
Терлюк, І. У Тернополі попрощалися із загиблим військовим Романом Стецюком [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 8 березня.

Джерела

Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — .

Посилання

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-3] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[4] Тернопільщина попрощалась з Сергієм Долгіх. Тернопіль сьогодні. субота, 22 листопада 2014 р. Процитовано 12 жовтня 2022.

[5] Долгіх Сергій Володимирович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.

[6] Терлюк, І. У Тернополі попрощалися із загиблим військовим Романом Стецюком [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 8 березня.