Запові́дник Ка́алі (ест. Kaali maastikukaitseala) — природоохоронна територія, розташована на острові Сааремаа, що на заході Естонії. Взята під охорону 19 серпня 1938 року задля збереження унікального ландшафту — кратерного поля Каалі. Згодом до охоронних задач установи додалися збереження навколишніх культурних ландшафтів і природного середовища рідкісних рослин. Руїни стародавнього поселення Каалі, розташованого в межах заповідника, визнано археологічною пам'яткою національного значення. Сучасна площа охоронюваної зони становить 83,7 га.
Головна астроблема кратерного поля Каалі. | |
58°22′10″ пн. ш. 22°40′10″ сх. д. / 58.3694444444722222° пн. ш. 22.66944444447222295° сх. д.Координати: 58°22′10″ пн. ш. 22°40′10″ сх. д. / 58.3694444444722222° пн. ш. 22.66944444447222295° сх. д. | |
Країна | Естонія |
---|---|
Розташування | Естонія, Сааремаа, Сааремаа |
Найближче місто | Курессааре |
Площа | 83,7 га |
Засновано | 19 серпня 1938 |
Оператор | Екологічна рада Західного регіону |
Число відвідувачів | 20 000 на рік |
Статус: | d[3] |
Заповідник Каалі (Естонія) | |
Історія
У переказах мешканців Сааремаа здавна фігурував опис дивного вогняного явища, яке сучасні науковці тлумачать як падіння метеориту. Ці усні повідомлення передавалися з покоління в покоління настільки стійко, що в дохристиянські часи з загадковими вирвами у землі поблизу села був пов'язаний навіть язичницький культ.
1827 року озеро-вирву Каалі вперше дослідили науковці, які дійшли висновку, що воно виникло під дією «вибуху підземного вогню», тобто внаслідок вулканічної діяльності. Згодом від цієї версії відмовились на користь ерозійного походження водойми, трактуючи її як карстову лійку. 1922 року Й. Калкун вперше висловив припущення про метеоритне походження вирви. Підтвердити його допоміг збіг обставин. У 1927 році на Сааремаа відрядили гірничого інженера І. Рейнвальда, який мав дослідити околиці Каалі на наявність придатних для розробки покладів солі або гіпсу. Замість покладів І. Рейнвальду пощастило відшукати залізні «самородки», які він визначив як уламки метеориту. До 1937 року в його колекції було вже 30 таких знахідок, чим беззаперечно було підтверджено космічне походження кратерного поля. Задля збереження унікального ландшафту 19 серпня 1938 року метеоритні кратери були заповідані як окремі об'єкти охорони. Після Другої світової війни їхнє дослідження продовжив співробітник Інституту геології Академії наук ЕРСР Агу Аалов, який присвятив цьому питанню 25 років.
1959 року захист унікального ландшафту було підсилено до рівня геологічної зони відчуження, яка складалася з 7 ділянок загальною площею 4,8 га. Природоохоронному об'єкту надали статус державного геологічного заказника під назвою «Метеори́тні кра́тери Ка́алі». Розташування в густонаселеній місцевості з добре розвинутою інфраструктурою приваблювало до заказника багатьох туристів. У 1980-х роках щорічно астроблему Каалі відвідувало близько 20 тисяч осіб. Інтенсифікація туризму і господарської діяльності на навколишніх територіях у другій половині XX століття поставили під загрозу цілісність ландшафту. До того ж у 1970 році поблизу кратера археологами було виявлено рештки поселення залізної доби, що значно підвищило цінність заповідника. З цих причин у 1979 році охоронювану площу збільшили до 50 га, а в 2000 році — до сучасних 83,7 га, одночасно підвищивши статус об'єкта до рівня . Відтоді його терени охоплюють усе кратерне поле, а також прилеглий культурний ландшафт (зокрема, городище Каалі). Крім того, навколо кратерів знайшли рідкісні види рослин, тому їх охорона також увійшла до задач заповідника. Керівництво природоохоронною установою здійснює Екологічна рада Західного регіону. Наукові дослідження в заповіднику Каалі провадять лише за погодженням адміністрації, суттєво обмежене використання навколишніх земельних угідь, поблизу охоронної зони заборонене будівництво. Задля зручностей відвідувачів спуск до головного кратера облаштований сходами, археологічна ділянка має інформаційні стенди, крім того, поблизу головного кратеру відкрито павільйон з експозицією, що розповідає про історію цього природного феномену.
Географія та геологія
Заповідник Каалі розташований на заході Естонії, в повіті Сааремаа, в межах однойменної волості (до адміністративної реформи належав до волості Піхтла). Поблизу його кордонів знаходяться два населених пункти — села й . Найближче місто, Курессааре, лежить за 18 км від його кордонів.
Кратерне поле Каалі утворилось внаслідок падіння на Землю велетенського метеориту. Науковці не дійшли одностайної згоди щодо того, коли відбулася ця подія. Одні вважають, що метеорит Каалі впав близько 2800—3500 років тому, інші дотримуються думки, що його історичний вік набагато більший — 3500—7600 років. Радіовуглецевим методом вік кратерів датують у 2700—2900 років, а за швидкістю росту торф'яних відкладів визначено, що вони утворились 3500 років тому. Так чи інакше, метеорит Каалі визнаний останнім небесним тілом з тих, що впали в сучасних густонаселених районах планети (враховані лише ті небесні тіла, чиє природне походження не викликає сумнівів).
За розрахунками, початкова вага метеориту складала близько 1000 т, ще у небі він розпався на уламки, найбільший з яких важив близько 80 т. Фрагменти метеориту увійшли в землю на великій швидкості (10—20 км/с), спричинивши струс, наслідки якого були схожі на потужний вибух. Зіткнення з землею зруйнувало самі уламки, але вирви, залишені ними, мали велетенські розміри, пояс зрушень сягав глибини 50 м. Навіть тисячі років так і не загладили обрисів кратерів. Деякою мірою їхньому збереженню сприяли тверді гірські породи, які залягають у цій місцині. Оголені доломітові скелі та уламки каміння, викинутого вибухом, постали під кутом 25—90°, ставши основою для навколократерних валів.
Наразі кратерне поле Каалі налічує дев'ять кратерних лійок. В центрі поля розташований найбільший кратер, з усіх боків його оточують вісім менших завширшки від 12 до 40 м і завглибшки 1—4 м. Головний кратер Каалі — той, що виник внаслідок падіння 80-тонної залізної брили, — має діаметр 110 м, його центр природним чином наповнився водою, перетворившись на ідеально кругле безстічне озеро Каалі. Разом із багатовіковими донними відкладами глибина цього кратеру становить 22 м, а без урахування донного осаду — 16 м. Діаметр озера коливається в залежності від водонаповнення в межах 30—60 м. Бічні кратери не заповнені водою, місцеве населення називає їх «сухими озерами». Таким чином, кратерне поле Каалі визнано найбільш представницьким у Європі.
Флора
Схили кратерів поросли мішаним лісом з незначною домішкою ялини європейської. Навколишні території включають в себе такі біоценози як бідні луки на , лісові пасовища і . Останні два типи рослинності можна вважати агробіоценозами, адже вони сформувались та існують завдяки діяльності людини. Занепад традиційного природокористування ставить під загрозу їхнє існування.
Наявність голого каміння під покривом лісу навколо кратерів створює сприятливе середовище для деяких мохів. З рідкісних видів, узятих в Естонії під охорону, в заповіднику Каалі знайдені , Platydictya jungermannioides, Rhynchostegium murale, Thamnobryum alopecurum. В озері Каалі зростає латаття.
Культурний ландшафт
Неподалік головного кратеру Каалі знайдено залишки стародавнього укріпленого селища (городища). Археологи датують його залізною добою. Руїни городища Каалі в наш час представлені фрагментом добре збереженої підпорної чи захисної стіни, фортечної споруди («замку») тощо. Хоча на місці розкопок не виявлено людських решток, однак тут знайдено багато кераміки доби (пізньої бронзи), а також прикраси ранньої залізної доби і уламки гончарського знаряддя.
Ймовірно, падіння метеориту відбулося за часів, коли у городищі Каалі мешкали люди, тому що ця подія знайшла відбиток у фольклорі естонців і сусідніх народів. Грандіозне небесне явище викликало страх і поклоніння, тому біля городища Каалі було облаштоване язичницьке капище. Місце для жертвопринесень проіснувало набагато довше, ніж саме поселення. Відомо, що до XVII сторіччя більшість таких капищ було зруйновано вщент, тому місце для жертвопринесень поблизу кратеру Каалі представляє значну історичну цінність. 1997 року городище і капище були взяті державою під охорону й оголошені пам'яткою археології національного значення.
Краєвиди заповідника Каалі
Відстань до протилежного схилу вирви 110 м. | Схили головного кратеру і сьогодні дуже круті. | Водні рослини заселили озеро Каалі. | Туристична стежка на схилі головного кратеру. |
Джерела
- [Ландшафтний заповідник Каалі]. register.keskkonnainfo.ee ((ест.)) . Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 16 травня 2020.
- Постанова республіканського уряду від 19 серпня 1938 року.(ест.)
- Реєстр довкілля Естонії
- [27251 Городище і капище]. register.muinas.ee ((ест.)) . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 16 травня 2020.
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: ABF, 1996. — Т. Национальные парки и заказники. — С. 281—282. (рос.)
- Sepp M. Saare maakonna loodusväärtused [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — 2012. — C. 20—21.(ест.)
- V. Lang Baltimaade pronksi- ja rauaaeg. — Tartu, 2007. — С. 47.(ест.)
- Постанова Міністерства культури Естонії від 1 вересня 1997 року «Визнання пам'яток культури». [ 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.](ест.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapovi dnik Ka ali est Kaali maastikukaitseala prirodoohoronna teritoriya roztashovana na ostrovi Saaremaa sho na zahodi Estoniyi Vzyata pid ohoronu 19 serpnya 1938 roku zadlya zberezhennya unikalnogo landshaftu kraternogo polya Kaali Zgodom do ohoronnih zadach ustanovi dodalisya zberezhennya navkolishnih kulturnih landshaftiv i prirodnogo seredovisha ridkisnih roslin Ruyini starodavnogo poselennya Kaali roztashovanogo v mezhah zapovidnika viznano arheologichnoyu pam yatkoyu nacionalnogo znachennya Suchasna plosha ohoronyuvanoyi zoni stanovit 83 7 ga Zapovidnik KaaliGolovna astroblema kraternogo polya Kaali Golovna astroblema kraternogo polya Kaali 58 22 10 pn sh 22 40 10 sh d 58 3694444444722222 pn sh 22 66944444447222295 sh d 58 3694444444722222 22 66944444447222295 Koordinati 58 22 10 pn sh 22 40 10 sh d 58 3694444444722222 pn sh 22 66944444447222295 sh d 58 3694444444722222 22 66944444447222295Krayina EstoniyaRoztashuvannyaEstoniya Saaremaa SaaremaaNajblizhche mistoKuressaarePlosha83 7 gaZasnovano19 serpnya 1938OperatorEkologichna rada Zahidnogo regionuChislo vidviduvachiv20 000 na rikStatus d 3 Zapovidnik Kaali Estoniya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kaali IstoriyaU perekazah meshkanciv Saaremaa zdavna figuruvav opis divnogo vognyanogo yavisha yake suchasni naukovci tlumachat yak padinnya meteoritu Ci usni povidomlennya peredavalisya z pokolinnya v pokolinnya nastilki stijko sho v dohristiyanski chasi z zagadkovimi virvami u zemli poblizu sela buv pov yazanij navit yazichnickij kult Plan golovnogo krateru ozera Kaali u knizi Fridriha Kruze 1842 r 1827 roku ozero virvu Kaali vpershe doslidili naukovci yaki dijshli visnovku sho vono viniklo pid diyeyu vibuhu pidzemnogo vognyu tobto vnaslidok vulkanichnoyi diyalnosti Zgodom vid ciyeyi versiyi vidmovilis na korist erozijnogo pohodzhennya vodojmi traktuyuchi yiyi yak karstovu lijku 1922 roku J Kalkun vpershe visloviv pripushennya pro meteoritne pohodzhennya virvi Pidtverditi jogo dopomig zbig obstavin U 1927 roci na Saaremaa vidryadili girnichogo inzhenera I Rejnvalda yakij mav dosliditi okolici Kaali na nayavnist pridatnih dlya rozrobki pokladiv soli abo gipsu Zamist pokladiv I Rejnvaldu poshastilo vidshukati zalizni samorodki yaki vin viznachiv yak ulamki meteoritu Do 1937 roku v jogo kolekciyi bulo vzhe 30 takih znahidok chim bezzaperechno bulo pidtverdzheno kosmichne pohodzhennya kraternogo polya Zadlya zberezhennya unikalnogo landshaftu 19 serpnya 1938 roku meteoritni krateri buli zapovidani yak okremi ob yekti ohoroni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni yihnye doslidzhennya prodovzhiv spivrobitnik Institutu geologiyi Akademiyi nauk ERSR Agu Aalov yakij prisvyativ comu pitannyu 25 rokiv 1959 roku zahist unikalnogo landshaftu bulo pidsileno do rivnya geologichnoyi zoni vidchuzhennya yaka skladalasya z 7 dilyanok zagalnoyu plosheyu 4 8 ga Prirodoohoronnomu ob yektu nadali status derzhavnogo geologichnogo zakaznika pid nazvoyu Meteori tni kra teri Ka ali Roztashuvannya v gustonaselenij miscevosti z dobre rozvinutoyu infrastrukturoyu privablyuvalo do zakaznika bagatoh turistiv U 1980 h rokah shorichno astroblemu Kaali vidviduvalo blizko 20 tisyach osib Intensifikaciya turizmu i gospodarskoyi diyalnosti na navkolishnih teritoriyah u drugij polovini XX stolittya postavili pid zagrozu cilisnist landshaftu Do togo zh u 1970 roci poblizu kratera arheologami bulo viyavleno reshtki poselennya zaliznoyi dobi sho znachno pidvishilo cinnist zapovidnika Z cih prichin u 1979 roci ohoronyuvanu ploshu zbilshili do 50 ga a v 2000 roci do suchasnih 83 7 ga odnochasno pidvishivshi status ob yekta do rivnya Vidtodi jogo tereni ohoplyuyut use kraterne pole a takozh prileglij kulturnij landshaft zokrema gorodishe Kaali Krim togo navkolo krateriv znajshli ridkisni vidi roslin tomu yih ohorona takozh uvijshla do zadach zapovidnika Kerivnictvo prirodoohoronnoyu ustanovoyu zdijsnyuye Ekologichna rada Zahidnogo regionu Naukovi doslidzhennya v zapovidniku Kaali provadyat lishe za pogodzhennyam administraciyi suttyevo obmezhene vikoristannya navkolishnih zemelnih ugid poblizu ohoronnoyi zoni zaboronene budivnictvo Zadlya zruchnostej vidviduvachiv spusk do golovnogo kratera oblashtovanij shodami arheologichna dilyanka maye informacijni stendi krim togo poblizu golovnogo krateru vidkrito paviljon z ekspoziciyeyu sho rozpovidaye pro istoriyu cogo prirodnogo fenomenu Geografiya ta geologiyaZapovidnik Kaali roztashovanij na zahodi Estoniyi v poviti Saaremaa v mezhah odnojmennoyi volosti do administrativnoyi reformi nalezhav do volosti Pihtla Poblizu jogo kordoniv znahodyatsya dva naselenih punkti sela j Najblizhche misto Kuressaare lezhit za 18 km vid jogo kordoniv Kraterne pole Kaali utvorilos vnaslidok padinnya na Zemlyu veletenskogo meteoritu Naukovci ne dijshli odnostajnoyi zgodi shodo togo koli vidbulasya cya podiya Odni vvazhayut sho meteorit Kaali vpav blizko 2800 3500 rokiv tomu inshi dotrimuyutsya dumki sho jogo istorichnij vik nabagato bilshij 3500 7600 rokiv Radiovuglecevim metodom vik krateriv datuyut u 2700 2900 rokiv a za shvidkistyu rostu torf yanih vidkladiv viznacheno sho voni utvorilis 3500 rokiv tomu Tak chi inakshe meteorit Kaali viznanij ostannim nebesnim tilom z tih sho vpali v suchasnih gustonaselenih rajonah planeti vrahovani lishe ti nebesni tila chiye prirodne pohodzhennya ne viklikaye sumniviv Ogoleni dolomitovi skeli na shili krateru Za rozrahunkami pochatkova vaga meteoritu skladala blizko 1000 t she u nebi vin rozpavsya na ulamki najbilshij z yakih vazhiv blizko 80 t Fragmenti meteoritu uvijshli v zemlyu na velikij shvidkosti 10 20 km s sprichinivshi strus naslidki yakogo buli shozhi na potuzhnij vibuh Zitknennya z zemleyu zrujnuvalo sami ulamki ale virvi zalisheni nimi mali veletenski rozmiri poyas zrushen syagav glibini 50 m Navit tisyachi rokiv tak i ne zagladili obrisiv krateriv Deyakoyu miroyu yihnomu zberezhennyu spriyali tverdi girski porodi yaki zalyagayut u cij miscini Ogoleni dolomitovi skeli ta ulamki kaminnya vikinutogo vibuhom postali pid kutom 25 90 stavshi osnovoyu dlya navkolokraternih valiv Narazi kraterne pole Kaali nalichuye dev yat kraternih lijok V centri polya roztashovanij najbilshij krater z usih bokiv jogo otochuyut visim menshih zavshirshki vid 12 do 40 m i zavglibshki 1 4 m Golovnij krater Kaali toj sho vinik vnaslidok padinnya 80 tonnoyi zaliznoyi brili maye diametr 110 m jogo centr prirodnim chinom napovnivsya vodoyu peretvorivshis na idealno krugle bezstichne ozero Kaali Razom iz bagatovikovimi donnimi vidkladami glibina cogo krateru stanovit 22 m a bez urahuvannya donnogo osadu 16 m Diametr ozera kolivayetsya v zalezhnosti vid vodonapovnennya v mezhah 30 60 m Bichni krateri ne zapovneni vodoyu misceve naselennya nazivaye yih suhimi ozerami Takim chinom kraterne pole Kaali viznano najbilsh predstavnickim u Yevropi FloraShili krateriv porosli mishanim lisom z neznachnoyu domishkoyu yalini yevropejskoyi Navkolishni teritoriyi vklyuchayut v sebe taki biocenozi yak bidni luki na lisovi pasovisha i Ostanni dva tipi roslinnosti mozhna vvazhati agrobiocenozami adzhe voni sformuvalis ta isnuyut zavdyaki diyalnosti lyudini Zanepad tradicijnogo prirodokoristuvannya stavit pid zagrozu yihnye isnuvannya Nayavnist gologo kaminnya pid pokrivom lisu navkolo krateriv stvoryuye spriyatlive seredovishe dlya deyakih mohiv Z ridkisnih vidiv uzyatih v Estoniyi pid ohoronu v zapovidniku Kaali znajdeni Platydictya jungermannioides Rhynchostegium murale Thamnobryum alopecurum V ozeri Kaali zrostaye latattya Kulturnij landshaftReshtki zamkovoyi stini v gorodishi Kaali Nepodalik golovnogo krateru Kaali znajdeno zalishki starodavnogo ukriplenogo selisha gorodisha Arheologi datuyut jogo zaliznoyu doboyu Ruyini gorodisha Kaali v nash chas predstavleni fragmentom dobre zberezhenoyi pidpornoyi chi zahisnoyi stini fortechnoyi sporudi zamku tosho Hocha na misci rozkopok ne viyavleno lyudskih reshtok odnak tut znajdeno bagato keramiki dobi piznoyi bronzi a takozh prikrasi rannoyi zaliznoyi dobi i ulamki goncharskogo znaryaddya Jmovirno padinnya meteoritu vidbulosya za chasiv koli u gorodishi Kaali meshkali lyudi tomu sho cya podiya znajshla vidbitok u folklori estonciv i susidnih narodiv Grandiozne nebesne yavishe viklikalo strah i pokloninnya tomu bilya gorodisha Kaali bulo oblashtovane yazichnicke kapishe Misce dlya zhertvoprinesen proisnuvalo nabagato dovshe nizh same poselennya Vidomo sho do XVII storichchya bilshist takih kapish bulo zrujnovano vshent tomu misce dlya zhertvoprinesen poblizu krateru Kaali predstavlyaye znachnu istorichnu cinnist 1997 roku gorodishe i kapishe buli vzyati derzhavoyu pid ohoronu j ogolosheni pam yatkoyu arheologiyi nacionalnogo znachennya Krayevidi zapovidnika Kaali Vidstan do protilezhnogo shilu virvi 110 m Shili golovnogo krateru i sogodni duzhe kruti Vodni roslini zaselili ozero Kaali Turistichna stezhka na shili golovnogo krateru Dzherela Landshaftnij zapovidnik Kaali register keskkonnainfo ee est Arhiv originalu za 17 bereznya 2018 Procitovano 16 travnya 2020 Postanova respublikanskogo uryadu vid 19 serpnya 1938 roku est Reyestr dovkillya Estoniyi d Track Q12366858 27251 Gorodishe i kapishe register muinas ee est Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 16 travnya 2020 Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M ABF 1996 T Nacionalnye parki i zakazniki S 281 282 ros Sepp M Saare maakonna loodusvaartused 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine 2012 C 20 21 est V Lang Baltimaade pronksi ja rauaaeg Tartu 2007 S 47 est Postanova Ministerstva kulturi Estoniyi vid 1 veresnya 1997 roku Viznannya pam yatok kulturi 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine est