Залізничний вокзал станції Чернівці — вокзал станції Чернівці, головний залізничний вокзал міста Чернівців.
Залізничний вокзал станції Чернівці залізничний вокзал | |
---|---|
Чернівецький залізничний вокзал | |
Розташування | |
Адреса | м. Чернівці, |
Координати | 48°18′04″ пн. ш. 25°55′47″ сх. д. / 48.301111111138887111° пн. ш. 25.92972222224999967° сх. д.Координати: 48°18′04″ пн. ш. 25°55′47″ сх. д. / 48.301111111138887111° пн. ш. 25.92972222224999967° сх. д. |
Структура | |
Платформ | три |
Тип платформ | дві острівні, одна бічна |
Колій | сім |
Час роботи | цілодобово |
Історія | |
Відкрито | 1909 |
Перебудовано | 1918–1920; 1945 |
Будівля | |
Архітектор | Отто Вагнер |
Стиль | модерн |
Поверхів | два |
Інша інформація | |
Власник | Львівська залізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Код Експрес-3 | 2218500 |
Мапа | |
Залізничний вокзал станції Чернівці на Вікісховищі |
Історія та архітектура
Історія Чернівецької залізниці починається у той період, коли місто було адміністративним центром Буковинського округу Королівства Галичини та Володимирії. 1841-го року уряд Австрійської імперії затвердив Програму у справах залізниць, якою, серед іншого, було передбачено розвиток цієї галузі у Галичині. Лінія з Відня до Львова мала бути збудована до 31 грудня 1863 р. Після цього продовжена вже до Чернівців..
3 листопада 1861 р. новий потяг, що мав назву «Ярослав», подолав відстань між столицею імперії та центром її коронної землі.
Після цього активними темпами (у дві зміни) розпочалося будівництво залізничної гілки Львів — Чернівці протяжністю 267 км, що проходила через Ходорів та Станиславів. Попри труднощі — дорога прокладалася через мочари, гори та ліси — роботи, якими керував англієць [en] (до того вже працював на залізницях Австралії та Канади), були завершені за два роки.
Перших пасажирів потягу Львів — Чернівці на той час вже столиця окремого коронного краю Герцогство Буковина зустрічала 1 вересня 1866 р. Далі залізничні шляхи прокладалися у напрямках: російському — через Новоселицю на Вінницю і Кишинів, та румунському — через Сучаву на Ясси. Прикметно, що Чернівці були одним з перших українських міст із своєю залізницею. 1869-го р. свій перший потяг зустрічав Харків, 1870-го року — Київ та Тернопіль, і лише 1873-го р. почало функціонувати залізничне сполучення з Волинню.
Своїх гостей, котрі добиралися залізничним транспортом, Чернівці до початку XX ст. зустрічали розташованим між сучасним вокзалом та нинішньою будівлею Кондукторського резерву дво-триповерховим залізничним, так званим «Старим вокзалом», побудованим за одним проєктом з вокзалом у місті Станиславів (1866), та в 1871 р. в передмісті Сучави (Румунія) — селищі Ițcani, вокзалом Suceava Nord, який існує досі.
Чернівецький залізничний вокзал
Невпинний ріст міста, жвавий рух людей і товарів залізницею вимагали більшої споруди. Крім того, чернівчани прагнули мати залізничний вокзал, що відповідав би статусу крайової столиці, а не нагадував колишнє маленьке провінційне містечко. Розвиток Чернівців мав пріоритетне значення і для монархії. Тому міська брама, що була «обличчям» міста, повинна була бути здатною приймати найпочесніших та найвибагливіших гостей. 16 вересня 1906 р. було закладено фундамент майбутнього архітектурного шедевру. З огляду на те, що на місці де велось будівництво колись було болото, в основу споруди було покладено міцні бетонні опори. Роботи тривали більше трьох років. Урочисте відкриття нового залізничного вокзалу відбулось 30 листопада 1909 р. Збудували його у стилі модерн. Композиція будівлі симетрична. Вона являє собою 2-поверховий витягнутий прямокутник з підвищеною центральною частиною. В композиції будівлі можна розпізнати сецесійний витвір: чітко контуровані кубічні форми, членування каркасу, утвореного колонами і осями вікон, ощадний декор із коронованими пілонами і основним акцентом купольного завершення центрального залу, головним прохідним вестибюлем, який відкривається монументальною циркулярною аркою увінчаною трикутним фронтоном. Симетрична будівля являє собою 2-поверховий витягнутий прямокутник з підвищеною центральною частиною.
Купол над центральним входом і вестибюлем піднятий на висоту 20 м, стеля і стіни вкриті художнім ліпленням у вигляді геометризованого орнаменту з листя, квітів, між яких вміщено жіночі голівки і маски.
Фронтон залізничного вокзалу є «домівкою» богині Іриди, що відповідно до давньогрецької міфології знана як богиня-вісниця. Піднята рука напівоголеного силуету жінки говорить про привітний прийом гостей міста та душевне прощання з ними. З обох боків її оточують чотири янгола: одна пара тримає у руках квіти, інші двоє зображені зі стрілами. Янголята символізують гостинність місцевих жителів та їх буковинський темперамент. Чарівне поєднання світло-зеленого та білого кольорів підкреслюють золоті акценти. Внутрішній інтер'єр прикрашають рослинні фрагменти, маскарони, крила яких дещо стилізовані, кацедуї та колеса, виконані у стилі модерн.
Вагомий внесок до зведення Чернівецького залізничного вокзалу зробив почесний громадяни міста Бенно Штраухер, який був одним з ініціаторів та організаторів проєкту, входив до структури, яка контролювала хід будівництва.
Значних руйнувань Чернівецькому залізничному вокзалу завдали російські війська під час Першої світової війни особливо влітку 1917 році під час їхнього відступу з Буковини. Його відбудова тривала близько двох років і остаточно була завершена тільки в 1920 р. Наступні відновлювальні роботи здійснювались вже у 1945 р. З огляду на те, що будівля не зазнала суттєвих пошкоджень у Другу світову війну, роботи тривали не довго.
Традиції
Колись потяг, що прибував до Чернівців, називали «цугом» (від нім. Zug — потяг). Кожне його прибуття та відправлення з Чернівецького вокзалу супроводжувалося веселими композиціями, які виконував чернівецький оркестр. Цікавим є факт, що потяг сполученням Чернівці — Львів вирушав завжди о 7 год. 40 хв. В цьому випадку грала всім відома мелодія (відомий краєзнавець Василь Селезінка стверджує, що мелодія є «чернівецькою»). Безліч люду приходило послухати таке виконання, а саме остання була до вподоби найбільше.
Цю чудову традицію намагаються відновити у наш час. Оркестру звісно не має. Але кожен пасажирський потяг, що сьогодні від'їжджає з Чернівецького вокзалу, проводжається аудіозаписом однієї з популярних буковинських мелодій, прощаючись таким чином з дорогими гостями та бажаючи їм щасливої дороги!
Сьогодення
У 1999 р. на Чернівецькому залізничному вокзалі було проведено реставраційні роботи.
Сьогодні залізничний вокзал станції Чернівці входить до структури Львівської залізниці та обслуговує кілька транзитних та прямих напрямків. Зокрема, з Чернівцями забезпечене (регулярне та періодичне) залізничне сполучення з містами: Київ, Івано-Франківськ, Ковель, Коломия, Львів, Одеса, Окниця.
Примітки
- Андрій Басараб. Енциклопедія Львова // Залізничний транспорт / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 372-380. — .
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 28 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 28 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 28 вересня 2013.
- Рихло, Петро (2003). АРХІТЕКТУРНА СПАДЩИНА ЧЕРНІВЦІВ АВСТРІЙСЬКОЇ ДОБИ: Матеріали міжнародної конференції (укр.) . Чернівці: Золоті литаври. с. 110. ISBN .
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 28 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 28 вересня 2013.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 28 вересня 2013.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залізничний вокзал (Чернівці) |
- Архітектурні пам'ятки Чернівців: богиня, корабель і резиденція митрополитів [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Ігор Жалоба. Чернівці у комунікаційному просторі імперії Габсбурґів 1774—1914 [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Старі фото залізничного вокзалу[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cherniveckij vokzal Zaliznichnij vokzal stanciyi Chernivci vokzal stanciyi Chernivci golovnij zaliznichnij vokzal mista Chernivciv Zaliznichnij vokzal stanciyi Chernivci zaliznichnij vokzalCherniveckij zaliznichnij vokzalRoztashuvannyaAdresam Chernivci Koordinati48 18 04 pn sh 25 55 47 sh d 48 301111111138887111 pn sh 25 92972222224999967 sh d 48 301111111138887111 25 92972222224999967 Koordinati 48 18 04 pn sh 25 55 47 sh d 48 301111111138887111 pn sh 25 92972222224999967 sh d 48 301111111138887111 25 92972222224999967StrukturaPlatformtriTip platformdvi ostrivni odna bichnaKolijsimChas roboticilodobovoIstoriyaVidkrito1909Perebudovano1918 1920 1945BudivlyaArhitektorOtto VagnerStilmodernPoverhivdvaInsha informaciyaVlasnikLvivska zaliznicyaOperatorUkrzaliznicyaKod Ekspres 32218500MapaZaliznichnij vokzal stanciyi Chernivci na VikishovishiIstoriya ta arhitekturaIstoriya Cherniveckoyi zaliznici pochinayetsya u toj period koli misto bulo administrativnim centrom Bukovinskogo okrugu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi 1841 go roku uryad Avstrijskoyi imperiyi zatverdiv Programu u spravah zaliznic yakoyu sered inshogo bulo peredbacheno rozvitok ciyeyi galuzi u Galichini Liniya z Vidnya do Lvova mala buti zbudovana do 31 grudnya 1863 r Pislya cogo prodovzhena vzhe do Chernivciv 3 listopada 1861 r novij potyag sho mav nazvu Yaroslav podolav vidstan mizh stoliceyu imperiyi ta centrom yiyi koronnoyi zemli Pislya cogo aktivnimi tempami u dvi zmini rozpochalosya budivnictvo zaliznichnoyi gilki Lviv Chernivci protyazhnistyu 267 km sho prohodila cherez Hodoriv ta Stanislaviv Popri trudnoshi doroga prokladalasya cherez mochari gori ta lisi roboti yakimi keruvav angliyec en do togo vzhe pracyuvav na zaliznicyah Avstraliyi ta Kanadi buli zaversheni za dva roki Pershih pasazhiriv potyagu Lviv Chernivci na toj chas vzhe stolicya okremogo koronnogo krayu Gercogstvo Bukovina zustrichala 1 veresnya 1866 r Dali zaliznichni shlyahi prokladalisya u napryamkah rosijskomu cherez Novoselicyu na Vinnicyu i Kishiniv ta rumunskomu cherez Suchavu na Yassi Prikmetno sho Chernivci buli odnim z pershih ukrayinskih mist iz svoyeyu zalizniceyu 1869 go r svij pershij potyag zustrichav Harkiv 1870 go roku Kiyiv ta Ternopil i lishe 1873 go r pochalo funkcionuvati zaliznichne spoluchennya z Volinnyu Starij Cherniveckij vokzal 1866 1909 Svoyih gostej kotri dobiralisya zaliznichnim transportom Chernivci do pochatku XX st zustrichali roztashovanim mizh suchasnim vokzalom ta ninishnoyu budivleyu Konduktorskogo rezervu dvo tripoverhovim zaliznichnim tak zvanim Starim vokzalom pobudovanim za odnim proyektom z vokzalom u misti Stanislaviv 1866 ta v 1871 r v peredmisti Suchavi Rumuniya selishi Ițcani vokzalom Suceava Nord yakij isnuye dosi Cherniveckij zaliznichnij vokzal Cherniveckij vokzal 1910 ti roki Nevpinnij rist mista zhvavij ruh lyudej i tovariv zalizniceyu vimagali bilshoyi sporudi Krim togo chernivchani pragnuli mati zaliznichnij vokzal sho vidpovidav bi statusu krajovoyi stolici a ne nagaduvav kolishnye malenke provincijne mistechko Rozvitok Chernivciv mav prioritetne znachennya i dlya monarhiyi Tomu miska brama sho bula oblichchyam mista povinna bula buti zdatnoyu prijmati najpochesnishih ta najvibaglivishih gostej 16 veresnya 1906 r bulo zakladeno fundament majbutnogo arhitekturnogo shedevru Z oglyadu na te sho na misci de velos budivnictvo kolis bulo boloto v osnovu sporudi bulo pokladeno micni betonni opori Roboti trivali bilshe troh rokiv Urochiste vidkrittya novogo zaliznichnogo vokzalu vidbulos 30 listopada 1909 r Zbuduvali jogo u stili modern Kompoziciya budivli simetrichna Vona yavlyaye soboyu 2 poverhovij vityagnutij pryamokutnik z pidvishenoyu centralnoyu chastinoyu V kompoziciyi budivli mozhna rozpiznati secesijnij vitvir chitko konturovani kubichni formi chlenuvannya karkasu utvorenogo kolonami i osyami vikon oshadnij dekor iz koronovanimi pilonami i osnovnim akcentom kupolnogo zavershennya centralnogo zalu golovnim prohidnim vestibyulem yakij vidkrivayetsya monumentalnoyu cirkulyarnoyu arkoyu uvinchanoyu trikutnim frontonom Simetrichna budivlya yavlyaye soboyu 2 poverhovij vityagnutij pryamokutnik z pidvishenoyu centralnoyu chastinoyu Ruyini Cherniveckogo vokzalu 1917 Kupol nad centralnim vhodom i vestibyulem pidnyatij na visotu 20 m stelya i stini vkriti hudozhnim liplennyam u viglyadi geometrizovanogo ornamentu z listya kvitiv mizh yakih vmisheno zhinochi golivki i maski Fronton zaliznichnogo vokzalu ye domivkoyu bogini Iridi sho vidpovidno do davnogreckoyi mifologiyi znana yak boginya visnicya Pidnyata ruka napivogolenogo siluetu zhinki govorit pro privitnij prijom gostej mista ta dushevne proshannya z nimi Z oboh bokiv yiyi otochuyut chotiri yangola odna para trimaye u rukah kviti inshi dvoye zobrazheni zi strilami Yangolyata simvolizuyut gostinnist miscevih zhiteliv ta yih bukovinskij temperament Charivne poyednannya svitlo zelenogo ta bilogo koloriv pidkreslyuyut zoloti akcenti Vnutrishnij inter yer prikrashayut roslinni fragmenti maskaroni krila yakih desho stilizovani kaceduyi ta kolesa vikonani u stili modern Vagomij vnesok do zvedennya Cherniveckogo zaliznichnogo vokzalu zrobiv pochesnij gromadyani mista Benno Shtrauher yakij buv odnim z iniciatoriv ta organizatoriv proyektu vhodiv do strukturi yaka kontrolyuvala hid budivnictva Znachnih rujnuvan Cherniveckomu zaliznichnomu vokzalu zavdali rosijski vijska pid chas Pershoyi svitovoyi vijni osoblivo vlitku 1917 roci pid chas yihnogo vidstupu z Bukovini Jogo vidbudova trivala blizko dvoh rokiv i ostatochno bula zavershena tilki v 1920 r Nastupni vidnovlyuvalni roboti zdijsnyuvalis vzhe u 1945 r Z oglyadu na te sho budivlya ne zaznala suttyevih poshkodzhen u Drugu svitovu vijnu roboti trivali ne dovgo TradiciyiCherniveckij zaliznichnij vokzal 2015 Kolis potyag sho pribuvav do Chernivciv nazivali cugom vid nim Zug potyag Kozhne jogo pributtya ta vidpravlennya z Cherniveckogo vokzalu suprovodzhuvalosya veselimi kompoziciyami yaki vikonuvav cherniveckij orkestr Cikavim ye fakt sho potyag spoluchennyam Chernivci Lviv virushav zavzhdi o 7 god 40 hv V comu vipadku grala vsim vidoma melodiya vidomij krayeznavec Vasil Selezinka stverdzhuye sho melodiya ye cherniveckoyu Bezlich lyudu prihodilo posluhati take vikonannya a same ostannya bula do vpodobi najbilshe Cyu chudovu tradiciyu namagayutsya vidnoviti u nash chas Orkestru zvisno ne maye Ale kozhen pasazhirskij potyag sho sogodni vid yizhdzhaye z Cherniveckogo vokzalu provodzhayetsya audiozapisom odniyeyi z populyarnih bukovinskih melodij proshayuchis takim chinom z dorogimi gostyami ta bazhayuchi yim shaslivoyi dorogi SogodennyaU 1999 r na Cherniveckomu zaliznichnomu vokzali bulo provedeno restavracijni roboti Sogodni zaliznichnij vokzal stanciyi Chernivci vhodit do strukturi Lvivskoyi zaliznici ta obslugovuye kilka tranzitnih ta pryamih napryamkiv Zokrema z Chernivcyami zabezpechene regulyarne ta periodichne zaliznichne spoluchennya z mistami Kiyiv Ivano Frankivsk Kovel Kolomiya Lviv Odesa Oknicya PrimitkiAndrij Basarab Enciklopediya Lvova Zaliznichnij transport Andrij Kozickij Lviv Litopis 2007 T 2 S 372 380 ISBN 978 966 7007 69 0 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2013 Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 28 veresnya 2013 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2013 Procitovano 28 veresnya 2013 Rihlo Petro 2003 ARHITEKTURNA SPADShINA ChERNIVCIV AVSTRIJSKOYi DOBI Materiali mizhnarodnoyi konferenciyi ukr Chernivci Zoloti litavri s 110 ISBN 966 8029 28 3 Arhiv originalu za 7 veresnya 2013 Procitovano 28 veresnya 2013 Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 28 veresnya 2013 Arhiv originalu za 25 serpnya 2013 Procitovano 28 veresnya 2013 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zaliznichnij vokzal Chernivci Arhitekturni pam yatki Chernivciv boginya korabel i rezidenciya mitropolitiv 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Igor Zhaloba Chernivci u komunikacijnomu prostori imperiyi Gabsburgiv 1774 1914 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine Posilannya Stari foto zaliznichnogo vokzalu nedostupne posilannya z lipnya 2019