Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Завоювання Орана (1509) — завоювання північноафриканського міста Оран (на території сучасного Алжиру) Іспанською імперією, що відбулося в травні 1509 р., коли армія на чолі з Педро Наварро від імені кардинала Франсіско Хіменеса де Сиснерос захопила місто, яке контролювалося заянідським султанатом Тлемсен.
| Завоювання Орана | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Іспансько-Заянідська війна | |||||||||
 В'їзд кардинала Сиснероса в захоплений Оран | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Заяніди |  Іспанська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Невідомо | Педро Наварро | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| ~ 12 000 | 8.000-12.000 піхотинців та 3.000-4.000 кіннотників | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| ~ 4 000 | Менше 30 | ||||||||
Передумови
В 1505 році, після успішної експедиції проти місцевої алжирської династії Заянідів, іспанці захопили місто Мерс-ель-Кебір на алжирському узбережжі неподалік від Орана. У 1507 р. Заяніди влаштували біля Мерс-ель-Кебіра засідку на іспанський загін, що здійснював грабіжницький рейд по околицям і за допомогою армії з приблизно 11 000 кіннотників здобули вирішальну перемогу, обмеживши зону іспанського впливу до власне самого Мерс-ель-Кебіра, який іспанцям вдалось втримати за собою.
Облога
Підготовка до експедиції розпочалася у вересні 1508 року. Іспанська корона вклала в експедицію 39,6 мільйонів мараведі. Для порівняння, армада (флотилія) до південноамериканської колонії Кастилії-дель-Оро в 1514 році коштувала 14 мільйонів, а армада, відправлена в 1519 році на Молуккські острови на чолі з Фернаном Магалланом, яка вперше в історії здійснила навколосвітню подорож коштувала іспанській казні 8,35 мільйона.
Іспанський флот на чолі з Педро Наварро вийшов з порту з Картахени 16 травня і взяв курс на Мерс-ель-Кебір, місто, розташоване неподалік Орана, яке вже з 1505 р. перебувало під контролем Іспанії. Флот складався з 80 великих суден (наосів), 10 галер, а також з додаткових невеликих суден. На кораблях знаходилось 8.000-12.000 піхотинців та 3.000-4.000 кіннотників. Армія провела ніч на 17 травня в Мерс-ель-Кебірі. 18 травня християнська армія взяла місто Оран штурмом, поєднуючи використання флоту з наземною атакою. Після прориву крізь стіни і падіння міста, кількість жертв серед нападників склала менше 30 осіб, тоді як серед 12.000 захисників загинуло біля 4.000 осіб.
20 травня кардинал Франсіско де Сиснерос урочисто в'їхав у підкорене місто.
Наслідки
У кінцевому підсумку війна була виграна Іспанією в 1512 році, коли емірат Заянідів став вассалом Арагонської Корони. Оран залишався під контролем Іспанської імперії до 1708 р., коли він був захоплений османським деєм Алжиру, який скористався війною за спадщину Іспанії. Місто було знову відвойоване іспанцями в 1732 році.
Після землетрусу 1790 року, іспанці продали обидва міста бею Алжира і покинули Оран та Мерс-ель-Кебір у 1792 році.
Див. також
Примітки
- Fernández Duro, 1895, с. 73.
- Fernández Duro, 1895, с. 75.
- Ladero Quesada, Miguel Ángel (2008). Las Indias de Castilla en sus primeros años: cuentas de la Casa de Contratación (1503-1521) (ісп.). Dykinson. с. 172. ISBN . OCLC 964680146.
- Fernández Duro, 1895, с. 73—74.
- Sánchez Doncel, 1991, с. 536.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zavoyuvannya Orana 1509 zavoyuvannya pivnichnoafrikanskogo mista Oran na teritoriyi suchasnogo Alzhiru Ispanskoyu imperiyeyu sho vidbulosya v travni 1509 r koli armiya na choli z Pedro Navarro vid imeni kardinala Fransisko Himenesa de Sisneros zahopila misto yake kontrolyuvalosya zayanidskim sultanatom Tlemsen Zavoyuvannya Orana Ispansko Zayanidska vijna V yizd kardinala Sisnerosa v zahoplenij Oran V yizd kardinala Sisnerosa v zahoplenij Oran Data 18 travnya 1509 roku Misce Teritoriya suchasnogo Alzhiru Rezultat Zahoplennya Orana Ispanskoyu Imperiyeyu Teritorialni zmini Oran do 1790 roku znahodivsya pid vladoyu Ispaniyi Storoni Zayanidi Ispanska imperiya Komanduvachi Nevidomo Pedro Navarro Fransisko de Sisneros Vijskovi sili 12 000 8 000 12 000 pihotinciv ta 3 000 4 000 kinnotnikiv Vtrati 4 000 Menshe 30PeredumoviV 1505 roci pislya uspishnoyi ekspediciyi proti miscevoyi alzhirskoyi dinastiyi Zayanidiv ispanci zahopili misto Mers el Kebir na alzhirskomu uzberezhzhi nepodalik vid Orana U 1507 r Zayanidi vlashtuvali bilya Mers el Kebira zasidku na ispanskij zagin sho zdijsnyuvav grabizhnickij rejd po okolicyam i za dopomogoyu armiyi z priblizno 11 000 kinnotnikiv zdobuli virishalnu peremogu obmezhivshi zonu ispanskogo vplivu do vlasne samogo Mers el Kebira yakij ispancyam vdalos vtrimati za soboyu OblogaPidgotovka do ekspediciyi rozpochalasya u veresni 1508 roku Ispanska korona vklala v ekspediciyu 39 6 miljoniv maravedi Dlya porivnyannya armada flotiliya do pivdennoamerikanskoyi koloniyi Kastiliyi del Oro v 1514 roci koshtuvala 14 miljoniv a armada vidpravlena v 1519 roci na Molukkski ostrovi na choli z Fernanom Magallanom yaka vpershe v istoriyi zdijsnila navkolosvitnyu podorozh koshtuvala ispanskij kazni 8 35 miljona Ispanskij flot na choli z Pedro Navarro vijshov z portu z Kartaheni 16 travnya i vzyav kurs na Mers el Kebir misto roztashovane nepodalik Orana yake vzhe z 1505 r perebuvalo pid kontrolem Ispaniyi Flot skladavsya z 80 velikih suden naosiv 10 galer a takozh z dodatkovih nevelikih suden Na korablyah znahodilos 8 000 12 000 pihotinciv ta 3 000 4 000 kinnotnikiv Armiya provela nich na 17 travnya v Mers el Kebiri 18 travnya hristiyanska armiya vzyala misto Oran shturmom poyednuyuchi vikoristannya flotu z nazemnoyu atakoyu Pislya prorivu kriz stini i padinnya mista kilkist zhertv sered napadnikiv sklala menshe 30 osib todi yak sered 12 000 zahisnikiv zaginulo bilya 4 000 osib 20 travnya kardinal Fransisko de Sisneros urochisto v yihav u pidkorene misto NaslidkiU kincevomu pidsumku vijna bula vigrana Ispaniyeyu v 1512 roci koli emirat Zayanidiv stav vassalom Aragonskoyi Koroni Oran zalishavsya pid kontrolem Ispanskoyi imperiyi do 1708 r koli vin buv zahoplenij osmanskim deyem Alzhiru yakij skoristavsya vijnoyu za spadshinu Ispaniyi Misto bulo znovu vidvojovane ispancyami v 1732 roci Pislya zemletrusu 1790 roku ispanci prodali obidva mista beyu Alzhira i pokinuli Oran ta Mers el Kebir u 1792 roci Div takozhZahoplennya Mers el Kebira 1505 Yevropejski anklavi v Pivnichnij Africi do 1830PrimitkiFernandez Duro 1895 s 73 Fernandez Duro 1895 s 75 Ladero Quesada Miguel Angel 2008 Las Indias de Castilla en sus primeros anos cuentas de la Casa de Contratacion 1503 1521 isp Dykinson s 172 ISBN 978 84 9849 611 6 OCLC 964680146 Fernandez Duro 1895 s 73 74 Sanchez Doncel 1991 s 536