Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За́бороль — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1346 осіб.
| село Забороль | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Громада | Луцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07080170150074310 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1517 |
| Населення | 1346 |
| Площа | 3,83 км² |
| Густота населення | 351,44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45623 |
| Телефонний код | +380 332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°44′38″ пн. ш. 25°13′42″ сх. д. / 50.74389° пн. ш. 25.22833° сх. д.Координати: 50°44′38″ пн. ш. 25°13′42″ сх. д. / 50.74389° пн. ш. 25.22833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 199 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Володимирська, 34, с. Забороль, Луцький р-н, Волинська обл., 45623 |
| Карта | |
  Забороль | |
 Забороль | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Забороль мав статус ленного королівського володіння яке надавалось на вічне тримання — володіння землею з правом успадкування за умови виконання феодальних служб: військової, придворної тощо. В Литовській метриці 1517 року згадується Михайло Григорɛвичъ Дрỿчанинъ, пан заборольський, намісник князя Костянтина Івановича Острозького. 4 травня 1518 король Сигізмунд I пожалував три дворища з людьми, зем'янину волинському, дворянину, Олехну Григоровичу Козинському, за сприяння старости луцького, князя Костянтина Острозького.
 | Маεть ωнъ и потомъки εго тыε вышεй писаныε два дворища в Заборольи, Тимошεвъскоε з людми а Козинскоε пỿстоε дεржати зъ зεмълͱa ми пашъными и сεножатьми, и з хворосты, и з заросльми, и с озεры, и з рεками, и рεчъками, ставы и ставищи, и з млыны и ихъ вымεлъки, и з ловы пташъими, и з даньми грошовыми и мεдовыми, и кỿничъными, и з чинши, зо въсими иными платы и пожитъки, и податми, и слỿжбами тыхъ людεй, и ихъ входы, и со всимъ с тымъ, как сѧ тыε два дворища вышεй писаныε и тыє люди, которыε на дворищи Тимошεвскомъ сεдͱат, сами в собε и въ границахъ ихъ ỿв обыходεх сѧ своих мают, и какъ тожъ на насъ были дεржаны. Гдε бỿдỿть пεрεд тымъ люди тыхъ дворищъ вышεй писаныхъ в гаи Заборольскомъ дрова и хворост, и кольε бирали, ωни и тεпεръ тамъ в гаи Заборольскомъ дрова и хъворостъ, кольε мають брати по-давъномỿ. Волεнъ ωнъ то собε розширити и прибавити, и людми на тыхъ дворищах садити, и пашню собε справити, и кỿ своεмỿ лεпъшомỿ и въжиточъномỿ ωбεрнỿти, какъ налεпεй самъ розỿмεючи |  |
— Lietuvos Metrika, knyga nr. 22 | ||
12 травня 1525 року король пожалував Тихну Козинському ще частину королівського гаю, на прохання старости луцького Федора Чорторийського, бо його люди і він сам велику «зваду і грабежі чинили». За ревізією Луцького замку 1545 року у селі було 16 дворищ. Одне належало тивуну а інші селянам, які виконували феодальні повинності, з них шість з своїми кіньми, три дворища стояли пусткою. Мешканці працювали на господарських роботах в Красному (передмістя Луцька), мостили лавки на Стиру, гатили греблю хмизом на голишівському ставі, їздили з підводами, куди їх пошле староста. До 25 листопада 1565 року Забороль належав Івану Борзобагатому а згідно з поборовими реєстрами Луцького повіту 1570—1577 рр. частинами села володіли Михайло Єло-Малинський (платив податок з королівського маєтку — 49 дим) та Роман Козинський (платив з 4 дим). В 1647 році власник села Забороля — шляхтич Валентин Грушецький.
Був тут колись гарний англійський парк, закладений відомим ботаніком Міклєром, а в ньому палац і готична каплиця за проектом архітектора Ітара з Дубна. Близько 1859 року село належало Чарнецьким. 1885 року в селі було 38 дворів, 396 жителів, православна церква, школа, постоялий двір. За переписом 1906 року в селі було 106 дворів та 693 жителі.
Сільська церква на честь Божої Матері була збудована 1728 року, однак згодом розібрана на продаж. Згодом збудували нову церкву, котра зазнала руйнувань від пожежі в 1944 році. На місці церковного кладовища, де була й символічна могила визволителям-українцям, радянська влада збудувала свинарники.
До 23 грудня 2016 року — адміністративний центр Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області.
Населення
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1885 | 396 | — |
| 1906 | 693 | +75.0% |
| 1921 | 797 | +15.0% |
| 1989 | 1198 | +50.3% |
| 2001 | 1340 | +11.9% |
| Динаміка населення | ||
1885 року в селі було 38 дворів, 396 жителів. Станом на 1906 рік у селі було 106 дворів та 693 жителі.
За переписом населення в міжвоєнній Польщі 30 вересня 1921 року, в селі налічувалося 140 будинків та 797 жителів, з них:
* 379 чоловіків та 418 жінок;
* 767 православних, 3 юдеї, 26 римо-католиків і 1 християнин;
* 767 українців, 3 євреї, 26 поляків і 1 особа іншої національності.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1198 осіб, з яких 580 чоловіків та 618 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1340 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,81 % |
| російська | 1,11 % |
Пам'ятки археології
- Біля села — курган доби бронзи.
- В північній частині села, на південь від торгового центру і шосейної дороги сполученням Луцьк-Володимир — селище давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га. Воно розміщене на схилі першої надзаплавної тераси лівого берега Омелянівки (лівосторонній доплив Стиру) висотою 4-5 м над рівнем заплави.
- На західній околиці села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Омелянівки висотою 10-12 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду XI—XIII ст. площею до 2 га. Пам'ятка руйнується кар'єром місцевого цегельного заводу.
- За 0,5 км на північний захід від села, де розташовані корпуси цегельного заводу, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Омелянівки висотою 6-8 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду XI—XIV ст. площею до 2 га. Пам'ятка частково зруйнована будівельними роботами.
- На східній околиці села, за 0,1 км на південь від шосейної дороги сполученням Луцьк-Володимир, поблизу греблі ставу, на мисоподібному виступі лівого берега Омелянівки висотою 3-4 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIII ст. площею до 2 га. Керамічні матеріали доби бронзи репрезентують дрібні уламки стінок ліпних посудин, а раннього середньовіччя — фрагменти гончарних горщиків. Знахідки зібрані з території орного поля.
- За 0,5 км на схід від села, за 200 м на південь від дороги Луцьк-Володимир, на схилі лівого берега Омелянівки — поселення давньоруського часу.
Відомі люди
- Стефан Бохонюк — навчався з 1878 по 1883 роки в Заборольській народній школі, відомий на Волині проповідник Слова Євангельської Правди.
- Іван Кисіль (псевдо:«Ігор», «Орест» (1918—1946) — український військовик, поручник УПА, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу (посмертно).
- Тетяна Байда-Барбелюк — українська письменниця, громадська діячка.
Виноски
Примітки
- Lietuvos Metrika, Kn. 9 (1511—1518) / Parengė Krzysztof Pietkiewcz. — Vilnius: Žara, 2003. — P. 1516. — .
- Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.]. — Ч. VIII. — Т. VI: Акты о землевладении в Юго-Западной России в XV—XVIII вв. — Киев: Тип. С. В. Кульженко, 1911. — С. 162—166.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 16 вересня 2016.
- Волости и важнейшие селения Европейской России: По данным обследования, произведенного стат. учреждениями М-ва вн. дел. Вып. 3 : Губернии Малороссийские и юго-западные: [Харьковская, Полтавская, Черниговская, Киевская, Волынская, Подольская].— СПб. : Центр. статист. комитет, 1885.— С. 224.
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 116. (рос.)
- . https://web.archive.org/. Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 1 жовтня 2020.
- Шепельська сільська рада Волинська область, Луцький район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 1 жовтня 2020.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Т. IX: Województwo Wołyńskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1923. с. 44.
{{}}: Недійсний|nopp=n()(пол.) - . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Lietuvos Metrika, knyga nr. 22 (1547) / Parengė Andrij Blanuca, Dmitro Vashchuk, Darius Antanavičius. — Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla, 2010. — P. 24, 70—72. — .
- Zródla dziejowe. Tom XIX. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Tom VIII. Ziemie ruskie. opisane przez Alexandra Jabłonowskiego. Wołyn i Podole. Powiat łucki. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1889. — S. 33, 60, 111.
- Zaborol, 1.) wś, powiat łucki, gm. Miłusze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 197. (пол.)
- Zaborol 1.) wś, powiat łucki, gm. Torczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 707. (пол.)
- Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.]. — Ч. VIII. — Т. IV: Акты о землевладении в Юго-Западной России в XV—XVIII вв. — Киев: Тип. С. В. Кульженко, 1907. — С. 299—306.
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 207—208.
- За́бороль // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.452
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.— Т1. — С. 410.
Посилання
- Погода в селі Забороль [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za borol selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 1346 osib selo Zaborol Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Luckij rajon Gromada Lucka miska gromada Kod KATOTTG UA07080170150074310 Osnovni dani Persha zgadka 1517 Naselennya 1346 Plosha 3 83 km Gustota naselennya 351 44 osib km Poshtovij indeks 45623 Telefonnij kod 380 332 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 44 38 pn sh 25 13 42 sh d 50 74389 pn sh 25 22833 sh d 50 74389 25 22833 Koordinati 50 44 38 pn sh 25 13 42 sh d 50 74389 pn sh 25 22833 sh d 50 74389 25 22833 Serednya visota nad rivnem morya 199 m Misceva vlada Adresa radi vul Volodimirska 34 s Zaborol Luckij r n Volinska obl 45623 Karta Zaborol Zaborol Mapa Zaborol u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Zaborol IstoriyaZaborol mav status lennogo korolivskogo volodinnya yake nadavalos na vichne trimannya volodinnya zemleyu z pravom uspadkuvannya za umovi vikonannya feodalnih sluzhb vijskovoyi pridvornoyi tosho V Litovskij metrici 1517 roku zgaduyetsya Mihajlo Grigorɛvich Drỿchanin pan zaborolskij namisnik knyazya Kostyantina Ivanovicha Ostrozkogo 4 travnya 1518 korol Sigizmund I pozhaluvav tri dvorisha z lyudmi zem yaninu volinskomu dvoryaninu Olehnu Grigorovichu Kozinskomu za spriyannya starosti luckogo knyazya Kostyantina Ostrozkogo Maet wn i potomki ego tye vyshej pisanye dva dvorisha v Zaboroli Timoshevskoe z lyudmi a Kozinskoe pỿstoe derzhati z zemlͱa mi pashnymi i senozhatmi i z hvorosty i z zaroslmi i s ozery i z rekami i rechkami stavy i stavishi i z mlyny i ih vymelki i z lovy ptashimi i z danmi groshovymi i medovymi i kỿnichnymi i z chinshi zo vsimi inymi platy i pozhitki i podatmi i slỿzhbami tyh lyudej i ih vhody i so vsim s tym kak sѧ tye dva dvorisha vyshej pisanye i tyye lyudi kotorye na dvorishi Timoshevskom sedͱat sami v sobe i v granicah ih ỿv obyhodeh sѧ svoih mayut i kak tozh na nas byli derzhany Gde bỿdỿt pered tym lyudi tyh dvorish vyshej pisanyh v gai Zaborolskom drova i hvorost i kole birali wni i teper tam v gai Zaborolskom drova i hvorost kole mayut brati po davnomỿ Volen wn to sobe rozshiriti i pribaviti i lyudmi na tyh dvorishah saditi i pashnyu sobe spraviti i kỿ svoemỿ lepshomỿ i vzhitochnomỿ wbernỿti kak nalepej sam rozỿmeyuchi Lietuvos Metrika knyga nr 22 12 travnya 1525 roku korol pozhaluvav Tihnu Kozinskomu she chastinu korolivskogo gayu na prohannya starosti luckogo Fedora Chortorijskogo bo jogo lyudi i vin sam veliku zvadu i grabezhi chinili Za reviziyeyu Luckogo zamku 1545 roku u seli bulo 16 dvorish Odne nalezhalo tivunu a inshi selyanam yaki vikonuvali feodalni povinnosti z nih shist z svoyimi kinmi tri dvorisha stoyali pustkoyu Meshkanci pracyuvali na gospodarskih robotah v Krasnomu peredmistya Lucka mostili lavki na Stiru gatili greblyu hmizom na golishivskomu stavi yizdili z pidvodami kudi yih poshle starosta Do 25 listopada 1565 roku Zaborol nalezhav Ivanu Borzobagatomu a zgidno z poborovimi reyestrami Luckogo povitu 1570 1577 rr chastinami sela volodili Mihajlo Yelo Malinskij plativ podatok z korolivskogo mayetku 49 dim ta Roman Kozinskij plativ z 4 dim V 1647 roci vlasnik sela Zaborolya shlyahtich Valentin Grusheckij Buv tut kolis garnij anglijskij park zakladenij vidomim botanikom Miklyerom a v nomu palac i gotichna kaplicya za proektom arhitektora Itara z Dubna Blizko 1859 roku selo nalezhalo Charneckim 1885 roku v seli bulo 38 dvoriv 396 zhiteliv pravoslavna cerkva shkola postoyalij dvir Za perepisom 1906 roku v seli bulo 106 dvoriv ta 693 zhiteli Silska cerkva na chest Bozhoyi Materi bula zbudovana 1728 roku odnak zgodom rozibrana na prodazh Zgodom zbuduvali novu cerkvu kotra zaznala rujnuvan vid pozhezhi v 1944 roci Na misci cerkovnogo kladovisha de bula j simvolichna mogila vizvolitelyam ukrayincyam radyanska vlada zbuduvala svinarniki Do 23 grudnya 2016 roku administrativnij centr Zaborolskoyi silskoyi radi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1885 396 1906 693 75 0 1921 797 15 0 1989 1198 50 3 2001 1340 11 9 Dinamika naselennya 1885 roku v seli bulo 38 dvoriv 396 zhiteliv Stanom na 1906 rik u seli bulo 106 dvoriv ta 693 zhiteli Za perepisom naselennya v mizhvoyennij Polshi 30 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 140 budinkiv ta 797 zhiteliv z nih 379 cholovikiv ta 418 zhinok 767 pravoslavnih 3 yudeyi 26 rimo katolikiv i 1 hristiyanin 767 ukrayinciv 3 yevreyi 26 polyakiv i 1 osoba inshoyi nacionalnosti Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1198 osib z yakih 580 cholovikiv ta 618 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1340 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 81 rosijska 1 11 Pam yatki arheologiyiBilya sela kurgan dobi bronzi V pivnichnij chastini sela na pivden vid torgovogo centru i shosejnoyi dorogi spoluchennyam Luck Volodimir selishe davnoruskogo periodu HI HIII st plosheyu blizko 1 ga Vono rozmishene na shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Omelyanivki livostoronnij dopliv Stiru visotoyu 4 5 m nad rivnem zaplavi Na zahidnij okolici sela na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi pravogo berega Omelyanivki visotoyu 10 12 m nad rivnem zaplavi selishe davnoruskogo periodu XI XIII st plosheyu do 2 ga Pam yatka rujnuyetsya kar yerom miscevogo cegelnogo zavodu Za 0 5 km na pivnichnij zahid vid sela de roztashovani korpusi cegelnogo zavodu na misi pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega Omelyanivki visotoyu 6 8 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i davnoruskogo periodu XI XIV st plosheyu do 2 ga Pam yatka chastkovo zrujnovana budivelnimi robotami Na shidnij okolici sela za 0 1 km na pivden vid shosejnoyi dorogi spoluchennyam Luck Volodimir poblizu grebli stavu na misopodibnomu vistupi livogo berega Omelyanivki visotoyu 3 4 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kulturi i periodu XII XIII st plosheyu do 2 ga Keramichni materiali dobi bronzi reprezentuyut dribni ulamki stinok lipnih posudin a rannogo serednovichchya fragmenti goncharnih gorshikiv Znahidki zibrani z teritoriyi ornogo polya Za 0 5 km na shid vid sela za 200 m na pivden vid dorogi Luck Volodimir na shili livogo berega Omelyanivki poselennya davnoruskogo chasu Vidomi lyudiStefan Bohonyuk navchavsya z 1878 po 1883 roki v Zaborolskij narodnij shkoli vidomij na Volini propovidnik Slova Yevangelskoyi Pravdi Ivan Kisil psevdo Igor Orest 1918 1946 ukrayinskij vijskovik poruchnik UPA licar Sribnogo hresta bojovoyi zaslugi UPA 2 klasu posmertno Tetyana Bajda Barbelyuk ukrayinska pismennicya gromadska diyachka VinoskiRanishe 3 serpnya 1516 roku Ѡlehno Kozinskij otrimav privilej na selo Ѡgavchich Vvod vo vladenie Mihaila Elovicha Malinskago po resheniyu i prikazu korolya v summe penyazej v imenie Borzobogatyh Zaborol i v vojtovstvo Luckoe PrimitkiLietuvos Metrika Kn 9 1511 1518 Parenge Krzysztof Pietkiewcz Vilnius Zara 2003 P 1516 ISBN 9986 34 121 3 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj Vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov v 35 tt Ch VIII T VI Akty o zemlevladenii v Yugo Zapadnoj Rossii v XV XVIII vv Kiev Tip S V Kulzhenko 1911 S 162 166 Arhiv originalu za 21 veresnya 2016 Procitovano 16 veresnya 2016 Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obsledovaniya proizvedennogo stat uchrezhdeniyami M va vn del Vyp 3 Gubernii Malorossijskie i yugo zapadnye Harkovskaya Poltavskaya Chernigovskaya Kievskaya Volynskaya Podolskaya SPb Centr statist komitet 1885 S 224 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 S 116 ros https web archive org Arhiv originalu za 22 chervnya 2008 Procitovano 1 zhovtnya 2020 Shepelska silska rada Volinska oblast Luckij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 1 zhovtnya 2020 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych T T IX Wojewodztwo Wolynskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1923 s 44 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka pol database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 LiteraturaLietuvos Metrika knyga nr 22 1547 Parenge Andrij Blanuca Dmitro Vashchuk Darius Antanavicius Vilnius Lietuvos istorijos instituto leidykla 2010 P 24 70 72 ISBN 5 420 01071 2 Zrodla dziejowe Tom XIX Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Tom VIII Ziemie ruskie opisane przez Alexandra Jablonowskiego Wolyn i Podole Powiat lucki Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1889 S 33 60 111 Zaborol 1 ws powiat lucki gm Milusze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 197 pol Zaborol 1 ws powiat lucki gm Torczyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 707 pol Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj Vremennoj komissiej dlya razbora drevnih aktov v 35 tt Ch VIII T IV Akty o zemlevladenii v Yugo Zapadnoj Rossii v XV XVIII vv Kiev Tip S V Kulzhenko 1907 S 299 306 Kuchinko M M Zlatogorskij O Ye Pam yatki arheologiyi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti navchalnij posibnik Luck Volinski starozhitnosti 2010 S 207 208 Za borol Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 452 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 T1 S 410 PosilannyaPogoda v seli Zaborol 12 veresnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi