Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Жі́нка з оксами́ткою на ши́ї» (фр. «La Femme au collier de velours») — повість Александра Дюма (батька), написана у 1850 році. Твір створений у жанрі фантасмагорії та описує вигадану історію з життя німецького письменника Ернста Теодора Амадея Гофмана, що відбулася у часи Великої французької революції.
| Автор | Александр Дюма |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | La Femme au collier de velours |
| Країна | Франція |
| Мова | французька |
| Жанр | фантасмагорія |
| Місце | Париж |
| Видавництво | Кадо |
| Видано | 1850 |
| Тип носія | на папері |
| Попередній твір | |
| Наступний твір |
Історія
Сюжет повісті не є оригінальним, в цьому творі Александр Дюма скоріше вміло переробив історії, які знав раніше. Вважають, що у «Жінки з оксамиткою на шиї» було два витоки. Перший — це твори самого Ернста Теодора Амадея Гофмана, яскравого представника романтичної течії в німецькій літературі. Дюма був добре знайомий з його творчістю, тому в цій повісті можна відчути ремінісценції на такі новели Гофмана як «Радник Креспель», «Вибір нареченої», «Щастя ігрока», «Дон-Жуан» тощо. Іншим джерелом сюжету могла бути розповідь англійського поета Томаса Мура, переказана американським письменником-романтиком Вашингтоном Ірвінгом. У своєму оповіданні «Пригоди німецького студента» (1824) Ірвінг розповідає про юнака, якого у Парижі переслідує жінка-примара. Впізнавши у постаті біля ешафоту свою переслідувачку, хлопець відводить її додому, а наступного ранку поліцейський впізнає в мертвому тілі жінки одну з нещодавніх жертв гільйотинування, після чого хлопець божеволіє.
Повість Александра Дюма «Жінка з оксамиткою на шиї» вперше надрукована паризьким видавництвом Кадо у двох книгах в 1850 році.
Сюжет
Повість починається розлогим автобіографічним вступом, в якому Александр Дюма згадує своє знайомство із відомим бібліофілом Шарлем Нодьє. Дюма став постійним відвідувачем літературного салону останнього і на смертному ложі Нодьє начебто розповів йому історію, яку Александр і пропонує читачеві.
Теодор Гофман і Захарія Вернер мріють про нездійсненну для бідних студентів подорож до Парижа. Випадковий виграш в казино збагачує їх і друзі збираються у мандрівку, однак напередодні від'їзду Теодор закохується в Антонію Мурр, тому Захарія вирушає один. Задля знайомства з красунею Теодор приходить до дому її батька-диригента. Зачарувавши маестро грою на скрипці, він справляє приємне враження і на дочку. Взаємне кохання молодят триває півроку, однак Антонія наполягає, щоб коханий здійснив мрію і все ж таки побачив Париж. Напередодні від'їзду вона примушує Теодора дати їй подвійну клятву: утримуватись від азартних ігор і зберегти їй вірність. Теодор клянеться найдорожчим, що в нього є, — життям самої Антонії.
Гофман прибуває до Парижа у розпал Великої французької революції. У перший же день він стає свідком страти королівської фаворитки дю Баррі. Це видовище настільки приголомшує його, що для того, щоб розвіятись, Теодор вирушає до театру. Там його увагу привертають дві незвичайні людини. Перша — моторошний сусід по ряду із коштовною табакеркою, прикрашеною діамантовим черепом. Як виявляється він лікар. Друга людина — чарівна танцівниця Арсена, що носить не менш дивну прикрасу — оксамитку із діамантовим у формі гільйотини.
Задля милування Арсеною наступного вечора Теодор знов відвідує театр, однак відомої танцівниці на сцені вже нема. Виявляється, що її ревнивий коханець Дантон напередодні помітив увагу Гофмана і домігся звільнення своєї обранки. Теодор усвідомлює, що вже ніколи її не побачить. Кілька днів студент у зажурі блукає кав'ярнями Парижа і одного разу стикається з лікарем-театралом. За його посередництвом він проникає до будинку Арсени як художник. Гофман малює Арсену в оголеному вигляді, спалахує пристрастю до неї, однак раптове повернення її багатого коханця змушує студента поспішно піти. Тепер Гофман розуміє, що ближчому знайомству із Арсеною перешкоджає тільки його бідність.
Згадавши про свою вдачу в казино, він вирушає у цей заклад. Там Гофман спочатку програє усі гроші, однак після того, як він закладає під заставу медальйон із портретом Антонії, йому починає фантастично таланити. Вмить розбагатівши, він негайно повертається до дому Арсени, однак її коханця заарештовано Революційним трибуналом, а сама танцівниця зникла. На зворотньому шляху до свого помешкання Теодор проходить повз гільйотини і бачить на її східцях Арсену. Гофман відводить жінку до готелю, бенкетує там і проводить із танцівницею ніч. На деякі дивні особливості її поведінки він не звертає уваги. Вранці він знаходить жінку знеголовленою у власному ліжку. Якраз в цю мить на сходах готелю опиняється його давній моторошний знайомий — лікар. Він повідомляє Теодору приголомшливу новину: насправді Арсену вчора стратили ще до її нічної зустрічі зі студентом! Ошалілий Теодор мчить вулицями Парижа, привертає увагу натовпу, його заарештовують, однак в критичну мить лікар знов приходить на допомогу. Він повідомляє натовпу, що Гофман — його психічно неврівноважений пацієнт і уводить бідолаху із собою. Теодор повертається до рідної Німеччини. Вдома він дізнається про раптову смерть Антонії, яка настала у ту мить, коли він спалахнув пристрастю до Арсени.
Критика
«Жінка з оксамиткою на шиї» належить до зрілої прози Александра Дюма, в цій повісті повністю розкрито характерні риси його художнього таланту: гармонійне поєднання реальних історичних подій та постатей із вигаданими епізодами, увага до деталей, багата мова. Водночас ця повість досить нетипова для творчості письменника, оскільки в ній Дюма відходить від реалістичного стилю переказу сюжету і звертається до відверто фантасмагоричних форм. Цей вибір можна пояснити модою на романтичні твори Гофмана, яка захопила Францію у 1830-х роках. Одним з їх найпалкіших популяризаторів був Шарль Нодьє, який і надихнув Дюма на написання «Жінки з оксамиткою на шиї».
Дослідники творчості письменника констатують документальну точність, з якою Дюма описав у вступній частині літературний салон Нодьє «Сенакль». Про цю достовірність згадувала у своїх мемуарах навіть дочка Нодьє — Марі Менессьє. Що ж стосується основної лінії сюжету, то вона повністю вигадана: Гофман в своєму житті жодного разу не відвідував Париж. Барвистим тлом сюжету виступають події Великої французької революції. Александр Дюма зобразив в достовірних деталях, не приховуючи свого негативного ставлення до цього історичного явища.
Як і в інших творах Александра Дюма в цій повісті закладено мораль. Чисте кохання до Антонії, що зародилось із любові до музики, тобто духовних цінностей, протиставляється суто фізичному тяжінню, яке відчуває Теодор до танцівниці Арсени. Автор засуджує шкідливі звички і, водночас, показує роль вольових зусиль у їх подоланні (Теодор зрадив Антонію після періоду коливань і спокус). У ролі спокусника тут виступають і земні дрібниці (Захарія Вернер, який запрошує до казино) й потойбічні сили (лікар, в образі якого легко читається натяк на Сатану). Містичність останнього образу підкреслена тим, що доктор завжди опиняється поряд у критичну хвилину, завжди пропонує необтяжливий спосіб вирішення проблеми, але при цьому до останньої миті так і залишається для Гофмана просто безіменною людиною в чорному.
Джерела
- Дюма А. Собрание сочинений. В 12-ти томах. — М.: Художественная литература, 1979. — Т. 7, с. 754—755.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhi nka z oksami tkoyu na shi yi fr La Femme au collier de velours povist Aleksandra Dyuma batka napisana u 1850 roci Tvir stvorenij u zhanri fantasmagoriyi ta opisuye vigadanu istoriyu z zhittya nimeckogo pismennika Ernsta Teodora Amadeya Gofmana sho vidbulasya u chasi Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Zhinka z oksamitkoyu na shiyi AvtorAleksandr DyumaNazva movoyu originaluLa Femme au collier de veloursKrayinaFranciyaMovafrancuzkaZhanrfantasmagoriyaMisceParizhVidavnictvoKadoVidano1850Tip nosiyana paperiPoperednij tvirNastupnij tvirIstoriyaSyuzhet povisti ne ye originalnim v comu tvori Aleksandr Dyuma skorishe vmilo pererobiv istoriyi yaki znav ranishe Vvazhayut sho u Zhinki z oksamitkoyu na shiyi bulo dva vitoki Pershij ce tvori samogo Ernsta Teodora Amadeya Gofmana yaskravogo predstavnika romantichnoyi techiyi v nimeckij literaturi Dyuma buv dobre znajomij z jogo tvorchistyu tomu v cij povisti mozhna vidchuti reminiscenciyi na taki noveli Gofmana yak Radnik Krespel Vibir narechenoyi Shastya igroka Don Zhuan tosho Inshim dzherelom syuzhetu mogla buti rozpovid anglijskogo poeta Tomasa Mura perekazana amerikanskim pismennikom romantikom Vashingtonom Irvingom U svoyemu opovidanni Prigodi nimeckogo studenta 1824 Irving rozpovidaye pro yunaka yakogo u Parizhi peresliduye zhinka primara Vpiznavshi u postati bilya eshafotu svoyu peresliduvachku hlopec vidvodit yiyi dodomu a nastupnogo ranku policejskij vpiznaye v mertvomu tili zhinki odnu z neshodavnih zhertv giljotinuvannya pislya chogo hlopec bozhevoliye Povist Aleksandra Dyuma Zhinka z oksamitkoyu na shiyi vpershe nadrukovana parizkim vidavnictvom Kado u dvoh knigah v 1850 roci SyuzhetPovist pochinayetsya rozlogim avtobiografichnim vstupom v yakomu Aleksandr Dyuma zgaduye svoye znajomstvo iz vidomim bibliofilom Sharlem Nodye Dyuma stav postijnim vidviduvachem literaturnogo salonu ostannogo i na smertnomu lozhi Nodye nachebto rozpoviv jomu istoriyu yaku Aleksandr i proponuye chitachevi Teodor Gofman i Zahariya Verner mriyut pro nezdijsnennu dlya bidnih studentiv podorozh do Parizha Vipadkovij vigrash v kazino zbagachuye yih i druzi zbirayutsya u mandrivku odnak naperedodni vid yizdu Teodor zakohuyetsya v Antoniyu Murr tomu Zahariya virushaye odin Zadlya znajomstva z krasuneyu Teodor prihodit do domu yiyi batka dirigenta Zacharuvavshi maestro groyu na skripci vin spravlyaye priyemne vrazhennya i na dochku Vzayemne kohannya molodyat trivaye pivroku odnak Antoniya napolyagaye shob kohanij zdijsniv mriyu i vse zh taki pobachiv Parizh Naperedodni vid yizdu vona primushuye Teodora dati yij podvijnu klyatvu utrimuvatis vid azartnih igor i zberegti yij virnist Teodor klyanetsya najdorozhchim sho v nogo ye zhittyam samoyi Antoniyi Gofman pribuvaye do Parizha u rozpal Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi U pershij zhe den vin staye svidkom strati korolivskoyi favoritki dyu Barri Ce vidovishe nastilki prigolomshuye jogo sho dlya togo shob rozviyatis Teodor virushaye do teatru Tam jogo uvagu privertayut dvi nezvichajni lyudini Persha motoroshnij susid po ryadu iz koshtovnoyu tabakerkoyu prikrashenoyu diamantovim cherepom Yak viyavlyayetsya vin likar Druga lyudina charivna tancivnicya Arsena sho nosit ne mensh divnu prikrasu oksamitku iz diamantovim u formi giljotini Zadlya miluvannya Arsenoyu nastupnogo vechora Teodor znov vidviduye teatr odnak vidomoyi tancivnici na sceni vzhe nema Viyavlyayetsya sho yiyi revnivij kohanec Danton naperedodni pomitiv uvagu Gofmana i domigsya zvilnennya svoyeyi obranki Teodor usvidomlyuye sho vzhe nikoli yiyi ne pobachit Kilka dniv student u zazhuri blukaye kav yarnyami Parizha i odnogo razu stikayetsya z likarem teatralom Za jogo poserednictvom vin pronikaye do budinku Arseni yak hudozhnik Gofman malyuye Arsenu v ogolenomu viglyadi spalahuye pristrastyu do neyi odnak raptove povernennya yiyi bagatogo kohancya zmushuye studenta pospishno piti Teper Gofman rozumiye sho blizhchomu znajomstvu iz Arsenoyu pereshkodzhaye tilki jogo bidnist Zgadavshi pro svoyu vdachu v kazino vin virushaye u cej zaklad Tam Gofman spochatku prograye usi groshi odnak pislya togo yak vin zakladaye pid zastavu medaljon iz portretom Antoniyi jomu pochinaye fantastichno talaniti Vmit rozbagativshi vin negajno povertayetsya do domu Arseni odnak yiyi kohancya zaareshtovano Revolyucijnim tribunalom a sama tancivnicya znikla Na zvorotnomu shlyahu do svogo pomeshkannya Teodor prohodit povz giljotini i bachit na yiyi shidcyah Arsenu Gofman vidvodit zhinku do gotelyu benketuye tam i provodit iz tancivniceyu nich Na deyaki divni osoblivosti yiyi povedinki vin ne zvertaye uvagi Vranci vin znahodit zhinku znegolovlenoyu u vlasnomu lizhku Yakraz v cyu mit na shodah gotelyu opinyayetsya jogo davnij motoroshnij znajomij likar Vin povidomlyaye Teodoru prigolomshlivu novinu naspravdi Arsenu vchora stratili she do yiyi nichnoyi zustrichi zi studentom Oshalilij Teodor mchit vulicyami Parizha privertaye uvagu natovpu jogo zaareshtovuyut odnak v kritichnu mit likar znov prihodit na dopomogu Vin povidomlyaye natovpu sho Gofman jogo psihichno nevrivnovazhenij paciyent i uvodit bidolahu iz soboyu Teodor povertayetsya do ridnoyi Nimechchini Vdoma vin diznayetsya pro raptovu smert Antoniyi yaka nastala u tu mit koli vin spalahnuv pristrastyu do Arseni Kritika Zhinka z oksamitkoyu na shiyi nalezhit do zriloyi prozi Aleksandra Dyuma v cij povisti povnistyu rozkrito harakterni risi jogo hudozhnogo talantu garmonijne poyednannya realnih istorichnih podij ta postatej iz vigadanimi epizodami uvaga do detalej bagata mova Vodnochas cya povist dosit netipova dlya tvorchosti pismennika oskilki v nij Dyuma vidhodit vid realistichnogo stilyu perekazu syuzhetu i zvertayetsya do vidverto fantasmagorichnih form Cej vibir mozhna poyasniti modoyu na romantichni tvori Gofmana yaka zahopila Franciyu u 1830 h rokah Odnim z yih najpalkishih populyarizatoriv buv Sharl Nodye yakij i nadihnuv Dyuma na napisannya Zhinki z oksamitkoyu na shiyi Doslidniki tvorchosti pismennika konstatuyut dokumentalnu tochnist z yakoyu Dyuma opisav u vstupnij chastini literaturnij salon Nodye Senakl Pro cyu dostovirnist zgaduvala u svoyih memuarah navit dochka Nodye Mari Menessye Sho zh stosuyetsya osnovnoyi liniyi syuzhetu to vona povnistyu vigadana Gofman v svoyemu zhitti zhodnogo razu ne vidviduvav Parizh Barvistim tlom syuzhetu vistupayut podiyi Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Aleksandr Dyuma zobraziv v dostovirnih detalyah ne prihovuyuchi svogo negativnogo stavlennya do cogo istorichnogo yavisha Yak i v inshih tvorah Aleksandra Dyuma v cij povisti zakladeno moral Chiste kohannya do Antoniyi sho zarodilos iz lyubovi do muziki tobto duhovnih cinnostej protistavlyayetsya suto fizichnomu tyazhinnyu yake vidchuvaye Teodor do tancivnici Arseni Avtor zasudzhuye shkidlivi zvichki i vodnochas pokazuye rol volovih zusil u yih podolanni Teodor zradiv Antoniyu pislya periodu kolivan i spokus U roli spokusnika tut vistupayut i zemni dribnici Zahariya Verner yakij zaproshuye do kazino j potojbichni sili likar v obrazi yakogo legko chitayetsya natyak na Satanu Mistichnist ostannogo obrazu pidkreslena tim sho doktor zavzhdi opinyayetsya poryad u kritichnu hvilinu zavzhdi proponuye neobtyazhlivij sposib virishennya problemi ale pri comu do ostannoyi miti tak i zalishayetsya dlya Gofmana prosto bezimennoyu lyudinoyu v chornomu DzherelaDyuma A Sobranie sochinenij V 12 ti tomah M Hudozhestvennaya literatura 1979 T 7 s 754 755 ros