Жозе Мартініану де Аленкар (1 травня 1829 — 12 грудня 1877) — бразильський адвокат, політик, оратор, письменник і драматург. Вважається одним із найвідоміших і найвпливовіших бразильських романтичних письменників ХІХ століття, і головним представником літературної традиції, відомої як «індіанізм». Іноді підписував свої твори псевдонімом Еразмо (Erasmo).
Жозе де Аленкар | ||||
---|---|---|---|---|
порт.-браз. José Martiniano de Alencar | ||||
Псевдонім | Erasmo | |||
Народився | 1 травня 1829[1][2][…] Форталеза, d, Бразильська імперія[2] | |||
Помер | 12 грудня 1877[1][2][…] (48 років) Ріо-де-Жанейро, d, Бразильська імперія[2] ·туберкульоз | |||
Поховання | Кладовище Святого Іоанна Хрестителя (Ріо-де-Жанейро) | |||
Країна | Бразилія | |||
Діяльність | журналіст, політик, адвокат, літературний критик, письменник | |||
Alma mater | юридичний факультет університету Сан-Паулу | |||
Мова творів | португальська | |||
Жанр | роман, драматургія, хроніка і автобіографія | |||
Magnum opus | d, d і Ubirajara[d] | |||
Членство | d | |||
Партія | d | |||
Батько | d | |||
Брати, сестри | d | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d і d | |||
Автограф | ||||
| ||||
Жозе де Аленкар у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Жозе Мартініану де Аленкар народився в баірро Мессежана, місто Форталеза, штат Сеара, 1 травня 1829 року в сім'ї колишнього священика (а пізніше політика) Жозе Мартініану Перейра де Аленкара і його кузини Ани Жозефіни де Аленкар.
Переїхавши до Сан-Паулу в 1844 році, він закінчив Юридичний факультет університету Сан-Паулу в 1850 році і почав правничу кар'єру в Ріо-де-Жанейро.
На запрошення свого друга, Франсіско Отавіано, він став співробітником журналу Correio Mercantil. Він також написав багато хронік для Diário do Rio de Janeiro і Jornal do Commercio. Аленкар зібрав всі хроніки, які він писав для цих газет, в 1874 році під назвою Ao Correr da Pena.
Аленкар пов'язаний з Консервативною партією Бразилії і був обраним загальним депутатом штату Сеара. З 1868 до 1870 року він був міністром юстиції Бразилії. Також він планував стати сенатором, але Педру II (імператор Бразилії) так ніколи і не призначив його, під приводом того, що Аленкар надто молодий; через свою чутливість, пізніше він відмовився від політики.
Він був дуже близьким другом також відомого письменника Машаду де Ассіса, який в 1866 році написав статтю, вихваляючи його роман «Ірасема», що був опублікований за рік до цього, і порівнював його індіаністські твори з Ґонсалвесом Діасом, кажучи, що «Аленкар в прозі, як Діас в поезії».
У 1864 році він одружився з Джорджиною Аугустою Кокрейн, дочкою ексцентричного британського аристократа. Вони мали шістьох дітей — Аугусто (міністр закордонних справ Бразилії в 1919 році, а також посол Бразилії в Сполучених Штатах з 1920 по 1924), Кларісса, Сесі, Еліза, Маріу (журналіст і письменник) і Аделія.
Аленкар помер у Ріо-де-Жанейро в 1877 році від сухот. На його честь був названий театр у Форталеза ([en]).
Твори
Романи
- П'ять хвилин (Cinco Minutos, 1856)
- Маленька вдова (A Viuvinha, 1857)
- Гуарані (O Guarani, 1857)
- Lucíola (1862)
- Diva (1864)
- Ірасема (Iracema, 1865)
- Срібні копальні (As Minas de Prata, 1865—1866)
- O Gaúcho (1870)
- A Pata da Gazela (1870)
- O Tronco do Ipê (1871)
- A Guerra dos Mascates (1871—1873)
- Til (1871)
- Sonhos d'Ouro (1872)
- Alfarrábios (1873)
- Ubirajara (1874)
- O Sertanejo (1875)
- Senhora (1875)
- Encarnação (1893 — посмертно)
Театральні п'єси
- O Crédito (1857)
- Verso e Reverso (1857)
- O Demônio Familiar (1857)
- As Asas de um Anjo (1858)
- Mãe (1860)
- A Expiação (1867)
- O Jesuíta (1875)
Хроніки
- Ao Correr da Pena (1874)
Автобіографія
- Como e Por Que sou Romancista (1873)
Критика і полеміка
- Cartas sobre A Confederação dos Tamoios (1856)
- Cartas Políticas de Erasmo (1865—1866)
- O Sistema Representativo (1866)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 57. —
- SNAC — 2010.
Посилання
- http://www.academia.org.br/?sid=239 [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alenkar Zhoze Martinianu de Alenkar 1 travnya 1829 12 grudnya 1877 brazilskij advokat politik orator pismennik i dramaturg Vvazhayetsya odnim iz najvidomishih i najvplivovishih brazilskih romantichnih pismennikiv HIH stolittya i golovnim predstavnikom literaturnoyi tradiciyi vidomoyi yak indianizm Inodi pidpisuvav svoyi tvori psevdonimom Erazmo Erasmo Zhoze de Alenkarport braz Jose Martiniano de AlencarPsevdonim ErasmoNarodivsya 1 travnya 1829 1829 05 01 1 2 Fortaleza d Brazilska imperiya 2 Pomer 12 grudnya 1877 1877 12 12 1 2 48 rokiv Rio de Zhanejro d Brazilska imperiya 2 tuberkulozPohovannya Kladovishe Svyatogo Ioanna Hrestitelya Rio de Zhanejro Krayina BraziliyaDiyalnist zhurnalist politik advokat literaturnij kritik pismennikAlma mater yuridichnij fakultet universitetu San PauluMova tvoriv portugalskaZhanr roman dramaturgiya hronika i avtobiografiyaMagnum opus d d i Ubirajara d Chlenstvo dPartiya dBatko dBrati sestri dU shlyubi z dDiti d i dAvtograf Zhoze de Alenkar u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisZhoze Martinianu de Alenkar narodivsya v bairro Messezhana misto Fortaleza shtat Seara 1 travnya 1829 roku v sim yi kolishnogo svyashenika a piznishe politika Zhoze Martinianu Perejra de Alenkara i jogo kuzini Ani Zhozefini de Alenkar Pereyihavshi do San Paulu v 1844 roci vin zakinchiv Yuridichnij fakultet universitetu San Paulu v 1850 roci i pochav pravnichu kar yeru v Rio de Zhanejro Na zaproshennya svogo druga Fransisko Otaviano vin stav spivrobitnikom zhurnalu Correio Mercantil Vin takozh napisav bagato hronik dlya Diario do Rio de Janeiro i Jornal do Commercio Alenkar zibrav vsi hroniki yaki vin pisav dlya cih gazet v 1874 roci pid nazvoyu Ao Correr da Pena Alenkar pov yazanij z Konservativnoyu partiyeyu Braziliyi i buv obranim zagalnim deputatom shtatu Seara Z 1868 do 1870 roku vin buv ministrom yusticiyi Braziliyi Takozh vin planuvav stati senatorom ale Pedru II imperator Braziliyi tak nikoli i ne priznachiv jogo pid privodom togo sho Alenkar nadto molodij cherez svoyu chutlivist piznishe vin vidmovivsya vid politiki Vin buv duzhe blizkim drugom takozh vidomogo pismennika Mashadu de Assisa yakij v 1866 roci napisav stattyu vihvalyayuchi jogo roman Irasema sho buv opublikovanij za rik do cogo i porivnyuvav jogo indianistski tvori z Gonsalvesom Diasom kazhuchi sho Alenkar v prozi yak Dias v poeziyi U 1864 roci vin odruzhivsya z Dzhordzhinoyu Augustoyu Kokrejn dochkoyu ekscentrichnogo britanskogo aristokrata Voni mali shistoh ditej Augusto ministr zakordonnih sprav Braziliyi v 1919 roci a takozh posol Braziliyi v Spoluchenih Shtatah z 1920 po 1924 Klarissa Sesi Eliza Mariu zhurnalist i pismennik i Adeliya Alenkar pomer u Rio de Zhanejro v 1877 roci vid suhot Na jogo chest buv nazvanij teatr u Fortaleza en TvoriRomani P yat hvilin Cinco Minutos 1856 Malenka vdova A Viuvinha 1857 Guarani O Guarani 1857 Luciola 1862 Diva 1864 Irasema Iracema 1865 Sribni kopalni As Minas de Prata 1865 1866 O Gaucho 1870 A Pata da Gazela 1870 O Tronco do Ipe 1871 A Guerra dos Mascates 1871 1873 Til 1871 Sonhos d Ouro 1872 Alfarrabios 1873 Ubirajara 1874 O Sertanejo 1875 Senhora 1875 Encarnacao 1893 posmertno Teatralni p yesi O Credito 1857 Verso e Reverso 1857 O Demonio Familiar 1857 As Asas de um Anjo 1858 Mae 1860 A Expiacao 1867 O Jesuita 1875 Hroniki Ao Correr da Pena 1874 Avtobiografiya Como e Por Que sou Romancista 1873 Kritika i polemika Cartas sobre A Confederacao dos Tamoios 1856 Cartas Politicas de Erasmo 1865 1866 O Sistema Representativo 1866 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 57 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 SNAC 2010 d Track Q29861311Posilannyahttp www academia org br sid 239 25 grudnya 2016 u Wayback Machine