Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан де Ластік ( 1371-1454 рр.) — 36-й Великий магістр лицарів-госпітальєрів (з 1437 р. до 1454 р.).
| Жан де Ластік | |
|---|---|
| фр. Jean de Lastic | |
 | |
| Народився | 1371[1] Овернь |
| Помер | 19 травня 1454 |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | чернець-вояк |
| Знання мов | французька |
| Посада | d |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | d |
| Брати, сестри | d |
| |
Біографія
Жан де Ластік народився в 1371 році в сімейному замку Ластік (сьогодні в місті Ластік). Походить із знатного роду з Оверня (був онуком графа Клермона, дофіна Оверня). В молодому віці брав участь у війні з англійцями та був ув'язнений ними в 1394 році.
Служба в ордені
В кінці 1380-х років, ймовірно, в Карлі, його зробили лицарем ордені госпітальєрів в Оверньському відділенні ("мові"), як до цього двох його дядьків. Тривалий період він перебував на Родосі та в різних командорствах ордену ([fr], Моншам, [fr]), він був обраний великим пріором Оверньського відділення ордену. Будучи великим пріором в Бурганефі він зміцнив його оборону, зокрема, побудувавши вежу, завершену в 1530 році, яка носить його ім'я.
Великий магістр ордену на Родосі
В 1437 році його обрали великим магістром ордену. В цей час він був у Бурганеві. Початок його правління в ордені супроводжувався загрозою Родосу від єгипетських мамелюків, які окупувавши Кіпр у 1424-1426 роках та мали великі амбіції у східному Середземномор'ї.
Жан де Ластік прибув на острів Родос, в 1438 році з набраними військами. Після цього він відправиви до Каїру посольство для здійснення переговорів про продовженняраніше укладеного з мамелюками перемир'я. При цьому шпигуни госпітальєрів дізналися, що єгипетський султан уклав таємну угоду з османським султаном Мурадом II, який мав бути нейтральним у разі нападу на Родос.
Великий магістр звернувся за допомогою до європейських правителів та Папи, проте це не дало вагомих результатів, оскільки Європа потерпала від внутрішніх сууперечок (Столітня війна між Англєю та Францією, суперечка між Францією та Арагоном за контроль над Неаполітанським королівством, папство в глибокому розколі, країни Центральної Європи, Балкан та Візантійський імператор налагодили взаємовідносини з османами.
У 1440 році Папа повідомив лицарів, що в Єгипті сформована велика армія, яка готується напасти на Родос. Перший напад мамелюків відбувся у вересні того ж року. Єгипетський флот напав спочатку на Родос, де його зустрів залп артилерії а потім на острів Кос, де його зустріли 8 галер ордену, які вступили в бій, тож османи повернули на Кіпр. У листопаді єгиптяни знову спробували напасти на Родос, проте госпітальєри відбили напад, з єгипетської сторони 700 загиблих, з християнської - 60. Тоді ж єгиптяни напали на Кіпр зруйнувавши представництво ордену і відступивши до Єгипту.
Під час другої єгипетської експедиції флот мамелюків, що мав 75 суден висадив армію з 18 000 чоловік, яка з 10 серпня 1446 р. на 40 днів взяла в облогу Родос. Мамелюки знов зазнали поразки, в результаті чого загинуло 300 воїнів, поранено 500 та завдано втрат допоміжним силам атакуючих.
Під час атака проявились недоліки оборони порту міста Родос, які великий магістр намагатиметься виправити, як і залучити необхідні кошти від монархів Європи, досягнувши успіху тільки в отриманні 300 000 франків від короля Франції Карла VII. Однак лише за магістра П'єро Раймондо Цакости та П'єра д'Обюссона завдяки щедрому пожертвуванню герцога Бургундії на пристані було побудовано форт Святого Миколая, який відіграв важливу під час облоги міста у 1480 році та у 1522 році. Також великий магістр зміг залучити багатьох знатних лицарів з Європи на Родос, прийнявши їх до ордену. Йому надали на три роки фактично диктаторські повноваження.
Після того як османським султаном став Мехмед II він прийняв пропозицію Жана де Ластіка щодо перемир'я. Після захоплення Константинополя в 1453 році Мехмед II вимагав від Жана де Ластіка визнати орден васалом Османської імперії та сплачувати данину, на що великий магістр відповів відмовою. Натомість він відправив П'єра Д'Обюссон до короля Франції Карла VII за допомогою. Наступного року (19 березня 1454 р.) Жан де Ластік помер. Його наступником на посаді великого магістра ордену став Жак де Міллі, великий пріор Оверні.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #132308886 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Order of Malta (амер.). Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 11 січня 2021.
- Galimard Flavigny, 2006, с. 317-319
- Porter, Whitworth (1883). (англ.). Longmans & Company. с. 233. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- . www.teutonic.altervista.org. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 15 січня 2021.
- Taaffe, John (1852). (англ.). Hope & Company. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- Rossignol, 1991, с. 88
- (англ.). 1728. с. 326—334. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- Rossignol, 1991, с. 92-93
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan de Lastik 1371 1454 rr 36 j Velikij magistr licariv gospitalyeriv z 1437 r do 1454 r Zhan de Lastikfr Jean de LasticNarodivsya1371 1 OvernPomer19 travnya 1454 1454 05 19 Krayina FranciyaDiyalnistchernec voyakZnannya movfrancuzkaPosadadKonfesiyakatolictvoRiddBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZhan de Lastik narodivsya v 1371 roci v simejnomu zamku Lastik sogodni v misti Lastik Pohodit iz znatnogo rodu z Overnya buv onukom grafa Klermona dofina Overnya V molodomu vici brav uchast u vijni z anglijcyami ta buv uv yaznenij nimi v 1394 roci Sluzhba v ordeni V kinci 1380 h rokiv jmovirno v Karli jogo zrobili licarem ordeni gospitalyeriv v Overnskomu viddilenni movi yak do cogo dvoh jogo dyadkiv Trivalij period vin perebuvav na Rodosi ta v riznih komandorstvah ordenu fr Monsham fr vin buv obranij velikim priorom Overnskogo viddilennya ordenu Buduchi velikim priorom v Burganefi vin zmicniv jogo oboronu zokrema pobuduvavshi vezhu zavershenu v 1530 roci yaka nosit jogo im ya Velikij magistr ordenu na Rodosi V 1437 roci jogo obrali velikim magistrom ordenu V cej chas vin buv u Burganevi Pochatok jogo pravlinnya v ordeni suprovodzhuvavsya zagrozoyu Rodosu vid yegipetskih mamelyukiv yaki okupuvavshi Kipr u 1424 1426 rokah ta mali veliki ambiciyi u shidnomu Seredzemnomor yi Zhan de Lastik pribuv na ostriv Rodos v 1438 roci z nabranimi vijskami Pislya cogo vin vidpravivi do Kayiru posolstvo dlya zdijsnennya peregovoriv pro prodovzhennyaranishe ukladenogo z mamelyukami peremir ya Pri comu shpiguni gospitalyeriv diznalisya sho yegipetskij sultan uklav tayemnu ugodu z osmanskim sultanom Muradom II yakij mav buti nejtralnim u razi napadu na Rodos Velikij magistr zvernuvsya za dopomogoyu do yevropejskih praviteliv ta Papi prote ce ne dalo vagomih rezultativ oskilki Yevropa poterpala vid vnutrishnih suuperechok Stolitnya vijna mizh Anglyeyu ta Franciyeyu superechka mizh Franciyeyu ta Aragonom za kontrol nad Neapolitanskim korolivstvom papstvo v glibokomu rozkoli krayini Centralnoyi Yevropi Balkan ta Vizantijskij imperator nalagodili vzayemovidnosini z osmanami U 1440 roci Papa povidomiv licariv sho v Yegipti sformovana velika armiya yaka gotuyetsya napasti na Rodos Pershij napad mamelyukiv vidbuvsya u veresni togo zh roku Yegipetskij flot napav spochatku na Rodos de jogo zustriv zalp artileriyi a potim na ostriv Kos de jogo zustrili 8 galer ordenu yaki vstupili v bij tozh osmani povernuli na Kipr U listopadi yegiptyani znovu sprobuvali napasti na Rodos prote gospitalyeri vidbili napad z yegipetskoyi storoni 700 zagiblih z hristiyanskoyi 60 Todi zh yegiptyani napali na Kipr zrujnuvavshi predstavnictvo ordenu i vidstupivshi do Yegiptu Pid chas drugoyi yegipetskoyi ekspediciyi flot mamelyukiv sho mav 75 suden visadiv armiyu z 18 000 cholovik yaka z 10 serpnya 1446 r na 40 dniv vzyala v oblogu Rodos Mamelyuki znov zaznali porazki v rezultati chogo zaginulo 300 voyiniv poraneno 500 ta zavdano vtrat dopomizhnim silam atakuyuchih Pid chas ataka proyavilis nedoliki oboroni portu mista Rodos yaki velikij magistr namagatimetsya vipraviti yak i zaluchiti neobhidni koshti vid monarhiv Yevropi dosyagnuvshi uspihu tilki v otrimanni 300 000 frankiv vid korolya Franciyi Karla VII Odnak lishe za magistra P yero Rajmondo Cakosti ta P yera d Obyussona zavdyaki shedromu pozhertvuvannyu gercoga Burgundiyi na pristani bulo pobudovano fort Svyatogo Mikolaya yakij vidigrav vazhlivu pid chas oblogi mista u 1480 roci ta u 1522 roci Takozh velikij magistr zmig zaluchiti bagatoh znatnih licariv z Yevropi na Rodos prijnyavshi yih do ordenu Jomu nadali na tri roki faktichno diktatorski povnovazhennya Pislya togo yak osmanskim sultanom stav Mehmed II vin prijnyav propoziciyu Zhana de Lastika shodo peremir ya Pislya zahoplennya Konstantinopolya v 1453 roci Mehmed II vimagav vid Zhana de Lastika viznati orden vasalom Osmanskoyi imperiyi ta splachuvati daninu na sho velikij magistr vidpoviv vidmovoyu Natomist vin vidpraviv P yera D Obyusson do korolya Franciyi Karla VII za dopomogoyu Nastupnogo roku 19 bereznya 1454 r Zhan de Lastik pomer Jogo nastupnikom na posadi velikogo magistra ordenu stav Zhak de Milli velikij prior Overni PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 132308886 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Order of Malta amer Arhiv originalu za 6 veresnya 2017 Procitovano 11 sichnya 2021 Galimard Flavigny 2006 s 317 319 Porter Whitworth 1883 angl Longmans amp Company s 233 Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 www teutonic altervista org Arhiv originalu za 22 lipnya 2020 Procitovano 15 sichnya 2021 Taaffe John 1852 angl Hope amp Company Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 Rossignol 1991 s 88 angl 1728 s 326 334 Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 Rossignol 1991 s 92 93