Епідейктичне красномовство — це один із трьох видів красномовства, що має на меті вихваляння або засудження певних осіб, подій, явищ тощо.
Походження
Термін «епідейктика» походить із грецької (ἐπιδεικτικός) і означає «показувати», «справляти враження». Зародився епідейктичний тип мовлення ще у V столітті до нашої ери і був тісно пов'язаний із діяльністю таких постатей, як Горгій, Перікл, Сократ, Демосфен, Цицерон.
Арістотель про епідейктичне красномовство
Арістотель у своєму трактаті «Риторика» розглядає три види промов: судові, дорадчі та епідейктичні. Епідейктичне красномовство слугує для похвали, прославлення та возвеличення або засудження та ганьби. Об'єктом вихваляння могли бути чи то люди, чи то бог, чи то тварини, чи то неживі предмети. В епідейктичній промові похвала за певні діяння мала спонукати дієвця до нових, ще більших і кращих, благородних діянь, і ця похвала є ніби порадою іншим брати приклад із похваленого. Предметом епідейктичного красномовства є прекрасне або ганебне.
На думку Арістотеля, прекрасне — це доброчесність, благо. Саме доброчесність дає можливість набувати благо. Доброчесність передбачає справедливість, розсудливість, мудрість, великодушність, мужність та щедрість. Мужність — це коли люди здійснюють прекрасні справи у різних небезпеках, керуючись законом і підкоряючись йому. Справедливість — це коли кожний володіє тим, що йому належить за законом. Мужність важливіша у період війни, а справедливість — у мирний час. Великодушність виявляється у творенні добра. Розсудливість — це інтелектуальна чеснота. Люди, які володіють нею, вміють розсудливо мислити про усі перелічені доброчесності та їх протилежності.
Арістотель розрізняє роди промов і за часовим виміром. Для Арістотеля найважливішим в епідейктичному красномовстві є теперішній час, адже оратори виголошують похвалу або хвалу з приводу того, що існує. Втім, вони часто можуть використовувати інші часи, згадують про минуле або вибудовують припущення щодо майбутнього.
Поради щодо створення епідейктичної промови (за Арістотелем)
Для того, щоб створити сильну епідейктичну промову, оратору потрібно взяти до уваги таке:
- те, серед яких людей буде виголошена промова;
- те, що найбільше цінується в суспільстві.
Для того, щоб прославити людину, оратору потрібно звернути увагу на:
- доброчесності того/тієї, кого ми вихваляємо, підтверджуючи їх вказівками на його/її дії;
- благородне походження людини;
- те, чи людина зробила хороший вчинок, попри невдалий час і несприятливі обставини;
- те, чи можна порівняти людину, яку він вихваляє, з діями інших людей, теж гідних пошани.
Арістотель радить використовувати посилення та перебільшення, адже тут оратор має справу з діяннями, визнаними за незаперечний факт. Тому йому залишається тільки наділити їх величчю і красою.
Сучасні дослідники про епідейктичне красномовство
Аналізуючи сучасні принципи епідейктичної красномовства, Селеста Кондіт зауважує, що епідейктична промова покликана відображати навички і чесноти оратора та викликати зацікавлення в аудиторії. Розвиваючи почуття єдності, оратор може одночасно формувати колективну ідентичність та запрошувати аудиторію долучатися до формування спільноти. Джордж-Александр Кеннеді критикує Арістотеля за те, що він розглядав епідейктичне красномовство лише як похвалу або хулу. Сам же Кеннеді головну функцію епідейктичних промов вбачає у прищепленні, збереженні чи примноженні культурних цінностей. Крім того, Джордж Кеннеді зазначає, що Арістотель не брав до уваги використання епідейктичних елементів у дорадчих промовах (наприклад, промова Цицерона на захист законопроєкту трибуна Манілія) або судових.
Примітки
- Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Вища шк., 2006. с.41.
- Аристотель. . Архів оригіналу за 17 листопада 2019.
- Condit C.M The functions of epideictic: The Boston Massacre oration as exemplar. // : Communication Quarterly — 1985. — Vol. 33, № 4. — P. 288. (англ.)
- (2007). Aristotle, On Rhetoric: A Theory of Civic Discourse. 2nd ed. New York: Oxford University Press. p. 21-22.
{{}}
:|сторінка=
має зайвий текст () (англ.) - (2007). Aristotle, On Rhetoric: A Theory of Civic Discourse. 2nd ed. New York: Oxford University Press. p. 46.
{{}}
:|сторінка=
має зайвий текст () (англ.)
Посилання
- Аристотель. (рос.) . Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
Література
- Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Вища шк., 2006. — 311 с.
- Condit C.M The functions of epideictic: The Boston Massacre oration as exemplar. // : Communication Quarterly — 1985. — Vol. 33, № 4. — 284—299 p.
- (2007). Aristotle, On Rhetoric: A Theory of Civic Discourse. 2nd ed. New York: Oxford University Press. 350 p. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epidejktichne krasnomovstvo ce odin iz troh vidiv krasnomovstva sho maye na meti vihvalyannya abo zasudzhennya pevnih osib podij yavish tosho PohodzhennyaTermin epidejktika pohodit iz greckoyi ἐpideiktikos i oznachaye pokazuvati spravlyati vrazhennya Zarodivsya epidejktichnij tip movlennya she u V stolitti do nashoyi eri i buv tisno pov yazanij iz diyalnistyu takih postatej yak Gorgij Perikl Sokrat Demosfen Ciceron Aristotel pro epidejktichne krasnomovstvoAristotel u svoyemu traktati Ritorika rozglyadaye tri vidi promov sudovi doradchi ta epidejktichni Epidejktichne krasnomovstvo sluguye dlya pohvali proslavlennya ta vozvelichennya abo zasudzhennya ta ganbi Ob yektom vihvalyannya mogli buti chi to lyudi chi to bog chi to tvarini chi to nezhivi predmeti V epidejktichnij promovi pohvala za pevni diyannya mala sponukati diyevcya do novih she bilshih i krashih blagorodnih diyan i cya pohvala ye nibi poradoyu inshim brati priklad iz pohvalenogo Predmetom epidejktichnogo krasnomovstva ye prekrasne abo ganebne Na dumku Aristotelya prekrasne ce dobrochesnist blago Same dobrochesnist daye mozhlivist nabuvati blago Dobrochesnist peredbachaye spravedlivist rozsudlivist mudrist velikodushnist muzhnist ta shedrist Muzhnist ce koli lyudi zdijsnyuyut prekrasni spravi u riznih nebezpekah keruyuchis zakonom i pidkoryayuchis jomu Spravedlivist ce koli kozhnij volodiye tim sho jomu nalezhit za zakonom Muzhnist vazhlivisha u period vijni a spravedlivist u mirnij chas Velikodushnist viyavlyayetsya u tvorenni dobra Rozsudlivist ce intelektualna chesnota Lyudi yaki volodiyut neyu vmiyut rozsudlivo misliti pro usi perelicheni dobrochesnosti ta yih protilezhnosti Aristotel rozriznyaye rodi promov i za chasovim vimirom Dlya Aristotelya najvazhlivishim v epidejktichnomu krasnomovstvi ye teperishnij chas adzhe oratori vigoloshuyut pohvalu abo hvalu z privodu togo sho isnuye Vtim voni chasto mozhut vikoristovuvati inshi chasi zgaduyut pro minule abo vibudovuyut pripushennya shodo majbutnogo Poradi shodo stvorennya epidejktichnoyi promovi za Aristotelem Dlya togo shob stvoriti silnu epidejktichnu promovu oratoru potribno vzyati do uvagi take te sered yakih lyudej bude vigoloshena promova te sho najbilshe cinuyetsya v suspilstvi Dlya togo shob proslaviti lyudinu oratoru potribno zvernuti uvagu na dobrochesnosti togo tiyeyi kogo mi vihvalyayemo pidtverdzhuyuchi yih vkazivkami na jogo yiyi diyi blagorodne pohodzhennya lyudini te chi lyudina zrobila horoshij vchinok popri nevdalij chas i nespriyatlivi obstavini te chi mozhna porivnyati lyudinu yaku vin vihvalyaye z diyami inshih lyudej tezh gidnih poshani Aristotel radit vikoristovuvati posilennya ta perebilshennya adzhe tut orator maye spravu z diyannyami viznanimi za nezaperechnij fakt Tomu jomu zalishayetsya tilki nadiliti yih velichchyu i krasoyu Suchasni doslidniki pro epidejktichne krasnomovstvoAnalizuyuchi suchasni principi epidejktichnoyi krasnomovstva Selesta Kondit zauvazhuye sho epidejktichna promova poklikana vidobrazhati navichki i chesnoti oratora ta viklikati zacikavlennya v auditoriyi Rozvivayuchi pochuttya yednosti orator mozhe odnochasno formuvati kolektivnu identichnist ta zaproshuvati auditoriyu doluchatisya do formuvannya spilnoti Dzhordzh Aleksandr Kennedi kritikuye Aristotelya za te sho vin rozglyadav epidejktichne krasnomovstvo lishe yak pohvalu abo hulu Sam zhe Kennedi golovnu funkciyu epidejktichnih promov vbachaye u prisheplenni zberezhenni chi primnozhenni kulturnih cinnostej Krim togo Dzhordzh Kennedi zaznachaye sho Aristotel ne brav do uvagi vikoristannya epidejktichnih elementiv u doradchih promovah napriklad promova Cicerona na zahist zakonoproyektu tribuna Maniliya abo sudovih PrimitkiMacko L I Macko O M Ritorika Navch posib 2 ge vid ster K Visha shk 2006 s 41 Aristotel Arhiv originalu za 17 listopada 2019 Condit C M The functions of epideictic The Boston Massacre oration as exemplar Communication Quarterly 1985 Vol 33 4 P 288 angl 2007 Aristotle On Rhetoric A Theory of Civic Discourse 2nd ed New York Oxford University Press p 21 22 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a storinka maye zajvij tekst dovidka angl 2007 Aristotle On Rhetoric A Theory of Civic Discourse 2nd ed New York Oxford University Press p 46 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a storinka maye zajvij tekst dovidka angl PosilannyaAristotel ros Arhiv originalu za 21 listopada 2019 Procitovano 13 listopada 2019 LiteraturaMacko L I Macko O M Ritorika Navch posib 2 ge vid ster K Visha shk 2006 311 s Condit C M The functions of epideictic The Boston Massacre oration as exemplar Communication Quarterly 1985 Vol 33 4 284 299 p 2007 Aristotle On Rhetoric A Theory of Civic Discourse 2nd ed New York Oxford University Press 350 p angl