Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удосконалити цю с

Емоційний інтелект

Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (березень 2017)

Емоці́йний інтеле́кт (EI) (англ. emotional intelligence) — група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій і емоцій навколишніх людей. Особи з високим рівнем емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточенням.[]

Субкомпоненти ЕІ

За теорією , емоційний інтелект визначається як сукупність найрізноманітніших здібностей, які забезпечують можливість успішно діяти в будь-яких ситуаціях. Вчений виділив 5 субкомпонентів, які характеризують структуру емоційного інтелекту:

Типологія емоційної компетентності

Психологічна компетентність

  • Самосвідомість: здатність розпізнавати свої емоційні стани, наявність конкретних знань про свої власні почуття, цінності, переваги, можливості та інтуїтивна оцінка або емоційна свідомість.
  • Самооцінка: самоповага, впевненість у собі, усвідомлення своїх здібностей, навичок та їх обмежень, можливість випробувати себе, незалежно від суджень інших людей.
  • Самоконтроль і саморегуляція: здатність свідомо реагувати на зовнішні подразники та контролювати свої емоційні стани, здатність боротися зі стресом.

Соціальна компетентність

  • Емпатія: здатність відчувати емоційні стани інших людей, розуміння почуттів, потреб і цінностей інших людей, тобто, розуміння інших, чутливість до почуттів інших людей, стосунки, спрямовані на надання допомоги і підтримки іншим людям, здатність відчувати і розуміти соціальні відносини, їх важливість.
  • Впевненість у собі: мати і висловлювати власну думку та пряме, відкрите вираження емоцій. При цьому, важливим є вміння виражати емоції так, щоб не порушувати права оточуючих, не зачіпати їх честі та гідності.
  • Переконання: здатність індукувати в інших бажану поведінку і реакції, тобто впливати на інших людей, здатність отримувати перевагу у суперечці, пом'якшувати конфлікти тощо.
  • Лідерство: можливість створювати бачення людської мотивації і стимулювання її реалізації; здобуття прихильності у групі.
  • Співпраця: здатність формувати відносини і взаємодіяти з іншими людьми, працювати з іншими для досягнення спільної мети, здатність виконувати спільні завдання і вирішувати проблеми разом.

Праксіологічна компетентність

  • Мотивація: самомотивація, емоційні тенденції, які призводять до утворення нових цілей і сприяють їх досягненню. Прагнення до досягнення, ініціативи й оптимізму.
  • Гнучкість: можливість контролювати свої внутрішні стани, здатність справлятися зі змінами у соціальному середовищі; гнучкість в адаптації до змін у навколишньому середовищі; здатність діяти й ухвалювати рішення в умовах стресу.
  • Сумлінність: здатність брати на себе відповідальність за завдання і їх виконання, здатність отримувати задоволення від виконання своїх обов'язків; послідовні дії згідно з прийнятими нормами.

Співвідношення структури емоційного інтелекту з його функціями

Група здібностей Структурні компоненти емоційного інтелекту Функції емоційного інтелекту
Когнітивні здібності
  • сприйняття емоцій (ідентифікація емоцій);
  • розуміння емоцій (усвідомлення емоцій, їх аналіз та встановлення зв'язків між ними).
 Інтерпретативна функція – дозволяє людині продуктивно здійснювати розшифровування емоційної інформації (емоційні вирази обличчя, інтонації голосу тощо), що сприятиме накопиченню та систематизації знань, формуванню власного емоційного досвіду.
Емоційні здібності
  • управління емоціями (вміння підтримувати позитивний модус емоцій)
 Регулятивна функція – сприяє стану емоційної комфортності та забезпечує адекватність зовнішнього вираження емоцій людини.
Адаптаційні здібності
  • управління емоціями в стресових ситуаціях (самоконтроль, вибір продуктивних подолаючих стратегій поведінки);
  • самомотивація (здатність викликати та підтримувати емоції, які спонукають до діяльності)
 Адаптивна та стресозахисна функції – полягають в актуалізації та стимулюванні психічних резервів людини в ускладнених життєвих ситуаціях.
Соціальні здібності
  • соціальна емпатія (здатність до співпереживання емоційного стану іншої людини);
  • управління чужими емоціями (вміння впливати на емоційні стани інших)
 Активізуюча функція – забезпечує гнучку спроможність до конгруентності у спілкуванні.

Біологічні передумови ЕІ

  • Рівень ЕІ батьків  — Чим вище рівень емоційного інтелекту в батьків і сімейний дохід, тим вищі показники емоційного інтелекту в їх дітей. Відповідно до теорії Д. Гоулмана, кар'єрні й матеріальні успіхи є, як правило, наслідком високого емоційного інтелекту.
  • правопівкульний тип мислення — як відомо, права півкуля відповідає за творчість, уяву, за цілісне сприйняття (сприйняття образів) й інтуїцію (на противагу функціям й компетенціям лівої півкулі). Було доведено, що люди з розвиненою правою півкулею краще розпізнають емоції оточуючих за мовною інтонацією, оскільки правопівкульний тип мислення пов'язаний з невербальним інтелектом. Таким чином, домінування в особистості правої півкулі над лівою виступає як певна передумова підвищеної емоційної сприйнятливості, що характеризує успішність адаптації емоційного стану індивідуума до зовнішніх умов.
  • Властивості темпераменту  — розумова активність екстравертів більше спрямована на зовнішній світ, ніж на самих себе, а це означає, що вони найбільш здатні до формування адекватної емоційної відповіді на дії й почуття інших людей.

Вимірювання ЕІ

Найбільш розроблена і складна методика — (Mayer-Salovey-Caruso Emotional Intelligence Test). Кожне з завдань тесту подає розвиток одного з чотирьох компонентів:

  • Точність оцінки і вираження емоцій. Це здатність визначати емоції за фізичним станом і думками, за зовнішнім виглядом та поведінкою. Крім того, вона включає в себе і здатність точно виражати свої емоції та потреби, пов'язані з іншими людьми.
  • Використання емоцій у розумовій діяльності. Це розуміння того, як можна думати більш ефективно, використовуючи емоції. Керуючи емоцією, людина здатна змінювати й своє сприйняття, бачити світ під різними кутами і більш ефективно вирішувати проблеми.
  • Розуміння емоцій. Це вміння визначати джерело емоцій, класифікувати емоції, розпізнавати зв'язки між словами і емоціями, інтерпретувати значення емоцій, що стосуються взаємовідносин, розуміти складні (амбівалентні) почуття, усвідомлювати переходи від однієї емоції до іншої і можливий подальший розвиток емоції.
  • Управління емоціями. Це вміння використовувати інформацію, яку надають емоції, викликати емоції або абстрагуватися від них в залежності від їх інформативності або користі; керувати своїми і чужими емоціями

До кожного завдання подається декілька варіантів відповіді, досліджуваний повинен обрати найбільш близький йому. Підрахунок балів можна проводити декількома способами — ґрунтуючись на консенсусі (бал за окремий варіант відповіді співвідноситься з відсотком репрезентативної вибірки, що вибрала той же варіант) або на експертних оцінках (бал співвідноситься з часткою відносно невеликої вибірки експертів, що вибрали ту ж відповідь).

Історія вивчення

Найбільш ранні коріння досліджень емоційного інтелекту можна простежити в роботі Чарльза Дарвіна, який зазначав важливість емоційного вираження для виживання, а також для адаптації. У 1900-х роках, хоча традиційні визначення інтелекту робили наголошення на таких когнітивних аспектах, як пам'ять і вирішення проблем, ряд впливових дослідників в галузі дослідження інтелекту почали визнавати важливість не когнітивних аспектів. Так в 1920 році, Е. Л. Торндайк ввів у свою роботу термін («соціальний інтелект»), щоб описати навички розуміння та управління іншими людьми. У 1940 році Девід Векслер описав вплив не розумових факторів на інтелектуальну поведінку. Він стверджував, що моделі інтелекту, що розглядаються наукою, не будуть повними, поки ми не зможемо адекватно описати вищезгадані фактори. У 1983 році Говард Гарднер в роботі «Рамки розуму: теорія множинного інтелекту» (Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences) ввів ідею про множинні інтелекти, окремо розглядаючи міжособистісний інтелект (здатність розуміти наміри, мотиви і бажання інших людей) і внутрішньо особистісний інтелект (здатність зрозуміти себе, оцінити свої почуття, страхи і мотиви). На думку Гарднера, традиційні показники інтелекту, такі як IQ, не в змозі повністю пояснити когнітивні здібності та особливості людини.

Концепція емоційного інтелекту (ЕІ) як такого з'явилася в психологічній науці в кінці XX століття. Її засновниками стали американські психологи Д.Карузо, П.Саловей і Дж. Майер, які розглядали емоційний інтелект як сукупність ментальних здібностей до розуміння власних емоцій і емоцій інших людей.На думку М. О. Журавльової, у вітчизняній психології необхідність появи терміну «емоційний інтелект» була обумовлена розвитком досліджень у сфері емоцій і інтелекту, вивченням зв'язку ментального і афективного в структурі психічної діяльності, а також дослідженням емоційних здібностей. Так, в сучасній психологічній теорії та практиці широко вивчені такі особливості емоційної сфери особистості як емпатія, (вразливість), емоційність і емоційна стійкість.

Модель емоційного інтелекту Деніеля Гоулмана складається з п'яти компонентів: самопізнання, саморегуляція, мотивація, емпатія і соціальні навички.

Критика

Емоційний інтелект часто підноситься як абсолютний ключ до успіху у всіх сферах життя: у школі, на роботі, у взаєминах. Однак, на думку Дж. Мейєра, EI, можливо, є причиною всього лише 1-10 % (згідно з іншими даними — 2-25 %) найважливіших життєвих патернів і результатів. Єдина позиція, по якій популярна і наукова концепції емоційного інтелекту дійшли згоди, полягає в тому, що емоційний інтелект розширює уявлення про те, що означає бути розумним.

Посилання

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 березня 2013.
  2. Thorndike, R.K. (1920). «Intelligence and Its Uses», Harper's Magazine 140, 227—335.
  3. J. D., Salovey P. Emotional intelligence [Electronic resourse. — 2005][недоступне посилання з липня 2019]
  4. Журавлева М. О. Изучение эмоциаонального интеллекта практических психологов / М. О. Журавлева // Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства: Збірник наукових праць. — Донецьк, 2011. — С. 168—174.
  5. Goleman, D. Working with emotional intelligence. — New York : Bantam Books, 1998.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2017 Emoci jnij intele kt EI angl emotional intelligence grupa mentalnih zdibnostej yaki berut uchast v usvidomlenni ta rozuminni vlasnih emocij i emocij navkolishnih lyudej Osobi z visokim rivnem emocijnogo intelektu dobre rozumiyut svoyi emociyi i pochuttya inshih lyudej mozhut efektivno keruvati svoyeyu emocijnoyu sferoyu i tomu v suspilstvi yihnya povedinka bilsh adaptivna i voni legshe dosyagayut svoyih cilej u vzayemodiyi z otochennyam dzherelo Subkomponenti EIZa teoriyeyu emocijnij intelekt viznachayetsya yak sukupnist najriznomanitnishih zdibnostej yaki zabezpechuyut mozhlivist uspishno diyati v bud yakih situaciyah Vchenij vidiliv 5 subkomponentiv yaki harakterizuyut strukturu emocijnogo intelektu samorozuminnya usvidomlennya vlasnih emocij vpevnenist u sobi samopovaga samoaktualizaciya komunikativnij potencial empatiya socialna vidpovidalnist vlasne adaptacijni zdibnosti vminnya virishuvati problemi dolati trudnoshi emocijna labilnist antistresovij potencial samokontrol zagalnij nastrij optimistichnist Tipologiya emocijnoyi kompetentnostiPsihologichna kompetentnist Samosvidomist zdatnist rozpiznavati svoyi emocijni stani nayavnist konkretnih znan pro svoyi vlasni pochuttya cinnosti perevagi mozhlivosti ta intuyitivna ocinka abo emocijna svidomist Samoocinka samopovaga vpevnenist u sobi usvidomlennya svoyih zdibnostej navichok ta yih obmezhen mozhlivist viprobuvati sebe nezalezhno vid sudzhen inshih lyudej Samokontrol i samoregulyaciya zdatnist svidomo reaguvati na zovnishni podrazniki ta kontrolyuvati svoyi emocijni stani zdatnist borotisya zi stresom Socialna kompetentnist Empatiya zdatnist vidchuvati emocijni stani inshih lyudej rozuminnya pochuttiv potreb i cinnostej inshih lyudej tobto rozuminnya inshih chutlivist do pochuttiv inshih lyudej stosunki spryamovani na nadannya dopomogi i pidtrimki inshim lyudyam zdatnist vidchuvati i rozumiti socialni vidnosini yih vazhlivist Vpevnenist u sobi mati i vislovlyuvati vlasnu dumku ta pryame vidkrite virazhennya emocij Pri comu vazhlivim ye vminnya virazhati emociyi tak shob ne porushuvati prava otochuyuchih ne zachipati yih chesti ta gidnosti Perekonannya zdatnist indukuvati v inshih bazhanu povedinku i reakciyi tobto vplivati na inshih lyudej zdatnist otrimuvati perevagu u superechci pom yakshuvati konflikti tosho Liderstvo mozhlivist stvoryuvati bachennya lyudskoyi motivaciyi i stimulyuvannya yiyi realizaciyi zdobuttya prihilnosti u grupi Spivpracya zdatnist formuvati vidnosini i vzayemodiyati z inshimi lyudmi pracyuvati z inshimi dlya dosyagnennya spilnoyi meti zdatnist vikonuvati spilni zavdannya i virishuvati problemi razom Praksiologichna kompetentnist Motivaciya samomotivaciya emocijni tendenciyi yaki prizvodyat do utvorennya novih cilej i spriyayut yih dosyagnennyu Pragnennya do dosyagnennya iniciativi j optimizmu Gnuchkist mozhlivist kontrolyuvati svoyi vnutrishni stani zdatnist spravlyatisya zi zminami u socialnomu seredovishi gnuchkist v adaptaciyi do zmin u navkolishnomu seredovishi zdatnist diyati j uhvalyuvati rishennya v umovah stresu Sumlinnist zdatnist brati na sebe vidpovidalnist za zavdannya i yih vikonannya zdatnist otrimuvati zadovolennya vid vikonannya svoyih obov yazkiv poslidovni diyi zgidno z prijnyatimi normami Spivvidnoshennya strukturi emocijnogo intelektu z jogo funkciyamiGrupa zdibnostej Strukturni komponenti emocijnogo intelektu Funkciyi emocijnogo intelektu Kognitivni zdibnosti sprijnyattya emocij identifikaciya emocij rozuminnya emocij usvidomlennya emocij yih analiz ta vstanovlennya zv yazkiv mizh nimi Interpretativna funkciya dozvolyaye lyudini produktivno zdijsnyuvati rozshifrovuvannya emocijnoyi informaciyi emocijni virazi oblichchya intonaciyi golosu tosho sho spriyatime nakopichennyu ta sistematizaciyi znan formuvannyu vlasnogo emocijnogo dosvidu Emocijni zdibnosti upravlinnya emociyami vminnya pidtrimuvati pozitivnij modus emocij Regulyativna funkciya spriyaye stanu emocijnoyi komfortnosti ta zabezpechuye adekvatnist zovnishnogo virazhennya emocij lyudini Adaptacijni zdibnosti upravlinnya emociyami v stresovih situaciyah samokontrol vibir produktivnih podolayuchih strategij povedinki samomotivaciya zdatnist viklikati ta pidtrimuvati emociyi yaki sponukayut do diyalnosti Adaptivna ta stresozahisna funkciyi polyagayut v aktualizaciyi ta stimulyuvanni psihichnih rezerviv lyudini v uskladnenih zhittyevih situaciyah Socialni zdibnosti socialna empatiya zdatnist do spivperezhivannya emocijnogo stanu inshoyi lyudini upravlinnya chuzhimi emociyami vminnya vplivati na emocijni stani inshih Aktivizuyucha funkciya zabezpechuye gnuchku spromozhnist do kongruentnosti u spilkuvanni Biologichni peredumovi EIRiven EI batkiv Chim vishe riven emocijnogo intelektu v batkiv i simejnij dohid tim vishi pokazniki emocijnogo intelektu v yih ditej Vidpovidno do teoriyi D Goulmana kar yerni j materialni uspihi ye yak pravilo naslidkom visokogo emocijnogo intelektu pravopivkulnij tip mislennya yak vidomo prava pivkulya vidpovidaye za tvorchist uyavu za cilisne sprijnyattya sprijnyattya obraziv j intuyiciyu na protivagu funkciyam j kompetenciyam livoyi pivkuli Bulo dovedeno sho lyudi z rozvinenoyu pravoyu pivkuleyu krashe rozpiznayut emociyi otochuyuchih za movnoyu intonaciyeyu oskilki pravopivkulnij tip mislennya pov yazanij z neverbalnim intelektom Takim chinom dominuvannya v osobistosti pravoyi pivkuli nad livoyu vistupaye yak pevna peredumova pidvishenoyi emocijnoyi sprijnyatlivosti sho harakterizuye uspishnist adaptaciyi emocijnogo stanu individuuma do zovnishnih umov Vlastivosti temperamentu rozumova aktivnist ekstravertiv bilshe spryamovana na zovnishnij svit nizh na samih sebe a ce oznachaye sho voni najbilsh zdatni do formuvannya adekvatnoyi emocijnoyi vidpovidi na diyi j pochuttya inshih lyudej Vimiryuvannya EINajbilsh rozroblena i skladna metodika Mayer Salovey Caruso Emotional Intelligence Test Kozhne z zavdan testu podaye rozvitok odnogo z chotiroh komponentiv Tochnist ocinki i virazhennya emocij Ce zdatnist viznachati emociyi za fizichnim stanom i dumkami za zovnishnim viglyadom ta povedinkoyu Krim togo vona vklyuchaye v sebe i zdatnist tochno virazhati svoyi emociyi ta potrebi pov yazani z inshimi lyudmi Vikoristannya emocij u rozumovij diyalnosti Ce rozuminnya togo yak mozhna dumati bilsh efektivno vikoristovuyuchi emociyi Keruyuchi emociyeyu lyudina zdatna zminyuvati j svoye sprijnyattya bachiti svit pid riznimi kutami i bilsh efektivno virishuvati problemi Rozuminnya emocij Ce vminnya viznachati dzherelo emocij klasifikuvati emociyi rozpiznavati zv yazki mizh slovami i emociyami interpretuvati znachennya emocij sho stosuyutsya vzayemovidnosin rozumiti skladni ambivalentni pochuttya usvidomlyuvati perehodi vid odniyeyi emociyi do inshoyi i mozhlivij podalshij rozvitok emociyi Upravlinnya emociyami Ce vminnya vikoristovuvati informaciyu yaku nadayut emociyi viklikati emociyi abo abstraguvatisya vid nih v zalezhnosti vid yih informativnosti abo koristi keruvati svoyimi i chuzhimi emociyami Do kozhnogo zavdannya podayetsya dekilka variantiv vidpovidi doslidzhuvanij povinen obrati najbilsh blizkij jomu Pidrahunok baliv mozhna provoditi dekilkoma sposobami gruntuyuchis na konsensusi bal za okremij variant vidpovidi spivvidnositsya z vidsotkom reprezentativnoyi vibirki sho vibrala toj zhe variant abo na ekspertnih ocinkah bal spivvidnositsya z chastkoyu vidnosno nevelikoyi vibirki ekspertiv sho vibrali tu zh vidpovid Istoriya vivchennyaNajbilsh ranni korinnya doslidzhen emocijnogo intelektu mozhna prostezhiti v roboti Charlza Darvina yakij zaznachav vazhlivist emocijnogo virazhennya dlya vizhivannya a takozh dlya adaptaciyi U 1900 h rokah hocha tradicijni viznachennya intelektu robili nagoloshennya na takih kognitivnih aspektah yak pam yat i virishennya problem ryad vplivovih doslidnikiv v galuzi doslidzhennya intelektu pochali viznavati vazhlivist ne kognitivnih aspektiv Tak v 1920 roci E L Torndajk vviv u svoyu robotu termin socialnij intelekt shob opisati navichki rozuminnya ta upravlinnya inshimi lyudmi U 1940 roci Devid Veksler opisav vpliv ne rozumovih faktoriv na intelektualnu povedinku Vin stverdzhuvav sho modeli intelektu sho rozglyadayutsya naukoyu ne budut povnimi poki mi ne zmozhemo adekvatno opisati vishezgadani faktori U 1983 roci Govard Gardner v roboti Ramki rozumu teoriya mnozhinnogo intelektu Frames of Mind The Theory of Multiple Intelligences vviv ideyu pro mnozhinni intelekti okremo rozglyadayuchi mizhosobistisnij intelekt zdatnist rozumiti namiri motivi i bazhannya inshih lyudej i vnutrishno osobistisnij intelekt zdatnist zrozumiti sebe ociniti svoyi pochuttya strahi i motivi Na dumku Gardnera tradicijni pokazniki intelektu taki yak IQ ne v zmozi povnistyu poyasniti kognitivni zdibnosti ta osoblivosti lyudini Koncepciya emocijnogo intelektu EI yak takogo z yavilasya v psihologichnij nauci v kinci XX stolittya Yiyi zasnovnikami stali amerikanski psihologi D Karuzo P Salovej i Dzh Majer yaki rozglyadali emocijnij intelekt yak sukupnist mentalnih zdibnostej do rozuminnya vlasnih emocij i emocij inshih lyudej Na dumku M O Zhuravlovoyi u vitchiznyanij psihologiyi neobhidnist poyavi terminu emocijnij intelekt bula obumovlena rozvitkom doslidzhen u sferi emocij i intelektu vivchennyam zv yazku mentalnogo i afektivnogo v strukturi psihichnoyi diyalnosti a takozh doslidzhennyam emocijnih zdibnostej Tak v suchasnij psihologichnij teoriyi ta praktici shiroko vivcheni taki osoblivosti emocijnoyi sferi osobistosti yak empatiya vrazlivist emocijnist i emocijna stijkist Model emocijnogo intelektu Denielya Goulmana skladayetsya z p yati komponentiv samopiznannya samoregulyaciya motivaciya empatiya i socialni navichki KritikaEmocijnij intelekt chasto pidnositsya yak absolyutnij klyuch do uspihu u vsih sferah zhittya u shkoli na roboti u vzayeminah Odnak na dumku Dzh Mejyera EI mozhlivo ye prichinoyu vsogo lishe 1 10 zgidno z inshimi danimi 2 25 najvazhlivishih zhittyevih paterniv i rezultativ Yedina poziciya po yakij populyarna i naukova koncepciyi emocijnogo intelektu dijshli zgodi polyagaye v tomu sho emocijnij intelekt rozshiryuye uyavlennya pro te sho oznachaye buti rozumnim PosilannyaTest emocijnogo intelektu Shutte SREIT Onlajn opituvalnik http itstechnology ru page shho take emocijnij intelekt i jak diznatisja svij riven eq 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine http doyourself pp ua emotsijnyj intelekt nedostupne posilannya z lipnya 2019 Div takozhEmpatiyaPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 bereznya 2013 Thorndike R K 1920 Intelligence and Its Uses Harper s Magazine 140 227 335 J D Salovey P Emotional intelligence Electronic resourse 2005 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zhuravleva M O Izuchenie emociaonalnogo intellekta prakticheskih psihologov M O Zhuravleva Metodologiya doslidzhen ta suchasni socialni ekonomichni i psihologichni problemi rozvitku suspilstva Zbirnik naukovih prac Doneck 2011 S 168 174 Goleman D Working with emotional intelligence New York Bantam Books 1998
Топ