Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ди нка самоназва Thuɔŋjäŋ Thuɔŋ ee Jieng чи просто Jieng якою розмовляють представники народу динка в Південному Судані

Дінка (мова)

Дінка (мова)

Ди́нка (самоназва Thuɔŋjäŋ, Thuɔŋ ee Jieng чи просто Jieng) — , якою розмовляють представники народу динка в Південному Судані. Належить до ніло-сахарської макросімʼї, кір-аббайської сім'ї. До складу цієї макромови входять такі мови: північно-східна динка (штати Джонглей і Верхній Ніл), північно-західна динка (штат Ель-Вахда (Юніті)), південно-центральна динка (штат Озерний), південно-східна динка (штат Джонглей), південно-західна дінка (штати Північний Бахр-ель-Газаль, Вараб, Західний Бахр-ель-Газаль). У Південному Судані вивчається в початкових школах.

Динка
Thuɔŋjäŋ
image
Поширення мови динка в Південному Судані.
Поширена вimage Південний Судан
РегіонСхідна Африка
Носії1 365 900
Писемністьлатиниця, арабське письмо
Офіційний статус
ОфіційнаПівденний Судан
Коди мови
ISO 639-2din
ISO 639-3

din (макромова)

  • dip (північно-східна динка)
  • diw (північно-західна динка)
  • dib (південно-центральна динка)
  • dks (південно-східна динка)
  • dik (південно-західна динка)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Динка (значення).

Писемність

Мова динка користується латинською абеткою та арабським письмом.

Латинське письмо

Перші спроби запису мови динка були здійснені італійськими та німецькими християнськими місіонерами у 1860-их роках. Було оприлюднено граматики, словники та інші тексти цією мовою. Впродовж 1928—1950 років місіонери розробляли орфографії для динка, а також займалися перекладом Біблії та розробкою навчальних матеріалів. Стандартизована латинська абетка була прийнята на мовній конференції в селищі Реджаф (зараз — Південний Судан) у 1928 році.

A a Ä ä B b C c D d Dh dh E e Ë ë Ɛ ɛ Ɛ̈ ɛ̈ G g
/a/ /a̤/ /b/ /c/ /d/ /d̪/ /e/ /e̤/ /ɛ/ /ɛ̤/ /g/
Ɣ ɣ I i Ï ï J j K k L l M m N n Nh nh Ny ny Ŋ ŋ
/ɦ/ /i/ /i̤/ /ɟ/ /k/ /l/ /m/ /n/ /n̪/ /ɲ/ /ŋ/
O o Ö ö Ɔ ɔ Ɔ̈ ɔ̈ P p R r T t Th th U u W w Y y
/o/ /o̤/ /ɔ/ /ɔ̤/ /p/ /ɾ/,
/r/		 /t/ /t̪/ /ṳ/ /w/ /j/
  • Букви ä, ë, ɛ̈, ö, ɔ̈, u позначають придихові голосні.
  • Звуки [w] та [j] в кінці слів передаються буквами u та i відповідно.
  • Довгі голосні позначаються двома буквами для голосних: aa, ëë, ïï, ii, öö, ɛ̈ɛ̈, uu, oo, ɛɛ, ää, ee, ɔɔ, ɔ̈ɔ̈.
  • Дифтонги передаються написанням двох (або трьох — коли у складі дифтонга є довгий голосний) букв для голосних: iɛ, iɛɛ, iɛ̈, iɛ̈ɛ̈, uɔ, uɔɔ, uɔ̈, uɔ̈ɔ̈.
  • Тони на письмі не позначаються (в мові динка їх чотири: високий, низький, спадаючий, зростаючий).

Арабське письмо

У часи, коли Південний Судан і Судан становили єдину державу, розроблялась арабська абетка для мови динка та інших місцевих мов. Вибір саме арабської графіки пояснювався тим, що це сприятиме єдності держави, оскільки державною мовою була арабська. З метою розробки нового алфавіту було створено групу, яку очолив Халіл М. Асакір, — лінгвіст з Каїрського університету. Ця група працювала в суданських провінціях Бахр ель-Газаль та Екваторія, і в 1960 році випустила книги мовами динка, занде, барі, мору, латука, написані арабським письмом. У той же час у провінції Верхній Ніл розробкою арабського письма для мов шіллук, ачолі та ануак займався лінгвіст Гарві Гукстра (Harvey Hoekstra). У 1960-их роках суданська група на чолі з Юсіфом аль-Халіфа Абу-Бакром, та Гарві Гукстра ухвалили рішення про використання стандартизованого арабського письма для мов півдня Судану. Розробкою арабської азбуки для мови динка займається також Ісламська організація з питань освіти, науки і культури (إيسيسکٯ‎/ISESCO). Розробка відбувалася в Хартумі в Міжнародному університеті Африки. У ній брав участь Юсіф аль-Халіфа Абу-Бакр, який ще у 1960-их роках створював арабський алфавіт для мов півдня Судану.

Примітки

  1. Dinka [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  2. (PDF). Government of South Sudan. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2011. Процитовано 17 лютого 2017.
  3. Dinka, Northeastern [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  4. Dinka, Northwestern [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  5. Dinka, South Central [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  6. Dinka, Southeastern [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  7. Dinka, Southwestern [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]. Ethnologue, 18th Edition. 2015
  8. Hélène Fatima Idris. Ст. 51—52.
  9. Russell Norton. Ст. 1.
  10. Hélène Fatima Idris. Ст. 19—21.
  11. Bert Remijsen. Слайд 7.
  12. Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages. [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Ст. 23.
  13. Barbara Casciarri, Munzoul A. M. Assal, François Ireton. «Multidimensional change in Sudan (1989—2011): reshaping livelihoods, conflicts and identities». [ 14 листопада 2016 у Wayback Machine.] Ст. 271.

Література

  • Andersen T. (1987). «The phonemic system of Agar Dinka». Journal of African Languages and Linguistics 9, 1–27.
  • Andersen T. (1990). «Vowel length in Western Nilotic languages». Acta Linguistica Hafniensia 22, 5–26.
  • Andersen T. (1991). «Subject and topic in Dinka». Studies in Language 15, 265—294.
  • Andersen T. (1993). «Vowel quality alternation in Dinka verb inflection». Phonology 10, 1–42.
  • Beltrame, G. (1870). Grammatica della lingua denka. Firenze: G. Civelli.
  • Deng, Makwei Mabioor (2010). Piööcku Thuoŋjäŋ: The Elementary Modern Standard Dinka (Multilingual Edition), Xlibris, .
  • Malou, Job. (1988) Dinka Vowel System. Summer Institute of Linguistics and the University of Texas at Arlington Publications in Linguistics. .
  • Mitterrutzner, J. C. (1866). Die Dinka-Sprache in Central-Afrika; Kurze Grammatik, Text und Worterbuch. Brixen: A. Weger.
  • Nebel, A. (1979). Dinka–English, English–Dinka dictionary. 2nd. ed. Editrice Missionaria Italiana, Bologna.
  • Nebel, A. (1948). Dinka Grammar (Rek-Malual dialect) with texts and vocabulary. Instituto Missioni Africane, Verona.
  • Trudinger. R. (1942–44). English-Dinka Dictionary. Sudan Interior Mission
  • Turhan, S. and S. Hagin. (2005) Milet Picture Dictionary English-Dinka. (at WorldLanguage.com).

Додаткові джерела і посилання

image
Wikimedia Incubator
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії мовою динка


image Це незавершена стаття про мову.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Di nka samonazva Thuɔŋjaŋ Thuɔŋ ee Jieng chi prosto Jieng yakoyu rozmovlyayut predstavniki narodu dinka v Pivdennomu Sudani Nalezhit do nilo saharskoyi makrosimʼyi kir abbajskoyi sim yi Do skladu ciyeyi makromovi vhodyat taki movi pivnichno shidna dinka shtati Dzhonglej i Verhnij Nil pivnichno zahidna dinka shtat El Vahda Yuniti pivdenno centralna dinka shtat Ozernij pivdenno shidna dinka shtat Dzhonglej pivdenno zahidna dinka shtati Pivnichnij Bahr el Gazal Varab Zahidnij Bahr el Gazal U Pivdennomu Sudani vivchayetsya v pochatkovih shkolah DinkaThuɔŋjaŋPoshirennya movi dinka v Pivdennomu Sudani Poshirena v Pivdennij SudanRegionShidna AfrikaNosiyi1 365 900Pisemnistlatinicya arabske pismoOficijnij statusOficijnaPivdennij SudanKodi moviISO 639 2dinISO 639 3din makromova dip pivnichno shidna dinka diw pivnichno zahidna dinka dib pivdenno centralna dinka dks pivdenno shidna dinka dik pivdenno zahidna dinka U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dinka znachennya PisemnistMova dinka koristuyetsya latinskoyu abetkoyu ta arabskim pismom Latinske pismo Pershi sprobi zapisu movi dinka buli zdijsneni italijskimi ta nimeckimi hristiyanskimi misionerami u 1860 ih rokah Bulo oprilyudneno gramatiki slovniki ta inshi teksti ciyeyu movoyu Vprodovzh 1928 1950 rokiv misioneri rozroblyali orfografiyi dlya dinka a takozh zajmalisya perekladom Bibliyi ta rozrobkoyu navchalnih materialiv Standartizovana latinska abetka bula prijnyata na movnij konferenciyi v selishi Redzhaf zaraz Pivdennij Sudan u 1928 roci A a A a B b C c D d Dh dh E e E e Ɛ ɛ Ɛ ɛ G g a a b c d d e e ɛ ɛ g Ɣ ɣ I i I i J j K k L l M m N n Nh nh Ny ny Ŋ ŋ ɦ i i ɟ k l m n n ɲ ŋ O o O o Ɔ ɔ Ɔ ɔ P p R r T t Th th U u W w Y y o o ɔ ɔ p ɾ r t t u w j Bukvi a e ɛ o ɔ u poznachayut pridihovi golosni Zvuki w ta j v kinci sliv peredayutsya bukvami u ta i vidpovidno Dovgi golosni poznachayutsya dvoma bukvami dlya golosnih aa ee ii ii oo ɛ ɛ uu oo ɛɛ aa ee ɔɔ ɔ ɔ Diftongi peredayutsya napisannyam dvoh abo troh koli u skladi diftonga ye dovgij golosnij bukv dlya golosnih iɛ iɛɛ iɛ iɛ ɛ uɔ uɔɔ uɔ uɔ ɔ Toni na pismi ne poznachayutsya v movi dinka yih chotiri visokij nizkij spadayuchij zrostayuchij Arabske pismo U chasi koli Pivdennij Sudan i Sudan stanovili yedinu derzhavu rozroblyalas arabska abetka dlya movi dinka ta inshih miscevih mov Vibir same arabskoyi grafiki poyasnyuvavsya tim sho ce spriyatime yednosti derzhavi oskilki derzhavnoyu movoyu bula arabska Z metoyu rozrobki novogo alfavitu bulo stvoreno grupu yaku ocholiv Halil M Asakir lingvist z Kayirskogo universitetu Cya grupa pracyuvala v sudanskih provinciyah Bahr el Gazal ta Ekvatoriya i v 1960 roci vipustila knigi movami dinka zande bari moru latuka napisani arabskim pismom U toj zhe chas u provinciyi Verhnij Nil rozrobkoyu arabskogo pisma dlya mov shilluk acholi ta anuak zajmavsya lingvist Garvi Gukstra Harvey Hoekstra U 1960 ih rokah sudanska grupa na choli z Yusifom al Halifa Abu Bakrom ta Garvi Gukstra uhvalili rishennya pro vikoristannya standartizovanogo arabskogo pisma dlya mov pivdnya Sudanu Rozrobkoyu arabskoyi azbuki dlya movi dinka zajmayetsya takozh Islamska organizaciya z pitan osviti nauki i kulturi إيسيسکٯ ISESCO Rozrobka vidbuvalasya v Hartumi v Mizhnarodnomu universiteti Afriki U nij brav uchast Yusif al Halifa Abu Bakr yakij she u 1960 ih rokah stvoryuvav arabskij alfavit dlya mov pivdnya Sudanu PrimitkiDinka 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ethnologue 18th Edition 2015 PDF Government of South Sudan Arhiv originalu PDF za 29 chervnya 2011 Procitovano 17 lyutogo 2017 Dinka Northeastern 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ethnologue 18th Edition 2015 Dinka Northwestern 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ethnologue 18th Edition 2015 Dinka South Central 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ethnologue 18th Edition 2015 Dinka Southeastern 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ethnologue 18th Edition 2015 Dinka Southwestern 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Ethnologue 18th Edition 2015 Helene Fatima Idris St 51 52 Russell Norton St 1 Helene Fatima Idris St 19 21 Bert Remijsen Slajd 7 Proposal to add Arabic script characters for African and Asian languages 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine St 23 Barbara Casciarri Munzoul A M Assal Francois Ireton Multidimensional change in Sudan 1989 2011 reshaping livelihoods conflicts and identities 14 listopada 2016 u Wayback Machine St 271 LiteraturaAndersen T 1987 The phonemic system of Agar Dinka Journal of African Languages and Linguistics 9 1 27 Andersen T 1990 Vowel length in Western Nilotic languages Acta Linguistica Hafniensia 22 5 26 Andersen T 1991 Subject and topic in Dinka Studies in Language 15 265 294 Andersen T 1993 Vowel quality alternation in Dinka verb inflection Phonology 10 1 42 Beltrame G 1870 Grammatica della lingua denka Firenze G Civelli Deng Makwei Mabioor 2010 Pioocku Thuoŋjaŋ The Elementary Modern Standard Dinka Multilingual Edition Xlibris ISBN 1 4500 5240 1 Malou Job 1988 Dinka Vowel System Summer Institute of Linguistics and the University of Texas at Arlington Publications in Linguistics ISBN 0 88312 008 9 Mitterrutzner J C 1866 Die Dinka Sprache in Central Afrika Kurze Grammatik Text und Worterbuch Brixen A Weger Nebel A 1979 Dinka English English Dinka dictionary 2nd ed Editrice Missionaria Italiana Bologna Nebel A 1948 Dinka Grammar Rek Malual dialect with texts and vocabulary Instituto Missioni Africane Verona Trudinger R 1942 44 English Dinka Dictionary Sudan Interior Mission Turhan S and S Hagin 2005 Milet Picture Dictionary English Dinka at WorldLanguage com Dodatkovi dzherela i posilannyaWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi movoyu dinka Mova dinka na sajti Ethnologue Dinka A macrolanguage of South Sudan angl Mova dinka na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Dinka 15 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Mova dinka na sajti WALS Online Language Dinka 15 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ