Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Драгутин Ілич (серб. Драгутин Ј. Илић, іноді Илијћ; нар. 2 лютого або 14 лютого 1858, Белград — пом. 1 березня 1926, Белград) — сербський літератор, драматург, журналіст, правник і політик. Серед іншого, написав першу у світі науково-фантастичну драму «Через мільйон років» (серб. После милијон година; 1889 р.).
| Драгутин Ілич | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 лютого 1858[1] Белград, Князівство Сербія |
| Помер | 1 березня 1926[1] (68 років) Белград, Королівство Югославія |
| Країна |  Сербія |
| Діяльність | письменник, журналіст, прозаїк-романіст |
| Знання мов | сербська[1][2] |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d і d |
| |
Був обізнаний з українською літературою, зокрема з творчістю Шевченка, впливом якого позначені окремі поезії Ілича («Вітрові», що має підзаголовок «Наслідування Шевченкові», 1895; «Коли помру…», 1899, тощо).
Життєпис
Походив із відомої поетичної сім'ї з Белграда: його батько і брат були поетами. Почав писати ще в гімназії, дописуючи в журнали «Јавор» і «Отаџбина». Наважився писати під впливом творів великих письменників тодішньої Російської імперії, таких як Тургенєв, Пушкін, Гоголь, Жуковський…
Найбільшу зацікавленість виявив до написання поезій та п'єс. У своїй творчості, постійно дотримуючись народних ідеалів, схилявся до романтизму. 1 березня 1881 року Народний театр у Белграді поставив його виставу «Вукашин». До 1906 р. на цій самій сцені було виконано близько десятьох його драматичних творів. 1881 р. здобув у Белграді вищу юридичну освіту, ставши доктором наук.
Його вихід із літературного середовища багато в чому пояснювався тим, що Йован Скерлич не включив його до своєї «Історії нової сербської літератури». Скерлич особисто з ним не стикався, тому й припустився такої несправедливості. Під кінець життя Ілич повністю відійшов від письменства, ведучи бурхливе життя і нехтуючи групою, згуртованою навколо «Сербської літературної газети», що ще більше вплинуло на його раннє літературне забуття.
Відзначився він і в написанні політичних статей у белградській газеті «Дневни лист». Підписуючись «Джем» (серб. Џем), він критикував австрофільську політику короля Мілана Обреновича. З політичних причин переслідуваний у 1888 р., втік у Румунію, працюючи там (в Оршові) офіціантом і торговельним помічником. Не зумівши започаткувати в Бухаресті сербсько-болгарську політичну газету «Славія», переїхав у Загреб, щоб працювати в газеті «Сербобран», а 1889 року повернувся в Сербію, був амністований, але вже не зміг там знайти роботу на державній службі. Того ж року відвідав тодішню Росію, звідки привіз Шевченків «Кобзар».
Після того, як подружній розкол між сербським королем і королевою став надбанням громадськості, Ілич перейшов на бік королеви Наталії. Він надовго став її довіреною особою — секретарем і радником. 1890 р. заснував Патріотичну лігу «Велика Сербія», яка представляла сербські національні інтереси до 1893 р., видаючи суспільний часопис «Велика Сербія». Як ватажок Патріотичної ліги був організатором масштабних демонстрацій молоді та громадян Белграда, які прагнули силоміць завадити вигнанню королеви з країни. 1923 року на газетних шпальтах побачив світ його «Роман королеви Наталії», в якому він описав ці бурхливі події. Невдовзі після того він емігрував удруге, цього разу до Сремських Карловців. Дописував до часописів «Бранково коло», «Босанска вила», «Зора», «Нада», «Застава» та до «Літопису Матиці сербської».
Наприкінці XIX ст. деякий час перебував у Чорногорії, в оточенні князя Ніколи. З 1901 р. у Бухаресті випускав газету «Православний схід», яка виходила російською та французькою мовами і була призначена для сповіщення російської аудиторії про огріхи російської політики на Балканах. Газету незабаром заборонили, а Ілич повернувся в Сербію та знову зайнявся літературною творчістю.
Разом із однодумцями Стеваном Владиславом Качанським «Старим Бардом» та іншими патріотами видавав газету «Велика Сербія», де був головним автором і гострим критиком зовнішньої політики Обреновича (як москвофіл).
Під час Першої світової війни виїхав у Росію, де пропагував боротьбу Сербії, а в Одесі гуртував югославських добровольців. Після Першої світової війни став бібліотекарем Народних зборів. Уже забутий у літературних колах помер 1926 р.
Доробок
Писав вірші, романи, оповідання, подорожні записи та п'єси. Оскільки був дуже хорошим знавцем театру, то писав статті й рецензії на окремі вистави та театр загалом. Написав 13 драматичних творів, найчастіше з мотивами минущості та трагічності, що виникли внаслідок його незадоволення оточенням, а також самим собою. Його образи здебільшого борються із суспільним середовищем, в якому вони перебувають.
Також перекладав твори тодішніх російських письменників. Був знайомий із сучасною йому українською літературою. Переклав сербохорватською поему Шевченка «Іван Підкова» (1890) та вірш «До Основ'яненка» (1896, передруковувався кілька разів). Обидва переклади опубліковано в періодичних виданнях.
Газета «Оногошт» у своєму 27-му числі за 1899 р. цитує його книжечку «Цетињски сватови», якої немає в його бібліографії.
Бібліографія
- Вукашин (1882), п'єса
- Јаквинта (1883), п'єса
- Песме (1884)
- Прибислав и Божана (1887), п'єса
- Отмица (1887), п'єса на одну дію
- Последњи борац (1889), епос
- После милијон година (1889), п'єса
- Женидба Милоша Обилића (1898), п'єса
- За веру и слободу (1890), п'єса
- Три депутације (1906), п'єса на одну дію
- Новеле (1892)
- Лихварка (1895), комедія
- Последњи пророк (1896), биографија пророка Мухамеда
- Саул (играна 1900, штампана 1906), п'єса
- Хаџи Ђера (1904), роман
- Женик слободе (1904), п'єса
- Виђење Карађорђево (1904), п'єса
- Успомене из Румуније (1904, 1905), мемуари
- Незнани гост (1907), п'єса
- Хаџи Диша (1908), роман
- Зајечарска буна (1909), мемуари
- Освећено Косово (1913), збірка поем
- Песма једног живота (1916), роман, виданий як Аутобиографија одлазећега 1994 р., з рукопису упорядив і видав Сава Дамјанов
- Секунд вечности, источњачки роман (1921)
- Роман краљице Наталије (1923, з продовженням)
- Смрт краља Владимира (1925), епос
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Ковијанић, Гаврило. Драгутин Ј. Илијћ: Сјај његовог живота и стваралаштва, Стручна књига, Београд, 1991, стр 64.
- Волк, Петар. «Илић, Ј. Драгутин», одредница у: Писци националног театра, Музеј позоришне уметности Србије, Београд, 1995, стр 458.
- «Драгутин Ј. Илић» (биографска одредница) [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] у: Српска књижевност у књижевној критици: Драма -{XI}-, приредио Рашко В. Јовановић, Нолит, Београд, 1973.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- Живковић, Зоран. «Драгутин Ј. Илић» [ 19 жовтня 2019 у Wayback Machine.], Енциклопедија научне фантастике, «Просвета», Београд 1990.
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- «Политика», Београд 1926. године
- «Политика», Београд 2. март 1926. године
- Драгутин Илић: «Роман Краљице Наталије», Београд 2016.
- Milovanović, Miodrag (2016). Srpska naučna fantastika. Beograd: Everest media. с. 46.
- Краљица Наталија и њено време (Време, 15. октобар 2015)[недоступне посилання]
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Драгутин Ілич |
- Milovanović, Miodrag (2016). Srpska naučna fantastika. Beograd: Everest media. с. 46.
- Поповић, Реља З. Драгутин Ј. Илијћ : 1858—1926 : живот и рад, Народна штампарија, Београд, 1931.
- Леовац, Славко. «Драгутин Илић» [ 19 жовтня 2019 у Wayback Machine.], Портрети српских писаца XIX века, СКЗ, Београд 1978, стр. 272—281
- Илић, Драгутин. После милијон година • Секунд вечности. Приредио и поговор написао Сава Дамјанов. Народна библиотека Србије, Београд, и Дечје новине, Горњи Милановац, 1988.
- Ковијанић, Гаврило. Драгутин Ј. Илијћ : Сјај његовог живота и стваралаштва, Стручна књига, Београд, 1991.
- Волк, Петар. «Илић, Ј. Драгутин», одредница и театрографија у: Писци националног театра, Музеј позоришне уметности Србије, Београд, 1995,
- Породица Јована Илића у српској књижевности и култури: зборник радова, уреднице Марта Фрајнд и Весна Матовић, Институт за књижевност и уметност, Београд, 2003.
Посилання
- Беоковић, Јелена. (чланак о породици Илић), Политикин Забавник, бр. 3035, 2010.
- Милаковић, Ивана. , приказ издања из 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dragutin Ilich serb Dragutin Ј Iliћ inodi Iliјћ nar 2 lyutogo abo 14 lyutogo 1858 Belgrad pom 1 bereznya 1926 Belgrad serbskij literator dramaturg zhurnalist pravnik i politik Sered inshogo napisav pershu u sviti naukovo fantastichnu dramu Cherez miljon rokiv serb Posle miliјon godina 1889 r Dragutin IlichNarodivsya14 lyutogo 1858 1858 02 14 1 Belgrad Knyazivstvo SerbiyaPomer1 bereznya 1926 1926 03 01 1 68 rokiv Belgrad Korolivstvo YugoslaviyaKrayina SerbiyaDiyalnistpismennik zhurnalist prozayik romanistZnannya movserbska 1 2 BatkodBrati sestrid i d Mediafajli u Vikishovishi Buv obiznanij z ukrayinskoyu literaturoyu zokrema z tvorchistyu Shevchenka vplivom yakogo poznacheni okremi poeziyi Ilicha Vitrovi sho maye pidzagolovok Nasliduvannya Shevchenkovi 1895 Koli pomru 1899 tosho ZhittyepisPohodiv iz vidomoyi poetichnoyi sim yi z Belgrada jogo batko i brat buli poetami Pochav pisati she v gimnaziyi dopisuyuchi v zhurnali Јavor i Otaџbina Navazhivsya pisati pid vplivom tvoriv velikih pismennikiv todishnoyi Rosijskoyi imperiyi takih yak Turgenyev Pushkin Gogol Zhukovskij Najbilshu zacikavlenist viyaviv do napisannya poezij ta p yes U svoyij tvorchosti postijno dotrimuyuchis narodnih idealiv shilyavsya do romantizmu 1 bereznya 1881 roku Narodnij teatr u Belgradi postaviv jogo vistavu Vukashin Do 1906 r na cij samij sceni bulo vikonano blizko desyatoh jogo dramatichnih tvoriv 1881 r zdobuv u Belgradi vishu yuridichnu osvitu stavshi doktorom nauk Jogo vihid iz literaturnogo seredovisha bagato v chomu poyasnyuvavsya tim sho Jovan Skerlich ne vklyuchiv jogo do svoyeyi Istoriyi novoyi serbskoyi literaturi Skerlich osobisto z nim ne stikavsya tomu j pripustivsya takoyi nespravedlivosti Pid kinec zhittya Ilich povnistyu vidijshov vid pismenstva veduchi burhlive zhittya i nehtuyuchi grupoyu zgurtovanoyu navkolo Serbskoyi literaturnoyi gazeti sho she bilshe vplinulo na jogo rannye literaturne zabuttya Vidznachivsya vin i v napisanni politichnih statej u belgradskij gazeti Dnevni list Pidpisuyuchis Dzhem serb Џem vin kritikuvav avstrofilsku politiku korolya Milana Obrenovicha Z politichnih prichin peresliduvanij u 1888 r vtik u Rumuniyu pracyuyuchi tam v Orshovi oficiantom i torgovelnim pomichnikom Ne zumivshi zapochatkuvati v Buharesti serbsko bolgarsku politichnu gazetu Slaviya pereyihav u Zagreb shob pracyuvati v gazeti Serbobran a 1889 roku povernuvsya v Serbiyu buv amnistovanij ale vzhe ne zmig tam znajti robotu na derzhavnij sluzhbi Togo zh roku vidvidav todishnyu Rosiyu zvidki priviz Shevchenkiv Kobzar Pislya togo yak podruzhnij rozkol mizh serbskim korolem i korolevoyu stav nadbannyam gromadskosti Ilich perejshov na bik korolevi Nataliyi Vin nadovgo stav yiyi dovirenoyu osoboyu sekretarem i radnikom 1890 r zasnuvav Patriotichnu ligu Velika Serbiya yaka predstavlyala serbski nacionalni interesi do 1893 r vidayuchi suspilnij chasopis Velika Serbiya Yak vatazhok Patriotichnoyi ligi buv organizatorom masshtabnih demonstracij molodi ta gromadyan Belgrada yaki pragnuli silomic zavaditi vignannyu korolevi z krayini 1923 roku na gazetnih shpaltah pobachiv svit jogo Roman korolevi Nataliyi v yakomu vin opisav ci burhlivi podiyi Nevdovzi pislya togo vin emigruvav udruge cogo razu do Sremskih Karlovciv Dopisuvav do chasopisiv Brankovo kolo Bosanska vila Zora Nada Zastava ta do Litopisu Matici serbskoyi Naprikinci XIX st deyakij chas perebuvav u Chornogoriyi v otochenni knyazya Nikoli Z 1901 r u Buharesti vipuskav gazetu Pravoslavnij shid yaka vihodila rosijskoyu ta francuzkoyu movami i bula priznachena dlya spovishennya rosijskoyi auditoriyi pro ogrihi rosijskoyi politiki na Balkanah Gazetu nezabarom zaboronili a Ilich povernuvsya v Serbiyu ta znovu zajnyavsya literaturnoyu tvorchistyu Razom iz odnodumcyami Stevanom Vladislavom Kachanskim Starim Bardom ta inshimi patriotami vidavav gazetu Velika Serbiya de buv golovnim avtorom i gostrim kritikom zovnishnoyi politiki Obrenovicha yak moskvofil Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni viyihav u Rosiyu de propaguvav borotbu Serbiyi a v Odesi gurtuvav yugoslavskih dobrovolciv Pislya Pershoyi svitovoyi vijni stav bibliotekarem Narodnih zboriv Uzhe zabutij u literaturnih kolah pomer 1926 r DorobokPisav virshi romani opovidannya podorozhni zapisi ta p yesi Oskilki buv duzhe horoshim znavcem teatru to pisav statti j recenziyi na okremi vistavi ta teatr zagalom Napisav 13 dramatichnih tvoriv najchastishe z motivami minushosti ta tragichnosti sho vinikli vnaslidok jogo nezadovolennya otochennyam a takozh samim soboyu Jogo obrazi zdebilshogo boryutsya iz suspilnim seredovishem v yakomu voni perebuvayut Takozh perekladav tvori todishnih rosijskih pismennikiv Buv znajomij iz suchasnoyu jomu ukrayinskoyu literaturoyu Pereklav serbohorvatskoyu poemu Shevchenka Ivan Pidkova 1890 ta virsh Do Osnov yanenka 1896 peredrukovuvavsya kilka raziv Obidva perekladi opublikovano v periodichnih vidannyah Gazeta Onogosht u svoyemu 27 mu chisli za 1899 r cituye jogo knizhechku Cetiњski svatovi yakoyi nemaye v jogo bibliografiyi BibliografiyaDragutin Ilich naprikinci XIX st Vukashin 1882 p yesa Јakvinta 1883 p yesa Pesme 1884 Pribislav i Bozhana 1887 p yesa Otmica 1887 p yesa na odnu diyu Posledњi borac 1889 epos Posle miliјon godina 1889 p yesa Zhenidba Milosha Obiliћa 1898 p yesa Za veru i slobodu 1890 p yesa Tri deputaciјe 1906 p yesa na odnu diyu Novele 1892 Lihvarka 1895 komediya Posledњi prorok 1896 biografiјa proroka Muhameda Saul igrana 1900 shtampana 1906 p yesa Haџi Ђera 1904 roman Zhenik slobode 1904 p yesa Viђeњe Karaђorђevo 1904 p yesa Uspomene iz Rumuniјe 1904 1905 memuari Neznani gost 1907 p yesa Haџi Disha 1908 roman Zaјecharska buna 1909 memuari Osveћeno Kosovo 1913 zbirka poem Pesma јednog zhivota 1916 roman vidanij yak Autobiografiјa odlazeћega 1994 r z rukopisu uporyadiv i vidav Sava Damјanov Sekund vechnosti istochњachki roman 1921 Roman kraљice Nataliјe 1923 z prodovzhennyam Smrt kraљa Vladimira 1925 eposPrimitkiDragutin Ilich znyatij na pochatku HH st svitlina Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Koviјaniћ Gavrilo Dragutin Ј Iliјћ Sјaј њegovog zhivota i stvaralashtva Struchna kњiga Beograd 1991 str 64 Volk Petar Iliћ Ј Dragutin odrednica u Pisci nacionalnog teatra Muzeј pozorishne umetnosti Srbiјe Beograd 1995 str 458 Dragutin Ј Iliћ biografska odrednica 9 serpnya 2020 u Wayback Machine u Srpska kњizhevnost u kњizhevnoј kritici Drama XI priredio Rashko V Јovanoviћ Nolit Beograd 1973 PDF Arhiv originalu PDF za 25 zhovtnya 2019 Procitovano 25 zhovtnya 2019 Zhivkoviћ Zoran Dragutin Ј Iliћ 19 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediјa nauchne fantastike Prosveta Beograd 1990 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2019 Procitovano 26 zhovtnya 2019 Politika Beograd 1926 godine Politika Beograd 2 mart 1926 godine Dragutin Iliћ Roman Kraљice Nataliјe Beograd 2016 Milovanovic Miodrag 2016 Srpska naucna fantastika Beograd Everest media s 46 Kraљica Nataliјa i њeno vreme Vreme 15 oktobar 2015 nedostupne posilannya LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dragutin Ilich Milovanovic Miodrag 2016 Srpska naucna fantastika Beograd Everest media s 46 Popoviћ Reљa Z Dragutin Ј Iliјћ 1858 1926 zhivot i rad Narodna shtampariјa Beograd 1931 Leovac Slavko Dragutin Iliћ 19 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Portreti srpskih pisaca XIX veka SKZ Beograd 1978 str 272 281 Iliћ Dragutin Posle miliјon godina Sekund vechnosti Priredio i pogovor napisao Sava Damјanov Narodna biblioteka Srbiјe Beograd i Dechјe novine Gorњi Milanovac 1988 Koviјaniћ Gavrilo Dragutin Ј Iliјћ Sјaј њegovog zhivota i stvaralashtva Struchna kњiga Beograd 1991 Volk Petar Iliћ Ј Dragutin odrednica i teatrografiјa u Pisci nacionalnog teatra Muzeј pozorishne umetnosti Srbiјe Beograd 1995 Porodica Јovana Iliћa u srpskoј kњizhevnosti i kulturi zbornik radova urednice Marta Fraјnd i Vesna Matoviћ Institut za kњizhevnost i umetnost Beograd 2003 PosilannyaPortal biografiyi Portal literatura Portal fantastika Beokoviћ Јelena chlanak o porodici Iliћ Politikin Zabavnik br 3035 2010 Milakoviћ Ivana prikaz izdaњa iz 2008