Па́узник, па́взник або дóльник (від рос. доля — «частка») — метроряд, розбудований на дво- і трискладових стопах силабо-тоніки. Вид тонічного вірша, в рядках якого витримується однакова кількість наголошених складів, а кількість ненаголошених між ними коливається від жодного до двох («міжударний інтервал»).
Дольник часто зустрічається у англійській, німецькій та російській поезіях. Існує багато модифікацій дольника, включаючи такі, що не зберігають рівної кількості наголошених складів (див. нижче).
Якщо міжударний інтервал у вірші сягає трьох, це тактовик, якщо чотирьох і більше — йдеться про акцентний вірш.
Термін «дольник» було введено на початку 1920-х років В. Я. Брюсовим та Г. А. Шенгелі, однак по відношенню до акцентного вірша. Початково дольник було відомо у російському віршознавстві як «паузник» (С. П. Бобров), та починаючи з робіт В. М. Жирмунського «дольник» і «паузник» вживаються як рівнозначні.
Приклади
Приклад чотириударного дольника:
- Хто пі́зно так мчи́ть у ча́с нічни́й?
- То ї́де ба́тько, з ним си́н мали́й.
- Чого́сь бої́ться і ме́рзне си́н —
- Мало́го ту́лить і грі́є ві́н.
- — Й. В. Ґете «Вільховий король», переклад М. Рильського.
У рядках часом бракує одного або двох складів. У живому звучанні їх відсутність компенсується або павзою, або розтягненою вимовою сусідніх складів, або посиленням їх наголошеності, найчастіше — всіма названими засобами:
- В свя́то — де́нь, розі́рваний на́двоє
- Де́нь з мале́нькою па́взкою.
- Ра́нок, що мо́лодість на́шу нага́дує,
- Ве́чір, що́ видається ка́зкою (М. Семенко).
Є два основні варіанти схематичного запису цієї стопи — традиційний (ліворуч; павза позначена леймою — V, тобто — «леймічний вірш») і той, що ним користуються прибічники статистичного віршознавства (праворуч; рискою позначається ікт, цифрою — кількість міжіктових, ненаголошених складів):
- /—́UV/—́VU/—́UU/—́UU/………-1-1-2-2
- /—́VU/—́UU/—́UU/………………-1-2-2
- /—́UU/—́UU/—́UU/—́UU/………-2-2-2-2
- /—́UV/—́UU/—́UV/—́UU/………-1-2-1-2
Обидва варіанти свідчать: третій рядок цього катрена класичний дактиль, павзник має дактилічну основу. Можуть бути також хореїчна, ямбічна тощо основи.
Прихильники тактометричного віршування вважають, що у паузника спрацьовують закони тактовика, що дає підстави розглядати перший як різновид другого.
Джерело
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
Посилання
- Дольник // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 294.
- Паузник, або Павзник // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 193.
- Дольник // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 152. — 634 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dolnik znachennya Cya stattya pro termin metriki Pro motuz dlya priv yazuvannya rublya div Pavuz Pa uznik pa vznik abo dolnik vid ros dolya chastka metroryad rozbudovanij na dvo i triskladovih stopah silabo toniki Vid tonichnogo virsha v ryadkah yakogo vitrimuyetsya odnakova kilkist nagoloshenih skladiv a kilkist nenagoloshenih mizh nimi kolivayetsya vid zhodnogo do dvoh mizhudarnij interval Dolnik chasto zustrichayetsya u anglijskij nimeckij ta rosijskij poeziyah Isnuye bagato modifikacij dolnika vklyuchayuchi taki sho ne zberigayut rivnoyi kilkosti nagoloshenih skladiv div nizhche Yaksho mizhudarnij interval u virshi syagaye troh ce taktovik yaksho chotiroh i bilshe jdetsya pro akcentnij virsh Termin dolnik bulo vvedeno na pochatku 1920 h rokiv V Ya Bryusovim ta G A Shengeli odnak po vidnoshennyu do akcentnogo virsha Pochatkovo dolnik bulo vidomo u rosijskomu virshoznavstvi yak pauznik S P Bobrov ta pochinayuchi z robit V M Zhirmunskogo dolnik i pauznik vzhivayutsya yak rivnoznachni PrikladiPriklad chotiriudarnogo dolnika Hto pi zno tak mchi t u cha s nichni j To yi de ba tko z nim si n mali j Chogo s boyi tsya i me rzne si n Malo go tu lit i gri ye vi n J V Gete Vilhovij korol pereklad M Rilskogo dd U ryadkah chasom brakuye odnogo abo dvoh skladiv U zhivomu zvuchanni yih vidsutnist kompensuyetsya abo pavzoyu abo roztyagnenoyu vimovoyu susidnih skladiv abo posilennyam yih nagoloshenosti najchastishe vsima nazvanimi zasobami V svya to de n rozi rvanij na dvoye De n z male nkoyu pa vzkoyu Ra nok sho mo lodist na shu naga duye Ve chir sho vidayetsya ka zkoyu M Semenko Ye dva osnovni varianti shematichnogo zapisu ciyeyi stopi tradicijnij livoruch pavza poznachena lejmoyu V tobto lejmichnij virsh i toj sho nim koristuyutsya pribichniki statistichnogo virshoznavstva pravoruch riskoyu poznachayetsya ikt cifroyu kilkist mizhiktovih nenagoloshenih skladiv UV VU UU UU 1 1 2 2 VU UU UU 1 2 2 UU UU UU UU 2 2 2 2 UV UU UV UU 1 2 1 2 Obidva varianti svidchat tretij ryadok cogo katrena klasichnij daktil pavznik maye daktilichnu osnovu Mozhut buti takozh horeyichna yambichna tosho osnovi Prihilniki taktometrichnogo virshuvannya vvazhayut sho u pauznika spracovuyut zakoni taktovika sho daye pidstavi rozglyadati pershij yak riznovid drugogo DzhereloLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007PosilannyaDolnik Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 294 Pauznik abo Pavznik Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 193 Dolnik Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 152 634 s