Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Доли́нське (Алферівка)— село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Саксаганської сільської громади. Населення — 976 мешканців.
| село Долинське | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Кам'янський район |
| Громада | Саксаганська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12040230070081550 |
| Облікова картка | Долинське |
| Основні дані | |
| Населення | 976 |
| Поштовий індекс | 52153 |
| Телефонний код | +380 5651 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°22′29″ пн. ш. 33°57′42″ сх. д. / 48.37472° пн. ш. 33.96167° сх. д.Координати: 48°22′29″ пн. ш. 33°57′42″ сх. д. / 48.37472° пн. ш. 33.96167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 96 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52153, Дніпропетровська обл., П'ятихатський р-н, с. Саївка, вул.Центральна,1 |
| Сільський голова | Яхновець Любов Володимирівна |
| Карта | |
  Долинське | |
 Долинське | |
| Мапа | |
| | |
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,73% |
| російська | 4,51% |
| молдовська | 1,33% |
| білоруська | 1,02% |
| інші | 0,41% |
Географія
Село Долинське знаходиться на березі річки Саксагань, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Катеринопіль, нижче за течією примикає село Тернувате. Через село проходить автомобільна дорога Т 0415.
Історія
Історія цього села багато в чому незвична, не вписується у стереотипні рамки і в багатьох відношеннях являє собою скоріше виняток із правил, ніж звичайне явище. Унікальність її полягає не тільки і не стільки в перетворенні запорозького зимівника в кріпацьке містечко. Справа в незвичності дій і поведінки поміщика, який створив для своїх підданих райські умови життя і праці, про які і сьогодні, через 160 років, можна тільки з подивом говорити і заздрити його кріпакам. На фоні цього дуже гостро постає питання історичної несправедливості, невдячної людської пам'яті і відчуття, і очікування кари і відплати за заподіяне варварство і віроломство по відношенню до свого благодійника.
Ще в часи Старої (Чортомлицької) Січі (1652–1709 рр.) козак Батуринського куреня Андрій Неплюй запримітив прекрасну місцевість для зимівника на берегах Саксагані. Та здійснити задумане завадив розгром царськими військами 1709 р. Січі і перехід під протекцію хана. Перебуваючи в Олешках, запорожець п'ять разів приходив сюди полюбуватись степовим привіллям. Зразу ж після повернення у 1734 р. на рідні згарища і заснування Нової (Підпіленської) Січі (1734–1775 рр.), Неплюй заснував тут зимівник із багатьох землянок і запросив до себе на поселення родичів і знайомих із Сосниці Чернігівської губернії. У 1750–1760 рр. зимівник перетворився на багату торгову і промислову слободу в якій вже у 1742 р. діяла похідна церква.
У 1764 р. в новоствореній Новоросійській губернії значну кількість землі по р. Саксагані одержав в рангову дачу титулярний радник С. Н. Алферов. Центром його володінь став зимівник Неплюя. У 1782 р. в слободі Алферово було 60 дворів, населення її складали колишні запорожці і вихідці із Польщі. Розквіт села, його благоустрій, побудова величезної кількості навіть за мірками сьогоднішнього часу будівель громадського призначення, і тільки завдяки цьому одержання від уряду статусу містечка, повністю завдячуеться молодому спадкоємцеві Олександру Семеновичу Алферову. Блискучий молодий офіцер, учасник наполеонівських війн, він у 21 рік був вже майором і в лавах російської армії побував в Європі. Все побачене, особливо життя і становище селян, справили на нього надзвичайно велике враження. Одержавши у спадок маєток, Олександр Семенович прикладає багато зусиль для докорінної перебудови як зовнішнього вигляду села, так і внутрішніх відносин кріпаків і поміщика. Результати були просто приголомшливі. Розглянемо деякі аспекти новаторських дій О. С. Алферова. Селяни одержали необхідну кількість землі для власних потреб. Поміщик платив за них всі податки і повинності.
Зовнішнім видом Алферово нагадувало місто. Будинки в основному були з мезонінами, або ж двоповерхові, побудовані з цегли. Центральна вулиця тягнулась до двох верст, була обсаджена деревами і мала тротуар. До речі, у губернському Катеринославі він з'явився лише через шість років. Населення було змішане. Тут проживали українці, росіяни, поляки і євреї. За станом 1842 р. у 120 дворах проживало близько 900 селян, 30 сімей євреїв і 20 сімей різночинців.
У центрі містечка розміщувались дві церкви, синагога, поштова станція і контора. Двоповерхову лікарню обслуговували відставний військовий медик, лікар, повивальна бабка (акушерка — В. М.), вихованка Московської Опікунської Ради. Першокласною аптекою з лабораторією завідував провізор. У прихідському училищі разом навчались кріпацькі, різночинські і дворянські діти. На благородних гостей чекав готель з підвалом для вин, свіжі газети і журнали, а прості зупинялися на постоялому дворі і в корчмі. У містечку діяли величезні механізовані двоповерхові заводи: горілчаний з паровою машиною, а також пивоварений та цегляний. Мали постійних замовників майстерні годинникаря, палітурника, каретників, кравців чоловічого і жіночого одягу, шевців, черевичників, шапочників, картузників, бляхарів, мідників, склярів, ковалів, теслярів, каменярів, штукатурів, обручників, калачників і т.ін. Зауважимо, що всі житлові і громадські будинки були побудовані і утримувались за рахунок поміщика. З дозволу уряду в містечку щорічно проводилось чотири ярмарки і кожної неділі базари. Для них було відведено особливе місце в центрі села. У спеціально обладнаному приміщенні діяли промислові крамниці, м'ясний, рибний, дьогтевий, дерев'яний ряди, містились склади.
Алферово відзначалось чистотою, красою будівель, достатком і добробутом кріпаків. У 1863 р. Олександра Семеновича вже не було. Маєтком володіли його дружина і дружина ротмістра Людмила Ломиковська. По викупній грамоті селяни одержали по дві десятини землі на ревізьку душу, що було значно менше, ніж за кріпосного права. У 1873 р. земство відкриває в містечку початкове училище, а в 1903 р.— ремісниче училище, ясла для дітей селян на час жнив і фельдшерський пункт. Населення містечка продовжувало зростати. Так, за станом 1859 р. тут проживало 1109 мешканців, а в 1913 р.— 2993. Із місцевої церкви в Катеринославський музей надійшло дві старовинні ікони.
Біля Долинського у березні 1920 стався бій повстанців загона отамана Малашко з червоноармійцями, що вийшли з ешелону з Катеринослава. Під час зіткнення загинуло 33 особи, з них 11 учнів Верхньодніпровської сільськогосподарської школи (старшому було 18 років).
До 2017 року орган місцевого самоврядування — Саївська сільська рада.
Відомі люди
- Грунтенко Василь Антонович (1896—1923) — український військовий лікар та підпільник, один з організаторів та фактичних керівників Волинської повстанської армії.
Економіка
- ТОВ «Агроцентр К».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
- Клуб.
Джерела
- Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д. І. Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з'їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.
- Атаман Малашко Ч.5/6 Год 1920 (6-7 марта)| Налет на Верхнеднепровск | Красные латышские стрелки (укр.), процитовано 10 лютого 2023
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dolinske Doli nske Alferivka selo v Ukrayini u Kam yanskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Vhodit do skladu Saksaganskoyi silskoyi gromadi Naselennya 976 meshkanciv selo Dolinske Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Kam yanskij rajon Gromada Saksaganska silska gromada Kod KATOTTG UA12040230070081550 Oblikova kartka Dolinske Osnovni dani Naselennya 976 Poshtovij indeks 52153 Telefonnij kod 380 5651 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 22 29 pn sh 33 57 42 sh d 48 37472 pn sh 33 96167 sh d 48 37472 33 96167 Koordinati 48 22 29 pn sh 33 57 42 sh d 48 37472 pn sh 33 96167 sh d 48 37472 33 96167 Serednya visota nad rivnem morya 96 m Misceva vlada Adresa radi 52153 Dnipropetrovska obl P yatihatskij r n s Sayivka vul Centralna 1 Silskij golova Yahnovec Lyubov Volodimirivna Karta Dolinske Dolinske Mapa Dolinske u VikishovishiNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 92 73 rosijska 4 51 moldovska 1 33 biloruska 1 02 inshi 0 41 GeografiyaSelo Dolinske znahoditsya na berezi richki Saksagan vishe za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Katerinopil nizhche za techiyeyu primikaye selo Ternuvate Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 0415 IstoriyaIstoriya cogo sela bagato v chomu nezvichna ne vpisuyetsya u stereotipni ramki i v bagatoh vidnoshennyah yavlyaye soboyu skorishe vinyatok iz pravil nizh zvichajne yavishe Unikalnist yiyi polyagaye ne tilki i ne stilki v peretvorenni zaporozkogo zimivnika v kripacke mistechko Sprava v nezvichnosti dij i povedinki pomishika yakij stvoriv dlya svoyih piddanih rajski umovi zhittya i praci pro yaki i sogodni cherez 160 rokiv mozhna tilki z podivom govoriti i zazdriti jogo kripakam Na foni cogo duzhe gostro postaye pitannya istorichnoyi nespravedlivosti nevdyachnoyi lyudskoyi pam yati i vidchuttya i ochikuvannya kari i vidplati za zapodiyane varvarstvo i virolomstvo po vidnoshennyu do svogo blagodijnika She v chasi Staroyi Chortomlickoyi Sichi 1652 1709 rr kozak Baturinskogo kurenya Andrij Neplyuj zaprimitiv prekrasnu miscevist dlya zimivnika na beregah Saksagani Ta zdijsniti zadumane zavadiv rozgrom carskimi vijskami 1709 r Sichi i perehid pid protekciyu hana Perebuvayuchi v Oleshkah zaporozhec p yat raziv prihodiv syudi polyubuvatis stepovim privillyam Zrazu zh pislya povernennya u 1734 r na ridni zgarisha i zasnuvannya Novoyi Pidpilenskoyi Sichi 1734 1775 rr Neplyuj zasnuvav tut zimivnik iz bagatoh zemlyanok i zaprosiv do sebe na poselennya rodichiv i znajomih iz Sosnici Chernigivskoyi guberniyi U 1750 1760 rr zimivnik peretvorivsya na bagatu torgovu i promislovu slobodu v yakij vzhe u 1742 r diyala pohidna cerkva U 1764 r v novostvorenij Novorosijskij guberniyi znachnu kilkist zemli po r Saksagani oderzhav v rangovu dachu titulyarnij radnik S N Alferov Centrom jogo volodin stav zimivnik Neplyuya U 1782 r v slobodi Alferovo bulo 60 dvoriv naselennya yiyi skladali kolishni zaporozhci i vihidci iz Polshi Rozkvit sela jogo blagoustrij pobudova velicheznoyi kilkosti navit za mirkami sogodnishnogo chasu budivel gromadskogo priznachennya i tilki zavdyaki comu oderzhannya vid uryadu statusu mistechka povnistyu zavdyachuetsya molodomu spadkoyemcevi Oleksandru Semenovichu Alferovu Bliskuchij molodij oficer uchasnik napoleonivskih vijn vin u 21 rik buv vzhe majorom i v lavah rosijskoyi armiyi pobuvav v Yevropi Vse pobachene osoblivo zhittya i stanovishe selyan spravili na nogo nadzvichajno velike vrazhennya Oderzhavshi u spadok mayetok Oleksandr Semenovich prikladaye bagato zusil dlya dokorinnoyi perebudovi yak zovnishnogo viglyadu sela tak i vnutrishnih vidnosin kripakiv i pomishika Rezultati buli prosto prigolomshlivi Rozglyanemo deyaki aspekti novatorskih dij O S Alferova Selyani oderzhali neobhidnu kilkist zemli dlya vlasnih potreb Pomishik plativ za nih vsi podatki i povinnosti Zovnishnim vidom Alferovo nagaduvalo misto Budinki v osnovnomu buli z mezoninami abo zh dvopoverhovi pobudovani z cegli Centralna vulicya tyagnulas do dvoh verst bula obsadzhena derevami i mala trotuar Do rechi u gubernskomu Katerinoslavi vin z yavivsya lishe cherez shist rokiv Naselennya bulo zmishane Tut prozhivali ukrayinci rosiyani polyaki i yevreyi Za stanom 1842 r u 120 dvorah prozhivalo blizko 900 selyan 30 simej yevreyiv i 20 simej riznochinciv U centri mistechka rozmishuvalis dvi cerkvi sinagoga poshtova stanciya i kontora Dvopoverhovu likarnyu obslugovuvali vidstavnij vijskovij medik likar povivalna babka akusherka V M vihovanka Moskovskoyi Opikunskoyi Radi Pershoklasnoyu aptekoyu z laboratoriyeyu zaviduvav provizor U prihidskomu uchilishi razom navchalis kripacki riznochinski i dvoryanski diti Na blagorodnih gostej chekav gotel z pidvalom dlya vin svizhi gazeti i zhurnali a prosti zupinyalisya na postoyalomu dvori i v korchmi U mistechku diyali velichezni mehanizovani dvopoverhovi zavodi gorilchanij z parovoyu mashinoyu a takozh pivovarenij ta ceglyanij Mali postijnih zamovnikiv majsterni godinnikarya paliturnika karetnikiv kravciv cholovichogo i zhinochogo odyagu shevciv cherevichnikiv shapochnikiv kartuznikiv blyahariv midnikiv sklyariv kovaliv teslyariv kamenyariv shtukaturiv obruchnikiv kalachnikiv i t in Zauvazhimo sho vsi zhitlovi i gromadski budinki buli pobudovani i utrimuvalis za rahunok pomishika Z dozvolu uryadu v mistechku shorichno provodilos chotiri yarmarki i kozhnoyi nedili bazari Dlya nih bulo vidvedeno osoblive misce v centri sela U specialno obladnanomu primishenni diyali promislovi kramnici m yasnij ribnij dogtevij derev yanij ryadi mistilis skladi Alferovo vidznachalos chistotoyu krasoyu budivel dostatkom i dobrobutom kripakiv U 1863 r Oleksandra Semenovicha vzhe ne bulo Mayetkom volodili jogo druzhina i druzhina rotmistra Lyudmila Lomikovska Po vikupnij gramoti selyani oderzhali po dvi desyatini zemli na revizku dushu sho bulo znachno menshe nizh za kriposnogo prava U 1873 r zemstvo vidkrivaye v mistechku pochatkove uchilishe a v 1903 r remisniche uchilishe yasla dlya ditej selyan na chas zhniv i feldsherskij punkt Naselennya mistechka prodovzhuvalo zrostati Tak za stanom 1859 r tut prozhivalo 1109 meshkanciv a v 1913 r 2993 Iz miscevoyi cerkvi v Katerinoslavskij muzej nadijshlo dvi starovinni ikoni Bilya Dolinskogo u berezni 1920 stavsya bij povstanciv zagona otamana Malashko z chervonoarmijcyami sho vijshli z eshelonu z Katerinoslava Pid chas zitknennya zaginulo 33 osobi z nih 11 uchniv Verhnodniprovskoyi silskogospodarskoyi shkoli starshomu bulo 18 rokiv Do 2017 roku organ miscevogo samovryaduvannya Sayivska silska rada Vidomi lyudiGruntenko Vasil Antonovich 1896 1923 ukrayinskij vijskovij likar ta pidpilnik odin z organizatoriv ta faktichnih kerivnikiv Volinskoyi povstanskoyi armiyi EkonomikaTOV Agrocentr K Ob yekti socialnoyi sferiShkola Feldshersko akusherskij punkt Klub DzherelaRegionalne i zagalne v istoriyi Tezi mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 140 richchyu vid dnya narodzhennya D I Yavornickogo ta 90 littyu XIII Arheologichnogo z yizdu 9 listopada 1995 r Dnipropetrovsk 1995 328 s Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Ataman Malashko Ch 5 6 God 1920 6 7 marta Nalet na Verhnedneprovsk Krasnye latyshskie strelki ukr procitovano 10 lyutogo 2023