Довгохвостка амурська | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Takydromus amurensis Peters, 1881 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Довгохво́стка аму́рська (Takydromus amurensis) — представник роду довгохвосток родини Справжні ящірки.
Опис
Довжина тулуба сягає 6,5—7 см, хвіст у 2,5 рази довший. Молоді особини суцільно чорні. У дорослих ящірок шкіра на спині має коричневий, бурий, зеленувато-блакитний або сіро-оливковий колір з широкими темними смугами з боків. З боків шиї від нижньої частини вушного отвору до коміра - коротка світла вузька смужка. Знизу ящірка синювато-зеленого або зеленувато-сірого кольору, горло світліше.
Міжщелепний щиток широким швом прилягає до лобоносового. Є 2 великих надочноямкових щитка. Між верхньовійним і надочноямковим щитками розташовуються до 6 дрібних зерняток. Підочний щиток щільно прилягає до краю рота, попереду нього 4-5 верхньогубних щитка. Скронева луска гладенька або слабкоребриста. Луска на горлі гладенька, більша в області шиї. Комір слабко розвинений. Спина вкрита 6-8 поздовжніми рядками великої луски. Спинно-бокова луска значно дрібніше спинної. Бічна луска на тулубі більше за спинно-бокову. Навколо середини тулуба є 30-40 луски. Черевні щитки утворюють 6-8 поздовжніх рядків. Пахових пір 3—4. Анальний щиток великий, його ширина перевершує довжину.
Спосіб життя
Полюбляє кедрово-широколистяні ліси, дотримуючись прогрітих сонцем ділянок, як то прирічні галечники, вирубки, узбіччя доріг, лісові галявини, а також пологі схили гір. Ховається у лісовій підстилці, під корою, а також низьких дуплах дерев. Харчується комахами і дрібними безхребетними, зокрема павуками.
Це яйцекладні ящірки. Статева зрілість настає у 2 роки. Парування відбувається на початку травня. У північній частині ареалу відбувається 1-2, а на півдні зазвичай 3 кладки за сезон по 2-8 яєць - залежно від розмірів самки. За період розмноження самки відкладають до 23 яєць (частіше 11-12) середнім розміром 10,5-12,5 х 6,7-9,5 мм, зариваючи їх у неглибоку норку або у деревну труху. Молоді ящірки довжиною 26-29 мм з'являються наприкінці серпня - на початку вересня.
Розповсюдження
Мешкає у північно-східному Китаї, Кореї, Приморському і Хабаровському краях Росії.
Джерела
- Takydromus in The Reptile Database
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Січень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovgohvostka amurska Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Spravzhni yashirki Pidrodina Lacertinae Rid Dovgohvostka Vid Dovgohvostka amurska Binomialna nazva Takydromus amurensis Peters 1881 Posilannya Vikishovishe Takydromus amurensis EOL 290164 ITIS 1155429 MSOP 47755997 NCBI 118842 Fossilworks 374586 Dovgohvo stka amu rska Takydromus amurensis predstavnik rodu dovgohvostok rodini Spravzhni yashirki OpisDovzhina tuluba syagaye 6 5 7 sm hvist u 2 5 razi dovshij Molodi osobini sucilno chorni U doroslih yashirok shkira na spini maye korichnevij burij zelenuvato blakitnij abo siro olivkovij kolir z shirokimi temnimi smugami z bokiv Z bokiv shiyi vid nizhnoyi chastini vushnogo otvoru do komira korotka svitla vuzka smuzhka Znizu yashirka sinyuvato zelenogo abo zelenuvato sirogo koloru gorlo svitlishe Mizhshelepnij shitok shirokim shvom prilyagaye do lobonosovogo Ye 2 velikih nadochnoyamkovih shitka Mizh verhnovijnim i nadochnoyamkovim shitkami roztashovuyutsya do 6 dribnih zernyatok Pidochnij shitok shilno prilyagaye do krayu rota poperedu nogo 4 5 verhnogubnih shitka Skroneva luska gladenka abo slabkorebrista Luska na gorli gladenka bilsha v oblasti shiyi Komir slabko rozvinenij Spina vkrita 6 8 pozdovzhnimi ryadkami velikoyi luski Spinno bokova luska znachno dribnishe spinnoyi Bichna luska na tulubi bilshe za spinno bokovu Navkolo seredini tuluba ye 30 40 luski Cherevni shitki utvoryuyut 6 8 pozdovzhnih ryadkiv Pahovih pir 3 4 Analnij shitok velikij jogo shirina perevershuye dovzhinu Sposib zhittyaPolyublyaye kedrovo shirokolistyani lisi dotrimuyuchis progritih soncem dilyanok yak to pririchni galechniki virubki uzbichchya dorig lisovi galyavini a takozh pologi shili gir Hovayetsya u lisovij pidstilci pid koroyu a takozh nizkih duplah derev Harchuyetsya komahami i dribnimi bezhrebetnimi zokrema pavukami Ce yajcekladni yashirki Stateva zrilist nastaye u 2 roki Paruvannya vidbuvayetsya na pochatku travnya U pivnichnij chastini arealu vidbuvayetsya 1 2 a na pivdni zazvichaj 3 kladki za sezon po 2 8 yayec zalezhno vid rozmiriv samki Za period rozmnozhennya samki vidkladayut do 23 yayec chastishe 11 12 serednim rozmirom 10 5 12 5 h 6 7 9 5 mm zarivayuchi yih u negliboku norku abo u derevnu truhu Molodi yashirki dovzhinoyu 26 29 mm z yavlyayutsya naprikinci serpnya na pochatku veresnya RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivnichno shidnomu Kitayi Koreyi Primorskomu i Habarovskomu krayah Rosiyi DzherelaTakydromus in The Reptile Database Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Sichen 2012