Добріца Чосич (серб. Добрица Ћосић; 29 грудня 1921, — 18 травня 2014, Белград) — югославський державний діяч, письменник і теоретик сербського національного руху. Був першим президентом Союзної Республіки Югославії, з 15 червня 1992 року по 1 червня 1993 року. Шанувальники часто зверталися до нього як до Отця Вітчизни, через ступінь впливу його особистості на сучасну історію розвитку держави і національного руху відродження Сербії в кінці 1980-х рр., опоненти ж використовували цей титул в іронічній манері.
Добриця Чосич | ||||
---|---|---|---|---|
серб. Добрица Ћосић | ||||
Народився | 29 грудня 1921[1][2][…] d, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців | |||
Помер | 18 травня 2014[1][2][…] (92 роки) Белград, Сербія[4][5] | |||
Поховання | Новий цвинтар | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | письменник, есеїст, політик, прозаїк-романіст, письменник наукової фантастики, комісар | |||
Magnum opus | The Roots[d], d, d, Q20435735?, Q20435744? і Friends[d] | |||
Членство | Сербська академія наук і мистецтв (22 квітня 1976)[7], Q12756446?, (Спілка письменників Сербії) і Сербська академія наук і мистецтв (18 травня 2014) | |||
Партія | незалежний політик і Комуністична партія Югославії (1968) | |||
Конфесія | Сербська православна церква | |||
Нагороди | ||||
| ||||
| ||||
| ||||
Коли Югославія вступила у Другу світову війну, Добріца приєднався до югославських партизанів. Він був політпрацівником в Расинському партизанському загоні, редактором газети «Молодий боєць» і членом крайового комітету комсомолу Сербії. Після звільнення Белграда в жовтні 1944 року залишається активним комуністом, займаючи лідерські позиції в організації, веде роботу по комуністичній агітації і пропаганді в Агітпропі Центрального комітету Комуністичної партії Сербії, в цей же час його обирають народним депутатом від свого рідного регіону.
В середині 1960-х років після усунення з посад О. Ранковича і його союзників, Чосич став у опозиції до Тіто. В 1964 році він раптово вийшов з ЦК СКЮ. Вперше Чосич заявив про своє неприйняття політики Союзу комуністів Югославії на пленумі ЦК Союзу комуністів Сербії в травні 1968. У своїй доповіді «Завдання комуніста в здійсненні рівноправності народів Союзної республіки Сербія» він підняв проблему нерівноправності сербів у складі союзної Югославії.
У 1980-ті рр. в світ виходять книги, які переосмислюють історію Югославії і історію сербів в Югославії саме в дусі «сербського питання». Серед них — присвячений Другій світовій війні роман-епопея Чосича «Час зла» (трилогія «Грішник», «Єретик», «Віруючий»).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119190923 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Dobrica Cosic buried in Belgrade — 2014.
- Dobrica Cosic, First Friend Then Foe of Serbia’s Milosevic, Dies at 92 // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2014. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- http://www.sanu.ac.rs/Clanstvo/Clan.aspx?arg=1349
Посилання
- Чосич Добріца // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет