Джордж Гоманс | |
---|---|
Народився | 11 серпня 1895 Бостон, Массачусетс |
Помер | 29 травня 1989 (93 роки) Кембридж,Массачусетс |
Країна | США |
Національність | Американець |
Діяльність | економіст, соціолог |
Alma mater | Гарвардський університет |
Галузь | Соціологія |
Заклад | Гарвардський університет |
Посада | d[1] |
Аспіранти, докторанти | d Скокпол Теда[2] Чарльз Тіллі |
Членство | Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | автор теорії обміну |
Мати | d |
Родичі | d |
Нагороди | d (1988) |
Джордж Каспар Гоманс (англ. George Casper Homans; 11 серпня 1910, Бостон — 29 травня 1989, Кембридж) — американський соціолог, представник біхевіористської соціології, професор Гарвардського університету, президент Американської соціологічної асоціації, автор соціальної теорії обміну.
Біографія
Видав автобіографію у 1984 року Джордж Гоманс народився 2 серпня 1910 року в США в м. Бостон. В 1928 році, продовжуючи сімейну традицію, вступає у Гарвардський коледж. Гоманса цікавила більше мікросоціологія, тобто прикладна соціологія, ніж теоретична. Він проводив чимало досліджень в соціології, психології та історії. На першу роботу Гоманса у співавторстві з Чарльзом П.Кертісом «Введення в Парето» справили вплив лекції Л.Дж. Хендерсона і В.Парето. В 1939 році став членом Гарвардського факультету, пожиттєвої приналежності, на якому він викладав соціологію і середньовічну історію. В 1941 році Д.Гоманс пішов на службу у ВМС США для підтримки війни. У 1946 році повертається до викладання в університеті спочатку на посаду доцента, а після 1953 року — професора в Університеті Манчестера. З 1955—1956 рік викладав у Кембриджському університеті, а також в університеті Кента, В 1960-ті розробив найвідомішу свою теорію соціального обміну. В 1964 році був обраний президентом Американської соціологічної асоціації. У 1970 році пішов у відставку.
Основні роботи: «Людська група»(1950) (The Human Group); «Соціальна поведінка: її елементарні форми» (1961)(Social Behavior: Its Elementary Forms); «Природа соціальної науки» (1967)(Homans G. C. The nature of social sciences.)
Основні ідеї
Д.Гоманс критикував структурних функціоналістів. На відміну від Е.Дюркгейма, Гоманс вважав, що соціальні явища слід пояснювати через психологічне, а не соціальне. Не можна відкидати психологію, як це робив Дюркгейм. Соціальні факти викликають індивідуальні реакції, що в свою чергу ведуть до появи нових фактів. Але вирішальним фактором є поведінка, а не соціальний факт. По-перше, Е.Дюркгейм трактував пояснення, як просте виявлення причин. На думку Гоманса, цього недостатньо. Потрібно також пояснювати зв'язок між причиною і наслідком і обов'язково враховувати психологічний фактор. Гоманс критикував і послідовників Е.Дюркгейма — за зневажання індивідуального і психологічного в організації соціальної дії. По-друге, структуралізм підмінює аналіз обміну між індивідами різними формами усуспільненого обміну, залишаючи поняття обміну всякого змісту. По-третє, критикує точку зору, згідно з якою, різні форми обміну символічно відтворюють соціальні інститути. Структурний функціоналізм, зокрема Т.Парсонса, критикував за їх пояснення інститутів. Заперечував функціональне пояснення інститутів: те, що інститут взаємопов'язаний з іншими інститутами ще не означає, що він існує. По-друге, не погоджувавася зі структурним поясненням інститутів: що інститути існують, оскільки без них не могло б існувати суспільство. За Гомансом, всі людські інститути є продуктами процесів історичної зміни. Маючи достатню фактичну інформацію і намагаючись використовувати передумови нашої слабкої дедуктивної системи, ми знаходимо постулати не про взаємовідносини інститутів, як в структурному типі пояснення, і не про умови виживання суспільства, як в функціональном типі пояснення, але постулати про поведінку людини як людини. Тобто психологічні постулати: історія і психологія, по суті, єдині. Соціальна структура в розумінні Гоманса складається з елементарних форм поведінки і постійно змінюється у відповідь на зміни цієї поведінки в агрегаціях. Він доводив, що схожі поведінки досить великого числа людей можуть трансформувати наявні соціальні структури та інститути. «Часом великі повстання і революції ламали інституційні рамки, розбивали правила соціальної поведінки»
Теорія обміну
Теорія обміну Гоманса — спроба застосувати принципи біхевіоризму до завдань соціології. Гоманс визанавав, що його теорія обміну витікає з поведінкової психології і елементарної економіки. Гоманс погоджувався з тим, що він є «психологічним редукціоністом». Редукціонізм, з точки зору дослідника, є «демонстрація того, як положення однієї науки [в даному випадку соціології] логічно ви тікає з загальніших положень іншої науки [в даному випадку психології]» Отже, істинна соціологія, на думку Хоманса спираєтся на психологічні принципи. Вони є психологічними за двома причинами: По-перше, «Вони вводяться і емпірично перевіряються психологами», по-друге, «Вони є постулатами про поведінку окремої людини, а не постулатом групи чи суспільства; поведінка людини як людини вважається сферою психології». Теорія обміну фокусується на психології і елементарних формах соціального життя. За Гомансом: «соціологія має справу з соціальною поведінкою як діяльністю обміну, яка відчутна або невловима і більш чи менш цінна між щонайменше двома особами». «Соціологія вивчає соціальну поведінку, при якій дія кожної з щонайменше двох тварин підкріплює (або подавлює) дію іншої і при якій, відповідно, кожна впливає на іншу». Фундамент теорії обміну становлять розроблені Гомансом постулати.
Постулат успіху
«Чим частіше схвалюються людські дії, тим імовірніше їх відтворення». В цілому поведінка, відповідно постулату успіху, містить у собі три стадії: 1) дія людини, 2) заохочений результат і 3) повторення початкової дії або принаймні схожої дії.
Постулат стимулу
«Якщо в минулому той чи інший стимул (або сукупність стимулів) був пов'язаний з винагородою вчинку, то чим більше схожі на нього інші стимули, тим імовірніше, що людина відтворить той самий або подібний вчинок»
Постулат цінності
«Чим ціннішим видається людині результат її дії, тим з більшою ймовірністю вона повинна відтворити цю дію»
Постулат депривації — перенасичення
«Чим більшу вигоду має людина від своїх вчинків, тим більш імовірно, що вона повторить ці вчинки» . Вигода в соціальному обміні — це переважання обсягу винагороди над ціною, яку довелося заплатити. Ціна поведінки — це усвідомлення індивідом втрати винагороди внаслідок своєї попередньої поведінки.
Постулат агресії — схвалення
Постулат «А»: «У випадку, якщо дія не викличе очікуваної винагороди або, навпаки, викличе несподіване покарання, то діючий суб'єкт випробує почуття гніву: зросте ймовірність, що ціннішим для нього виявиться агресивна поведінка».
Постулат «В»: «Коли дія людини отримує очікуване схвалення, або ще краще — більше схвалення, ніж вона очікувала, або не призводить до очікуваного покарання, то вона відчуває почуття задоволення; більш імовірно, що вона відтворить схвалену поведінку, оскільки вона буде для неї ціннішою».
Постулат раціональності
«При виборі між альтернативними діями індивід обере ту, для якої цінність результату, помножена на ймовірність його отримання, найбільша»
Критика теорії обміну
Гоманса критикували за замкнення на двоособистісному обміні, за ігнорування більш масштабних моделей обміну. Найбільшої критики теорії Гоманса завдав Талкотт Парсонс з позиції парадигми соціальних фактів:
- Гоманс схильний розмивати різницю між поведінкою людей і поведінкою тварин.
- Психологічні принципи не можуть пояснити соціальні факти.
- Гоманс не показав, як застосовувати психологічні принципи на соціальному рівні.
Див. також
Посилання
- https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/george-c-homans
- Теда С. States and Social Revolutions — 1979. — С. xvi. —
- .
- , [1] [ 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
- Градосельская Г. В. Сетевые измерения в социологии, [2] [ 30 травня 2012 у Wayback Machine.].
- Ритцер Дж. Р90 Современные социологические теории. 5-е изд. — СПб.: Питер, 2000
- Homans G. C. The nature of social sciences. N.Y., 1967.
- Homans G. C. Social behavior: Its elementary forms. N.Y., 1961.
- Homans G. С. Social behavior: Its elementary forms. N.Y., 1974.
Критика теорії обміну
- Abrahamson B. Homans on exchange // Amer. J. Sociol. 1970.V. 76. P. 273—284.
- Mitchell J. N. Social exchange, dramaturgy and ethnometho-dology: Toward a paradigmatic synthesis. N.Y., 1978.
- Ekea P. P. Social exchange theory. The two traditions. Cambridge (Mass.), 1974.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
interesi Dzhordzh GomansNarodivsya11 serpnya 1895 1895 08 11 Boston MassachusetsPomer29 travnya 1989 1989 05 29 93 roki Kembridzh MassachusetsKrayina SShANacionalnistAmerikanecDiyalnistekonomist sociologAlma materGarvardskij universitetGaluzSociologiyaZakladGarvardskij universitetPosadad 1 Aspiranti doktorantid Skokpol Teda 2 Charlz TilliChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki avtor teoriyi obminuMatidRodichidNagorodid 1988 Dzhordzh Kaspar Gomans angl George Casper Homans 11 serpnya 1910 Boston 29 travnya 1989 Kembridzh amerikanskij sociolog predstavnik bihevioristskoyi sociologiyi profesor Garvardskogo universitetu prezident Amerikanskoyi sociologichnoyi asociaciyi avtor socialnoyi teoriyi obminu BiografiyaVidav avtobiografiyu u 1984 roku Dzhordzh Gomans narodivsya 2 serpnya 1910 roku v SShA v m Boston V 1928 roci prodovzhuyuchi simejnu tradiciyu vstupaye u Garvardskij koledzh Gomansa cikavila bilshe mikrosociologiya tobto prikladna sociologiya nizh teoretichna Vin provodiv chimalo doslidzhen v sociologiyi psihologiyi ta istoriyi Na pershu robotu Gomansa u spivavtorstvi z Charlzom P Kertisom Vvedennya v Pareto spravili vpliv lekciyi L Dzh Hendersona i V Pareto V 1939 roci stav chlenom Garvardskogo fakultetu pozhittyevoyi prinalezhnosti na yakomu vin vikladav sociologiyu i serednovichnu istoriyu V 1941 roci D Gomans pishov na sluzhbu u VMS SShA dlya pidtrimki vijni U 1946 roci povertayetsya do vikladannya v universiteti spochatku na posadu docenta a pislya 1953 roku profesora v Universiteti Manchestera Z 1955 1956 rik vikladav u Kembridzhskomu universiteti a takozh v universiteti Kenta V 1960 ti rozrobiv najvidomishu svoyu teoriyu socialnogo obminu V 1964 roci buv obranij prezidentom Amerikanskoyi sociologichnoyi asociaciyi U 1970 roci pishov u vidstavku Osnovni roboti Lyudska grupa 1950 The Human Group Socialna povedinka yiyi elementarni formi 1961 Social Behavior Its Elementary Forms Priroda socialnoyi nauki 1967 Homans G C The nature of social sciences Osnovni ideyiD Gomans kritikuvav strukturnih funkcionalistiv Na vidminu vid E Dyurkgejma Gomans vvazhav sho socialni yavisha slid poyasnyuvati cherez psihologichne a ne socialne Ne mozhna vidkidati psihologiyu yak ce robiv Dyurkgejm Socialni fakti viklikayut individualni reakciyi sho v svoyu chergu vedut do poyavi novih faktiv Ale virishalnim faktorom ye povedinka a ne socialnij fakt Po pershe E Dyurkgejm traktuvav poyasnennya yak proste viyavlennya prichin Na dumku Gomansa cogo nedostatno Potribno takozh poyasnyuvati zv yazok mizh prichinoyu i naslidkom i obov yazkovo vrahovuvati psihologichnij faktor Gomans kritikuvav i poslidovnikiv E Dyurkgejma za znevazhannya individualnogo i psihologichnogo v organizaciyi socialnoyi diyi Po druge strukturalizm pidminyuye analiz obminu mizh individami riznimi formami ususpilnenogo obminu zalishayuchi ponyattya obminu vsyakogo zmistu Po tretye kritikuye tochku zoru zgidno z yakoyu rizni formi obminu simvolichno vidtvoryuyut socialni instituti Strukturnij funkcionalizm zokrema T Parsonsa kritikuvav za yih poyasnennya institutiv Zaperechuvav funkcionalne poyasnennya institutiv te sho institut vzayemopov yazanij z inshimi institutami she ne oznachaye sho vin isnuye Po druge ne pogodzhuvavasya zi strukturnim poyasnennyam institutiv sho instituti isnuyut oskilki bez nih ne moglo b isnuvati suspilstvo Za Gomansom vsi lyudski instituti ye produktami procesiv istorichnoyi zmini Mayuchi dostatnyu faktichnu informaciyu i namagayuchis vikoristovuvati peredumovi nashoyi slabkoyi deduktivnoyi sistemi mi znahodimo postulati ne pro vzayemovidnosini institutiv yak v strukturnomu tipi poyasnennya i ne pro umovi vizhivannya suspilstva yak v funkcionalnom tipi poyasnennya ale postulati pro povedinku lyudini yak lyudini Tobto psihologichni postulati istoriya i psihologiya po suti yedini Socialna struktura v rozuminni Gomansa skladayetsya z elementarnih form povedinki i postijno zminyuyetsya u vidpovid na zmini ciyeyi povedinki v agregaciyah Vin dovodiv sho shozhi povedinki dosit velikogo chisla lyudej mozhut transformuvati nayavni socialni strukturi ta instituti Chasom veliki povstannya i revolyuciyi lamali institucijni ramki rozbivali pravila socialnoyi povedinki Teoriya obminuDokladnishe Teoriya socialnogo obminu Teoriya obminu Gomansa sproba zastosuvati principi biheviorizmu do zavdan sociologiyi Gomans vizanavav sho jogo teoriya obminu vitikaye z povedinkovoyi psihologiyi i elementarnoyi ekonomiki Gomans pogodzhuvavsya z tim sho vin ye psihologichnim redukcionistom Redukcionizm z tochki zoru doslidnika ye demonstraciya togo yak polozhennya odniyeyi nauki v danomu vipadku sociologiyi logichno vi tikaye z zagalnishih polozhen inshoyi nauki v danomu vipadku psihologiyi Otzhe istinna sociologiya na dumku Homansa spirayetsya na psihologichni principi Voni ye psihologichnimi za dvoma prichinami Po pershe Voni vvodyatsya i empirichno pereviryayutsya psihologami po druge Voni ye postulatami pro povedinku okremoyi lyudini a ne postulatom grupi chi suspilstva povedinka lyudini yak lyudini vvazhayetsya sferoyu psihologiyi Teoriya obminu fokusuyetsya na psihologiyi i elementarnih formah socialnogo zhittya Za Gomansom sociologiya maye spravu z socialnoyu povedinkoyu yak diyalnistyu obminu yaka vidchutna abo nevlovima i bilsh chi mensh cinna mizh shonajmenshe dvoma osobami Sociologiya vivchaye socialnu povedinku pri yakij diya kozhnoyi z shonajmenshe dvoh tvarin pidkriplyuye abo podavlyuye diyu inshoyi i pri yakij vidpovidno kozhna vplivaye na inshu Fundament teoriyi obminu stanovlyat rozrobleni Gomansom postulati Postulat uspihu Chim chastishe shvalyuyutsya lyudski diyi tim imovirnishe yih vidtvorennya V cilomu povedinka vidpovidno postulatu uspihu mistit u sobi tri stadiyi 1 diya lyudini 2 zaohochenij rezultat i 3 povtorennya pochatkovoyi diyi abo prinajmni shozhoyi diyi Postulat stimulu Yaksho v minulomu toj chi inshij stimul abo sukupnist stimuliv buv pov yazanij z vinagorodoyu vchinku to chim bilshe shozhi na nogo inshi stimuli tim imovirnishe sho lyudina vidtvorit toj samij abo podibnij vchinok Postulat cinnosti Chim cinnishim vidayetsya lyudini rezultat yiyi diyi tim z bilshoyu jmovirnistyu vona povinna vidtvoriti cyu diyu Postulat deprivaciyi perenasichennya Chim bilshu vigodu maye lyudina vid svoyih vchinkiv tim bilsh imovirno sho vona povtorit ci vchinki Vigoda v socialnomu obmini ce perevazhannya obsyagu vinagorodi nad cinoyu yaku dovelosya zaplatiti Cina povedinki ce usvidomlennya individom vtrati vinagorodi vnaslidok svoyeyi poperednoyi povedinki Postulat agresiyi shvalennya Postulat A U vipadku yaksho diya ne vikliche ochikuvanoyi vinagorodi abo navpaki vikliche nespodivane pokarannya to diyuchij sub yekt viprobuye pochuttya gnivu zroste jmovirnist sho cinnishim dlya nogo viyavitsya agresivna povedinka Postulat V Koli diya lyudini otrimuye ochikuvane shvalennya abo she krashe bilshe shvalennya nizh vona ochikuvala abo ne prizvodit do ochikuvanogo pokarannya to vona vidchuvaye pochuttya zadovolennya bilsh imovirno sho vona vidtvorit shvalenu povedinku oskilki vona bude dlya neyi cinnishoyu Postulat racionalnosti Pri vibori mizh alternativnimi diyami individ obere tu dlya yakoyi cinnist rezultatu pomnozhena na jmovirnist jogo otrimannya najbilsha Kritika teoriyi obminuGomansa kritikuvali za zamknennya na dvoosobistisnomu obmini za ignoruvannya bilsh masshtabnih modelej obminu Najbilshoyi kritiki teoriyi Gomansa zavdav Talkott Parsons z poziciyi paradigmi socialnih faktiv Gomans shilnij rozmivati riznicyu mizh povedinkoyu lyudej i povedinkoyu tvarin Psihologichni principi ne mozhut poyasniti socialni fakti Gomans ne pokazav yak zastosovuvati psihologichni principi na socialnomu rivni Div takozhDzhejms KoulmanPosilannyahttps www asanet org about governance and leadership council presidents george c homans Teda S States and Social Revolutions 1979 S xvi ISBN 978 0 521 29499 7 d Track Q130064d Track Q7604027 1 21 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Gradoselskaya G V Setevye izmereniya v sociologii 2 30 travnya 2012 u Wayback Machine Ritcer Dzh R90 Sovremennye sociologicheskie teorii 5 e izd SPb Piter 2000 Homans G C The nature of social sciences N Y 1967 Homans G C Social behavior Its elementary forms N Y 1961 Homans G S Social behavior Its elementary forms N Y 1974 Kritika teoriyi obminu Abrahamson B Homans on exchange Amer J Sociol 1970 V 76 P 273 284 Mitchell J N Social exchange dramaturgy and ethnometho dology Toward a paradigmatic synthesis N Y 1978 Ekea P P Social exchange theory The two traditions Cambridge Mass 1974