Джон Роберт Спрейтер (англ. John Robert Spreiter; 23 жовтня 1921 — 6 лютого 2000) — американський фізик, відомий піонерськими та фундаментальними роботами з аеронавтики та білязвукової аеродинаміки середини 1940-х — 1970-х років, а також теоретичними роботами про взаємодію сонячного вітру з магнітосферами й іоносферами планет (1960 — 1990-ті роки).
Джон Спрейтер | |
---|---|
Народився | 23 жовтня 1921 Стейплс |
Помер | 6 лютого 2000 (78 років) Мауї, Мауї, Гаваї, США |
Країна | США |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Міннесотський університет |
Галузь | фізика |
Заклад | Стенфордський університет |
Біографія
Спрейтер народився у 1921 році у маленькому містечку Стейплс, Міннесота, і його дитинство, про яке він любив розповідати, випало на Велику депресію. У ранньому віці захопився авіацією і проводив багато часу за конструюванням моделей аеропланів. Джон випустився зі школи найкращим учнем класу і в 1939 році вступив до Університету Міннесоти, який закінчив у 1943 році з дипломом авіаінженера.
Після закінчення університету Спрейтер влаштувався на роботу у новий Дослідницький центр Еймса Національного консультативного комітету з повітроплавання. Там Джон займався механікою літаків, особливо аеродинамікою швидкого польоту, і вивчав напруження у структурі планерів літаків, викликані виходом із високошвидкісного пікірування. Під час війни Спрейтер служив у військово-морському відділенні центру (англ. Ames Naval Detachment).
Потім Спрейтер продовжив освіту у Стенфордському університеті й отримав диплом магістра технічних наук у 1947 році, а після і доктора філософії з прикладної механіки у 1954-му за дослідження у галузі білязвукової аеродинаміки потоків біля поверхонь і крил. У 1947 році, відразу після захисту магістерської дисертації, Спрейтер перейшов у теоретичний відділ Центру Еймса (де пропрацював потім 15 років) і розробив початки теорії білязвукового обтікання крил, узагальнивши результати Макса Мунка та Роберта Джонса, й отримавши вирази, які застосовуються у ділянках до -, біля- та надзвукового обтікання крил малого подовження, а потім узагальнивши теорію на хрестоподібні крила, які використовуються у ракетах. У співавторстві з Максом Гіслетом та Гарвардом Ломаксом (англ. Max Heaslet, Harvard Lomax) Джон також випустив важливу роботу з лінійної теорії білязвукового обтікання крила. Група, в якій він працював, зробила ключовий внесок у питання технічної безпеки [en].
У 1951—1992 роках Спрейтер працював у Стенфорді, спочатку на факультеті аеронавтики й астронавтики, а потім, з 1968 року, — повним професором прикладної механіки, аеронавтики й астронавтики на факультеті машинобудування (вів курси з геофізичної гідродинаміки, фізики атмосфери та космічного простору), після виходу на пенсію — почесний професор прикладної механіки Стенфордського університету.
У 1962 році Спрейтер вирішив докласти свої знання аеродинаміки до питань фізики космічного простору й обійняв посаду голови теоретичного відділу космічної фізики НАСА. Як зазначала Джоан Фейнман, яка працювала з ним над питаннями теорії магнітосфери у 1960-х роках: «На початку 1960-х ми не були впевнені, що сонячний вітер — це суцільне середовище, а словосполучення „ударна хвиля без зіткнень“ було оксюмороном». (англ. At the start of the 1960's we were not sure the solar wind was continuous and 'collisionless shock' was an oxymoron). Спрейтер був серед тих дослідників, які революціонізували фізику магнітосфери.
Його теоретичні роботи з магнітогідродинаміки взаємодії сонячного вітру з магнітосферами планет отримали надалі блискуче підтвердження даних із супутників. Внесок Спрейтера у фізику магнітопаузи, фронту головної ударної хвилі та [en] Землі фундаментальний, також він поширив теорію магнітосфери на інші планети Сонячної системи. У 1990-х роках моделі Спрейтера та його колишнього учня Стіва Стахари (англ. Steve Stahara) стали важливою частиною передбачень космічної погоди, зокрема геомагнітних бур.
У 1969 році у зв'язку з отриманням посади повного професора у Стенфорді Спрейтер пішов у відставку з НАСА. Джон вийшов на пенсію у 1992 році, але був залучений Стенфордським університетом до викладання ще на рік. У цей час Спрейтер і професор Стюарт Гіллмор (англ. Stewart Gillmor) виступили редакторами книги «Відкриття магнітосфери» (англ. The Discovery of the Magnetosphere), що об'єднала спогади багатьох вчених, які працювали над фізикою космічного простору. У 1994 році Спрейтер став членом Американського геофізичного союзу, крім цього, він був членом Лондонського королівського астрономічного товариства й Американського інституту аеронавтики й астронавтики.
Помер на Мауї у 2000 році після дворічної боротьби з раком. У вересні 2000 року на його честь у Туреччині було проведено міжнародну конференцію.
Особисте життя
Колеги зазначали широкі знання Спрейтера, спокій та доброзичливість у будь-яких наукових дебатах. Джон любив теніс, плавання, лижі, подорожі та фотографію.
Одружився у 1953 році, дружина — Бренда Овенс Спрейтер (англ. Brenda Owens Spreiter) — пережила Джона. У них було чотири дочки: Террі, Джанет, Крістін і Гіларі (англ. Terry Spreiter; Janet Spreiter; Christine Spreiter; Hilary Spreiter).
Примітки
- Stahara S.. John R. Spreiter (1921—2000) // EOS Transactions. — 2000. — Vol. 81 (14 July). — P. 628-629. — Bibcode: . — DOI: . з джерела 5 березня 2016.
- Edwin P. Hartman. Wing Theory // Adventures in Research: A History of Ames Research Center 1940-1965 : ( )[англ.]. — Washington, D.C. : Scientific and Technical Information Division OFFICE OF TECHNOLOGY UTILIZATION National Aeronautics and Space Administration, 1970. — P. 155. — (NASA Center History Series).
- Charles R. Steele, Holt Ashley, Walter Vincenti (21 квітня 2004). . Stanford Report. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
- AGU Fellows (англ.). Space Physics and Aeronomy, AGU. оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
- Dawn Levy. John Spreiter, professor emeritus of applied mechanics, dies.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Robert Sprejter angl John Robert Spreiter 23 zhovtnya 1921 1921zhovtnya23 6 lyutogo 2000 amerikanskij fizik vidomij pionerskimi ta fundamentalnimi robotami z aeronavtiki ta bilyazvukovoyi aerodinamiki seredini 1940 h 1970 h rokiv a takozh teoretichnimi robotami pro vzayemodiyu sonyachnogo vitru z magnitosferami j ionosferami planet 1960 1990 ti roki Dzhon SprejterNarodivsya23 zhovtnya 1921 1921 10 23 StejplsPomer6 lyutogo 2000 2000 02 06 78 rokiv Mauyi Mauyi Gavayi SShAKrayina SShADiyalnistfizikAlma materMinnesotskij universitetGaluzfizikaZakladStenfordskij universitetBiografiyaSprejter narodivsya u 1921 roci u malenkomu mistechku Stejpls Minnesota i jogo ditinstvo pro yake vin lyubiv rozpovidati vipalo na Veliku depresiyu U rannomu vici zahopivsya aviaciyeyu i provodiv bagato chasu za konstruyuvannyam modelej aeroplaniv Dzhon vipustivsya zi shkoli najkrashim uchnem klasu i v 1939 roci vstupiv do Universitetu Minnesoti yakij zakinchiv u 1943 roci z diplomom aviainzhenera Pislya zakinchennya universitetu Sprejter vlashtuvavsya na robotu u novij Doslidnickij centr Ejmsa Nacionalnogo konsultativnogo komitetu z povitroplavannya Tam Dzhon zajmavsya mehanikoyu litakiv osoblivo aerodinamikoyu shvidkogo polotu i vivchav napruzhennya u strukturi planeriv litakiv viklikani vihodom iz visokoshvidkisnogo pikiruvannya Pid chas vijni Sprejter sluzhiv u vijskovo morskomu viddilenni centru angl Ames Naval Detachment Potim Sprejter prodovzhiv osvitu u Stenfordskomu universiteti j otrimav diplom magistra tehnichnih nauk u 1947 roci a pislya i doktora filosofiyi z prikladnoyi mehaniki u 1954 mu za doslidzhennya u galuzi bilyazvukovoyi aerodinamiki potokiv bilya poverhon i kril U 1947 roci vidrazu pislya zahistu magisterskoyi disertaciyi Sprejter perejshov u teoretichnij viddil Centru Ejmsa de propracyuvav potim 15 rokiv i rozrobiv pochatki teoriyi bilyazvukovogo obtikannya kril uzagalnivshi rezultati Maksa Munka ta Roberta Dzhonsa j otrimavshi virazi yaki zastosovuyutsya u dilyankah do bilya ta nadzvukovogo obtikannya kril malogo podovzhennya a potim uzagalnivshi teoriyu na hrestopodibni krila yaki vikoristovuyutsya u raketah U spivavtorstvi z Maksom Gisletom ta Garvardom Lomaksom angl Max Heaslet Harvard Lomax Dzhon takozh vipustiv vazhlivu robotu z linijnoyi teoriyi bilyazvukovogo obtikannya krila Grupa v yakij vin pracyuvav zrobila klyuchovij vnesok u pitannya tehnichnoyi bezpeki en U 1951 1992 rokah Sprejter pracyuvav u Stenfordi spochatku na fakulteti aeronavtiki j astronavtiki a potim z 1968 roku povnim profesorom prikladnoyi mehaniki aeronavtiki j astronavtiki na fakulteti mashinobuduvannya viv kursi z geofizichnoyi gidrodinamiki fiziki atmosferi ta kosmichnogo prostoru pislya vihodu na pensiyu pochesnij profesor prikladnoyi mehaniki Stenfordskogo universitetu U 1962 roci Sprejter virishiv doklasti svoyi znannya aerodinamiki do pitan fiziki kosmichnogo prostoru j obijnyav posadu golovi teoretichnogo viddilu kosmichnoyi fiziki NASA Yak zaznachala Dzhoan Fejnman yaka pracyuvala z nim nad pitannyami teoriyi magnitosferi u 1960 h rokah Na pochatku 1960 h mi ne buli vpevneni sho sonyachnij viter ce sucilne seredovishe a slovospoluchennya udarna hvilya bez zitknen bulo oksyumoronom angl At the start of the 1960 s we were not sure the solar wind was continuous and collisionless shock was an oxymoron Sprejter buv sered tih doslidnikiv yaki revolyucionizuvali fiziku magnitosferi Jogo teoretichni roboti z magnitogidrodinamiki vzayemodiyi sonyachnogo vitru z magnitosferami planet otrimali nadali bliskuche pidtverdzhennya danih iz suputnikiv Vnesok Sprejtera u fiziku magnitopauzi frontu golovnoyi udarnoyi hvili ta en Zemli fundamentalnij takozh vin poshiriv teoriyu magnitosferi na inshi planeti Sonyachnoyi sistemi U 1990 h rokah modeli Sprejtera ta jogo kolishnogo uchnya Stiva Stahari angl Steve Stahara stali vazhlivoyu chastinoyu peredbachen kosmichnoyi pogodi zokrema geomagnitnih bur U 1969 roci u zv yazku z otrimannyam posadi povnogo profesora u Stenfordi Sprejter pishov u vidstavku z NASA Dzhon vijshov na pensiyu u 1992 roci ale buv zaluchenij Stenfordskim universitetom do vikladannya she na rik U cej chas Sprejter i profesor Styuart Gillmor angl Stewart Gillmor vistupili redaktorami knigi Vidkrittya magnitosferi angl The Discovery of the Magnetosphere sho ob yednala spogadi bagatoh vchenih yaki pracyuvali nad fizikoyu kosmichnogo prostoru U 1994 roci Sprejter stav chlenom Amerikanskogo geofizichnogo soyuzu krim cogo vin buv chlenom Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva j Amerikanskogo institutu aeronavtiki j astronavtiki Pomer na Mauyi u 2000 roci pislya dvorichnoyi borotbi z rakom U veresni 2000 roku na jogo chest u Turechchini bulo provedeno mizhnarodnu konferenciyu Osobiste zhittya Kolegi zaznachali shiroki znannya Sprejtera spokij ta dobrozichlivist u bud yakih naukovih debatah Dzhon lyubiv tenis plavannya lizhi podorozhi ta fotografiyu Odruzhivsya u 1953 roci druzhina Brenda Ovens Sprejter angl Brenda Owens Spreiter perezhila Dzhona U nih bulo chotiri dochki Terri Dzhanet Kristin i Gilari angl Terry Spreiter Janet Spreiter Christine Spreiter Hilary Spreiter PrimitkiStahara S John R Spreiter 1921 2000 EOS Transactions 2000 Vol 81 14 July P 628 629 Bibcode 2000EOSTr 81 628S DOI 10 1029 EO081i051p00628 03 z dzherela 5 bereznya 2016 Edwin P Hartman Wing Theory Adventures in Research A History of Ames Research Center 1940 1965 angl Washington D C Scientific and Technical Information Division OFFICE OF TECHNOLOGY UTILIZATION National Aeronautics and Space Administration 1970 P 155 NASA Center History Series Charles R Steele Holt Ashley Walter Vincenti 21 kvitnya 2004 Stanford Report Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 5 sichnya 2016 AGU Fellows angl Space Physics and Aeronomy AGU originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 5 sichnya 2016 Dawn Levy John Spreiter professor emeritus of applied mechanics dies Posilannya