Ця стаття не містить . (березень 2015) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2015) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2015) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2015) |
Цей розділ потребує для відповідності Вікіпедії. |
Джон Лільберн (англ. John Lilburne, 1613—1657) — лідер соціального руху левелерів, який розпочався в 1647 році і був придушений у 1649 році армією уряду Великої Британії. У соціально-економічній сфері левелери вимагали знищення торгових монополій і патентів, зниження податків, скасування церковної десятини, повернення селянам огородженої землі. Левелери твердо підтримували принцип недоторканності приватної власності і виступали проти ліквідації дворянського землеволодіння. У жовтні — на початку листопада 1647 року, на конференції в Патні, була зроблена спроба примирити протиріччя і виробити компроміс між левелерами та індепендентами. Підняті левелерами у травні та вересні 1649 року, солдатські повстання були придушені. Під тиском репресій з боку уряду рух левелерів почав слабшати і згодом розпався на окремі групи. Також Лільберн виступав проти єпископської церкви та ратував за надання прав і свобод населенню.
Джон Лільберн | |
---|---|
англ. John Lilburne | |
Народився | 1614[4][2][…] Сандерленд, Дарем, Англія |
Помер | 29 серпня 1657[1][2][3] d, d, Лондонське графство, Англія |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | політик, філософ |
Alma mater | d |
Знання мов | англійська[1] |
Військове звання | лейтенант-полковник |
Конфесія | квакерство |
У шлюбі з | d |
|
Джон Лільберн, який походив із дрібнопомісних дворян, був ідейним лідером партії левелерів. Він написав багато політичних памфлетів, у яких різко критикував існуючий лад і висував власні політичні вимоги. Після неодноразових арештів за політичну діяльність, у липні 1645 року Лільберна було відправлено до тюрми за опубліковану брошуру «Лист до товариша», де він вперше виклав низку положень власної політичної програми. У тюрмі він написав новий памфлет «Виправдання природного права Англії», де в загальних рисах описав майже всі основні положення політичної доктрини вождя левелерів.
У середині жовтня 1645 року Лільберна звільнено з тюрми, але менше, ніж за рік знову заарештовано за звинуваченням в образі палати лордів.
Лорди наклали на «бунтівника» величезний штраф, а також винесли вирок про ув'язнення на сім років до Тауера і позбавлення права обіймати державні посади протягом усього його життя.
Праця
Принципи природного права Лільберн сформулював своєрідно. Він збільшив кількість невідчужуваних природних прав, включивши в них багато демократичних прав і свобод, зокрема свободу думки, слова, друку, зборів, право подання петицій, свободу від свавільних арештів, принцип законності. До природних прав Лільберн відносив навіть інститут присяжних у суді, а також право кожного громадянина на участь в управлінні державою.
Із договірної теорії походження держави Лільберн дійшов також висновку про суверенітет народу. На цій підставі він висунув цілу низку буржуазно-демократичних вимог:
- про право народу на повстання проти антинародної влади;
- про ліквідацію будь-якого майнового цензу при виборах до парламенту (однак позбавляв права голосу жінок і слуг);
- про право народу не тільки обирати, а й відкликати своїх депутатів:
- про свободу віросповідання і виборність священнослужителів.
Лільберн один із перших висунув ідею поділу влади на законодавчу і виконавчу, але при цьому передбачав необхідність підзвітності виконавчої влади парламенту (однопалатному, без палати лордів).
У питаннях кримінального права він вважав за потрібне дотримувати такого принципу: немає злочину і не повинно бути покарання без відповідного кримінального закону (nullum crimen nulla poena sine lega). Лільберн обстоював формальну рівність усіх перед законом. «Усі громадяни рівні перед законом і однаково відповідальні перед ним». Окремо він зауважував, що казнокрадів треба вішати там, де їх схоплять за крадіжку.
Слід зауважити, що «зрівняння», яке обстоювали левелери, не торкалося приватної власності, а обмежувалося тільки сферою політичних прав. «Парламент, — наголошував Лільберн, — не має права зрівнювати майновий стан людей, руйнувати власність або робити всі речі спільними». Він вважав несправедливою назву їхньї партії «зрівнювачі», намагався довести, що він противник майнової рівності.
Таким чином, на відміну від індепендентів левелери намагались рішучіше і послідовніше здійснювати принципи буржуазної демократії, і в цьому аспекті може йтися про прогресивність їхніх вимог.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118998218 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Стаття «John Lilburne» - енциклопедія Britannica (англ.)
- https://uk.xn----7sbiewaowdbfdjyt.pp.ua/1835788/1/dzhon-lilbern.html[недоступне посилання]
Посилання
- Лілберн [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 496. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2015 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2015 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2015 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2015 Cej rozdil potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cej rozdil Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Dzhon Lilbern angl John Lilburne 1613 1657 lider socialnogo ruhu leveleriv yakij rozpochavsya v 1647 roci i buv pridushenij u 1649 roci armiyeyu uryadu Velikoyi Britaniyi U socialno ekonomichnij sferi leveleri vimagali znishennya torgovih monopolij i patentiv znizhennya podatkiv skasuvannya cerkovnoyi desyatini povernennya selyanam ogorodzhenoyi zemli Leveleri tverdo pidtrimuvali princip nedotorkannosti privatnoyi vlasnosti i vistupali proti likvidaciyi dvoryanskogo zemlevolodinnya U zhovtni na pochatku listopada 1647 roku na konferenciyi v Patni bula zroblena sproba primiriti protirichchya i virobiti kompromis mizh levelerami ta independentami Pidnyati levelerami u travni ta veresni 1649 roku soldatski povstannya buli pridusheni Pid tiskom represij z boku uryadu ruh leveleriv pochav slabshati i zgodom rozpavsya na okremi grupi Takozh Lilbern vistupav proti yepiskopskoyi cerkvi ta ratuvav za nadannya prav i svobod naselennyu Dzhon Lilbernangl John LilburneNarodivsya1614 4 2 Sanderlend Darem AngliyaPomer29 serpnya 1657 1657 08 29 1 2 3 d d Londonske grafstvo AngliyaKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistpolitik filosofAlma materdZnannya movanglijska 1 Vijskove zvannyalejtenant polkovnikKonfesiyakvakerstvoU shlyubi zd Mediafajli u Vikishovishi Dzhon Lilbern yakij pohodiv iz dribnopomisnih dvoryan buv idejnim liderom partiyi leveleriv Vin napisav bagato politichnih pamfletiv u yakih rizko kritikuvav isnuyuchij lad i visuvav vlasni politichni vimogi Pislya neodnorazovih areshtiv za politichnu diyalnist u lipni 1645 roku Lilberna bulo vidpravleno do tyurmi za opublikovanu broshuru List do tovarisha de vin vpershe viklav nizku polozhen vlasnoyi politichnoyi programi U tyurmi vin napisav novij pamflet Vipravdannya prirodnogo prava Angliyi de v zagalnih risah opisav majzhe vsi osnovni polozhennya politichnoyi doktrini vozhdya leveleriv U seredini zhovtnya 1645 roku Lilberna zvilneno z tyurmi ale menshe nizh za rik znovu zaareshtovano za zvinuvachennyam v obrazi palati lordiv Lordi naklali na buntivnika velicheznij shtraf a takozh vinesli virok pro uv yaznennya na sim rokiv do Tauera i pozbavlennya prava obijmati derzhavni posadi protyagom usogo jogo zhittya PracyaPrincipi prirodnogo prava Lilbern sformulyuvav svoyeridno Vin zbilshiv kilkist nevidchuzhuvanih prirodnih prav vklyuchivshi v nih bagato demokratichnih prav i svobod zokrema svobodu dumki slova druku zboriv pravo podannya peticij svobodu vid svavilnih areshtiv princip zakonnosti Do prirodnih prav Lilbern vidnosiv navit institut prisyazhnih u sudi a takozh pravo kozhnogo gromadyanina na uchast v upravlinni derzhavoyu Iz dogovirnoyi teoriyi pohodzhennya derzhavi Lilbern dijshov takozh visnovku pro suverenitet narodu Na cij pidstavi vin visunuv cilu nizku burzhuazno demokratichnih vimog pro pravo narodu na povstannya proti antinarodnoyi vladi pro likvidaciyu bud yakogo majnovogo cenzu pri viborah do parlamentu odnak pozbavlyav prava golosu zhinok i slug pro pravo narodu ne tilki obirati a j vidklikati svoyih deputativ pro svobodu virospovidannya i vibornist svyashennosluzhiteliv Lilbern odin iz pershih visunuv ideyu podilu vladi na zakonodavchu i vikonavchu ale pri comu peredbachav neobhidnist pidzvitnosti vikonavchoyi vladi parlamentu odnopalatnomu bez palati lordiv U pitannyah kriminalnogo prava vin vvazhav za potribne dotrimuvati takogo principu nemaye zlochinu i ne povinno buti pokarannya bez vidpovidnogo kriminalnogo zakonu nullum crimen nulla poena sine lega Lilbern obstoyuvav formalnu rivnist usih pered zakonom Usi gromadyani rivni pered zakonom i odnakovo vidpovidalni pered nim Okremo vin zauvazhuvav sho kaznokradiv treba vishati tam de yih shoplyat za kradizhku Slid zauvazhiti sho zrivnyannya yake obstoyuvali leveleri ne torkalosya privatnoyi vlasnosti a obmezhuvalosya tilki sferoyu politichnih prav Parlament nagoloshuvav Lilbern ne maye prava zrivnyuvati majnovij stan lyudej rujnuvati vlasnist abo robiti vsi rechi spilnimi Vin vvazhav nespravedlivoyu nazvu yihnyi partiyi zrivnyuvachi namagavsya dovesti sho vin protivnik majnovoyi rivnosti Takim chinom na vidminu vid independentiv leveleri namagalis rishuchishe i poslidovnishe zdijsnyuvati principi burzhuaznoyi demokratiyi i v comu aspekti mozhe jtisya pro progresivnist yihnih vimog PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118998218 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Stattya John Lilburne enciklopediya Britannica angl https uk xn 7sbiewaowdbfdjyt pp ua 1835788 1 dzhon lilbern html nedostupne posilannya PosilannyaLilbern 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 496 ISBN 966 7492 03 6