Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Депортація угорського та німецького населення Закарпаття 1944-45 року — насильна масова депортація радянською військовою владою угорськомовного та німецькомовного чоловічого населення призовного віку Закарпаття. Силами НКВД, СМЕРШу та військових 4-го Українського фронту на так званих звільнених територіях Закарпатської України було проведено операцію з облікування, затриманню та виселенню частини мирного населення Закарпаття за етнічною ознакою. Для прикриття цієї операції було вигадано легенду про «малі роботи» (Malenkij robot, або kis robot, як називали їх місцеві угорці) — триденні відновлювальні роботи, після виконання яких, нібито всі мали повернутися по домівках.
Насправді після складення списків, починаючи з 18 листопада 1944 року, пішими колонами всіх, хто підлягав інтернуванню, доправляли в табори в Сваляві та Самборі. Конвоювання відбувалося під посиленою озброєною охороною, бо цим людям надавався статус військовополонених, хоча переважна їх більшість ніколи не тримала зброю.
Підстави депортації
Згідно цілком таємного наказу командування 4-го Українського фронту від 13 листопада 1944 року встановлювався «принцип колективної провини та покарання» угорського та німецького населення Закарпаття. Під дію наказу підпадали чоловіки угорської та німецької національності віком від 18 до 50 років, а також всі, незалежно від національності, солдати та офіцери німецької та угорської армії:
«1. Военные комендатуры городов, поселков и больших населенных пунктов от 14 по 16 ноября включительно должны выявить и зарегистрировать всех солдат и офицеров, служивших в немецкой и венгерской армиях, независимо от их национальности.
2. Необходимо взять на учет всех военнообязанных лиц в возрасте 18-50 лет немецкой и венгерской национальностей, в данный момент проживающих на территории освобожденной Закарпатской Украины, а также чиновников и сотрудников венгерской полиции и жандармерии, которые находятся на территории освобожденной Закарпатской Украины.… Во время регистрации военные коменданты должны довести до сведения этих лиц, они обязаны повторно появиться 18 ноября.… Лица, проживающие на территории освобожденной Закарпатской Украины, необходимо отдельными отрядами, согласно спискам, под конвоем направлять в лагеря военнопленных».
Таким чином, всьому угорсько- та німецькомовному чоловічому населенню призовного віку автоматично надавався статус військовополонених. Ці військовополонені перший час під час перебування в таборах використовувалися як безкоштовна робоча сила на будівництві та відновлювальних роботах, а також на лісозаготівлі. Надалі, їх переправляли до інших концтаборів на схід, північ та інші регіони СРСР.
Наступна хвиля депортації проводилася вже виключно відносно німецького чоловічого та жіночого місцевого населення Закарпаття. Наказом № 0060 від 22 грудня 1944 року передбачалася насильна депортація всього чоловічого від 17 років та жіночого від 18 до 30 років німецької національності.
Організатори та виконавці
З документів Російського державного військового архіву випливає, що операцією по депортації та підготовкою військових частин, що брали участь в операції, керував генерал-полковник Л.Мехліс — наближена особа до Й.Сталіна.
Була ініційована «повна зачистка Закарпаття як тилової території» і прийнято згодом пропозицію, висунуту генерал-майором Фадєєвим, командиром загонів НКВС. На думку останнього чоловіче населення угорських і німецьких населених пунктів, як представників ворога, слід інтернувати, бо вони можуть перешкоджати насадженню радянського ладу в Закарпатті.
Наслідки депортації
Відкритих даних та цифр щодо цих операцій радянської влади з депортації корінного населення Закарпаття немає, але за відносними цифрами зміни етнічної структури населення краю в другій половині 40-х років «зникли» 55 000 місцевих німців та угорців (близько 10000 німців та 45000 угорців).
Влітку 1945 року Народна рада Закарпатської України видала постанову про складання списків військовополонених та цивільних родом із території області, які перебували в таборах. Оскільки перепис стосувався усіх чоловіків, які на той момент перебували в таборах різних систем, створених радянським режимом, то в список, крім цивільних, забраних у рамках «маленьких робіт», були включені й військові родом із Закарпаття, що потрапили в полон під час наступу радянських військ. Згідно з цими списками на літо 1945 року в таборах для військовополонених та трудових таборах перебувало 27 тисяч закарпатців, значна частина яких вже ніколи не повернулася додому. Серед тих, хто повернувся, багато померли протягом короткого часу внаслідок отриманих у таборах різних хвороб.
Зі звіту народного комісаріату села Шаланки: «В селе потому нет достаточно рабочих рук, и эта ситуация улучшится только тогда, если люди, которые были солдатами венгерской армии, а теперь работают в трудовых лагерях, вернутся домой…»
Масштаб цифр підтверджується фактами про «розрахункові» дані таборів та збірних пунктів. Найбільший збірний пункт у Сваляві, розміщений в колишніх угорських казармах, що був розрахований на 8 000-10 000 осіб в певний момент містив більш як 20 000 осіб. Все це підтверджується і статистичними даними: в той час, коли згідно з переписом 1941 року в Закарпатті налічувалося 245 286 угорців, в 1946 році їх було тільки 134 558, що значить зменшення населення на 45 %. Більш суттєві втрати понесло місцеве населення німецької національності — 81 %.
Такі цифри та уривки офіційних документів говорять про спланований сталінським режимом та реалізований військовими та спеціальними органами 4-го Українського фронту, НКВС та СМЕРШу геноцид місцевого населення Закарпаття за національною ознакою.
Джерела
- Закарпатські угорці і німці: інтернування та депортаційні процеси 1944—1955 рр. // Збірник архівних документів і матеріалів. — Ужгород: Карпати, 2012. — 780 с.
- Дьордь Дупко «Применение принципа коллективной вины к венграм и немцам Закарпатья» [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Невідома історія Закарпаття. Історія депортації. [ 21 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deportaciya ugorskogo ta nimeckogo naselennya Zakarpattya 1944 45 roku nasilna masova deportaciya radyanskoyu vijskovoyu vladoyu ugorskomovnogo ta nimeckomovnogo cholovichogo naselennya prizovnogo viku Zakarpattya Silami NKVD SMERShu ta vijskovih 4 go Ukrayinskogo frontu na tak zvanih zvilnenih teritoriyah Zakarpatskoyi Ukrayini bulo provedeno operaciyu z oblikuvannya zatrimannyu ta viselennyu chastini mirnogo naselennya Zakarpattya za etnichnoyu oznakoyu Dlya prikrittya ciyeyi operaciyi bulo vigadano legendu pro mali roboti Malenkij robot abo kis robot yak nazivali yih miscevi ugorci tridenni vidnovlyuvalni roboti pislya vikonannya yakih nibito vsi mali povernutisya po domivkah Pam yatnik deportovanim na mali roboti VasharoshnomenNakaz 2 pro reyestraciyu vijskovozobov yazanih Zakarpattya ugorskoyi ta nimeckoyi nacionalnostej Naspravdi pislya skladennya spiskiv pochinayuchi z 18 listopada 1944 roku pishimi kolonami vsih hto pidlyagav internuvannyu dopravlyali v tabori v Svalyavi ta Sambori Konvoyuvannya vidbuvalosya pid posilenoyu ozbroyenoyu ohoronoyu bo cim lyudyam nadavavsya status vijskovopolonenih hocha perevazhna yih bilshist nikoli ne trimala zbroyu Pidstavi deportaciyiZgidno cilkom tayemnogo nakazu komanduvannya 4 go Ukrayinskogo frontu vid 13 listopada 1944 roku vstanovlyuvavsya princip kolektivnoyi provini ta pokarannya ugorskogo ta nimeckogo naselennya Zakarpattya Pid diyu nakazu pidpadali choloviki ugorskoyi ta nimeckoyi nacionalnosti vikom vid 18 do 50 rokiv a takozh vsi nezalezhno vid nacionalnosti soldati ta oficeri nimeckoyi ta ugorskoyi armiyi 1 Voennye komendatury gorodov poselkov i bolshih naselennyh punktov ot 14 po 16 noyabrya vklyuchitelno dolzhny vyyavit i zaregistrirovat vseh soldat i oficerov sluzhivshih v nemeckoj i vengerskoj armiyah nezavisimo ot ih nacionalnosti 2 Neobhodimo vzyat na uchet vseh voennoobyazannyh lic v vozraste 18 50 let nemeckoj i vengerskoj nacionalnostej v dannyj moment prozhivayushih na territorii osvobozhdennoj Zakarpatskoj Ukrainy a takzhe chinovnikov i sotrudnikov vengerskoj policii i zhandarmerii kotorye nahodyatsya na territorii osvobozhdennoj Zakarpatskoj Ukrainy Vo vremya registracii voennye komendanty dolzhny dovesti do svedeniya etih lic oni obyazany povtorno poyavitsya 18 noyabrya Lica prozhivayushie na territorii osvobozhdennoj Zakarpatskoj Ukrainy neobhodimo otdelnymi otryadami soglasno spiskam pod konvoem napravlyat v lagerya voennoplennyh Takim chinom vsomu ugorsko ta nimeckomovnomu cholovichomu naselennyu prizovnogo viku avtomatichno nadavavsya status vijskovopolonenih Ci vijskovopoloneni pershij chas pid chas perebuvannya v taborah vikoristovuvalisya yak bezkoshtovna robocha sila na budivnictvi ta vidnovlyuvalnih robotah a takozh na lisozagotivli Nadali yih perepravlyali do inshih konctaboriv na shid pivnich ta inshi regioni SRSR Nastupna hvilya deportaciyi provodilasya vzhe viklyuchno vidnosno nimeckogo cholovichogo ta zhinochogo miscevogo naselennya Zakarpattya Nakazom 0060 vid 22 grudnya 1944 roku peredbachalasya nasilna deportaciya vsogo cholovichogo vid 17 rokiv ta zhinochogo vid 18 do 30 rokiv nimeckoyi nacionalnosti Organizatori ta vikonavciZ dokumentiv Rosijskogo derzhavnogo vijskovogo arhivu viplivaye sho operaciyeyu po deportaciyi ta pidgotovkoyu vijskovih chastin sho brali uchast v operaciyi keruvav general polkovnik L Mehlis nablizhena osoba do J Stalina Bula inicijovana povna zachistka Zakarpattya yak tilovoyi teritoriyi i prijnyato zgodom propoziciyu visunutu general majorom Fadyeyevim komandirom zagoniv NKVS Na dumku ostannogo choloviche naselennya ugorskih i nimeckih naselenih punktiv yak predstavnikiv voroga slid internuvati bo voni mozhut pereshkodzhati nasadzhennyu radyanskogo ladu v Zakarpatti Naslidki deportaciyiVidkritih danih ta cifr shodo cih operacij radyanskoyi vladi z deportaciyi korinnogo naselennya Zakarpattya nemaye ale za vidnosnimi ciframi zmini etnichnoyi strukturi naselennya krayu v drugij polovini 40 h rokiv znikli 55 000 miscevih nimciv ta ugorciv blizko 10000 nimciv ta 45000 ugorciv Vlitku 1945 roku Narodna rada Zakarpatskoyi Ukrayini vidala postanovu pro skladannya spiskiv vijskovopolonenih ta civilnih rodom iz teritoriyi oblasti yaki perebuvali v taborah Oskilki perepis stosuvavsya usih cholovikiv yaki na toj moment perebuvali v taborah riznih sistem stvorenih radyanskim rezhimom to v spisok krim civilnih zabranih u ramkah malenkih robit buli vklyucheni j vijskovi rodom iz Zakarpattya sho potrapili v polon pid chas nastupu radyanskih vijsk Zgidno z cimi spiskami na lito 1945 roku v taborah dlya vijskovopolonenih ta trudovih taborah perebuvalo 27 tisyach zakarpatciv znachna chastina yakih vzhe nikoli ne povernulasya dodomu Sered tih hto povernuvsya bagato pomerli protyagom korotkogo chasu vnaslidok otrimanih u taborah riznih hvorob Zi zvitu narodnogo komisariatu sela Shalanki V sele potomu net dostatochno rabochih ruk i eta situaciya uluchshitsya tolko togda esli lyudi kotorye byli soldatami vengerskoj armii a teper rabotayut v trudovyh lageryah vernutsya domoj Masshtab cifr pidtverdzhuyetsya faktami pro rozrahunkovi dani taboriv ta zbirnih punktiv Najbilshij zbirnij punkt u Svalyavi rozmishenij v kolishnih ugorskih kazarmah sho buv rozrahovanij na 8 000 10 000 osib v pevnij moment mistiv bilsh yak 20 000 osib Vse ce pidtverdzhuyetsya i statistichnimi danimi v toj chas koli zgidno z perepisom 1941 roku v Zakarpatti nalichuvalosya 245 286 ugorciv v 1946 roci yih bulo tilki 134 558 sho znachit zmenshennya naselennya na 45 Bilsh suttyevi vtrati poneslo misceve naselennya nimeckoyi nacionalnosti 81 Taki cifri ta urivki oficijnih dokumentiv govoryat pro splanovanij stalinskim rezhimom ta realizovanij vijskovimi ta specialnimi organami 4 go Ukrayinskogo frontu NKVS ta SMERShu genocid miscevogo naselennya Zakarpattya za nacionalnoyu oznakoyu DzherelaZakarpatski ugorci i nimci internuvannya ta deportacijni procesi 1944 1955 rr Zbirnik arhivnih dokumentiv i materialiv Uzhgorod Karpati 2012 780 s Dord Dupko Primenenie principa kollektivnoj viny k vengram i nemcam Zakarpatya 10 chervnya 2016 u Wayback Machine Nevidoma istoriya Zakarpattya Istoriya deportaciyi 21 travnya 2016 u Wayback Machine