Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Даргинська писемність писемність що використовується для запису За час свого існування функціонувала на різних графічних

Даргинська писемність

Даргинська писемність

Даргинська писемність — писемність, що використовується для запису . За час свого існування функціонувала на різних графічних основах і неодноразово реформувалася. Наразі даргинська писемність функціонує на кирилиці. В історії даргинської писемності виділяються наступні етапи:

Арабська абетка

image
Сторінка даргинського рукопису 1908 року

Найстаршими пам'ятники даргінською писемності є позначки на полях арабських рукописів, що датуються кінцем XV–початком XVI сторіччя. Так, в рукописі «Мінхадж ал-‘абідін» (1494–1497 роки) переписувачем Ідрісом, сином Ахмада з Акуши на полях і між рядків було записано арабським шрифтом понад тисячу даргинських слів і виразів. Також великий обсяг даргинських слів фіксується на полях рукопису «Іхйа улум ад-дін» (1506–1507 роки), переписаного тим же Ідрісом. Для пристосування арабської абетки Ідріс створив три нові літери, додавши до існуючих знаків діакритичні точки. За допомогою цих 3 букв він позначав 6 специфічних звуків даргинської мови. Голосні звуки даргинської мови в цих рукописах позначені за допомогою діакритичних значків.

У пізніших даргиньких рукописах, написаних арабською абеткою, використовується схожа графічна система. Але вживання тих чи інших букв у різних авторів у різних працях було непослідовним. Окрім того, зазвичай одна арабська буква використовувалася для позначення відразу декількох даргинських звуків: ک для [к], [кӀ], [г], ق для [къ], [кь], [хъ], چ для [ч] і [чӀ], для [хь] і [г], ژ для [ц], [цӀ] і [дз] тощо. У такому вигляді даргинська абетка на арабській основі використовувався до 1920-х років.

1920 року даргинська абетка на арабській графічній основі був реформований і наближений до потреб даргінської фонетики. З 1921 року на ньому стала випускатися газета «Дарган», а також інші видання. До 1928 року даргинська абетка на арабській основі виглядав так:

آ ب چ ج ڃ د اه ٱ ف گ غ ﻫ ح ع اى ى ک ل م ن او
پ ڢ ڠ ۊ ر س ڝ ش ت ط ت ط ۆ و خ څ ز ژ ڗ ڞ

Абетка Услара

image
Даргинський алфавіт П. К. Услара
image
Даргинська абетка з букваря 1911 року

У 1860-і роки, після приєднання Дагестану до Російської імперії, етнографом і лінгвістом була складена перша даргинська граматика (вийшла 1892 року в серії «Етнографія Кавказу. Мовознавство» під назвою «Хюркілінська мова»). У цій граматиці був використаний модифікований кирилична абетка з додаванням кількох латинських і грузинських букв. У 1911 році на кілька зміненому варіанті цього алфавіту в Тифлісі був надрукований буквар «Даргилла алипуне wa луђисне жуж». Подальшого розвитку цей алфавіт не отримав.

Латинська абетка

Незважаючи на багатовікове побутування у даргинців арабської абетки, відсоток грамотних до середини 1920-х років становив лише 4,9 %. 1923 року на конференції мусульманських народів в П'ятигорську було піднято питання про перехід дагестанських мов на латинський алфавіт. Однак тоді це питання було визнано передчасним. Знову воно було підняте 1926 року. У лютому 1928 року 2-й об'єднаний пленум обкому та Раднаркому Дагестанської АРСР поставив завдання розробити латинізовані алфавіти для народів республіки, зокрема і для даргинців. Того ж року абетка була складена і затверджена. Згідно з постановою ЦВК Дагестанської АРСР з 1 жовтня 1930 року латинізований даргинський алфавіт ставав єдиним припустимим для використання у всіх офіційних сферах. В основу було покладено .

Перший варіант даргинського латинізованого алфавіту не мав великих літер і виглядав так: a, b, c, є, ç, d, e, ә, f, g, ǥ, ƣ, h, ⱨ, ħ, i, j, k, ⱪ, l, m, n, o, p, ҏ, q, ꝗ, r, s, ş, s̷, t, ƫ, u, v, x, ҳ, ӿ, z, ⱬ, ƶ, ƶ̢, ’. 1930 року на I Дагестанській орфографічній конференції для даргинської літературної мови були розроблені основи правопису, а 1932 року проведена реформа алфавіту — введені великі літери і виключені букви є, ǥ, ҏ. В результаті алфавіт прийняв такий вигляд:

A a B b C c Ç ç D d E e Ә ә F f G g Ƣ ƣ
H h Ⱨ ⱨ Ħ ħ I i J j K k Ⱪ ⱪ L l M m N n
O o P p Q q Ꝗ ꝗ R r S s Ş ş S̷ s̷ T t T̨ t̨
U u V v X x Ҳ ҳ Ӿ ӿ Z z Ⱬ ⱬ Ƶ ƶ Ⱬ̵ ⱬ̵ Ӡ ӡ

Цей алфавіт використовувався до 1938 року.

Сучасна абетка

1938 року даргинський алфавіт, як і більшість інших алфавітів народів СРСР, був переведений на кириличну графічну основу. 14 лютого 1938 року затверджений проект алфавіту був опублікований в газеті . Одночасно був складений звід орфографічних правил, пізніше доопрацьований в 1940 і 1948—1950 роках. У грудні 1952 року на науковій сесії Інституту історії, мови і літератури Дагестанської філії АН СРСР було запропоновано ввести в даргинському алфавіті літери АЬ аь (широкий глоттізованний голосний), ЗӀ зӀ (дзвінка африката дз) і ПӀ пӀ (смично-гортанний вибуховий приголосний), але ця ідея була відхилена. Пізніше буква ПІ пІ все ж була введена в даргинський алфавіт.

Наразі даргинська абетка виглядає так:

А а Б б В в Г г Гъ гъ Гь гь ГӀ гӀ Д д Е е Ё ё Ж ж З з
И и Й й К к Къ къ Кь кь КӀ кӀ Л л М м Н н О о П п ПӀ пӀ
Р р С с Т т ТӀ тӀ У у Ф ф Х х Хъ хъ Хь хь ХӀ хӀ Ц ц ЦӀ цӀ
Ч ч ЧӀ чӀ Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Букви Ё ё, О о, Ы ы, ь (поза диграфів) і Ф ф зустрічаються тільки в запозиченнях (єдине незапозичене даргинське слово з буквою ф — уфікӀес 'дути'). Букви З з і Ж ж крім звуків [з], [ж] позначають також африкати [дз] і [дж].

Кайтагська і кубачинська писемність

і кубачинська мови і часто розглядаються як діалекти даргинської мови. У XVI—XIX сторіччях на цих мовах був написаний ряд рукописів, виконаних арабським алфавітом. Офіційна писемність для них ніколи не створювалася, проте відомо, що в приватному листуванні користуються даргинським алфавітом. 2002 року був виданий російсько-кубачинський розмовник, де використовується даргинський алфавіт без букви ПӀ пӀ.

Таблиця відповідності алфавітів

Складено за:

Сучасний
алфавіт		 Латиниця
1930-е		 Алфавіт
Услара		 Арабський
(1920—1928)		 Арабський
(до 1920)
А а A a а ا ,آ آ
Б б B b б ب
В в V v w و
Г г G g г گ ڮ
Гъ гъ Ƣ ƣ ӷ غ
Гь гь H h h ﻬ
ГӀ гӀ Ⱨ ⱨ ꜧ ع
Д д D d д د
Е е E e, je e اه -
Ё ё -
Ж ж Ƶ ƶ ж ژ ج
З з Z z з ز
И и I i i اى -
Й й J j j ى ي
К к K k кᷱ ک
Къ къ Q q к ڠ ق
Кь кь Ꝗ ꝗ q ق
КӀ кӀ Ⱪ ⱪ қ گ
Л л L l л ل
М м M m м م
Н н N n н ن
О о O o о او -
П п P p п پ ف
ПӀ пӀ ҏ ԥ ڢ ب
Р р R r р ر
С с S s с س
Т т T t т ت
ТӀ тӀ T̨ t̨ ҭ ط
У у U u у او و
Ф ф F f - ف
Х х X x х خ
Хъ хъ Ӿ ӿ k څ ق
Хь хь Ҳ ҳ h ͫ ݤ
ХӀ хӀ Ħ ħ h ̆ ح
Ц ц S̷ s̷ ц ڝ ژ
ЦӀ цӀ Ⱬ ⱬ წ ڗ ژ
Ч ч C c ч چ
ЧӀ чӀ Ç ç ჭ ج چ
Ш ш Ş ş ш ش
Щ щ şş -
Ъ ъ - ء -
Ы ы -
Ь ь -
Э э E e - اه -
Ю ю ju -
Я я Ә ә, ja œ أ -
- Ⱬ̵ ⱬ̵ ђ ڞ -
- Ӡ ӡ -
- є - ڃ چ
- g̵ гᷱ ݢ -

Коментарі

  1. Запроваджена в 1960-х
  2. Виключена 1932 року
  3. Виключена 1932 року
  4. Виключена 1932 року

Примітки

  1. (рос.) А. А. Ісаєв, С. Я. Магдієв, Д. М. Маламагомедов, Г. М.-Р. Оразаєв. Каталог рукописів та фрагментарних записів мовами народів Дагестану, що зберігаються в рукописному фонді ДНЦ РАН. — Махачкала, 2008. — 204 с.
  2. (рос.) А. А. Ісаєв. Про формування та розвиток писемності народів Дагестану // Соціологічний збірник. — Махачкала, 1970. — Вип. I. — С. 173-232.
  3. (рос.) Літератури народів Росії: XX ст.: словник / М. С. Над'ярних. — Москва : Наука, 2005. — С. 86-89. — 1100 прим. — .
  4. (рос.) Новий алфавіт для народностей Дагестану // Культура и письменность Востока. — Баку, 1928. — Вип. II. — С. 176-177.
  5. (рос.) Даргинська азбука і перша книга для читання. — Тифлис, 1911. — 64 с.
  6. (рос.) М. І. Ісаєв. Мовне будівництво в СРСР. — Москва : «Наука», 1979. — С. 158-179. — 2650 прим.
  7. (рос.)С. Абдулаєв. Граматика даргинської мови (фонетика та морфологія). — Махачкала, 1954. — С. 15-25. — 800 прим.
  8. (дарг.) r. cupanov. nuşala ⱬaꝗ-sawet. — mәħәc-qala, 1928.
  9. (дарг.) H. Ibrahimov. Alipuni. — Maħәc-qala
  10. (рос.) Дагестанская правда. 14 лютого 1938
  11. (рос.) М. М. Гаджієв, Ш. І. Микаілов. Наукова сесія, присвячена питанням нормалізації дагестанських літературних мов. — . — 1953. — № 3. — С. 159-162.
  12. (рос.) Письмові мови світу: Мови Російської Федерації. — Москва : Academia, 2003. — Т. 2. — 848 с. — 1000 прим. — .
  13. Ф. О. Абакарова. Російсько-кубачинський розмовник. — Махачкала, 2002. — С. 9. — 500 прим.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Darginska pisemnist pisemnist sho vikoristovuyetsya dlya zapisu Za chas svogo isnuvannya funkcionuvala na riznih grafichnih osnovah i neodnorazovo reformuvalasya Narazi darginska pisemnist funkcionuye na kirilici V istoriyi darginskoyi pisemnosti vidilyayutsya nastupni etapi XV storichchya 1928 rik pisemnist na osnovi arabskoyi abetki 1860 ti 1910 ti roki pisemnist na osnovi kirilici paralelno z arabskoyu 1928 1938 roki pisemnist na latinskij osnovi z 1938 roku suchasna pisemnist na osnovi kirilici Arabska abetkaStorinka darginskogo rukopisu 1908 roku Najstarshimi pam yatniki darginskoyu pisemnosti ye poznachki na polyah arabskih rukopisiv sho datuyutsya kincem XV pochatkom XVI storichchya Tak v rukopisi Minhadzh al abidin 1494 1497 roki perepisuvachem Idrisom sinom Ahmada z Akushi na polyah i mizh ryadkiv bulo zapisano arabskim shriftom ponad tisyachu darginskih sliv i viraziv Takozh velikij obsyag darginskih sliv fiksuyetsya na polyah rukopisu Ihja ulum ad din 1506 1507 roki perepisanogo tim zhe Idrisom Dlya pristosuvannya arabskoyi abetki Idris stvoriv tri novi literi dodavshi do isnuyuchih znakiv diakritichni tochki Za dopomogoyu cih 3 bukv vin poznachav 6 specifichnih zvukiv darginskoyi movi Golosni zvuki darginskoyi movi v cih rukopisah poznacheni za dopomogoyu diakritichnih znachkiv U piznishih darginkih rukopisah napisanih arabskoyu abetkoyu vikoristovuyetsya shozha grafichna sistema Ale vzhivannya tih chi inshih bukv u riznih avtoriv u riznih pracyah bulo neposlidovnim Okrim togo zazvichaj odna arabska bukva vikoristovuvalasya dlya poznachennya vidrazu dekilkoh darginskih zvukiv ک dlya k kӀ g ق dlya k k h چ dlya ch i chӀ dlya h i g ژ dlya c cӀ i dz tosho U takomu viglyadi darginska abetka na arabskij osnovi vikoristovuvavsya do 1920 h rokiv 1920 roku darginska abetka na arabskij grafichnij osnovi buv reformovanij i nablizhenij do potreb darginskoyi fonetiki Z 1921 roku na nomu stala vipuskatisya gazeta Dargan a takozh inshi vidannya Do 1928 roku darginska abetka na arabskij osnovi viglyadav tak آ ب چ ج ڃ د اه ٱ ف گ غ ﻫ ح ع اى ى ک ل م ن او پ ڢ ڠ ۊ ر س ڝ ش ت ط ت ط ۆ و خ څ ز ژ ڗ ڞAbetka UslaraDarginskij alfavit P K Uslara Darginska abetka z bukvarya 1911 roku U 1860 i roki pislya priyednannya Dagestanu do Rosijskoyi imperiyi etnografom i lingvistom bula skladena persha darginska gramatika vijshla 1892 roku v seriyi Etnografiya Kavkazu Movoznavstvo pid nazvoyu Hyurkilinska mova U cij gramatici buv vikoristanij modifikovanij kirilichna abetka z dodavannyam kilkoh latinskih i gruzinskih bukv U 1911 roci na kilka zminenomu varianti cogo alfavitu v Tiflisi buv nadrukovanij bukvar Dargilla alipune wa luђisne zhuzh Podalshogo rozvitku cej alfavit ne otrimav Latinska abetkaNezvazhayuchi na bagatovikove pobutuvannya u darginciv arabskoyi abetki vidsotok gramotnih do seredini 1920 h rokiv stanoviv lishe 4 9 1923 roku na konferenciyi musulmanskih narodiv v P yatigorsku bulo pidnyato pitannya pro perehid dagestanskih mov na latinskij alfavit Odnak todi ce pitannya bulo viznano peredchasnim Znovu vono bulo pidnyate 1926 roku U lyutomu 1928 roku 2 j ob yednanij plenum obkomu ta Radnarkomu Dagestanskoyi ARSR postaviv zavdannya rozrobiti latinizovani alfaviti dlya narodiv respubliki zokrema i dlya darginciv Togo zh roku abetka bula skladena i zatverdzhena Zgidno z postanovoyu CVK Dagestanskoyi ARSR z 1 zhovtnya 1930 roku latinizovanij darginskij alfavit stavav yedinim pripustimim dlya vikoristannya u vsih oficijnih sferah V osnovu bulo pokladeno Pershij variant darginskogo latinizovanogo alfavitu ne mav velikih liter i viglyadav tak a b c ye c d e ә f g ǥ ƣ h ⱨ ħ i j k ⱪ l m n o p ҏ q ꝗ r s s s t ƫ u v x ҳ ӿ z ⱬ ƶ ƶ 1930 roku na I Dagestanskij orfografichnij konferenciyi dlya darginskoyi literaturnoyi movi buli rozrobleni osnovi pravopisu a 1932 roku provedena reforma alfavitu vvedeni veliki literi i viklyucheni bukvi ye ǥ ҏ V rezultati alfavit prijnyav takij viglyad A a B b C c C c D d E e Ә ә F f G g Ƣ ƣ H h Ⱨ ⱨ Ħ ħ I i J j K k Ⱪ ⱪ L l M m N n O o P p Q q Ꝗ ꝗ R r S s S s S s T t T t U u V v X x Ҳ ҳ Ӿ ӿ Z z Ⱬ ⱬ Ƶ ƶ Ⱬ ⱬ Ӡ ӡ Cej alfavit vikoristovuvavsya do 1938 roku Suchasna abetka1938 roku darginskij alfavit yak i bilshist inshih alfavitiv narodiv SRSR buv perevedenij na kirilichnu grafichnu osnovu 14 lyutogo 1938 roku zatverdzhenij proekt alfavitu buv opublikovanij v gazeti Odnochasno buv skladenij zvid orfografichnih pravil piznishe doopracovanij v 1940 i 1948 1950 rokah U grudni 1952 roku na naukovij sesiyi Institutu istoriyi movi i literaturi Dagestanskoyi filiyi AN SRSR bulo zaproponovano vvesti v darginskomu alfaviti literi A a shirokij glottizovannij golosnij ZӀ zӀ dzvinka afrikata dz i PӀ pӀ smichno gortannij vibuhovij prigolosnij ale cya ideya bula vidhilena Piznishe bukva PI pI vse zh bula vvedena v darginskij alfavit Narazi darginska abetka viglyadaye tak A a B b V v G g G g G g GӀ gӀ D d E e Yo yo Zh zh Z z I i J j K k K k K k KӀ kӀ L l M m N n O o P p PӀ pӀ R r S s T t TӀ tӀ U u F f H h H h H h HӀ hӀ C c CӀ cӀ Ch ch ChӀ chӀ Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya ya Bukvi Yo yo O o Y y poza digrafiv i F f zustrichayutsya tilki v zapozichennyah yedine nezapozichene darginske slovo z bukvoyu f ufikӀes duti Bukvi Z z i Zh zh krim zvukiv z zh poznachayut takozh afrikati dz i dzh Kajtagska i kubachinska pisemnisti kubachinska movi i chasto rozglyadayutsya yak dialekti darginskoyi movi U XVI XIX storichchyah na cih movah buv napisanij ryad rukopisiv vikonanih arabskim alfavitom Oficijna pisemnist dlya nih nikoli ne stvoryuvalasya prote vidomo sho v privatnomu listuvanni koristuyutsya darginskim alfavitom 2002 roku buv vidanij rosijsko kubachinskij rozmovnik de vikoristovuyetsya darginskij alfavit bez bukvi PӀ pӀ Tablicya vidpovidnosti alfavitivSkladeno za Suchasnij alfavit Latinicya 1930 e Alfavit Uslara Arabskij 1920 1928 Arabskij do 1920 A a A a a ا آ آ B b B b b ب V v V v w و G g G g g گ ڮ G g Ƣ ƣ ӷ غ G g H h h ﻬ GӀ gӀ Ⱨ ⱨ ꜧ ع D d D d d د E e E e je e اه Yo yo Zh zh Ƶ ƶ zh ژ ج Z z Z z z ز I i I i i اى J j J j j ى ي K k K k k ک K k Q q k ڠ ق K k Ꝗ ꝗ q ق KӀ kӀ Ⱪ ⱪ k گ L l L l l ل M m M m m م N n N n n ن O o O o o او P p P p p پ ف PӀ pӀ ҏ ԥ ڢ ب R r R r r ر S s S s s س T t T t t ت TӀ tӀ T t ҭ ط U u U u u او و F f F f ف H h X x h خ H h Ӿ ӿ k څ ق H h Ҳ ҳ h ݤ HӀ hӀ Ħ ħ h ح C c S s c ڝ ژ CӀ cӀ Ⱬ ⱬ წ ڗ ژ Ch ch C c ch چ ChӀ chӀ C c ჭ ج چ Sh sh S s sh ش Sh sh ss ء Y y E e E e اه Yu yu ju Ya ya Ә ә ja œ أ Ⱬ ⱬ ђ ڞ Ӡ ӡ ye ڃ چ g g ݢ KomentariZaprovadzhena v 1960 h Viklyuchena 1932 roku Viklyuchena 1932 roku Viklyuchena 1932 rokuPrimitki ros A A Isayev S Ya Magdiyev D M Malamagomedov G M R Orazayev Katalog rukopisiv ta fragmentarnih zapisiv movami narodiv Dagestanu sho zberigayutsya v rukopisnomu fondi DNC RAN Mahachkala 2008 204 s ros A A Isayev Pro formuvannya ta rozvitok pisemnosti narodiv Dagestanu Sociologichnij zbirnik Mahachkala 1970 Vip I S 173 232 ros Literaturi narodiv Rosiyi XX st slovnik M S Nad yarnih Moskva Nauka 2005 S 86 89 1100 prim ISBN 5 02 010208 3 ros Novij alfavit dlya narodnostej Dagestanu Kultura i pismennost Vostoka Baku 1928 Vip II S 176 177 ros Darginska azbuka i persha kniga dlya chitannya Tiflis 1911 64 s ros M I Isayev Movne budivnictvo v SRSR Moskva Nauka 1979 S 158 179 2650 prim ros S Abdulayev Gramatika darginskoyi movi fonetika ta morfologiya Mahachkala 1954 S 15 25 800 prim darg r cupanov nusala ⱬaꝗ sawet mәħәc qala 1928 darg H Ibrahimov Alipuni Maħәc qala ros Dagestanskaya pravda 14 lyutogo 1938 ros M M Gadzhiyev Sh I Mikailov Naukova sesiya prisvyachena pitannyam normalizaciyi dagestanskih literaturnih mov 1953 3 S 159 162 ros Pismovi movi svitu Movi Rosijskoyi Federaciyi Moskva Academia 2003 T 2 848 s 1000 prim ISBN 5 87444 191 3 F O Abakarova Rosijsko kubachinskij rozmovnik Mahachkala 2002 S 9 500 prim

Дата публікації:
Топ