Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Даніель Вільєтті Індарт Монтевідео 24 липня 1939 там само 30 жовтня 2017 співак композитор та гітарист якого вважали одн

Даніель Вільєтті

Даніель Вільєтті

Даніель Вільєтті Індарт (Монтевідео, 24 липня 1939 — там само, 30 жовтня 2017) — співак, композитор та гітарист, якого вважали одним з найвидатніших представників популярної уругвайської пісні, що отримав широке визнання в Латинській Америці.

Даніель Вільєтті
image
Ім'я при народженніісп. Daniel Alberto Viglietti Indart
Народився24 липня 1939(1939-07-24)[3][1][…]
Монтевідео, Уругвай
Помер30 жовтня 2017(2017-10-30)[1][2] (78 років)
Монтевідео, Уругвай
Країнаimage Уругвай[2]
Діяльністькомпозитор, автор-виконавець, гітарист
Знання мовіспанська
Роки активностіз 1963
Жанрнародна музика
Батькоd
Матиd
IMDbID 0896998

З 1994 зробив важливий внесок у розповсюдження музики та перекладів пісень із Латинської Америки за допомогою своїх радіо- та телевізійних програм "Tímpano" та "Párpado".

Життєпис

image
Вільєтті на концерті в Агуас Дульсес, департамент Роча, у 2007.
image
Даніель Вільєтті на фестивалі для робітників тростинного цукру (peludos) у Белья-Уніон, департамент Артигас.

Народився 24 липня 1939 в родині музикантів: мати, Ліда Індарт, була піаністкою, батько, Седар Вільєтті, — гітаристом. В дитинстві Вільєтті захоплювався класичною і поп-музикою. Брав уроки гітари у викладачів Атіліо Рапати та Абеля Карлеваро, таким чином отритмуючи гарну підготовку як концертний артист, а потім, у 1960-ті, присвятив себе переважно популярній музиці.

Протягом цього десятиліття активно працював як композитор, співак, викладач та радіоведучий, бувши частиною музики в Уругваї, популярність якої зростала. Брав участь у щотижневику «Marcha», створив і керував студією «Núcleo de Educación Musical» («Nemus»). Його першим звукозаписом став «Impresiones para canto y guitarra y canciones folclóricas» (1963), після якого будуть ще п'ять проєктів до 1973.

Творчість Вільєтті набула радикального характеру з сильним соціальним та політичним (лівим) змістом, тексти пісень були пов'язані з народною боротьбою в Уругваї та загалом в Латинській Америці. В рамках репресій лівих рухів, що передували військовому перевороту 1973 року, Вільєтті був ув'язнений у 1972. Кампанію за його звільнення з-за кордону очолювали Жан Поль Сартр, Франсуа Міттеран, Хуліо Кортасар та Оскар Німеєр.

У 1973 розпочалося заслання Вільєтті в Аргентині, яке згодом продовжиться у Франції, де він прожив одинадцять років. Під час заслання музикант відмовився від композиторської діяльності. Всі пісні того часу були опубліковані лише після його повернення в альбомі, записаному в прямому ефірі, "no por casualidad" ("не випадково") під назвою "Trabajo de ant". Однак він продовжував інтенсивну роботу журналіста та радіоведучого, і перш за все гастролював світом в музичних турах солідарності, засуджуючи диктатуру в Уругваї та низці країн Латинської Америки.

Вигнання Вільєтті закінчилося поверненням до Монтевідео 1 вересня 1984, де його зустріли тисячі людей. Декламацію музиканта запам'ятали як "найзахопливішу за останні 40 років кар'єри".

Звідтоді він відредагував та перевидав численні твори, серед яких вирізняється "A dos voces con Mario Benedetti" («Голос досвіду з Маріо Бенедетті») (1985), що є рекордним відображенням численних декламацій, виконаних із великим уругвайським поетом під час заслання, яким поділилися обидва.

Багато років було неможливо знайти записи Вільєтті, зроблені у період до диктатури, через купівлю лейбла "Orfeo" музичними транснаціональними корпораціями, що мали інші інтереси, та контракти, які пов’язували його з лейблом. Лише в 1999, після тривалого судового розгляду, Вільєтті вдалося повернути свої права. Перероблений ним самим альбом 1960-х та 1970-х був перевиданий на компакт-диску лейблом Ayuí/Tacuabé.

Паралельно зі своєю музичною діяльністю Вільєтті виконував напружене завдання з дослідження, збереження та поширення латиноамериканської музики. Роками він створював обширний музичний архів, який назвав "Memoria Sonora de América Latina" ("Звукова пам'ять Латинської Америки"). Альбом також включає інтерв'ю з музикантами та письменниками, здійснені протягом 40 років роботи.

З 1994 Вільєтті робить радіопрограму "Tímpano" на радіо El Espectador de Montevideo, яка транслювалася в Аргентині, Венесуелі та Франції, і включала записи з його архіву та нові інтерв'ю.

З 2004 вів телевізійну програму "Párpado" на телеканалі Ciudad.

27 листопада 2003 Відомча рада Монтевідео оголосила його почесним громадянином міста Монтевідео.

image
Виступ Даніеля Віґлієтті в театрі Соліса в Монтевідео.

7 жовтня 2015 Сільвіо Родріґес отримав нагороду "Noel Nicola", присуджену латиноамериканським пісенним проєктом "Canto de Todos", фестивалем авторських пісень "Barnasants de Catalunya" та Кубинським музичним інститутом, вперше в "Casa de las Américas" у Гавані (Куба), там само, де в 1967 відбулася "Encuentro Internacional de la Canción Protesta" ("Міжнародна зустріч пісні протесту"), в якій Вільєтті брав участь серед багатьох музикантів з усього світу.

Вільєтті помер у понеділок, 30 жовтня 2017, під час операції.

Творчість

Музична творчість Вільєтті характеризується особливим поєднанням елементів класичної музики, уругвайського та латиноамериканського фольклору. З «Hombres de Nuestro Tierra», свого другого альбому на два голоси з Хуаном Капаґорі, він розпочав спільну роботу з письменниками, а потім поклав на музику вірші Лібера Фалько, Сезара Вальєхо, Цирцеї Майї, іспанців Рафаеля Альберті та Федеріко Гарсії Лорки, кубинця Ніколаса Гільєна та ін.

Серед його найвідоміших композицій — "A desalambrar", "Canción para mi América", "Milonga de andar far" та "Gurisito".

Творчість Вільєтті має світове визнання, його пісні виконують співаки різних національностей, такі як Віктор Хара, Ампаро Очоа, Ізабель Парра, Джоан Мануель Серрат, Алі Праймера, Мерседес Соса, Чавела Варгас та Соледад Браво та багато інших.

Звинувачення

25 липня 2020 журналіст Нельсон Діас опублікував у Facebook звинувачення проти Вільєтті щодо зґвалтування неповнолітньої. Після цієї скарги Лусія Вільєтті Форнер, племінниця музиканта, повідомила, що інцидент стався, коли музиканту було 27 років, і що жертвою стала одна з її племінниць, тоді 10-річна дівчина. Журналіст Леонардо Хаберкорн поширив у Facebook слова Седара Вільєтті, батька Люсії та брата музиканта з боку батька, де він згадує, що його сім'я викривала справу про сексуальне насильство. 29 липня 2020 року газета El País опублікувала лист, що суперечить звинуваченням, направлений зазначеним ЗМІ Сільвією Вільєтті, сестрою Даніеля Вільєтті. У листі Сільвія Вілгетті писала, що "поширене звинувачення, в якому я стала головною героїнею і яке натякає на мою сім'ю, не відповідає дійсності".

Дискографія

Студійні альбоми

  • Canciones folklóricas y 6 impresiones para canto y guitarra (Antar PLP 5024. 1963)
  • Hombres de nuestra tierra (junto al narrador Juan Capagorry. Antar PLP 5045. 1964)
  • La patria vieja. Segunda parte 1815-1816 (junto a Alberto Candeau. Antar - Sodre PLPS 5052)
  • La patria vieja. Tercera parte 1817-1820 (junto a Alberto Candeau. Antar - Sodre PLPS 5053)
  • Canciones para el hombre nuevo (Orfeo. 1968)
  • Canciones para mi América (edición francesa. 1968)
  • Canto libre (Orfeo ULP 90.537. 1970)
  • Canciones chuecas (Orfeo ULP 90.558. 1971)
  • Trópicos (Orfeo. 1973)
  • Trabajo de hormiga (Music Hall. 1984)
  • Por ellos canto (Orfeo. 1984)
  • A dos voces (junto a Mario Benedetti. Orfeo. 1985)
  • A dos voces (junto a Mario Benedetti. Orfeo. 1987)
  • Esdrújulo (Orfeo, 1993)
  • A dos voces volúmenes 1 y 2 (junto a Mario Benedetti. Orfeo CDO 047-2. 1994)
  • Devenir (Ayuí / Tacuabé, 2004)
  • Trabajo de hormiga (2008)

"Живі" альбоми

  • Прямий ефір (1978)

Семпли

  • Nuestra bandera / Esta canción nombra (Orfeo 90010. 1969)
  • Me gustan los estudiantes / A desalambrar (Orfeo 90011. 1969)
  • Nostalgia de mi tierra / Yo nací en Jacinto Vera (Orfeo 90039. 1970)

Перевидання та збірки

  • A desalambrar (EMI 16584. 1970)
  • Canciones con fundamento (Diapasón DP-99330)
  • Seis impresiones para canto y guitarra (Ayuí / Tacuabé am26cd)
  • Hombres de nuestra tierra (con Juan Capagorry. Ayuí / Tacuabé am28cd)
  • Canto libre (Ayuí / Tacuabé am34cd)
  • Canciones para el hombre nuevo (Ayuí / Tacuabé am35cd)
  • Canciones chuecas (Ayuí / Tacuabé ae212cd. 1999)
  • Trópicos (Ayuí / Tacuabé ae226cd)
  • A dos voces (con Mario Benedetti. Ayuí / Tacuabé ae238cd)
  • Esdrújulo (Ayuí / Tacuabé ae312cd)
  • Trabajo de hormiga (Ayuí / Tacuabé ae334cd. 2008)

Колективи

  • 4. Festival des politischen Liedes (1974)
  • Compañero presidente (1975)
  • Rote Lieder 70-76 (1977)
  • 19. Festival des politischen Liedes (1989)
  • Zehnkampf - Festival des politischen Liedes 1970-1980 (1980)
  • La mémoire chantée de Régine Mellac (1984)
  • ¡El Che vive! (1997)

Літератури

  1. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  2. Authority file of the National Library of Uruguay
    d:Track:Q126919021
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  5. Rubén Yizmeyián (9 de setiembre de 2004). . Архів оригіналу за 7 de noviembre de 2017. Процитовано 4 de agosto de 2014.
  6. Radio Espectador (12 de abril de 2004). . Архів оригіналу за 27 de abril de 2014. Процитовано 4 de agosto de 2014.
  7. (5 de junio de 2004). . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 4 de agosto de 2014.
  8. (5 de junio de 2004). . Архів оригіналу за 20 de septiembre de 2012. Процитовано 4 de agosto de 2014.
  9. La Ventana, Casa de las Américas (1 de diciembre de 2006). . Архів оригіналу за 2 de abril de 2015. Процитовано 4 de agosto de 2014.
  10. ACTA Nº 1. www.juntamvd.gub.uy. Процитовано 25 de julio de 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  11. (ісп.). www.efe.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 31 de octubre de 2017.
  12. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 лютого 2021.
  13. . 30 de octubre de 2017. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
  14. . montevideo.com.uy. 26 de julio de 2020. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 28 de julio de 2020.
  15. . En Perspectiva. 27 de julio de 2020. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 28 de julio de 2020.
  16. ElPais. . Diario EL PAIS Uruguay (español) . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 29 de julio de 2020.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даніель Вільєтті
  • • Québec Noticias
  • Cancionero y discografía de Daniel Viglietti [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Daniel Viglietti: Canción para mi América, de la serie 'Cuando el canto es poesía', [1] (Por Juan Carlos Roque, Radio Nederland)
  • Entrevista con Daniel Viglietti (Duración: 48 minutos) Por Juan Carlos Roque, Radio Nederland
  • Daniel Viglietti desde España: un abrazo en Sol mayor Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  • Daniel Viglietti canta, "la lucha sigue". De la revista mexicana Proceso Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  • - Canciones de Daniel Viglietti dedicadas al Che Guevara

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Daniel Vilyetti Indart Montevideo 24 lipnya 1939 tam samo 30 zhovtnya 2017 spivak kompozitor ta gitarist yakogo vvazhali odnim z najvidatnishih predstavnikiv populyarnoyi urugvajskoyi pisni sho otrimav shiroke viznannya v Latinskij Americi Daniel VilyettiIm ya pri narodzhenniisp Daniel Alberto Viglietti IndartNarodivsya24 lipnya 1939 1939 07 24 3 1 Montevideo UrugvajPomer30 zhovtnya 2017 2017 10 30 1 2 78 rokiv Montevideo UrugvajKrayina Urugvaj 2 Diyalnistkompozitor avtor vikonavec gitaristZnannya movispanskaRoki aktivnostiz 1963Zhanrnarodna muzikaBatkodMatidIMDbID 0896998 Mediafajli u Vikishovishi Z 1994 zrobiv vazhlivij vnesok u rozpovsyudzhennya muziki ta perekladiv pisen iz Latinskoyi Ameriki za dopomogoyu svoyih radio ta televizijnih program Timpano ta Parpado ZhittyepisVilyetti na koncerti v Aguas Dulses departament Rocha u 2007 Daniel Vilyetti na festivali dlya robitnikiv trostinnogo cukru peludos u Belya Union departament Artigas Narodivsya 24 lipnya 1939 v rodini muzikantiv mati Lida Indart bula pianistkoyu batko Sedar Vilyetti gitaristom V ditinstvi Vilyetti zahoplyuvavsya klasichnoyu i pop muzikoyu Brav uroki gitari u vikladachiv Atilio Rapati ta Abelya Karlevaro takim chinom otritmuyuchi garnu pidgotovku yak koncertnij artist a potim u 1960 ti prisvyativ sebe perevazhno populyarnij muzici Protyagom cogo desyatilittya aktivno pracyuvav yak kompozitor spivak vikladach ta radioveduchij buvshi chastinoyu muziki v Urugvayi populyarnist yakoyi zrostala Brav uchast u shotizhneviku Marcha stvoriv i keruvav studiyeyu Nucleo de Educacion Musical Nemus Jogo pershim zvukozapisom stav Impresiones para canto y guitarra y canciones folcloricas 1963 pislya yakogo budut she p yat proyektiv do 1973 Tvorchist Vilyetti nabula radikalnogo harakteru z silnim socialnim ta politichnim livim zmistom teksti pisen buli pov yazani z narodnoyu borotboyu v Urugvayi ta zagalom v Latinskij Americi V ramkah represij livih ruhiv sho pereduvali vijskovomu perevorotu 1973 roku Vilyetti buv uv yaznenij u 1972 Kampaniyu za jogo zvilnennya z za kordonu ocholyuvali Zhan Pol Sartr Fransua Mitteran Hulio Kortasar ta Oskar Nimeyer U 1973 rozpochalosya zaslannya Vilyetti v Argentini yake zgodom prodovzhitsya u Franciyi de vin prozhiv odinadcyat rokiv Pid chas zaslannya muzikant vidmovivsya vid kompozitorskoyi diyalnosti Vsi pisni togo chasu buli opublikovani lishe pislya jogo povernennya v albomi zapisanomu v pryamomu efiri no por casualidad ne vipadkovo pid nazvoyu Trabajo de ant Odnak vin prodovzhuvav intensivnu robotu zhurnalista ta radioveduchogo i persh za vse gastrolyuvav svitom v muzichnih turah solidarnosti zasudzhuyuchi diktaturu v Urugvayi ta nizci krayin Latinskoyi Ameriki Vignannya Vilyetti zakinchilosya povernennyam do Montevideo 1 veresnya 1984 de jogo zustrili tisyachi lyudej Deklamaciyu muzikanta zapam yatali yak najzahoplivishu za ostanni 40 rokiv kar yeri Zvidtodi vin vidredaguvav ta perevidav chislenni tvori sered yakih viriznyayetsya A dos voces con Mario Benedetti Golos dosvidu z Mario Benedetti 1985 sho ye rekordnim vidobrazhennyam chislennih deklamacij vikonanih iz velikim urugvajskim poetom pid chas zaslannya yakim podililisya obidva Bagato rokiv bulo nemozhlivo znajti zapisi Vilyetti zrobleni u period do diktaturi cherez kupivlyu lejbla Orfeo muzichnimi transnacionalnimi korporaciyami sho mali inshi interesi ta kontrakti yaki pov yazuvali jogo z lejblom Lishe v 1999 pislya trivalogo sudovogo rozglyadu Vilyetti vdalosya povernuti svoyi prava Pereroblenij nim samim albom 1960 h ta 1970 h buv perevidanij na kompakt disku lejblom Ayui Tacuabe Paralelno zi svoyeyu muzichnoyu diyalnistyu Vilyetti vikonuvav napruzhene zavdannya z doslidzhennya zberezhennya ta poshirennya latinoamerikanskoyi muziki Rokami vin stvoryuvav obshirnij muzichnij arhiv yakij nazvav Memoria Sonora de America Latina Zvukova pam yat Latinskoyi Ameriki Albom takozh vklyuchaye interv yu z muzikantami ta pismennikami zdijsneni protyagom 40 rokiv roboti Z 1994 Vilyetti robit radioprogramu Timpano na radio El Espectador de Montevideo yaka translyuvalasya v Argentini Venesueli ta Franciyi i vklyuchala zapisi z jogo arhivu ta novi interv yu Z 2004 viv televizijnu programu Parpado na telekanali Ciudad 27 listopada 2003 Vidomcha rada Montevideo ogolosila jogo pochesnim gromadyaninom mista Montevideo Vistup Danielya Vigliyetti v teatri Solisa v Montevideo 7 zhovtnya 2015 Silvio Rodriges otrimav nagorodu Noel Nicola prisudzhenu latinoamerikanskim pisennim proyektom Canto de Todos festivalem avtorskih pisen Barnasants de Catalunya ta Kubinskim muzichnim institutom vpershe v Casa de las Americas u Gavani Kuba tam samo de v 1967 vidbulasya Encuentro Internacional de la Cancion Protesta Mizhnarodna zustrich pisni protestu v yakij Vilyetti brav uchast sered bagatoh muzikantiv z usogo svitu Vilyetti pomer u ponedilok 30 zhovtnya 2017 pid chas operaciyi TvorchistMuzichna tvorchist Vilyetti harakterizuyetsya osoblivim poyednannyam elementiv klasichnoyi muziki urugvajskogo ta latinoamerikanskogo folkloru Z Hombres de Nuestro Tierra svogo drugogo albomu na dva golosi z Huanom Kapagori vin rozpochav spilnu robotu z pismennikami a potim poklav na muziku virshi Libera Falko Sezara Valyeho Circeyi Majyi ispanciv Rafaelya Alberti ta Federiko Garsiyi Lorki kubincya Nikolasa Gilyena ta in Sered jogo najvidomishih kompozicij A desalambrar Cancion para mi America Milonga de andar far ta Gurisito Tvorchist Vilyetti maye svitove viznannya jogo pisni vikonuyut spivaki riznih nacionalnostej taki yak Viktor Hara Amparo Ochoa Izabel Parra Dzhoan Manuel Serrat Ali Prajmera Mersedes Sosa Chavela Vargas ta Soledad Bravo ta bagato inshih Zvinuvachennya25 lipnya 2020 zhurnalist Nelson Dias opublikuvav u Facebook zvinuvachennya proti Vilyetti shodo zgvaltuvannya nepovnolitnoyi Pislya ciyeyi skargi Lusiya Vilyetti Forner pleminnicya muzikanta povidomila sho incident stavsya koli muzikantu bulo 27 rokiv i sho zhertvoyu stala odna z yiyi pleminnic todi 10 richna divchina Zhurnalist Leonardo Haberkorn poshiriv u Facebook slova Sedara Vilyetti batka Lyusiyi ta brata muzikanta z boku batka de vin zgaduye sho jogo sim ya vikrivala spravu pro seksualne nasilstvo 29 lipnya 2020 roku gazeta El Pais opublikuvala list sho superechit zvinuvachennyam napravlenij zaznachenim ZMI Silviyeyu Vilyetti sestroyu Danielya Vilyetti U listi Silviya Vilgetti pisala sho poshirene zvinuvachennya v yakomu ya stala golovnoyu geroyineyu i yake natyakaye na moyu sim yu ne vidpovidaye dijsnosti DiskografiyaStudijni albomi Canciones folkloricas y 6 impresiones para canto y guitarra Antar PLP 5024 1963 Hombres de nuestra tierra junto al narrador Juan Capagorry Antar PLP 5045 1964 La patria vieja Segunda parte 1815 1816 junto a Alberto Candeau Antar Sodre PLPS 5052 La patria vieja Tercera parte 1817 1820 junto a Alberto Candeau Antar Sodre PLPS 5053 Canciones para el hombre nuevo Orfeo 1968 Canciones para mi America edicion francesa 1968 Canto libre Orfeo ULP 90 537 1970 Canciones chuecas Orfeo ULP 90 558 1971 Tropicos Orfeo 1973 Trabajo de hormiga Music Hall 1984 Por ellos canto Orfeo 1984 A dos voces junto a Mario Benedetti Orfeo 1985 A dos voces junto a Mario Benedetti Orfeo 1987 Esdrujulo Orfeo 1993 A dos voces volumenes 1 y 2 junto a Mario Benedetti Orfeo CDO 047 2 1994 Devenir Ayui Tacuabe 2004 Trabajo de hormiga 2008 Zhivi albomi Pryamij efir 1978 Sempli Nuestra bandera Esta cancion nombra Orfeo 90010 1969 Me gustan los estudiantes A desalambrar Orfeo 90011 1969 Nostalgia de mi tierra Yo naci en Jacinto Vera Orfeo 90039 1970 Perevidannya ta zbirki A desalambrar EMI 16584 1970 Canciones con fundamento Diapason DP 99330 Seis impresiones para canto y guitarra Ayui Tacuabe am26cd Hombres de nuestra tierra con Juan Capagorry Ayui Tacuabe am28cd Canto libre Ayui Tacuabe am34cd Canciones para el hombre nuevo Ayui Tacuabe am35cd Canciones chuecas Ayui Tacuabe ae212cd 1999 Tropicos Ayui Tacuabe ae226cd A dos voces con Mario Benedetti Ayui Tacuabe ae238cd Esdrujulo Ayui Tacuabe ae312cd Trabajo de hormiga Ayui Tacuabe ae334cd 2008 Kolektivi 4 Festival des politischen Liedes 1974 Companero presidente 1975 Rote Lieder 70 76 1977 19 Festival des politischen Liedes 1989 Zehnkampf Festival des politischen Liedes 1970 1980 1980 La memoire chantee de Regine Mellac 1984 El Che vive 1997 LiteraturiDiscogs 2000 d Track Q504063 Authority file of the National Library of Uruguay d Track Q126919021 SNAC 2010 d Track Q29861311 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Ruben Yizmeyian 9 de setiembre de 2004 Arhiv originalu za 7 de noviembre de 2017 Procitovano 4 de agosto de 2014 Radio Espectador 12 de abril de 2004 Arhiv originalu za 27 de abril de 2014 Procitovano 4 de agosto de 2014 5 de junio de 2004 Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 4 de agosto de 2014 5 de junio de 2004 Arhiv originalu za 20 de septiembre de 2012 Procitovano 4 de agosto de 2014 La Ventana Casa de las Americas 1 de diciembre de 2006 Arhiv originalu za 2 de abril de 2015 Procitovano 4 de agosto de 2014 ACTA Nº 1 www juntamvd gub uy Procitovano 25 de julio de 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya isp www efe com Arhiv originalu za 8 lyutogo 2021 Procitovano 31 de octubre de 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 3 lyutogo 2021 30 de octubre de 2017 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 3 lyutogo 2021 montevideo com uy 26 de julio de 2020 Arhiv originalu za 2 grudnya 2020 Procitovano 28 de julio de 2020 En Perspectiva 27 de julio de 2020 Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 28 de julio de 2020 ElPais Diario EL PAIS Uruguay espanol Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 29 de julio de 2020 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Daniel Vilyetti Quebec Noticias Cancionero y discografia de Daniel Viglietti 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Daniel Viglietti Cancion para mi America de la serie Cuando el canto es poesia 1 Por Juan Carlos Roque Radio Nederland Entrevista con Daniel Viglietti Duracion 48 minutos Por Juan Carlos Roque Radio Nederland Daniel Viglietti desde Espana un abrazo en Sol mayor Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Daniel Viglietti canta la lucha sigue De la revista mexicana Proceso Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Canciones de Daniel Viglietti dedicadas al Che Guevara

Дата публікації:
Топ