Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сахненко Сахненко Данило Федорович 1875 Катеринослав 1930 Харків украї

Данило Сахненко

Данило Сахненко
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сахненко.

Сахненко Данило (Федорович ?) (* 1875, Катеринослав — + 1930, Харків) — український кінооператор і кінорежисер, один з піонерів української кінематографії. Більшу частину життя прожив у Катеринославі.

Сахненко ДанилоimageДата народження1875Місце народженняКатеринослав, Російська імперіяДата смерті1930Місце смертіХарків, СРСРГромадянствоimage Російська імперія
image СРСРПрофесіякінорежисерЗакладPathé

Біографія

image
Меморіальна таблика на кінотеатрі "Родина"

Жив на Мандриківці (передмістя Катеринослава). У кіно потрапив завдяки кінопідприємцю Е.Зайлеру, який прибув до міста з паризьким кіноапаратом і створив тут «електробіоскоп» (кінотеатр). На будівництві «біоскопу» Зайлер примітив кмітливого хлопця Данька Сахненка і невдовзі доручив йому крутити ручку кіноапарата. Через півроку Сахненко отримав посаду , а потім — старшого механіка.

1908 — за спогадами Арнольда Кордюма, представник відомої французької фірми «Брати Пате і Ко» (Pathé), прибувши до Катеринослава, запропонував Сахненкові співпрацю в ролі кореспондента «Пате»-журнал усе бачить, усе знає!". Для цього в розпорядження кореспондента було передано знімальний кіноапарат, декілька коробок кіноплівки та надані відповідні інструкції. Також Сахненко отримав котелок (головний убір), піджак і годинник — для представницького вигляду.

Того ж року Сахненко зняв кінохронікальний фільм про епідемію холери в місті. А знявши для фірми «Пате» фільм про повінь на Дніпрі 1910 року, отримав від неї лист такого змісту: «Вартість надісланого за минулий рік матеріалу покриває вартість кіноапарата, отже, віднині апарат переходить у власність кореспондента».

Відтак Сахненко взяв участь у першому в Україні кінопідприємстві «Південноросійське синематографічне акціонерне товариство Сахненко, Щетинін і Ко». Один із акціонерів, власник кафе-їдальні М.Шейнін, вніс у товариство 10 тисяч карбованців, другий, кінопрокатник Ф.Щетинін, — свою садибу, оцінену в таку ж суму, а Сахненко — свій знімальний апарат і вміння працювати на ньому.

1911 — організував також власне "Південноросійське ательє «Родина».

image
Кадр з фільму Запорізька Січ (1911) знятий Сахненком

1911 — у Катеринославі ательє «Родина» та «Південноросійське синематографічне АТ Сахненко, Щетинін і Ко» поставили історичний фільм «Запорізька Січ» про подвиги запорозьких козаків і кошового отамана Івана Сірка в боях проти татар та турків у XVII ст. Це був перший український ігровий кінофільм. Картина знімалася за участі нащадків запорозьких січовиків у с. Лоцманська Кам'янка (тепер — частина Дніпра). Це місце визнали найдоречнішим для зйомок, дослідивши Дніпро у проміжку від Катеринослава до Олександрівська. Газети писали, що у батальних сценах брали участь близько 400 душ з гарматами і човнами. Консультував знімальну групу історик Дмитро Яворницький, він також надав у розпорядження знімальної групи зразки старовинних одягу, зброї та начиння. Спеціально для фільму музику написав В.Стрижевський. Декорації створив художник-самоук Єлісей Шаплик. Але від цього фільму збереглися лише лічені кадри (більшість із 23 фільмів, знятих Сахненком, не збереглися зовсім).

Влітку 1911 екранізував спектаклі під час гастролей театру М.Садовського в Катеринославі, зафіксував на плівку найкращі постановки трупи — «Наймичку» І.Карпенко-Карого та «Наталку Полтавку» І.Котляревського з Заньковецькою у головній ролі (останній фільм залишався у прокаті до 1930 р.).

1912 — художній фільм «Любов Андрія» (за «Тарасам Бульбою» Миколи Гоголя) та інші.

1913 — художній фільм «Мазепа» (за поемою О.Пушкіна «Полтава»).

1914 — екранізація п'єси Михайла Старицького «Богдан Хмельницький».

Зазнавши фінансових невдач, акціонери відмовився від кінопропаганди класичного репертуару і стали знімати другосортні комедії («Грицько Голопупенко», «Ото ускочив!») і військові агітки, на які під час Першої світової війни виділялися бюджетні кошти, і це убезпечувало виробників від економічних ризиків.

У (Красногорськ, Московська область, РФ) зберігаються документальні стрічки Д.Сахненка того періоду. Зокрема, «Похорон обер-гофмейстера двору Його Величності Г. П. Алексєєва в Катеринославі» (саме того Георгія Алексєєва, чию потилицю Ілля Рєпін змалював на картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану»). На стрічці увічнено день 18 лютого 1914 року, серед учасників траурної процесії можна побачити зятя небіжчика князя М.Урусова, губернатора В.Колобова, преосвященного Агапіта, показано також будинок, де жив у Катеринославі Алексєєв, вид Хресто-Воздвиженської церкви і склепу в ній, де його тимчасово поховали (навесні тіло вивезли до маєтку Котівка — після 1917 р. поховання зазнало наруги).

В архіві збереглася також «Хроніка м. Катеринослава» в трьох частинах:

1920 — Сахненко був кінооператором у Першій кінній армії, жив у Ростові-на-Дону.

З 1921 працював у Катеринославській філії Кінокомітету.

1925 — разом з М.Лідером зняв художній фільм «Убивство сількора Малиновського».

З 1925 працював оператором у центральній лабораторії ВУФКУ (Харків).

Вшанування пам'яті

Кіноклуб ім. Данила Сахненка

Кіноклуб ім. Данила Сахненка Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки вже третій рік збирає навколо себе однодумців та прихильників кіномистецтва. Цілі, які ми переслідуємо — дати можливість усім зацікавленим людям різного віку долучитись до світу кіно, розширити кругозір, пізнати історію зародження кінопроцесу в Україні і у нашому краї, познайомити з новими стрічками та творчими особистостями. Кінопокази, творчі зустрічі, дискусії, презентації книг, виставки документів — все це ми пропонуємо нашим відвідувачам. Запрошуємо і вас до Кіноклубу! Щомісяця вас чекає захоплююча подорож у чарівний світ кіно. Ви познайомитесь з цікавими сторінками історії кінематографа, зрозумієте, як багато різних професій в кіно, що відбувається на знімальному майданчику, скільки етапів повинна пройти стрічка, щоб потрапити на екран, дізнаєтесь про фрагменти творчого життя кінозірок а також познайомитесь з молодими талантами, побачите нові кінороботи та фільми, що знімались у Дніпрі і ще багато іншого. До ваших послуг затишна зала, сучасна апаратура, доброзичлива атмосфера, спілкування на демократичних засадах.

Засідання відбуваються кожної третьої суботи у приміщенні відділу мистецтв ДОУНБ за адресою: пр. К. Маркса, 18, 2-ий поверх. Вхід вільний!

Посилання

Всеукраїнський фестиваль екранних мистецтв «Дніпро-сінема», який проводять у Дніпрі з 2004 р., з 2008-го носить ім'я Данила Сахненка. На фестивалі вручають і премію його імені.

2010 року до Дніпра повернули копію єдиного з 23 фільмів Д.Сахненка, який зберігся повністю, — драму на 4 частини «Умер бедняга в больнице военной» (1916, у ній Сахненко виступив оператором). Оригінал зберегається в архіві кінофотодокументів у м. Красногорськ (Московська область, РФ).

Примітки

  1. Николай Чабан. Пионер украинского кино // Експедиція XXI, № 5 (72) 2008. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 27 листопада 2010.

Джерела та література

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Чабан М. П. Піонер українського кіно Данило Сахненко. — Д.: ДОУНБ, 2010. — 60 с.
  • Тетяна Колядинська. Фільм Данила Сахненка повернувся додому // Голос України, № 220 (4970), 23.11.2010[недоступне посилання з липня 2019]
  • Микола Чабан. Кіно в Січеславі // День, № 128, 23.07.2008
  • Юлія Рацибарська. Дніпропетровці відкривають ім'я піонера українського кіно Данила Сахненка // Радіо Свобода, 10.05.2010
  • Кіно почалося… з Дніпрових порогів! // Сайт «Рідна Україна», 18.02.2009
  • Дніпроий кіноклуб став дослідницьким центром // 1-й канал (Дніпро), 20.01.2010
  • Миславский В. Фактографическая история кино в Украине. 1896—1930. Т. 3. Ч. 1. Харьков: «Дім Реклами», 2017. 680 с. : 492 ил.
  • Миславський В. Історія українського кіно 1896—1930: факти і документи. Т. 1. Харків: «Дім Реклами», 2018. 680 с. : 506 іл.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sahnenko Sahnenko Danilo Fedorovich 1875 Katerinoslav 1930 Harkiv ukrayinskij kinooperator i kinorezhiser odin z pioneriv ukrayinskoyi kinematografiyi Bilshu chastinu zhittya prozhiv u Katerinoslavi Sahnenko DaniloData narodzhennya1875Misce narodzhennyaKaterinoslav Rosijska imperiyaData smerti1930Misce smertiHarkiv SRSRGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRProfesiyakinorezhiserZakladPatheBiografiyaMemorialna tablika na kinoteatri Rodina Zhiv na Mandrikivci peredmistya Katerinoslava U kino potrapiv zavdyaki kinopidpriyemcyu E Zajleru yakij pribuv do mista z parizkim kinoaparatom i stvoriv tut elektrobioskop kinoteatr Na budivnictvi bioskopu Zajler primitiv kmitlivogo hlopcya Danka Sahnenka i nevdovzi doruchiv jomu krutiti ruchku kinoaparata Cherez pivroku Sahnenko otrimav posadu a potim starshogo mehanika 1908 za spogadami Arnolda Kordyuma predstavnik vidomoyi francuzkoyi firmi Brati Pate i Ko Pathe pribuvshi do Katerinoslava zaproponuvav Sahnenkovi spivpracyu v roli korespondenta Pate zhurnal use bachit use znaye Dlya cogo v rozporyadzhennya korespondenta bulo peredano znimalnij kinoaparat dekilka korobok kinoplivki ta nadani vidpovidni instrukciyi Takozh Sahnenko otrimav kotelok golovnij ubir pidzhak i godinnik dlya predstavnickogo viglyadu Togo zh roku Sahnenko znyav kinohronikalnij film pro epidemiyu holeri v misti A znyavshi dlya firmi Pate film pro povin na Dnipri 1910 roku otrimav vid neyi list takogo zmistu Vartist nadislanogo za minulij rik materialu pokrivaye vartist kinoaparata otzhe vidnini aparat perehodit u vlasnist korespondenta Vidtak Sahnenko vzyav uchast u pershomu v Ukrayini kinopidpriyemstvi Pivdennorosijske sinematografichne akcionerne tovaristvo Sahnenko Shetinin i Ko Odin iz akcioneriv vlasnik kafe yidalni M Shejnin vnis u tovaristvo 10 tisyach karbovanciv drugij kinoprokatnik F Shetinin svoyu sadibu ocinenu v taku zh sumu a Sahnenko svij znimalnij aparat i vminnya pracyuvati na nomu 1911 organizuvav takozh vlasne Pivdennorosijske atelye Rodina Kadr z filmu Zaporizka Sich 1911 znyatij Sahnenkom 1911 u Katerinoslavi atelye Rodina ta Pivdennorosijske sinematografichne AT Sahnenko Shetinin i Ko postavili istorichnij film Zaporizka Sich pro podvigi zaporozkih kozakiv i koshovogo otamana Ivana Sirka v boyah proti tatar ta turkiv u XVII st Ce buv pershij ukrayinskij igrovij kinofilm Kartina znimalasya za uchasti nashadkiv zaporozkih sichovikiv u s Locmanska Kam yanka teper chastina Dnipra Ce misce viznali najdorechnishim dlya zjomok doslidivshi Dnipro u promizhku vid Katerinoslava do Oleksandrivska Gazeti pisali sho u batalnih scenah brali uchast blizko 400 dush z garmatami i chovnami Konsultuvav znimalnu grupu istorik Dmitro Yavornickij vin takozh nadav u rozporyadzhennya znimalnoyi grupi zrazki starovinnih odyagu zbroyi ta nachinnya Specialno dlya filmu muziku napisav V Strizhevskij Dekoraciyi stvoriv hudozhnik samouk Yelisej Shaplik Ale vid cogo filmu zbereglisya lishe licheni kadri bilshist iz 23 filmiv znyatih Sahnenkom ne zbereglisya zovsim Vlitku 1911 ekranizuvav spektakli pid chas gastrolej teatru M Sadovskogo v Katerinoslavi zafiksuvav na plivku najkrashi postanovki trupi Najmichku I Karpenko Karogo ta Natalku Poltavku I Kotlyarevskogo z Zankoveckoyu u golovnij roli ostannij film zalishavsya u prokati do 1930 r 1912 hudozhnij film Lyubov Andriya za Tarasam Bulboyu Mikoli Gogolya ta inshi 1913 hudozhnij film Mazepa za poemoyu O Pushkina Poltava 1914 ekranizaciya p yesi Mihajla Starickogo Bogdan Hmelnickij Zaznavshi finansovih nevdach akcioneri vidmovivsya vid kinopropagandi klasichnogo repertuaru i stali znimati drugosortni komediyi Gricko Golopupenko Oto uskochiv i vijskovi agitki na yaki pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vidilyalisya byudzhetni koshti i ce ubezpechuvalo virobnikiv vid ekonomichnih rizikiv U Krasnogorsk Moskovska oblast RF zberigayutsya dokumentalni strichki D Sahnenka togo periodu Zokrema Pohoron ober gofmejstera dvoru Jogo Velichnosti G P Aleksyeyeva v Katerinoslavi same togo Georgiya Aleksyeyeva chiyu potilicyu Illya Ryepin zmalyuvav na kartini Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu Na strichci uvichneno den 18 lyutogo 1914 roku sered uchasnikiv traurnoyi procesiyi mozhna pobachiti zyatya nebizhchika knyazya M Urusova gubernatora V Kolobova preosvyashennogo Agapita pokazano takozh budinok de zhiv u Katerinoslavi Aleksyeyev vid Hresto Vozdvizhenskoyi cerkvi i sklepu v nij de jogo timchasovo pohovali navesni tilo vivezli do mayetku Kotivka pislya 1917 r pohovannya zaznalo narugi V arhivi zbereglasya takozh Hronika m Katerinoslava v troh chastinah Chastina I Pributtya do mista imperatora Mikoli II 31 sichnya1915 roku ta vidvidini nim vijskovogo shpitalyu Vijskovij eshelon na zaliznichnij koliyi vijskovi tabori pid Katerinoslavom Karnavalna hoda ta demonstraciya z nagodi peremogi rosijskoyi armiyi bilya Peremishlya Molebin Cvintar pohovannya vbitih Chastina II Revolyucijni podiyi lyutogo 1917 roku v Katerinoslavi Perestrilka vibuhi soldati v transheyah artilerijska strilyanina Portreti ministriv Timchasovij uryad Rosiyi Chastina III Dnipro Dniprovski porogi selo na berezi choven bilya berega choven z lyudmi na rici grupa morskih oficeriv na berezi perevezennya kinmi zemli ta kamenyu shodini kozakiv 1920 Sahnenko buv kinooperatorom u Pershij kinnij armiyi zhiv u Rostovi na Donu Z 1921 pracyuvav u Katerinoslavskij filiyi Kinokomitetu 1925 razom z M Liderom znyav hudozhnij film Ubivstvo silkora Malinovskogo Z 1925 pracyuvav operatorom u centralnij laboratoriyi VUFKU Harkiv Vshanuvannya pam yatiV Dnipri isnuye Kinoklub im Danila Sahnenka Kinoklub im Danila Sahnenka Dnipropetrovskoyi oblasnoyi universalnoyi naukovoyi biblioteki vzhe tretij rik zbiraye navkolo sebe odnodumciv ta prihilnikiv kinomistectva Cili yaki mi peresliduyemo dati mozhlivist usim zacikavlenim lyudyam riznogo viku doluchitis do svitu kino rozshiriti krugozir piznati istoriyu zarodzhennya kinoprocesu v Ukrayini i u nashomu krayi poznajomiti z novimi strichkami ta tvorchimi osobistostyami Kinopokazi tvorchi zustrichi diskusiyi prezentaciyi knig vistavki dokumentiv vse ce mi proponuyemo nashim vidviduvacham Zaproshuyemo i vas do Kinoklubu Shomisyacya vas chekaye zahoplyuyucha podorozh u charivnij svit kino Vi poznajomites z cikavimi storinkami istoriyi kinematografa zrozumiyete yak bagato riznih profesij v kino sho vidbuvayetsya na znimalnomu majdanchiku skilki etapiv povinna projti strichka shob potrapiti na ekran diznayetes pro fragmenti tvorchogo zhittya kinozirok a takozh poznajomites z molodimi talantami pobachite novi kinoroboti ta filmi sho znimalis u Dnipri i she bagato inshogo Do vashih poslug zatishna zala suchasna aparatura dobrozichliva atmosfera spilkuvannya na demokratichnih zasadah Zasidannya vidbuvayutsya kozhnoyi tretoyi suboti u primishenni viddilu mistectv DOUNB za adresoyu pr K Marksa 18 2 ij poverh Vhid vilnij PosilannyaVseukrayinskij festival ekrannih mistectv Dnipro sinema yakij provodyat u Dnipri z 2004 r z 2008 go nosit im ya Danila Sahnenka Na festivali vruchayut i premiyu jogo imeni 2010 roku do Dnipra povernuli kopiyu yedinogo z 23 filmiv D Sahnenka yakij zberigsya povnistyu dramu na 4 chastini Umer bednyaga v bolnice voennoj 1916 u nij Sahnenko vistupiv operatorom Original zberegayetsya v arhivi kinofotodokumentiv u m Krasnogorsk Moskovska oblast RF PrimitkiNikolaj Chaban Pioner ukrainskogo kino Ekspediciya XXI 5 72 2008 Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 27 listopada 2010 Dzherela ta literaturaBondarchuk P M Sahnenko Danilo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 463 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Chaban M P Pioner ukrayinskogo kino Danilo Sahnenko D DOUNB 2010 60 s Tetyana Kolyadinska Film Danila Sahnenka povernuvsya dodomu Golos Ukrayini 220 4970 23 11 2010 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Mikola Chaban Kino v Sicheslavi Den 128 23 07 2008 Yuliya Racibarska Dnipropetrovci vidkrivayut im ya pionera ukrayinskogo kino Danila Sahnenka Radio Svoboda 10 05 2010 Kino pochalosya z Dniprovih porogiv Sajt Ridna Ukrayina 18 02 2009 Dniproij kinoklub stav doslidnickim centrom 1 j kanal Dnipro 20 01 2010 Mislavskij V Faktograficheskaya istoriya kino v Ukraine 1896 1930 T 3 Ch 1 Harkov Dim Reklami 2017 680 s 492 il Mislavskij V Istoriya ukrayinskogo kino 1896 1930 fakti i dokumenti T 1 Harkiv Dim Reklami 2018 680 s 506 il PosilannyaSahnenko Danilo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ