Дакутен

Дакутен (яп. 濁点, だくてん, дакутен, ніґорі, знак дзвінкості) або діакритичний знак дзвінкості (яп. 濁音符, だくおんぷ, дакуомпу) — знак в японській мові, який використовується у складовій абетці кана для позначення дзвінких проривних приголосних.

Хіраґана • Катакана
ﾞ
JIS X 0213	1-1-11
Unicode	U+309B U+3099 U+FF9E

Короткі відомості

Синоніми

• Двоцятка (яп. てんてん, тен-тен);
• Двійчатка (яп. ちょんちょん, тьон-тьон);
• Дзвінець (яп. 濁り, にごり, ніґорі).

Опис

Знак дзвінкості перетворює глухі приголосні /k/, /s/, /t/ та /h/ на дзвінкі приголосні /g/, /z/, /d/ та /b/. Ці приголосні утворюють (акустичні пари). Знак записується у правому верхньому куті знаку кани у вигляді двох паралельних цяток:

◌゛

Наприклад:

(か)	[ka]	+ ゛	=	(が)	[ga]
(さ)	[sa]	+ ゛	=	(ざ)	[d͡za]
た	[ta]	+ ゛	=	(だ)	[da]
は	[ha]	+ ゛	=	(ば)	[ba]

Знак дзвінкості зустрічається з 18 століття в приватному листуванні та японських наукових виданнях. Однак в він офіційно не використовувався до 1946 року, до прийняття урядової постанови про новітню орфографію японської кани. Протягом 18 — першої половини 20 століття знак не мав усталеного вигляду і зображався двома, трьома або чотирма цятками праворуч знаку кану. Подекуди дзвінкість позначали двома кульками.

Нижче наводиться таблиця основних знаків хіраґани і катакани, а також складених пом'якшених звуків, до яких доданий знак дзвінкості. Подаються відповідники МФА, латинське та кириличне прочитання знаків. Також навлдиться таблиця дзвінких звуків, які відсутні у японській мові, але використовуються для запису іноземних власних назв та термінів.

Дзвінкі (ば) • (バ) [ba] ba • ба (だ) • (ダ) [da] da • да (ざ) • (ザ) [d͡za] za • дза (が) • (ガ) [ga] ga • ґа (び) • (ビ) [bi] bi • бі (ぢ) • (ヂ) [d͡ʑi] ji (di) • дзі (джі) (じ) • (ジ) [d͡ʑi] ji • дзі (джі) (ぎ) • (ギ) [gi] gi • ґі (ぶ) • (ブ) [bɯ] bu • бу (づ) • (ヅ) [zɯ] zu (du) • дзу (ず) • (ズ) [d͡zɯ] zu • дзу (ぐ) • (グ) [gɯ] gu • ґу (べ) • (ベ) [be] be • бе (で) • (デ) [de] de • де (ぜ) • (ゼ) [d͡ze] ze • дзе (げ) • (ゲ) [ge] ge • ґе (ぼ) • (ボ) [bo] bo • бо (ど) • (ド) [do] do • до (ぞ) • (ゾ) [d͡zo] zo • дзо (ご) • (ゴ) [go] go • ґо Пом'якшені дзвінкі びゃ • ビャ [bʲa] bya • бя ぢゃ • ヂャ [d͡ʑa] ja (dya) • дзя (джя) じゃ • ジャ [d͡ʑa] ja • дзя (джя) ぎゃ • ギャ [ɡʲa] gya • ґя びゅ • ビュ [bʲɯ] byu • бю ぢゅ • ヂュ [d͡ʑɯ] ju (dyu) • дзю (джю) じゅ • ジュ [d͡ʑɯ] ju • дзю (джю) ぎゅ • ギュ [ɡʲi] gyu • ґю びょ • ビョ [bʲo] byo • бьо ぢょ • ヂョ [d͡ʑo] jo (dyo) • дзьо (джьо) じょ • ジョ [d͡ʑo] jo • дзьо (джьо) ぎょ • ギョ [ɡʲo] gyo • ґьо

Запозичені дзвінкі でゃ • デャ [dʲa] dya • дя でゅ • デュ [dʲɯ] dyu • дю でょ • デョ [dʲo] dyo • дьо ぎぇ • ギェ [gʲe] gye • ґє ぐぁ • グァ [gɯa] gua • ґуа ぐぃ • グィ [gɯi] gui • ґуі ぐぇ • グェ [gɯe] gue • ґуе ぐぉ • グォ [gɯo] guo • ґуо じぇ • ジェ [d͡ʑe] je • дзє (джє) ずぃ • ズィ [zʲ] zi • зі (зи) どぁ • ドァ [dɰa] dwa • дуа どぃ • ドィ [dɰi] dwi • дуі どぅ • ドゥ [dɯ] du • ду どぇ • ドェ [dɰe] dwe • дуе どぉ • ドォ [dɰo] dwo • дуо でぃ • ディ [di] di • ді (ди) でぅ • デゥ [dɯ] du • ду ぐゎ •　グヮ [gwa] gwa • ґва

Знак дзвінкості також додається до знаку катакани (ウ), для відтворення звуку [(v)], який відсутній в японській мові. Він записується як . Цей звук використовується для запису слів іншомовного походження. Наприклад:

• Василь　→ ヴァスィーリ
• Вишгород　→ ヴィーシュホロド
• Володимир → ヴォロディームィル

З другої половини 20 століття знак дзвінкості інколи додається до знаків, що позначають голосні звуки — あ [a], い [i], う [ɯ], え [e], お [o]. Така тенденція спостергіається в молодіжній літературі, насамперед коміксах манґа. На відміну від приголосних звуків, поєданання знаку дзвінкості з голосними позначає напруженість голосових зв'язок, а не новий дзвінкий звук.

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  －－ －● －－

• Абетка Морзе: ・・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону.— Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е.Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е.Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• . (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.

Посилання

• (яп.)
• (яп.)
• (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	(ら) ра	や я	ま ма	は ха	(な) на	た та	(さ) са	(か) ка	あ а
(っ)	(゜)	ゐ і	(り) рі		(み) мі	ひ хі	(に) ні	ち ті	し сі	(き) кі	い і
в			(る) ру	(ゆ) ю	(む) му	ふ фу	ぬ ну	(つ) цу	(す) су	(く) ку	う у
		(ゑ) е	(れ) ре		め ме	(へ) хе	(ね) не	て те	せ се	け ке	え е
		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	(そ) со	こ ко	お о
(Іроха)
い і	ろ ро	は ха	(に) ні	ほ хо	(へ) хе	と то	ち ті	(り) рі	ぬ ну	(る) ру	を о
わ ва	(か) ка	よ йо	た та	(れ) ре	(そ) со	(つ) цу	(ね) не	(な) на	(ら) ра	(む) му
う у	ゐ і	の но	お о	(く) ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	(さ) са	(き) кі	(ゆ) ю	め ме	(み) мі	し сі	(ゑ) е	ひ хі	も мо	せ се	(す) су
• •