Гієрон II (дав.-гр. Ἱέρων Β΄) (308—215 рік до н. е.) — тиран Сиракуз з 275 до 215 року до н. е.
Гієрон II | |
---|---|
дав.-гр. Ἱέρων Β΄ | |
Народився | 308 до н. е. Сиракуза, Стародавній Рим |
Помер | 215 до н. е. Сиракуза, Стародавній Рим |
Діяльність | політик, воєначальник |
Титул | король |
Посада | король |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
Діти | Гелон II, Демарата і d |
|
Захоплення влади
Гієрон походив із поважної сиракузької родини, був сином Гієрокла. Він проявив себе під час боротьби царя Епіру Пірра з Карфагеном за острів Сицилія. У 276 році до н. е. Пірр був змушений покинути Сицилію. В цій ситуації, а також з огляду на новий наступ карфагенських військ армія сицилійських греків (більшість якої складали найманці) обрала своїм головою Гієрона та Артемідора. Незабаром Гієрон зумів відсторонити останнього й зосередити усю владу над військом.
У 275 році Гієрон відступив до Сиракуз, де віданні йому люди відкрили ворота. Так він захопив місто. Однак більшість населення його підтримувала, оскільки сподівалася, що той зможе прогнати карфагенян. Гієрону надали звання стратега-автократа.
Тиран Сиракуз
Крім Сиракуз Гієрону підкорилися також міста Акрея, Еєтон, Гелор, Мегари, та Леонтіни. В цілому Гієрон намагався підтримувати мир як з демосом, так і з олігархами, не вчиняти надзвичайного насильства. Для зміцнення свого становища він одружився з донькою Лептіна, поважного громадянина Сиракуз та олігарха, — Філістіс. Цей Лептін був нащадком Лептіна, брата Діонісія Старшого. Свого тестя Гієрон призначив своїм заступником у Сиракузах на час своєї відсутності у місті.
Гієрон не став продовжувати війну з Карфагеном, а уклав мир, згідно з яким Карфаген визнав владу Гієрона над Сиракузами та підвладними йому містами. Після цього Гієрон вирішив розв'язати проблему мамертинців з Мессани, яку спричинив Гікет. Перший похід відбувся у 271 році до н. е., але Гієрон був розбитий мамертинцями на річці . При цьому найбільших втрат зазнали загони найманців, а громадянське ополчення Гієрон зміг врятувати. Тому громадяни Сиракуз вибачили стратегу-автократу цю поразку.
270 до н. е. Гієрон почав нову війну проти мамертинців, водночас він допоміг римлянам хлібом під час їх війни з кампанцями у Регії, де мамертинці мали свою опору. У новому походу успіх був на боці Гієрона. Він зміг розбити мамертинців. При цьому були захоплені міста Катана, Тавроменій, Міли, , Агиріон, а місто Амеселон зруйновано. Однак спроба Гієрона захопити саму Мессану виявилася невдалою.
Нову кампанію проти мамертинців Гієрон почав у 269 році до н. е. Неподалік від міста Тиндаріс він вщент розбив мамертинців й захопив усю їх область. Вони почали вести перемовини про капітуляцію. Але в цей час карфагенський полководець Ганнібал Гіскон, що стояв зі своєю ескадрою біля Ліпарських островів, настояв, щоб у Мессані було розміщено карфагенський гарнізон. Гієрон не бажав нової війни з Карфагеном, тому і погодився на цю вимогу. Проте уся північно-східна частина Сицилії тепер підкорялася Гієрону. В цих умовах він змусив сиракузців оголосити себе царем.
Цар Сиракуз
Через декілька років мамертинці звернулися до Риму і той прийняв їх до свого союзу міст. Римський сенат спрямував сюди консула Аппія Клавдія Кавдекса з двома легіонами (264 рік до н. е.). Карфагеняни були вимушені залишити Мессану — почалася Перша Пунічна війна. Деякий час тривало протиборство Карфагена і Риму за Мессану, оскільки мамертинці розкололися — одна їх частина підтримувала римлян, інша — карфагенян. В цих умовах Гієрон уклав угоду з Карфагеном проти Риму. Але їх об'єднані сили були розбиті Аппієм Клавдієм біля Мессани. Після цього Гієрон повернувся до Сиракуз. Тут він відбив спробу Аппія Клавдія захопити місто. Становище римлян покращилося з прибуттям на острів влітку 263 року до н. е. консула Манія Валерія та Манія Отацилія з 4 легіонами. Незабаром Маній Отацилій розбив війська карфагенян та сиракузян. Усі міста, які були захоплені Гієроном у 270—269 роках до н. е., перейшли на бік римлян.
Щоб не позбутися усієї влади, Гієрон уклав з Римом угоду, згідно з якою кордони його царства обмежувалися Сиракузами та володіннями на 275 рік до н. е. Крім того Гієрон був проголошений союзником Рима. Після цього той вимушений був допомагати римлянами боротися з Карфагеном на Сицилії. Після перемоги Риму у Першій пунічній війні Гієрон бачив збереження своєї влади у підтримці його римлянами. При цьому він підтримував гарні стосунки з Птолемеями в Єгипті, з Родосом і зміг, не ускладнюючи відносин з Римом, допомогти зерном Карфагену під повстання в Африці найманців та лівійців.
Однак більшість зусиль Гієрона були спрямовані на збереження та зміцнення влади у Сиракузькій державі. Він встанови митний бар'єр навколо підвладної йому території, ввів у дію «Закон Гієрона», який встановлював за межами міських територій підвищення десятини доходу із землі на користь царя. Збирання податків було довірено не комунальній владі, а відкупникам податків. Гієрон першим увів в практику оподаткування доходів населення. До нього царі еліністичних держав також починали вводити цю практику. Проте Гієрон II став першим володарем, який призначив податок з доходів у розмірі 10 % (до речі вподальшому цей податок — десятину — перейняли й римляни). Усі міста, де розповсюджувалася влада Гієрона, були позбавлені політичної влади.
Розбудова міста та меценатство
Він сам та його родичі активно брали участь у Панеллінських іграх в Олімпії, де їм, як переможцями, було встановлено 6 статуй. Гієрон побудував собі розкішний палац на острові Ортігія, а також храм Зевса Олімпійця на площі Сиракуз, встановив величезний вівтар довжиною 200 метрів й перетворив театр у найбільш сучасний та чудовий в еллінському світі. Було побудовано величезне та розкішне судно «Сиракозія» для транспортування зерна, яке не могла прийняти жодна гавань, крім Сиракуз та Александрії.
При Гієроні відомий науковець Архімед (до того ж родич Гієрона) побудував значні обороні споруди у Сиракузах, а також багато сучасних катапульт.
Останні роки
В цілому правління Гієрона було спокійним з 262 року до н. е. до початку Другої Пунічної війни у 218 році до н. е. Деякий час Гієрон зберігав проримську позицію, що в цілому відповідало й настроям у суспільстві, які не забули ще поразок сиракузян у Першій Пунічній війні. Ситуація змінилася після перемоги Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е. Рим опинився у складній ситуації. Позиції римлян на Сицилії послаблювалися щомиті. У Сиракузах почалася прокарфагенська пропаганда. Гелон, син Гієрона намагався здійснити заколот, але раптово помер.
Влітку 215 року помер і сам Гієрон II, залишивши заповіт, згідно з яким наступним царем мав стати його онук Гієронім, син Гелона. З огляду на те, що той був ще молодим (15 років), йому Гієрон надав 15 опікунів.
Родина
Дружина — Філістіс, донька Лептіна, олігарха Сиракуз.
Діти:
- Гелон (266—216 роки до н. е.)
- Демарата, дружина Адранодора
- Гераклея, дружина Зоїппа.
Див. також
Примітки
- Гиерон // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 778.
- Любкер Ф. Hiero // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 626–627.
Джерела
- Caroline Lehmler: Syrakus unter Agathokles und Hieron II. Die Verbindung von Kultur und Macht in einer hellenistischen Metropole. Verlag Antike, Frankfurt/M. 2005, .
Посилання
- Гієрон II // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Giyeron II dav gr Ἱerwn B 308 215 rik do n e tiran Sirakuz z 275 do 215 roku do n e Giyeron IIdav gr Ἱerwn B Narodivsya 308 do n e Sirakuza Starodavnij RimPomer 215 do n e Sirakuza Starodavnij RimDiyalnist politik voyenachalnikTitul korolPosada korolBatko dU shlyubi z dDiti Gelon II Demarata i d Mediafajli u Vikishovishi Coin of Hiero II of Syracuse Tetradrahma Sirakuz 218 r do n e Druzhina Giyerona II FilistisZahoplennya vladiGiyeron pohodiv iz povazhnoyi sirakuzkoyi rodini buv sinom Giyerokla Vin proyaviv sebe pid chas borotbi carya Epiru Pirra z Karfagenom za ostriv Siciliya U 276 roci do n e Pirr buv zmushenij pokinuti Siciliyu V cij situaciyi a takozh z oglyadu na novij nastup karfagenskih vijsk armiya sicilijskih grekiv bilshist yakoyi skladali najmanci obrala svoyim golovoyu Giyerona ta Artemidora Nezabarom Giyeron zumiv vidstoroniti ostannogo j zoserediti usyu vladu nad vijskom U 275 roci Giyeron vidstupiv do Sirakuz de vidanni jomu lyudi vidkrili vorota Tak vin zahopiv misto Odnak bilshist naselennya jogo pidtrimuvala oskilki spodivalasya sho toj zmozhe prognati karfagenyan Giyeronu nadali zvannya stratega avtokrata Tiran SirakuzKrim Sirakuz Giyeronu pidkorilisya takozh mista Akreya Eyeton Gelor Megari ta Leontini V cilomu Giyeron namagavsya pidtrimuvati mir yak z demosom tak i z oligarhami ne vchinyati nadzvichajnogo nasilstva Dlya zmicnennya svogo stanovisha vin odruzhivsya z donkoyu Leptina povazhnogo gromadyanina Sirakuz ta oligarha Filistis Cej Leptin buv nashadkom Leptina brata Dionisiya Starshogo Svogo testya Giyeron priznachiv svoyim zastupnikom u Sirakuzah na chas svoyeyi vidsutnosti u misti Giyeron ne stav prodovzhuvati vijnu z Karfagenom a uklav mir zgidno z yakim Karfagen viznav vladu Giyerona nad Sirakuzami ta pidvladnimi jomu mistami Pislya cogo Giyeron virishiv rozv yazati problemu mamertinciv z Messani yaku sprichiniv Giket Pershij pohid vidbuvsya u 271 roci do n e ale Giyeron buv rozbitij mamertincyami na richci Pri comu najbilshih vtrat zaznali zagoni najmanciv a gromadyanske opolchennya Giyeron zmig vryatuvati Tomu gromadyani Sirakuz vibachili strategu avtokratu cyu porazku 270 do n e Giyeron pochav novu vijnu proti mamertinciv vodnochas vin dopomig rimlyanam hlibom pid chas yih vijni z kampancyami u Regiyi de mamertinci mali svoyu oporu U novomu pohodu uspih buv na boci Giyerona Vin zmig rozbiti mamertinciv Pri comu buli zahopleni mista Katana Tavromenij Mili Agirion a misto Ameselon zrujnovano Odnak sproba Giyerona zahopiti samu Messanu viyavilasya nevdaloyu Novu kampaniyu proti mamertinciv Giyeron pochav u 269 roci do n e Nepodalik vid mista Tindaris vin vshent rozbiv mamertinciv j zahopiv usyu yih oblast Voni pochali vesti peremovini pro kapitulyaciyu Ale v cej chas karfagenskij polkovodec Gannibal Giskon sho stoyav zi svoyeyu eskadroyu bilya Liparskih ostroviv nastoyav shob u Messani bulo rozmisheno karfagenskij garnizon Giyeron ne bazhav novoyi vijni z Karfagenom tomu i pogodivsya na cyu vimogu Prote usya pivnichno shidna chastina Siciliyi teper pidkoryalasya Giyeronu V cih umovah vin zmusiv sirakuzciv ogolositi sebe carem Car SirakuzCherez dekilka rokiv mamertinci zvernulisya do Rimu i toj prijnyav yih do svogo soyuzu mist Rimskij senat spryamuvav syudi konsula Appiya Klavdiya Kavdeksa z dvoma legionami 264 rik do n e Karfagenyani buli vimusheni zalishiti Messanu pochalasya Persha Punichna vijna Deyakij chas trivalo protiborstvo Karfagena i Rimu za Messanu oskilki mamertinci rozkololisya odna yih chastina pidtrimuvala rimlyan insha karfagenyan V cih umovah Giyeron uklav ugodu z Karfagenom proti Rimu Ale yih ob yednani sili buli rozbiti Appiyem Klavdiyem bilya Messani Pislya cogo Giyeron povernuvsya do Sirakuz Tut vin vidbiv sprobu Appiya Klavdiya zahopiti misto Stanovishe rimlyan pokrashilosya z pributtyam na ostriv vlitku 263 roku do n e konsula Maniya Valeriya ta Maniya Otaciliya z 4 legionami Nezabarom Manij Otacilij rozbiv vijska karfagenyan ta sirakuzyan Usi mista yaki buli zahopleni Giyeronom u 270 269 rokah do n e perejshli na bik rimlyan Shob ne pozbutisya usiyeyi vladi Giyeron uklav z Rimom ugodu zgidno z yakoyu kordoni jogo carstva obmezhuvalisya Sirakuzami ta volodinnyami na 275 rik do n e Krim togo Giyeron buv progoloshenij soyuznikom Rima Pislya cogo toj vimushenij buv dopomagati rimlyanami borotisya z Karfagenom na Siciliyi Pislya peremogi Rimu u Pershij punichnij vijni Giyeron bachiv zberezhennya svoyeyi vladi u pidtrimci jogo rimlyanami Pri comu vin pidtrimuvav garni stosunki z Ptolemeyami v Yegipti z Rodosom i zmig ne uskladnyuyuchi vidnosin z Rimom dopomogti zernom Karfagenu pid povstannya v Africi najmanciv ta livijciv Odnak bilshist zusil Giyerona buli spryamovani na zberezhennya ta zmicnennya vladi u Sirakuzkij derzhavi Vin vstanovi mitnij bar yer navkolo pidvladnoyi jomu teritoriyi vviv u diyu Zakon Giyerona yakij vstanovlyuvav za mezhami miskih teritorij pidvishennya desyatini dohodu iz zemli na korist carya Zbirannya podatkiv bulo dovireno ne komunalnij vladi a vidkupnikam podatkiv Giyeron pershim uviv v praktiku opodatkuvannya dohodiv naselennya Do nogo cari elinistichnih derzhav takozh pochinali vvoditi cyu praktiku Prote Giyeron II stav pershim volodarem yakij priznachiv podatok z dohodiv u rozmiri 10 do rechi vpodalshomu cej podatok desyatinu perejnyali j rimlyani Usi mista de rozpovsyudzhuvalasya vlada Giyerona buli pozbavleni politichnoyi vladi Rozbudova mista ta mecenatstvoVin sam ta jogo rodichi aktivno brali uchast u Panellinskih igrah v Olimpiyi de yim yak peremozhcyami bulo vstanovleno 6 statuj Giyeron pobuduvav sobi rozkishnij palac na ostrovi Ortigiya a takozh hram Zevsa Olimpijcya na ploshi Sirakuz vstanoviv velicheznij vivtar dovzhinoyu 200 metriv j peretvoriv teatr u najbilsh suchasnij ta chudovij v ellinskomu sviti Bulo pobudovano velichezne ta rozkishne sudno Sirakoziya dlya transportuvannya zerna yake ne mogla prijnyati zhodna gavan krim Sirakuz ta Aleksandriyi Pri Giyeroni vidomij naukovec Arhimed do togo zh rodich Giyerona pobuduvav znachni oboroni sporudi u Sirakuzah a takozh bagato suchasnih katapult Ostanni rokiV cilomu pravlinnya Giyerona bulo spokijnim z 262 roku do n e do pochatku Drugoyi Punichnoyi vijni u 218 roci do n e Deyakij chas Giyeron zberigav prorimsku poziciyu sho v cilomu vidpovidalo j nastroyam u suspilstvi yaki ne zabuli she porazok sirakuzyan u Pershij Punichnij vijni Situaciya zminilasya pislya peremogi Gannibala pid Kannami u 216 roci do n e Rim opinivsya u skladnij situaciyi Poziciyi rimlyan na Siciliyi poslablyuvalisya shomiti U Sirakuzah pochalasya prokarfagenska propaganda Gelon sin Giyerona namagavsya zdijsniti zakolot ale raptovo pomer Vlitku 215 roku pomer i sam Giyeron II zalishivshi zapovit zgidno z yakim nastupnim carem mav stati jogo onuk Giyeronim sin Gelona Z oglyadu na te sho toj buv she molodim 15 rokiv jomu Giyeron nadav 15 opikuniv RodinaDruzhina Filistis donka Leptina oligarha Sirakuz Diti Gelon 266 216 roki do n e Demarata druzhina Adranodora Gerakleya druzhina Zoyippa Div takozhSpisok sirakuzkih tiranivPrimitkiGieron Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1893 T VIIIa S 778 d Track Q24404060d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892908 Lyubker F Hiero Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 626 627 d Track Q4249594d Track Q45274422d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210DzherelaCaroline Lehmler Syrakus unter Agathokles und Hieron II Die Verbindung von Kultur und Macht in einer hellenistischen Metropole Verlag Antike Frankfurt M 2005 ISBN 3 938032 07 3 PosilannyaGiyeron II Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006