Гірсу (Girsu) (клиноподібний:?; шумерське: Ĝirsu; аккадське: ?), нині Телло (Tell Telloh) в Іраку, давнє шумерське місто, розташоване за 25 км на північний захід від Лагашу, між Тигром і Євфратом. Через початкову букву, транскрипція Ĝirsu зазвичай записувалася як Ngirsu (також: G̃irsu, Girsu, Jirsu).
Гірсу | |
---|---|
31°37′ пн. ш. 46°09′ сх. д. / 31.617° пн. ш. 46.150° сх. д.Координати: 31°37′ пн. ш. 46°09′ сх. д. / 31.617° пн. ш. 46.150° сх. д. | |
Країна | Ірак |
Розташування | Ді-Кар |
Тип | населений пункт і археологічна пам'ятка |
Гірсу Гірсу (Ірак) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
У найдавніший період (5300-) територія Гірсу можливо був вже заселеною, але істотні рівні діяльності почалися у Ранній династичний період Шумеру (2900-). В часи Гудеа, впродовж Третьої династії Лагашу, Гірсу став столицею Лагашського царства і продовжував бути його релігійним центром після того, як політична влада перемістилася до міста Лагаш.
Протягом Третьої династії Уру Гірсу був головним адміністративним центром імперії. Після послаблення Ура, значення Гірсу понизилося, але він залишався заселеним принаймні до 200 до н. е.
Археологія
В іракському місті Телло було екстенсивно розкопане перше шумерське місто, котрим стало древнє Гірсу. Спочатку розкопки велися під керівництвом французького віце-консула в Басрі (Ернест de Sarzec) у 1877-1900. Завершено його наступником (Gaston Cros), 1903–1909 роки.
Розкопки продовжувалися під Abbé Henri de Genouillac в 1929–1931 і під André Parrot в 1931–1933.
У Гірсу знайдено кам'яний барельєф із зображенням Ур-Нанше, царя Лагашу, що побожно несе корзину з глиною на голові, для побудови нового храму і фрагменти Стели шулік (стерв'ятників), де зображено військову перемогу внука Ур-Нанше . Стела отримала назву від тієї її частини, яка зображує частини тіл ворога, які терзають стерв'ятники. Місце розкопок потерпало від примітивних методів і стандартів проведення археологічних досліджень, а також від нелегальних розкопок. Але і в таких умовах там було знайдено близько 50 000 табличок з клиноподібними написами.
Галерея
-
- Лист жриці Луєнні (Lu’enna) від шумерського енсі Лагашу , близько , Лувр
- Печатка , близько 2400 до н. е., Лувр
- Печатка , дружини Лугаланда, 2400 до н. е., Лувр
- Клинописна табличка часів (або ), 2350 до н. е., Лувр
- шумерське божство на стелі, 2120 до н. е., з розкопоки 1950 року, Лувр
- Гудеа, , 2100 до н. е., Лувр
- Гудеа статуя на стелі, , Лувр
Примітки
- Dietz Otto Edzard, Gudea and His Dynasty. University of Toronto Press, 1997,
- Découvertes en Chaldée, E. de Sarzec, Paris, Leroux, 1884–1893
- Nouvelles fouilles de Tello, Gaston Cros, Paris, 1910
- Fouilles de Telloh I: Epoques presargoniques, Abbé Henri de Genouillac, Paris, 1934
- Fouilles de Telloh II: Epoques d'Ur III Dynastie et de Larsa, Abbé Henri de Genouillac, Paris, 1936
- A. Parrot, Tello: vingt campagnes de fouilles 1877–1933, Paris, A. Michel ,1948
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2010. Процитовано 13 грудня 2012.
Посилання
- (thebritishmuseum.ac.uk)
- Images of Girsu [ 29 серпня 2008 у Wayback Machine.] - Oriental Institute of the University of Chicago
- Stele of the Vultures at the Louvre [ 17 травня 2011 у Wayback Machine.]
Література
- Harriet Crawford, The Construction Inférieure at Tello. A Reassessment, Iraq, vol. 49, pp. 71–76, 1987
- Benjamin R. Foster, The Sargonic Victory Stele from Telloh, Iraq, Vol. 47, pp. 15-30, 1985
- Claudia E. Suter, A Shulgi Statuette from Tello, Journal of Cuneiform Studies, vol. 43/45, pp. 63–70, (1991–1993)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girsu Girsu klinopodibnij shumerske Ĝirsu akkadske nini Tello Tell Telloh v Iraku davnye shumerske misto roztashovane za 25 km na pivnichnij zahid vid Lagashu mizh Tigrom i Yevfratom Cherez pochatkovu bukvu transkripciya Ĝirsu zazvichaj zapisuvalasya yak Ngirsu takozh G irsu Girsu Jirsu Girsu31 37 pn sh 46 09 sh d 31 617 pn sh 46 150 sh d 31 617 46 150 Koordinati 31 37 pn sh 46 09 sh d 31 617 pn sh 46 150 sh d 31 617 46 150Krayina IrakRoztashuvannyaDi KarTipnaselenij punkt i arheologichna pam yatkaGirsuGirsu Irak Mediafajli u VikishovishiIstoriyaU najdavnishij period 5300 teritoriya Girsu mozhlivo buv vzhe zaselenoyu ale istotni rivni diyalnosti pochalisya u Rannij dinastichnij period Shumeru 2900 V chasi Gudea vprodovzh Tretoyi dinastiyi Lagashu Girsu stav stoliceyu Lagashskogo carstva i prodovzhuvav buti jogo religijnim centrom pislya togo yak politichna vlada peremistilasya do mista Lagash Protyagom Tretoyi dinastiyi Uru Girsu buv golovnim administrativnim centrom imperiyi Pislya poslablennya Ura znachennya Girsu ponizilosya ale vin zalishavsya zaselenim prinajmni do 200 do n e ArheologiyaV irakskomu misti Tello bulo ekstensivno rozkopane pershe shumerske misto kotrim stalo drevnye Girsu Spochatku rozkopki velisya pid kerivnictvom francuzkogo vice konsula v Basri Ernest de Sarzec u 1877 1900 Zaversheno jogo nastupnikom Gaston Cros 1903 1909 roki Rozkopki prodovzhuvalisya pid Abbe Henri de Genouillac v 1929 1931 i pid Andre Parrot v 1931 1933 U Girsu znajdeno kam yanij barelyef iz zobrazhennyam Ur Nanshe carya Lagashu sho pobozhno nese korzinu z glinoyu na golovi dlya pobudovi novogo hramu i fragmenti Steli shulik sterv yatnikiv de zobrazheno vijskovu peremogu vnuka Ur Nanshe Stela otrimala nazvu vid tiyeyi yiyi chastini yaka zobrazhuye chastini til voroga yaki terzayut sterv yatniki Misce rozkopok poterpalo vid primitivnih metodiv i standartiv provedennya arheologichnih doslidzhen a takozh vid nelegalnih rozkopok Ale i v takih umovah tam bulo znajdeno blizko 50 000 tablichok z klinopodibnimi napisami GalereyaZvit pro yachminni porciyi vidanavani shomisyachno doroslim j dityam klinopisnij napis na glinyanij tablichci napisanij v 4 roci pravlinnya carya Urukagina priblizno u Girsu Irak London List zhrici Luyenni Lu enna vid shumerskogo ensi Lagashu blizko Luvr Pechatka blizko 2400 do n e Luvr Pechatka druzhini Lugalanda 2400 do n e Luvr Klinopisna tablichka chasiv abo 2350 do n e Luvr shumerske bozhstvo na steli 2120 do n e z rozkopoki 1950 roku Luvr Gudea 2100 do n e Luvr Gudea statuya na steli LuvrPrimitkiDietz Otto Edzard Gudea and His Dynasty University of Toronto Press 1997 ISBN 0 8020 4187 6 Decouvertes en Chaldee E de Sarzec Paris Leroux 1884 1893 Nouvelles fouilles de Tello Gaston Cros Paris 1910 Fouilles de Telloh I Epoques presargoniques Abbe Henri de Genouillac Paris 1934 Fouilles de Telloh II Epoques d Ur III Dynastie et de Larsa Abbe Henri de Genouillac Paris 1936 A Parrot Tello vingt campagnes de fouilles 1877 1933 Paris A Michel 1948 PDF Arhiv originalu PDF za 7 listopada 2010 Procitovano 13 grudnya 2012 Posilannya thebritishmuseum ac uk Images of Girsu 29 serpnya 2008 u Wayback Machine Oriental Institute of the University of Chicago Stele of the Vultures at the Louvre 17 travnya 2011 u Wayback Machine LiteraturaHarriet Crawford The Construction Inferieure at Tello A Reassessment Iraq vol 49 pp 71 76 1987 Benjamin R Foster The Sargonic Victory Stele from Telloh Iraq Vol 47 pp 15 30 1985 Claudia E Suter A Shulgi Statuette from Tello Journal of Cuneiform Studies vol 43 45 pp 63 70 1991 1993