Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гусятинська синагога (івр. בית הכנסת הגדול של הוסיאטין) — колишня синагога оборонного типу, перша згадка про яку датується 1431 роком. Збудована у мавритано-готичному стилі, зазнала кількох перебудов, зараз знаходиться у покинутому стані.
| Гусятинська синагога | |
|---|---|
 | |
| 49°04′24″ пн. ш. 26°12′31″ сх. д. / 49.07333° пн. ш. 26.20861° сх. д.Координати: 49°04′24″ пн. ш. 26°12′31″ сх. д. / 49.07333° пн. ш. 26.20861° сх. д. | |
| Тип споруди | синагога (17 століття)[1] |
| Розташування |  Україна, Гусятин, Тернопільска обл. |
| Початок будівництва | кін. XV — поч. XVI ст. |
| Стиль | мавритано-готичний |
| Належність | юдаїзм |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | вул. Пушкіна, 15 |
  Гусятинська синагога (Україна) | |
 Гусятинська синагога у Вікісховищі | |
Історія
Передісторія та первісний вигляд
Перша згадка про євреїв у Гусятині датується 1577 роком. За іншими даними, Гусятин ще у XV столітті налічував велику єврейську громаду. Наприкінці XVI — на початку XVII століття містом володіли представники шляхетського роду Калиновських, які активно займались забудовою населеного пункту, його захистом. У той час місто захищали замок та міські укріплення, автономними вузлами оборони яких були Онуфріївська церква та синагога. Синагога була побудована як споруда оборонного характеру у центральній частині старого міста, на пагорбі поблизу річки Збруч. Припускають, що синагога була споруджена 1692 року, хоча більш імовірним є те, що ця дата є датою реставрації будівлі. Адже відомо, що під час визвольної війни 1648—1655 років єврейська дільниця була кілька разів зруйнована, а первинна синагога спалена. У часи турецького володіння Гусятином 1672—1683 року синагога не зазнала пошкоджень.
Зважаючи на призначення синагоги, вона мала своєрідну форму, володіла чітко вираженими оборонними рисами. Це була прямокутна споруда розміром 15,6 х 17,2 метри, товщина стін якої сягала 1,76 — 2,16 метри. Внутрішня частина споруди складалася з чотирьох ярусів, які включали також відкритий бойовий майданчик на даху будівлі. На додачу, тут, у нижньому ярусі північного фасаду споруди, який повернений у сторону Збруча, були влаштовані 4 бійниці для артилерії. Стіни верхнього ярусу синагоги (аттика) були прорізані ключеподібними бійницями. Зв'язок між ярусами споруди забезпечувався за допомогою кам'яних сходів у північно-західному куті будівлі.
Перша перебудова
У середині XVII століття, після пожежі в 1742 році, синагогу ґрунтовно перебудували: зникають внутрішні перегородки між ярусами, що утворюють великий молитовний зал висотою 13,5 метрів. Для зберігання Тори, у східній стіні була облаштована ніша, прикрашена ліпним декором, перед якою було встановлено вівтар. Приміщення було перекрито напівциркульними нервюрними склепіннями зі стрілчастими розпалубками на білокам'яних різьблених консолях. Замість бійниць на другому та третьому рівнях з'явились високі стрільчасті вікна висотою близько 8 метрів, виконані у готичному стилі. Одне з вікон північного фасаду прорізало своєю сходи, що сполучають яруси. Верхній відкритий ярус синагоги, аттиковий ярус, був декоративно обрамлений кілеподібною глухою аркатурою, білокам'яним парапетом у вигляді акантового листя, круглими башточками на кутах парапету. Для маскування стоків дощової води використали декоративний акантовий пояс. Нижня частина споруди, відділена білокам'яним карнизом, декору не має.
Друга перебудова
Під час наступної перебудови до синагоги добудовують допоміжні приміщення: приміщення для жінок, хедер. До західної стіни споруди добудували одно-, а до північної — трьохярусне приміщення. Західна прибудова мала бароковий стиль. Північна прибудова, піднімаючись до рівня карнизу, закривала замуровані раніше артилерійські бійниці нижнього ярусу, а також вікна готичного стилю, що виходили на північну сторону.
Цікавим фактом є те, що у місті у 1829—1904 роках жив єврейський мудрець, рабин і письменник , який писав гебрейською мовою, будинок якого розташовувався на місці колишнього замку Калиновських і був знищений в роки Першої світової війни.
Відомо також, що 1861 року рабин Мордехай Файвіш Шрага Фрідман, син цадика Ізраїля Фрідмана з Садгори, започаткував у Гусятині нову династію цадиків, що перетворило Гусятин на один з найбільших центрів хасидизму в Галичині. Невдовзі за його сприяння був розбудований клойз, який вважався однією з найгарніших споруд тодішнього Гусятина.
На початку XX століття в Гусятині було декілька єврейських культових споруд — стара синагога, клойз, мала синагога та дві цехові божниці — кравців та шевців. У цей час на одноярусній прибудові старої синагоги з'являється відкрита тераса з парапетом, а північну трьохярусну споруду понижують на один ярус.
Буремні події початку XX століття спричинили значне зменшення єврейської громади в Гусятині, яка на 1923 рік становила лише 546 чоловік. Під час окупації Гусятина російськими військами в Першій світовій війні було зруйновано всі єврейські споруди. Стара синагога також зазнала істотних пошкоджень: завалились дах і бочкове склепіння, частово був зруйнований аттик, знищений вистрій інтер'єру.
У 1920-ті роки синагога була відреставрована. В результаті перебудови під пулішем був зроблений високий односхилий дах, критий черепицею.
Руйнація під час війни
Під час Другої світової війни синагога зазнала значних пошкоджень: практично вщент були зруйновані західна і північна прибудови, повністю обвалились склепіння споруди, синагога позбулась західної стіни, сильно постраждав інтер'єр. У 50-х роках, під керівництвом , були проведені масштабні консерваційно-реставраційні роботи, результатом яких стало відновлення західного фасаду, інтер'єру і склепінь споруди. Були також відтворені західна і північна прибудови у вигляді 1-ярусних споруд з терасами. У відновленому приміщенні синагоги розмістили краєзнавчий музей. У 1963 році Кабінет Міністрів УРСР вніс пам'ятку у реєстр з охоронним номером № 689. Помилки реставрації, зокрема проектування системи стоку зливових вод, призвели до руйнації будівлі та виселення музею.
Архітектурні особливості
Ренесансна споруда синагоги має специфічні мавританські риси: стрільчасті вікна, аркада аттика, вежечки, куполки та інший архітектурний декор. Гладкі стіни основного об'єму споруди прикрашені високо посадженими стрільчастими віконними прорізами. Головний фасад виділений порталом з лучковим завершенням. Високо по осі зроблено кругле вікно. Основний об'єм споруди та її прибудови перекриті напівциркульними склепіннями зі стрільчастими розпалубками.
Синагога увінчана високим аттиком, оздобленим сліпою кілеподібною аркатурою з ключовими бійницями, увінчаними короною з акантового пояска, допасованого для маскування стоків дощової води. Цей архітектурний прийом є унікальним для Гусятинської синагоги й ніде більше не зберігся. Наріжні вежечки з обох боків аттика мають виразні східні впливи, що є типовим для архітектури оборонних синагог. Плаский дах-тераса прибудов огороджений парапетом з ідентичним до аттика декором.
В інтер'єрі збереглися п'яти склепіння, тобто нижні його підпори, також збереглася ніша Арон Га-кодешу, декорована ліпним обрамуванням. У західній стіні основного об'єму споруди влаштовані кам'яні сходи, що вели на дах до бійниць.
Сучасний стан
Музей у будівлі синагоги припинив своє існування, а саме приміщення було закрито. Для розміщення експозиції не було надано нового приміщення, тому частина її була втрачена. Серед збережених архітектурних елементів слід відзначити різьблені п'яти склепіння, ліпну едикулу в східній стіні синагоги, акантовий пояс (єдиний такого роду, що існує зараз). Попри проведені реставраційні роботи споруда знаходиться у закинутому стані.
1993 року архітектори І. Андрушко та О. Сороколіт провели натурні обстеження і архітектурно-археологічні обміри споруди.
Примітки
- http://jewua.org/husiatyn/
- Синагоги України. Спеціальний випуск інституту Укрзахідпроектреставрація… — С. 61.
- Опис споруди за виданням: Синагоги України. Спеціальний випуск інституту Укрзахідпроектреставрація… — С. 61—63.
Література
- Синагоги України. Спеціальний випуск інституту Укрзахідпроектреставрація. — Львів : Центр Європи, 1998. — С. 61—63. — .
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К., 1986. — т. 4. — С. 61—62. (рос.)
- 100 еврейских местечек Украины. — Иерусалим — Санкт-Петербург, 1997. (рос.)
- Kunzek T. Przewodnik po wojewódstwie Tarnopolskiem. — Tarnopol, 1928. — S. 195—196. (пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гусятинська синагога |
- ГУСЯТИН. Синагога. (XVI ст.) [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Синагога в Гусятині [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Сумна історія маленького містечка [ 16 травня 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Синагога в пгт. Гусятин [ 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gusyatinska sinagoga ivr בית הכנסת הגדול של הוסיאטין kolishnya sinagoga oboronnogo tipu persha zgadka pro yaku datuyetsya 1431 rokom Zbudovana u mavritano gotichnomu stili zaznala kilkoh perebudov zaraz znahoditsya u pokinutomu stani Gusyatinska sinagoga49 04 24 pn sh 26 12 31 sh d 49 07333 pn sh 26 20861 sh d 49 07333 26 20861 Koordinati 49 04 24 pn sh 26 12 31 sh d 49 07333 pn sh 26 20861 sh d 49 07333 26 20861Tip sporudisinagoga 17 stolittya 1 Roztashuvannya Ukrayina Gusyatin Ternopilska obl Pochatok budivnictvakin XV poch XVI st Stilmavritano gotichnijNalezhnistyudayizmStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresavul Pushkina 15Gusyatinska sinagoga Ukrayina Gusyatinska sinagoga u VikishovishiIstoriyaPeredistoriya ta pervisnij viglyad Persha zgadka pro yevreyiv u Gusyatini datuyetsya 1577 rokom Za inshimi danimi Gusyatin she u XV stolitti nalichuvav veliku yevrejsku gromadu Naprikinci XVI na pochatku XVII stolittya mistom volodili predstavniki shlyahetskogo rodu Kalinovskih yaki aktivno zajmalis zabudovoyu naselenogo punktu jogo zahistom U toj chas misto zahishali zamok ta miski ukriplennya avtonomnimi vuzlami oboroni yakih buli Onufriyivska cerkva ta sinagoga Sinagoga bula pobudovana yak sporuda oboronnogo harakteru u centralnij chastini starogo mista na pagorbi poblizu richki Zbruch Pripuskayut sho sinagoga bula sporudzhena 1692 roku hocha bilsh imovirnim ye te sho cya data ye datoyu restavraciyi budivli Adzhe vidomo sho pid chas vizvolnoyi vijni 1648 1655 rokiv yevrejska dilnicya bula kilka raziv zrujnovana a pervinna sinagoga spalena U chasi tureckogo volodinnya Gusyatinom 1672 1683 roku sinagoga ne zaznala poshkodzhen Zvazhayuchi na priznachennya sinagogi vona mala svoyeridnu formu volodila chitko virazhenimi oboronnimi risami Ce bula pryamokutna sporuda rozmirom 15 6 h 17 2 metri tovshina stin yakoyi syagala 1 76 2 16 metri Vnutrishnya chastina sporudi skladalasya z chotiroh yarusiv yaki vklyuchali takozh vidkritij bojovij majdanchik na dahu budivli Na dodachu tut u nizhnomu yarusi pivnichnogo fasadu sporudi yakij povernenij u storonu Zbrucha buli vlashtovani 4 bijnici dlya artileriyi Stini verhnogo yarusu sinagogi attika buli prorizani klyuchepodibnimi bijnicyami Zv yazok mizh yarusami sporudi zabezpechuvavsya za dopomogoyu kam yanih shodiv u pivnichno zahidnomu kuti budivli Persha perebudova U seredini XVII stolittya pislya pozhezhi v 1742 roci sinagogu gruntovno perebuduvali znikayut vnutrishni peregorodki mizh yarusami sho utvoryuyut velikij molitovnij zal visotoyu 13 5 metriv Dlya zberigannya Tori u shidnij stini bula oblashtovana nisha prikrashena lipnim dekorom pered yakoyu bulo vstanovleno vivtar Primishennya bulo perekrito napivcirkulnimi nervyurnimi sklepinnyami zi strilchastimi rozpalubkami na bilokam yanih rizblenih konsolyah Zamist bijnic na drugomu ta tretomu rivnyah z yavilis visoki strilchasti vikna visotoyu blizko 8 metriv vikonani u gotichnomu stili Odne z vikon pivnichnogo fasadu prorizalo svoyeyu shodi sho spoluchayut yarusi Verhnij vidkritij yarus sinagogi attikovij yarus buv dekorativno obramlenij kilepodibnoyu gluhoyu arkaturoyu bilokam yanim parapetom u viglyadi akantovogo listya kruglimi bashtochkami na kutah parapetu Dlya maskuvannya stokiv doshovoyi vodi vikoristali dekorativnij akantovij poyas Nizhnya chastina sporudi viddilena bilokam yanim karnizom dekoru ne maye Druga perebudova Inter yer sinagogi Pid chas nastupnoyi perebudovi do sinagogi dobudovuyut dopomizhni primishennya primishennya dlya zhinok heder Do zahidnoyi stini sporudi dobuduvali odno a do pivnichnoyi trohyarusne primishennya Zahidna pribudova mala barokovij stil Pivnichna pribudova pidnimayuchis do rivnya karnizu zakrivala zamurovani ranishe artilerijski bijnici nizhnogo yarusu a takozh vikna gotichnogo stilyu sho vihodili na pivnichnu storonu Cikavim faktom ye te sho u misti u 1829 1904 rokah zhiv yevrejskij mudrec rabin i pismennik yakij pisav gebrejskoyu movoyu budinok yakogo roztashovuvavsya na misci kolishnogo zamku Kalinovskih i buv znishenij v roki Pershoyi svitovoyi vijni Vidomo takozh sho 1861 roku rabin Mordehaj Fajvish Shraga Fridman sin cadika Izrayilya Fridmana z Sadgori zapochatkuvav u Gusyatini novu dinastiyu cadikiv sho peretvorilo Gusyatin na odin z najbilshih centriv hasidizmu v Galichini Nevdovzi za jogo spriyannya buv rozbudovanij klojz yakij vvazhavsya odniyeyu z najgarnishih sporud todishnogo Gusyatina Na pochatku XX stolittya v Gusyatini bulo dekilka yevrejskih kultovih sporud stara sinagoga klojz mala sinagoga ta dvi cehovi bozhnici kravciv ta shevciv U cej chas na odnoyarusnij pribudovi staroyi sinagogi z yavlyayetsya vidkrita terasa z parapetom a pivnichnu trohyarusnu sporudu ponizhuyut na odin yarus Buremni podiyi pochatku XX stolittya sprichinili znachne zmenshennya yevrejskoyi gromadi v Gusyatini yaka na 1923 rik stanovila lishe 546 cholovik Pid chas okupaciyi Gusyatina rosijskimi vijskami v Pershij svitovij vijni bulo zrujnovano vsi yevrejski sporudi Stara sinagoga takozh zaznala istotnih poshkodzhen zavalilis dah i bochkove sklepinnya chastovo buv zrujnovanij attik znishenij vistrij inter yeru U 1920 ti roki sinagoga bula vidrestavrovana V rezultati perebudovi pid pulishem buv zroblenij visokij odnoshilij dah kritij cherepiceyu Rujnaciya pid chas vijni Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sinagoga zaznala znachnih poshkodzhen praktichno vshent buli zrujnovani zahidna i pivnichna pribudovi povnistyu obvalilis sklepinnya sporudi sinagoga pozbulas zahidnoyi stini silno postrazhdav inter yer U 50 h rokah pid kerivnictvom buli provedeni masshtabni konservacijno restavracijni roboti rezultatom yakih stalo vidnovlennya zahidnogo fasadu inter yeru i sklepin sporudi Buli takozh vidtvoreni zahidna i pivnichna pribudovi u viglyadi 1 yarusnih sporud z terasami U vidnovlenomu primishenni sinagogi rozmistili krayeznavchij muzej U 1963 roci Kabinet Ministriv URSR vnis pam yatku u reyestr z ohoronnim nomerom 689 Pomilki restavraciyi zokrema proektuvannya sistemi stoku zlivovih vod prizveli do rujnaciyi budivli ta viselennya muzeyu Arhitekturni osoblivostiRenesansna sporuda sinagogi maye specifichni mavritanski risi strilchasti vikna arkada attika vezhechki kupolki ta inshij arhitekturnij dekor Gladki stini osnovnogo ob yemu sporudi prikrasheni visoko posadzhenimi strilchastimi vikonnimi prorizami Golovnij fasad vidilenij portalom z luchkovim zavershennyam Visoko po osi zrobleno krugle vikno Osnovnij ob yem sporudi ta yiyi pribudovi perekriti napivcirkulnimi sklepinnyami zi strilchastimi rozpalubkami Sinagoga uvinchana visokim attikom ozdoblenim slipoyu kilepodibnoyu arkaturoyu z klyuchovimi bijnicyami uvinchanimi koronoyu z akantovogo poyaska dopasovanogo dlya maskuvannya stokiv doshovoyi vodi Cej arhitekturnij prijom ye unikalnim dlya Gusyatinskoyi sinagogi j nide bilshe ne zberigsya Narizhni vezhechki z oboh bokiv attika mayut virazni shidni vplivi sho ye tipovim dlya arhitekturi oboronnih sinagog Plaskij dah terasa pribudov ogorodzhenij parapetom z identichnim do attika dekorom V inter yeri zbereglisya p yati sklepinnya tobto nizhni jogo pidpori takozh zbereglasya nisha Aron Ga kodeshu dekorovana lipnim obramuvannyam U zahidnij stini osnovnogo ob yemu sporudi vlashtovani kam yani shodi sho veli na dah do bijnic Suchasnij stanMuzej u budivli sinagogi pripiniv svoye isnuvannya a same primishennya bulo zakrito Dlya rozmishennya ekspoziciyi ne bulo nadano novogo primishennya tomu chastina yiyi bula vtrachena Sered zberezhenih arhitekturnih elementiv slid vidznachiti rizbleni p yati sklepinnya lipnu edikulu v shidnij stini sinagogi akantovij poyas yedinij takogo rodu sho isnuye zaraz Popri provedeni restavracijni roboti sporuda znahoditsya u zakinutomu stani 1993 roku arhitektori I Andrushko ta O Sorokolit proveli naturni obstezhennya i arhitekturno arheologichni obmiri sporudi Primitkihttp jewua org husiatyn Sinagogi Ukrayini Specialnij vipusk institutu Ukrzahidproektrestavraciya S 61 Opis sporudi za vidannyam Sinagogi Ukrayini Specialnij vipusk institutu Ukrzahidproektrestavraciya S 61 63 LiteraturaSinagogi Ukrayini Specialnij vipusk institutu Ukrzahidproektrestavraciya Lviv Centr Yevropi 1998 S 61 63 ISBN 966 9506622 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR K 1986 t 4 S 61 62 ros 100 evrejskih mestechek Ukrainy Ierusalim Sankt Peterburg 1997 ros Kunzek T Przewodnik po wojewodstwie Tarnopolskiem Tarnopol 1928 S 195 196 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gusyatinska sinagoga GUSYaTIN Sinagoga XVI st 24 listopada 2016 u Wayback Machine Sinagoga v Gusyatini 14 grudnya 2013 u Wayback Machine Sumna istoriya malenkogo mistechka 16 travnya 2012 u Wayback Machine ros Sinagoga v pgt Gusyatin 12 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros