Гурукула

Ґурукул або ґурукулам (санскр. गुरुकुल, трансліт. gurukul) — тип системи освіти у Стародавній Індії з shishya («учні» або «послідовники»), які живуть поруч або з ґуру в одному будинку упродовж певного періоду часу, де вони навчаються та отримують освіту від свого гуру. За традицією, навпаки, слово Гуру має дуже обмежене використання і зазвичай не застосовується до окремих вчителів, тоді як інститут Ґурдвара має важливу соціальну роль замість монастирської. Слово ґурукула є поєднанням санскритських слів ґуру («вчитель» або «майстер») і кула («сім'я» або «дім»). Цей термін також використовується сьогодні для позначення житлових монастирів або шкіл, якими керують сучасні гуру. Правильна множина цього терміну — ґурукулам, хоча gurukuls також використовується в англійській та деяких інших європейських мовах.

Гуру навчає студентів у ґурукулі

Учні вчаться у гуру і допомагають йому в повсякденному житті, включаючи виконання щоденних мирських домашніх справ. Проте деякі вчені припускають, що ці заходи не є повсякденними і є дуже важливою частиною освіти для виховання самодисципліни серед учнів. Як правило, гуру не отримує і не приймає жодних гонорарів від shishya за навчання з ним, оскільки стосунки між гуру та шиш'я вважаються дуже священними.

Наприкінці свого навчання shishya пропонує гуру перед тим, як покинути ґурукул. Ґурудакшина — це традиційний жест визнання, поваги та подяки гуру, який може бути грошовим, але також може бути особливим завданням, яке вчитель хоче, щоб учень виконав. Живучи в ґурукулі, студенти перебувають далеко від свого дому упродовж декількох місяців або років поспіль. Завдяки ґурукулу студенти навчалися самодисципліни, ввічливості, доброго гуманізму та духовності, що допоможе їм стати просвітленою людиною в майбутньому.

Історія

Хлопці зі школи Arya Samaj ґурукул виконують (1915 р.)

Система освіти ґурукул існувала з давніх часів. В Упанішадах (1000—800 рр. до н. е.) згадується кілька ґурукулам, в тому числі гуру Дрона в Ґурґаоні. Бгрігу Валі (дискурс про Брахмана), як кажуть, мав місце в ґурукулі гуру Варуні. Ведична школа думки призначає ґурукула (священний обряд переходу) для всіх осіб у віці до 8 років принаймні до 12 років. Від ініціації до 25-річного віку всім особам наказано бути студентами та залишатися неодруженими, безшлюбними.

Ґурукулами підтримувалися громадськими пожертвуваннями. Після цього було багато наступних ведичних думок, які зробили ґурукул однією з найдавніших форм державних шкільних центрів.

18 століття та колоніальний період

відіграв важливу роль у зміні розуміння доколоніальної . Основні твори Дгарампала засновані на документах колоніального уряду про індійську освіту, сільське господарство, технології та мистецтво в період колоніального панування в Індії. Його піонерське історичне дослідження, яке інтенсивно проводилося протягом десяти років, надає докази з обширних перших звітів британських адміністраторів про широке поширення корінних навчальних закладів у Бомбеї, Бенгалії та Мадрасі, а також у Пенджабі, викладання за складною навчальною програмою з щоденною школою відвідування близько 30 % дітей 6–15 років.

Відродження системи ґурукул

У колоніальну епоху система в Індії переживала різкий занепад. Даянанда Сарасваті, засновник Ар'я-самадж і , були піонерами сучасної системи ґурукул, який у 1886 році заснував широко розповсюджені .

У 1948 році Шастріджі Магарадж Шрі Дгарамдживан дас Свамі наслідував його приклад і заснував перший Свамінараян ґурукул у Раджкоті в штаті Гуджарат в Індії. Останнім часом кілька ґурукулам}} відкрилися в Індії, а також за кордоном з бажанням підтримувати традиції.

Різні ґурукули все ще існують в Індії, і дослідники вивчали ефективність системи через ці установи. З появою нових засобів масової комунікації багато ґуру та вчених Веданти відкривають E-ґурукули. Ці ґурукули працюють в Інтернеті та зараз передають знання про різні індуїстські писання за допомогою Інтернету.

У 1990 році Шрі Шрі Анандамуртіджі заснував Ananda Marga Gurukul зі штаб-квартирою в Ананданагарі, округ Пурулія, Західна Бенгалія, Індія, а також її філії по всьому світу. {www.gurukul.edu} Він призначив Ачар'ю Шамбгушівананда Авадгуту своїм кулапаті (канцлером) і сформував скелетну структуру для поширення «неогуманістичної освіти» по всьому світу.

Наукові праці про ґурукул

• , вчений Гандіаїн, написав книгу під назвою "Прекрасне дерево: освіта корінних індійців у вісімнадцятому столітті
• Професор Мармар Мухопадай уклав книгу під назвою «Загальне управління якістю в освіті», витягнувши ідеї з давньої системи освіти. Він також розробив концепцію багатоканального навчання на основі педагогіки ґурукул.
• Анкур Джоші є автором дослідницьких статей під назвою «Початкова освіта в Бгараті (тобто в Індії): висновки з постколоніального етнографічного дослідження ґурукул», Постколоніальна перспектива освіти в Бгараті та Надання цілісної освіти для сучасності часи: Банастхалі Від'япітх і система ґурукул.

Поза межами Індії

Система освіти ґурукулам доступна також за межами Індії. Вони відомі як ґурукул.

У Бельгії

У діти віком від 8 до 16 років вивчають , мистецтво, музику, а також ведичну астрологію, джйотіші, санскрит і йогу.

Діти беруть участь у цьому ґурукулі під час канікул у традиційних школах, протягом тижня в жовтні/листопаді, 2 тижнів під час великодніх канікул і 1 місяць під час літніх канікул.

Див. також

• Ґурукул Кангрі Вішвавідьялая
• (подібна система в Японії)

Список літератури

1. Yin Cheong Cheng, ред. (2002). Subject Teaching and Teacher Education in the New Century: Research and Innovation. .
2. Did You Know The True Story Behind Gurugram?. IndiaTimes. 13 квітня 2016.
3. Kachappilly, Kurian. Gurukula: A Family with Difference - An Exposition of the Ancient Indian System of Education — через www.academia.edu.
4. नित्यानंद ने 70 लोगों को दी दीक्षा [Nithyananda initiated 70 people]. Dainik Jagran (гінді). Процитовано 7 April 2018. ... [C]hildren of Swami Nithyananda's gurukul school demonstrated ....]
5. Joshi, Ankur; Gupta, Rajen K. (July 2017). Elementary education in Bharat (that is India): insights from a postcolonial ethnographic study of a Gurukul. International Journal of Indian Culture and Business Management. 15 (1): 100—120. doi:10.1504/IJICBM.2017.085390.
6. Joshi, Ankur; Bindlish, Puneet; Verma, Pawan Kumar (1 грудня 2014). A Post-colonial Perspective towards Education in Bharat. Vision. 18 (4): 359—363. doi:10.1177/0972262914552171. ISSN 0972-2629.
7. Kakkar, Ankur (19 лютого 2019). Remembering Dharampal's Seminal Contribution. IndiaFacts (амер.). Процитовано 27 грудня 2020.
8. Dharampal's 'The Beautiful Tree: Indigenous Indian Education in the Eighteenth Century. 22 December 2019.
9. Basu, Aparna (February 1985). Comparative Education Review Volume 29, Number 1 Feb. 1985. Comparative Education Review. 29 (1): 137—140. doi:10.1086/446501.
10. The Beautiful Tree: Indigenous Indian Education in the Eighteenth Century (англ.). Keerthi Publishing House. 1995.
11. Gurukula Patrika, April–July, 1940-41, Ank 10, (12 June 1940), P.1
12. Madalsa Ujjwal, 2008, «Swami Dayanand Saraswati Life and Ideas», Book Treasure Publications, Jodhpur, PP.96-97
13. Gunjun H. Shakshi, 1971, «Social and Humanistic Life in India», Abhinav Publications, Delhi, PP.122-124.
14. Online drive promoting Vedas, Vedic education | Allahabad News - Times of India. The Times of India.
15. GRD Iyers Home. GRD IYERS GURUCOOL (англ.). Процитовано 16 березня 2021.
16. Gurukul Online – Learn Vedic knowledge at your own place (амер.). Процитовано 16 березня 2021.
17. Sharma, Yatendra (3 червня 2020). RSS affiliate starts online Vedic Mathematics course for students. The Daily Guardian (амер.). Процитовано 16 березня 2021.
18. DHARAMPAL. THE BEAUTIFUL TREE - DHARAMPAL (English) .
19. Mukhopadhyay, Marmar (2020). Total Quality Management in Education. B1/I-1 Mohan Cooperative Industrial Area, Mathura Road New Delhi 110 044: SAGE Publications Pvt Ltd. doi:10.4135/9789353885977. ISBN .
20. Mukhopadhyay, Marmar; Parhar, Madhu (November 2001). Instructional design in multi‐channel learning system. British Journal of Educational Technology. 32 (5): 543—556. doi:10.1111/1467-8535.00224. ISSN 0007-1013.
21. Joshi, Ankur; Gupta, Rajen K. (2017). Elementary education in Bharat (that is India): insights from a postcolonial ethnographic study of a Gurukul. International Journal of Indian Culture and Business Management. 15 (1): 100. doi:10.1504/ijicbm.2017.085390. ISSN 1753-0806.
22. Joshi, Ankur; Bindlish, Puneet; Verma, Pawan Kumar (December 2014). A Post-colonial Perspective towards Education in Bharat. Vision: The Journal of Business Perspective. 18 (4): 359—363. doi:10.1177/0972262914552171. ISSN 0972-2629.
23. Sukhada, N.A.; Dhital, Vishwanath; Joshi, Ankur; Nandram, Sharda S. (2021). Delivering holistic education for contemporary times: Banasthali Vidyapith and the Gurukula system. International Journal of Business and Globalisation. 29 (2): 222. doi:10.1504/ijbg.2021.10041910. ISSN 1753-3627.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґурукула
• List of Gurukuls in India (State-wise)