Гумомотор

Гумомотор — простий двигун для рухомих моделей. Він є скрученим еластичним джгутом з однієї або декількох гумових ниток, один кінець джгута закріплюється нерухомо на корпусі моделі, інший кріпиться до рушія (пропелера, гвинта, колеса). Винайдений в 1871 році французьким винахідником Альфонсом Пено.

Авіамодель з гумомотором, призначена для польотів на відкритому повітрі

Принцип дії заснований на властивості гумової нитки запасати потенційну енергію при скручуванні і віддавати її у вигляді кінетичної енергії, що обертає рушій. Час роботи і енергія двигуна залежать від довжини і перетину джгута, сорту гуми. Для збільшення крутильного моменту гумомотор можна підключити до редуктора, до того ж можна використовувати декілька джгутів.

Величина крутильного моменту гумомотора, залежно від довжини і поперечного перетину джгута:

довжина джгута, см	перетин джгута, см	крутильний момент, кг/см
30	0,24	0,100
40	0,40	0,215
45	0,56	0,356
50	0,64	0,433
55	0,80	0,800

Гумомотори використовуються в авіамоделізмі на мініатюрних літаках вагою в декілька десятків грам, в судномоделізмі та автомоделізмі на простих моделях. В авіамоделізмі, гумомотор, обертаючи повітряний гвинт, забезпечує зліт моделі.

За часів СРСР створення гумомоторних моделей літаків, автомобілів та суден було поширеним напрямом технічної творчості серед дітей, їх будували хлопці, що починали займатися в автомодельних гуртках на станціях юних техніків.

Виноски

1. ПИОНЕР ЛЕТАЮЩИХ МОДЕЛЕЙ [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
2. Драгунов Г. Б. Автомодельный кружок М. изд-во ДОСААФ СССР, 1988
3. Бехтерев Ю. Г. На старте — автомодели М. изд-во ДОСААФ, 1977