Префектура Ґумма на карті Японії | |
Розташування | |
Країна | Японія |
Острів | Хонсю |
Регіон | Канто |
Центр | Маебасі |
Код і координати | |
ISO 3166-2 | JP-10 |
Координати | Координати: 36°22′ пн. ш. 139°07′ сх. д. / 36.367° пн. ш. 139.117° сх. д. |
Площа і населення | |
Площа (на 1 жовтня 2007) | |
Загалом | 6363,16 км² (21-а) |
— % води | 0,2% |
Населення (на 1 серпня 2008) | |
Загалом | 2 012 561 осіб (19-а) |
Густота | 316,3 осіб/км² |
Адміністрація | |
• • • |
Префекту́ра Ґу́мма (яп. 群馬県, ぐんまけん, МФА: [gumma keɴ]) — префектура Японії в регіоні Канто, в східній частині острова Хонсю. Префектурний центр — місто Маебасі.
Загальні відомості
Ґумма є однією з декількох префектур Японії, які не мають виходу до моря. Північ цієї адміністративної одиниці вкрита горами, а на південь займає північна частина Кантоської рівнини, найбільшої рівнини країни. Обриси префектури нагадають журавля, що летить направо, через що її інколи називають «журавлиною префектурою».
До середини 19 століття Ґумма була відома як провінція Кодзуке. Вона славилась вирощуванням гарних коней. У середньовіччі, в часи тривалих міжусобних воєн, існував величезний попит на місцевих скакунів, а кавалерійські частини провінції вважалися одними з найкращих в Японії. Завдяки тісному зв'язку з конярством цей регіон отримав назву «Ґумма», що в перекладі означає «табун коней».
В сучасній Японії Ґумму жартома кличуть «бабським царством» через вольовий характер і незалежний стиль поведінки місцевих жінок, формуванню якого сприяла модернізація та фемінізація праці на території префектури у 2-й половині 19 століття. Попри це мешканці префектури вважаються «консервативними», що виражається у півстолітній підтримці однієї Ліберально-демократичної партії Японії на виборах до Парламенту.
Географія
Префектура Ґумма розташована у Східній Японії, на північному заході регіону Канто. Вона межує на півночі з префектурами Фукусіма та Ніїґата, на заході — з Наґано, на півдні — з Сайтамою, а на сході — з Тотіґі. Усі кордони Ґумма суходольні, оскільки префектура немає виходу до моря.
Площа префектури Ґумма становить близько
6363,16 км². За цією величиною вона посідає 28-е місце в Японії серед інших префектур.Дві третини площі Ґумми займають гори хребтів Етіґо та Асіо, покриті лісом. Серед них найвищими вершинами є активний вулкан Асама (2 568 м) на сході, (2 578 м) та (1 827,6 м) на заході, (1 449 м) на півночі, (1 103,8 м) та бескид (1 422,5) на південному сході. Одну третину площі префектури займає Кантоська рівнина, розташована на південному заході. Більшість гірських струмків та річок стікаються у цю рівнину і зливаються у велику річку Тоне, що тече на південь і впадає в Тихий океан. Лише води північного озера та болотистої місцевості Одзе несуться на північ і впадають до Японського моря.
Ґумма належить до зони субтропічного волого клімату, який також називають прибрежним тихоокеанським. Через нерівності рельєфу існує значна відмінність між кліматом рівнних та гірських районів. Вона виражається у різниці температури повітря. Взимку у північних районах Ґумми вона спадає до -10 °C, а влітку у південних районах сягає близько 40 °C. Середньорічна температура в Кантоській рівнині становить 13 °C, а в гірській місцевості менше ніж 10 °C. На заході префектури, у високогірних районах вона дорівнює 7,1 °C.
Щорічна кількість опадів коливається між 1600 — 1800 мм. Вони переважають на півдні Ґумми, часті влітку, але рідкі взимку. Особливістю префектури є так звані літні й спекотні «сухі вітри», а також частий грім з блискавками.
Історія
Префектура Ґумма була заселена від часів палеоліту. Доказом цього служить , відкриття якої у 1946 році засвідчило існування в Японії до-неолітичної культури. Нащадки палеолітичної популяції стали творцями східноазійської унікальної культури Джьомон, а згодом засновниками країни на території сучасної префектури. У 1-й половині 4 століття вона була завойована молодою японською державою Ямато і поділена на провінції Кодзуке — «Верхнє Ке» та Сімосцуке — «Нижнє Кє». Вважається, що з приходом яматосців на території сучасної префекутри поширилась культура курганів.
У 7 — 9 століттях провінція Кодзуке, попередник сучасної Ґумми, була яматоським форпостом у Східній Японії, в землях автохтонів еміші. Уряд цієї провінції розміщувався у сучасному місті Маебасі, на одному з семи стародавніх шляхів Тосандо. Святилище Нукісакі вважалося головною місцевою святинею. Задля асиміляції автохтонного населення та встановлення кращого зв'язку культурним центром, центральний уряд переселяв до провінції західних японців та корейців.
У 10 — 12 століттях Кодзуке стала одним з центрів формування самурайства. Найвпливовішими місцевими родами були та , вояки яких славились стрільбою з лука верхи. Володіння цих родів володіння лежали в Кантоській рівнині, придатній для конярства. Наприкінці 12 століття місцева знать допомагала встановити на сході Японії перший самурайський уряд — Камакурський сьоґунат, а через сто років була провідною силою в його поваленні.
У 1-й половині 14 столітті Кодзуке перейшла під контроль сьоґунського роду Асікаґа, а згодом була передана його васалу, родині Уесуґі. У 1438 році останній вступив конфлікт зі своїм сюзереном, що породило велику політичну кризу у Східній Японії та спричинило децентралізацію влади. Цілий регіон Канто поглинули міжусобні війни, які тривали до кінця 16 століття. В цей час Кодзуке відігравала роль прифронтової провінції, своєрідного кордону між силами найпотужніших сусідів — родів Ґо-Ходзьо, Наґао та Такеда.
1590 року регіон Канто перейшов під владу Токуґави Іеясу. У 1603 році він заснував новий сьоґунат, який керував країною до 1867 року. Резиденція сьоґунів знаходилась в місті Едо, сучасному Токіо, а провінція Кодзуке, розташована на північному заході від неї, виконувала функцію північного заслону цього міста. Сама провінція була поділена між прямими васалами сьоґуна на малі володіння — хани.
У 1783 році на заході провінції відбулося виверження вулкана Асама, від якого постраждали західні райони Кодзуке. Викиди лави були такі потужні, що червоногарячий фонтан виднівся аж в далекому Едо. Це було друге виверження Асами після 1108 року.
У 1868 року в Японії відбулась реставрація прямого Імператорського правління. В результаті проведення адміністративної реформи, 28 жовтня 1871 року на основі провінції Кодзуке була утворена префектура Ґумма з центром у місті Такасакі. У 1872 році префектурний центр перемістився до Маебасі, у 1876 році — повторно до Такасакі, а у 1881 році — вдруге до Маебасі.
Новострворена Ґумма займала важливе місце в економіці Японської імперії. Колишня провінція Кодзуке була традиційним виробником шовку в Японії, який постачали у 18 — 19 століттях до Едо, тому новий уряд спорудив на території префектури шовкові мануфактури для виготовлення шовку на продаж закордон.. На початку 20 століття в Ґуммі була заснована , найбільша авіакомпанія Японії в 1917–1950 роках, а також численні військові заводи в найбільших містах префектури.
Під час Другої світової війни Ґумма служила місцем евакуації населення і підприємств з Токіо та Йокогами. Попри віддаленість від узбережжя літаки авіації США здійснили у 1945 році бомбардування префекутрних міст Такасакі, Маебасі, Ісесакі та Оти. Після закінчення війни Ґумма провела демілітаризацію промисловості й взяла курс на розвиток електротоварів та машинобудування. На кінець 20 століття вона була зв'язана швидкісними залізницями та сінкансеном з регіонами Канто, Тюбу і Тохоку.
Адміністративний поділ
Освіта
Примітки
- Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 16 вересня 2008 [1].
- Статистика префектури Ґумма // Сайт префектури Ґумма. Переглянуто 16 вересня 2008 [2].
- Чотири члени цієї партії, вихідці префектури Ґумма, обіймали посаду Прем'єр-міністрів Японії: Фукуда Такео (1976–1978), Накасоне Ясухіро (1982–1987), Обуті Кейдзо (1998–2000) і Фукуда Ясуо (2007–2008).
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2009. Процитовано 25 вересня 2008.
- Кодзуке відповідає сучасній Ґуммі, а Сімоцуке збігається з землями префектури Тотіґі.
- Найбільшими з них є курган Тендзіндзан в Маебасі, Асамаяма в Такасакі та Тендзіндзан в Ота.
- , , , та інші.
- Однією з перших текстильних мануфактур була Томіокська шовкова мануфактура, заснована 15 вересня 1872 року. На ній працювали молоді дівчата, навчені до виробництва ниток в домашньому господарстві. Шовк, який вони виготовляли, був важливим експортним товаром Японії, який щорічно збагачував державну скарбницю. Праця на заводах і мануфактурах була важливим чинником в формуванні незалежного і соціально активного образу жінок з Ґумми.
Джерела та література
- (яп.) Префектура Ґумма // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Ґумма (10). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1988.
Префектура Ґумма // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Ґумма
- (яп.) Префектура Ґумма. Офіційна сторінка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gumma Prefektura Gumma 群馬県 Prefektura Gumma na karti YaponiyiRoztashuvannyaKrayina YaponiyaOstriv HonsyuRegion KantoCentr MaebasiKod i koordinatiISO 3166 2 JP 10Koordinati Koordinati 36 22 pn sh 139 07 sh d 36 367 pn sh 139 117 sh d 36 367 139 117Plosha i naselennyaPlosha na 1 zhovtnya 2007 Zagalom amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 06363 0160000 6363 16 km 21 a vodi 0 2 Naselennya na 1 serpnya 2008 Zagalom amp amp amp amp amp amp amp amp 02012561 amp amp amp amp 00 2 012 561 osib 19 a Gustota amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0316 0300000 316 3 osib km AdministraciyaShablon Obgovorennya Zastosuvannya Proyekt Prefektu ra Gu mma yap 群馬県 ぐんまけん MFA gumma keɴ prefektura Yaponiyi v regioni Kanto v shidnij chastini ostrova Honsyu Prefekturnij centr misto Maebasi Zagalni vidomostiGumma ye odniyeyu z dekilkoh prefektur Yaponiyi yaki ne mayut vihodu do morya Pivnich ciyeyi administrativnoyi odinici vkrita gorami a na pivden zajmaye pivnichna chastina Kantoskoyi rivnini najbilshoyi rivnini krayini Obrisi prefekturi nagadayut zhuravlya sho letit napravo cherez sho yiyi inkoli nazivayut zhuravlinoyu prefekturoyu Do seredini 19 stolittya Gumma bula vidoma yak provinciya Kodzuke Vona slavilas viroshuvannyam garnih konej U serednovichchi v chasi trivalih mizhusobnih voyen isnuvav velicheznij popit na miscevih skakuniv a kavalerijski chastini provinciyi vvazhalisya odnimi z najkrashih v Yaponiyi Zavdyaki tisnomu zv yazku z konyarstvom cej region otrimav nazvu Gumma sho v perekladi oznachaye tabun konej V suchasnij Yaponiyi Gummu zhartoma klichut babskim carstvom cherez volovij harakter i nezalezhnij stil povedinki miscevih zhinok formuvannyu yakogo spriyala modernizaciya ta feminizaciya praci na teritoriyi prefekturi u 2 j polovini 19 stolittya Popri ce meshkanci prefekturi vvazhayutsya konservativnimi sho virazhayetsya u pivstolitnij pidtrimci odniyeyi Liberalno demokratichnoyi partiyi Yaponiyi na viborah do Parlamentu GeografiyaSintoyistske svyatilishe Akagi na berezi ozera sho znahoditsya na vershini gori Prefektura Gumma roztashovana u Shidnij Yaponiyi na pivnichnomu zahodi regionu Kanto Vona mezhuye na pivnochi z prefekturami Fukusima ta Niyigata na zahodi z Nagano na pivdni z Sajtamoyu a na shodi z Totigi Usi kordoni Gumma suhodolni oskilki prefektura nemaye vihodu do morya Plosha prefekturi Gumma stanovit blizko amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 06363 0160000 6363 16 km Za ciyeyu velichinoyu vona posidaye 28 e misce v Yaponiyi sered inshih prefektur Dvi tretini ploshi Gummi zajmayut gori hrebtiv Etigo ta Asio pokriti lisom Sered nih najvishimi vershinami ye aktivnij vulkan Asama 2 568 m na shodi 2 578 m ta 1 827 6 m na zahodi 1 449 m na pivnochi 1 103 8 m ta beskid 1 422 5 na pivdennomu shodi Odnu tretinu ploshi prefekturi zajmaye Kantoska rivnina roztashovana na pivdennomu zahodi Bilshist girskih strumkiv ta richok stikayutsya u cyu rivninu i zlivayutsya u veliku richku Tone sho teche na pivden i vpadaye v Tihij okean Lishe vodi pivnichnogo ozera ta bolotistoyi miscevosti Odze nesutsya na pivnich i vpadayut do Yaponskogo morya Gumma nalezhit do zoni subtropichnogo vologo klimatu yakij takozh nazivayut pribrezhnim tihookeanskim Cherez nerivnosti relyefu isnuye znachna vidminnist mizh klimatom rivnnih ta girskih rajoniv Vona virazhayetsya u riznici temperaturi povitrya Vzimku u pivnichnih rajonah Gummi vona spadaye do 10 C a vlitku u pivdennih rajonah syagaye blizko 40 C Serednorichna temperatura v Kantoskij rivnini stanovit 13 C a v girskij miscevosti menshe nizh 10 C Na zahodi prefekturi u visokogirnih rajonah vona dorivnyuye 7 1 C Shorichna kilkist opadiv kolivayetsya mizh 1600 1800 mm Voni perevazhayut na pivdni Gummi chasti vlitku ale ridki vzimku Osoblivistyu prefekturi ye tak zvani litni j spekotni suhi vitri a takozh chastij grim z bliskavkami IstoriyaPrefektura Gumma bula zaselena vid chasiv paleolitu Dokazom cogo sluzhit vidkrittya yakoyi u 1946 roci zasvidchilo isnuvannya v Yaponiyi do neolitichnoyi kulturi Nashadki paleolitichnoyi populyaciyi stali tvorcyami shidnoazijskoyi unikalnoyi kulturi Dzhomon a zgodom zasnovnikami krayini na teritoriyi suchasnoyi prefekturi U 1 j polovini 4 stolittya vona bula zavojovana molodoyu yaponskoyu derzhavoyu Yamato i podilena na provinciyi Kodzuke Verhnye Ke ta Simoscuke Nizhnye Kye Vvazhayetsya sho z prihodom yamatosciv na teritoriyi suchasnoyi prefekutri poshirilas kultura kurganiv U 7 9 stolittyah provinciya Kodzuke poperednik suchasnoyi Gummi bula yamatoskim forpostom u Shidnij Yaponiyi v zemlyah avtohtoniv emishi Uryad ciyeyi provinciyi rozmishuvavsya u suchasnomu misti Maebasi na odnomu z semi starodavnih shlyahiv Tosando Svyatilishe Nukisaki vvazhalosya golovnoyu miscevoyu svyatineyu Zadlya asimilyaciyi avtohtonnogo naselennya ta vstanovlennya krashogo zv yazku kulturnim centrom centralnij uryad pereselyav do provinciyi zahidnih yaponciv ta korejciv U 10 12 stolittyah Kodzuke stala odnim z centriv formuvannya samurajstva Najvplivovishimi miscevimi rodami buli ta voyaki yakih slavilis strilboyu z luka verhi Volodinnya cih rodiv volodinnya lezhali v Kantoskij rivnini pridatnij dlya konyarstva Naprikinci 12 stolittya misceva znat dopomagala vstanoviti na shodi Yaponiyi pershij samurajskij uryad Kamakurskij sogunat a cherez sto rokiv bula providnoyu siloyu v jogo povalenni U 1 j polovini 14 stolitti Kodzuke perejshla pid kontrol sogunskogo rodu Asikaga a zgodom bula peredana jogo vasalu rodini Uesugi U 1438 roci ostannij vstupiv konflikt zi svoyim syuzerenom sho porodilo veliku politichnu krizu u Shidnij Yaponiyi ta sprichinilo decentralizaciyu vladi Cilij region Kanto poglinuli mizhusobni vijni yaki trivali do kincya 16 stolittya V cej chas Kodzuke vidigravala rol prifrontovoyi provinciyi svoyeridnogo kordonu mizh silami najpotuzhnishih susidiv rodiv Go Hodzo Nagao ta Takeda 1590 roku region Kanto perejshov pid vladu Tokugavi Ieyasu U 1603 roci vin zasnuvav novij sogunat yakij keruvav krayinoyu do 1867 roku Rezidenciya soguniv znahodilas v misti Edo suchasnomu Tokio a provinciya Kodzuke roztashovana na pivnichnomu zahodi vid neyi vikonuvala funkciyu pivnichnogo zaslonu cogo mista Sama provinciya bula podilena mizh pryamimi vasalami soguna na mali volodinnya hani U 1783 roci na zahodi provinciyi vidbulosya viverzhennya vulkana Asama vid yakogo postrazhdali zahidni rajoni Kodzuke Vikidi lavi buli taki potuzhni sho chervonogaryachij fontan vidnivsya azh v dalekomu Edo Ce bulo druge viverzhennya Asami pislya 1108 roku U 1868 roku v Yaponiyi vidbulas restavraciya pryamogo Imperatorskogo pravlinnya V rezultati provedennya administrativnoyi reformi 28 zhovtnya 1871 roku na osnovi provinciyi Kodzuke bula utvorena prefektura Gumma z centrom u misti Takasaki U 1872 roci prefekturnij centr peremistivsya do Maebasi u 1876 roci povtorno do Takasaki a u 1881 roci vdruge do Maebasi Novostrvorena Gumma zajmala vazhlive misce v ekonomici Yaponskoyi imperiyi Kolishnya provinciya Kodzuke bula tradicijnim virobnikom shovku v Yaponiyi yakij postachali u 18 19 stolittyah do Edo tomu novij uryad sporudiv na teritoriyi prefekturi shovkovi manufakturi dlya vigotovlennya shovku na prodazh zakordon Na pochatku 20 stolittya v Gummi bula zasnovana najbilsha aviakompaniya Yaponiyi v 1917 1950 rokah a takozh chislenni vijskovi zavodi v najbilshih mistah prefekturi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Gumma sluzhila miscem evakuaciyi naselennya i pidpriyemstv z Tokio ta Jokogami Popri viddalenist vid uzberezhzhya litaki aviaciyi SShA zdijsnili u 1945 roci bombarduvannya prefekutrnih mist Takasaki Maebasi Isesaki ta Oti Pislya zakinchennya vijni Gumma provela demilitarizaciyu promislovosti j vzyala kurs na rozvitok elektrotovariv ta mashinobuduvannya Na kinec 20 stolittya vona bula zv yazana shvidkisnimi zaliznicyami ta sinkansenom z regionami Kanto Tyubu i Tohoku Administrativnij podilOsvitaGummivskij universitetPrimitkiStatistika Institutu geografiyi Yaponiyi Sajt Institutu geografiyi Yaponiyi Pereglyanuto 16 veresnya 2008 1 Statistika prefekturi Gumma Sajt prefekturi Gumma Pereglyanuto 16 veresnya 2008 2 Chotiri chleni ciyeyi partiyi vihidci prefekturi Gumma obijmali posadu Prem yer ministriv Yaponiyi Fukuda Takeo 1976 1978 Nakasone Yasuhiro 1982 1987 Obuti Kejdzo 1998 2000 i Fukuda Yasuo 2007 2008 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2009 Procitovano 25 veresnya 2008 Kodzuke vidpovidaye suchasnij Gummi a Simocuke zbigayetsya z zemlyami prefekturi Totigi Najbilshimi z nih ye kurgan Tendzindzan v Maebasi Asamayama v Takasaki ta Tendzindzan v Ota ta inshi Odniyeyu z pershih tekstilnih manufaktur bula Tomiokska shovkova manufaktura zasnovana 15 veresnya 1872 roku Na nij pracyuvali molodi divchata navcheni do virobnictva nitok v domashnomu gospodarstvi Shovk yakij voni vigotovlyali buv vazhlivim eksportnim tovarom Yaponiyi yakij shorichno zbagachuvav derzhavnu skarbnicyu Pracya na zavodah i manufakturah bula vazhlivim chinnikom v formuvanni nezalezhnogo i socialno aktivnogo obrazu zhinok z Gummi Dzherela ta literatura yap Prefektura Gumma Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Gumma 10 Tokio Kadokava Soten 1988 Prefektura Gumma 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prefektura Gumma yap Prefektura Gumma Oficijna storinka