Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гордієвський район — муніципальне утворення у складі Брянської області Російської Федерації.
| Гордіївський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Гордеевский район | |||||
| |||||
 | |||||
| Районний центр | Гордієвка | ||||
| Найбільше місто | Мирний | ||||
| Країна |  Росія[1] | ||||
| Регіон | Брянська область | ||||
| Держава | Російська Федерація | ||||
| Офіційна мова | російська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 12 243 ос. | ||||
| - густота | 15,8 осіб/км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 846,54 (25-е місце) км² | ||||
| Часовий пояс | MSK () | ||||
| утворений | 1929 | ||||
| Вебсайт | admgordeevka.ru | ||||
 | |||||
| Розташування Гордіївського району на мапі Брянської області | |||||
| |||||
Адміністративний центр — село Гордієвка.
Географія
Район розташований на заході Брянської області, його площа становить 846,54 км².
Межує:
- на півночі — із Костюковицьким районом Могилевської області Республіки Білорусь
- на заході — із Красногорським районом Брянської області
- на сході — із Суразьким районом Брянської області
- на півдні — із Клинцівським і Новозибковським районами Брянської області
Клімат території Гордієвського району помірно-континентальний, з помірно холодною зимою і помірно теплим літом.
Історія
Історична доля Гордіївського народу пов'язана із його географічним розташуванням. У стародавні часи на території району мешкали племена радимичів. З другої половини XIV століття у числі значної частини брянських земель територія нинішнього Гордіївского району увійшла до складу Великого князівства Литовського, а після укладення в 1385 році договору про унію (об'єднання) Литви з Польщею — до об'єднаної Польсько-Литовської держави.
Із 1503 року ці землі відійшли до Московської держави, але через 115 років за Деулінською угодою 1618 на кілька десятиліть знову відходять до Польщі. У середині сімнадцятого століття в Україні, до складу якої входили тоді і землі теперішнього Гордіївского району, почалася народно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. У 1654 році лівобережна Україна долучилася до Росії на правах автономії. Вся територія нинішнього Гордієвского району до 1781 року входила до складу Стародубського полку.
У 1861 році, у числі інших волостей, була утворена Суразького повіту Чернігівської губернії (з 1921 року повіт став називатися , а в грудні 1926 року він був приєднаний до Брянської губернії).
Заснування району
Гордієвський район було засновано 1929 у Клинцівському огрузі Західної області, 1937 року передано в новозасновану .
5 липня 1944 року Указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Брянська область, до складу якої, поряд з іншими, був включений і Гордіївський район. У 1963 році район був скасований, а у 1985 — відновлений.
Демографія
Населення району становить 12,2 тис. осіб. Усього нараховується 63 сільських пункти і 1 селище міського типу.
Адміністративний поділ
З 2005 року, після муніципальної реформи, у районі розташовані 1 міське поселення і 6 сільських поселень:
Економіка
Економіка Гордієвського району переважно аграрного типу. У районному центрі розташовано понад 10 продовольчих магазинів, приватна аптека, 2 господарські магазини, ресторан-кафе «СЛОВ'ЯНКА», кафе «Натхнення». Будується критий продовольчий ринок, а також спортивний комплекс з плавальним басейном. У 2009 році у райцентрі відкрито м'ясопереробний комбінат. У 2010 році була відкрита міні-пекарня у будівлі колишньої державної аптеки. З великих підприємств на території Гордієвського району розташувався Творішинський спиртзавод (на даний час підприємство не працює).
Гордіївка — це економічний центр району. Тут зосереджені робочі місця, якими користуються жителі як райцентру, так і всього району. Відділення Ощадбанку і РСХБ забезпечують кредитами підприємства Гордеевского району. Підприємства комерційного сектора розташовані на центральній вулиці — вулиці Леніна. Найбільша їх концентрація знаходиться в районі центральної площі на перетині вулиць Кірова та Леніна, найбільш протяжних і найважливіших транспортних «артеріях» Гордіївки.
В даний час зайнятість населення забезпечують в основному бюджетні організації (школа, районна лікарня, міліція, суд, служба судових приставів, пенсійний фонд, філія РСХБ і Ощадбанку, а також колгоспи).
Велике значення в економіці району має розвиток фермерство. В умовах нечорноземних ґрунтів ця форма економічної діяльності низькопродуктивна. Місцеві жителі практично суцільно мають земельні ділянки, на яких обробляють овочеві та плодово-ягідні культури. Основна культура, оброблювана в Гордієвскому районі — це картопля. Обробка ґрунтів поступово механізується, хоча переважає обробка ґрунтів за допомогою коней. Добробут громадян поступово зростає. Є кілька факторів росту добробуту — це заробітки в Столичному регіоні, приватне підприємництво, традиційна громадська форма життя в цих краях, коли батьки, діти та онуки живуть в тісному взаємозв'язку один з одним і сприяють одна одній економічну підтримку. Багато в чому завдяки цим факторам, молодь все ще залишається жити тут, незважаючи ні на що.
У цілому Гордієвський район можна зарахувати до числа депресивних регіонів (80% бюджету району — це дотації з обласного бюджету).
Економічні перспективи
- Розведення цінних сортів риб
- Освоєння покладів вапняку
- Будівництво цегельного заводу
- Освоєння покладів торфу
- Освоєння лісових ресурсів
- Будівництво Будинку відпочинку неподалік від села , на кордоні із Суражським районом Брянської області.
- Будівництво свиноферми на 10 000 голів.
- Розвиток фермерства
Транспорт
Село Гордіївка розташовано на відстані 35 км до найближчої залізничної станції у місті Клинці.
Визначні пам'ятки
Поставлена на пагорбі посеред села, є композиційним центром його забудови. Рік зведення церкви (на замовлення графа Безбородька) - 1809. Дотепер втратила бічні портики і верх дзвіниці. Цікавий зразок хрестоподібного в плані садибного храму, виконаного в стилі зрілого класицизму. Основний об'єм будівлі має порівняно короткі бічні рукави, які раніше прикрашали чотириколонні портики, і злегка виступає прямокутний вівтар, який закінчується зниженою напівкруглою апсидою. Своєрідність композиції надає підноситься над центром великий світловий четверик з чотиригранним купольним покриттям і маленькою главкой на кубічному постаменті. До невеликий трапезній з одним вікном на бічних фасадах примикає зберігся четверик дзвіниці. Усі фасади будівлі на рівні карниза апсиди обходить профільований пояс. Чотири тосканські пілястри, які оформляють торці бічних рукавів, відповідають колонам втрачених портиків. Між ними в центрі розміщені бічні входи, відмічені трикутними сандриками, а по боках — прямокутні вікна; над прорізами знаходяться відповідно овальна і дві круглі ніші. У верхній частині кожної грані четверика прорізано велике полуциркульное тричастинне вікно ампірного типу. Ярус дзвіниці прикрашений великими плоскими арочними нішами в центрі граней, рустуванням кутових частин до пояса і круглими нішами-медальйонами над ним. В інтер'єрі всі бічні частини повністю відкриті у високу центральну, утворюючи єдиний простір храму. Центральна частина перекрита четирехлотковим зімкнутим склепінням, вівтар — конхою, а Віма вівтаря, бічні рукави і трапезна — циліндричними склепіннями. Нижній ярус дзвіниці з закругленими внутрішніми кутами має коробове звід по осі північ-південь. По боках трапецієподібного в плані проходу в трапезну влаштовані невеликі приміщення зі сходами в південному з них. З внутрішньої обробки збереглися лише штукатурні карнизи у підстави зводів і вгорі основного четверика, а також пілястри між вікнами на північній і південній стінах.
Відомі уродженці
- Скопенко Степан Федорович — український юрист, почесний працівник прокуратури (село Струговка).
Повні кавалери Ордену Слави
Примітки
- ОКТМО. 179/2016. Центральний ФО
- Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (червень 2011) |
 | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gordiyevskij rajon municipalne utvorennya u skladi Bryanskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Gordiyivskij rajon Gordeevskij rajon Rajonnij centr Gordiyevka Najbilshe misto Mirnij Krayina Rosiya 1 Region Bryanska oblast Derzhava Rosijska Federaciya Oficijna mova rosijska Naselennya povne 12 243 os gustota 15 8 osib km Plosha povna 846 54 25 e misce km Chasovij poyas MSK UTC 3 utvorenij 1929 Vebsajt admgordeevka ru Roztashuvannya Gordiyivskogo rajonu na mapi Bryanskoyi oblasti Roztashuvannya Gordiyivskogo rajonu na mapi Bryanskoyi oblasti Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gordiyevskij rajon Administrativnij centr selo Gordiyevka GeografiyaRajon roztashovanij na zahodi Bryanskoyi oblasti jogo plosha stanovit 846 54 km Mezhuye na pivnochi iz Kostyukovickim rajonom Mogilevskoyi oblasti Respubliki Bilorus na zahodi iz Krasnogorskim rajonom Bryanskoyi oblasti na shodi iz Surazkim rajonom Bryanskoyi oblasti na pivdni iz Klincivskim i Novozibkovskim rajonami Bryanskoyi oblasti Klimat teritoriyi Gordiyevskogo rajonu pomirno kontinentalnij z pomirno holodnoyu zimoyu i pomirno teplim litom IstoriyaIstorichna dolya Gordiyivskogo narodu pov yazana iz jogo geografichnim roztashuvannyam U starodavni chasi na teritoriyi rajonu meshkali plemena radimichiv Z drugoyi polovini XIV stolittya u chisli znachnoyi chastini bryanskih zemel teritoriya ninishnogo Gordiyivskogo rajonu uvijshla do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo a pislya ukladennya v 1385 roci dogovoru pro uniyu ob yednannya Litvi z Polsheyu do ob yednanoyi Polsko Litovskoyi derzhavi Iz 1503 roku ci zemli vidijshli do Moskovskoyi derzhavi ale cherez 115 rokiv za Deulinskoyu ugodoyu 1618 na kilka desyatilit znovu vidhodyat do Polshi U seredini simnadcyatogo stolittya v Ukrayini do skladu yakoyi vhodili todi i zemli teperishnogo Gordiyivskogo rajonu pochalasya narodno vizvolna vijna pid provodom Bogdana Hmelnickogo U 1654 roci livoberezhna Ukrayina doluchilasya do Rosiyi na pravah avtonomiyi Vsya teritoriya ninishnogo Gordiyevskogo rajonu do 1781 roku vhodila do skladu Starodubskogo polku U 1861 roci u chisli inshih volostej bula utvorena Surazkogo povitu Chernigivskoyi guberniyi z 1921 roku povit stav nazivatisya a v grudni 1926 roku vin buv priyednanij do Bryanskoyi guberniyi Zasnuvannya rajonu Gordiyevskij rajon bulo zasnovano 1929 u Klincivskomu ogruzi Zahidnoyi oblasti 1937 roku peredano v novozasnovanu 5 lipnya 1944 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR bula utvorena Bryanska oblast do skladu yakoyi poryad z inshimi buv vklyuchenij i Gordiyivskij rajon U 1963 roci rajon buv skasovanij a u 1985 vidnovlenij DemografiyaNaselennya rajonu stanovit 12 2 tis osib Usogo narahovuyetsya 63 silskih punkti i 1 selishe miskogo tipu Administrativnij podilZ 2005 roku pislya municipalnoyi reformi u rajoni roztashovani 1 miske poselennya i 6 silskih poselen Mirninske miske poselennyaEkonomikaEkonomika Gordiyevskogo rajonu perevazhno agrarnogo tipu U rajonnomu centri roztashovano ponad 10 prodovolchih magaziniv privatna apteka 2 gospodarski magazini restoran kafe SLOV YaNKA kafe Nathnennya Buduyetsya kritij prodovolchij rinok a takozh sportivnij kompleks z plavalnim basejnom U 2009 roci u rajcentri vidkrito m yasopererobnij kombinat U 2010 roci bula vidkrita mini pekarnya u budivli kolishnoyi derzhavnoyi apteki Z velikih pidpriyemstv na teritoriyi Gordiyevskogo rajonu roztashuvavsya Tvorishinskij spirtzavod na danij chas pidpriyemstvo ne pracyuye Gordiyivka ce ekonomichnij centr rajonu Tut zoseredzheni robochi miscya yakimi koristuyutsya zhiteli yak rajcentru tak i vsogo rajonu Viddilennya Oshadbanku i RSHB zabezpechuyut kreditami pidpriyemstva Gordeevskogo rajonu Pidpriyemstva komercijnogo sektora roztashovani na centralnij vulici vulici Lenina Najbilsha yih koncentraciya znahoditsya v rajoni centralnoyi ploshi na peretini vulic Kirova ta Lenina najbilsh protyazhnih i najvazhlivishih transportnih arteriyah Gordiyivki V danij chas zajnyatist naselennya zabezpechuyut v osnovnomu byudzhetni organizaciyi shkola rajonna likarnya miliciya sud sluzhba sudovih pristaviv pensijnij fond filiya RSHB i Oshadbanku a takozh kolgospi Velike znachennya v ekonomici rajonu maye rozvitok fermerstvo V umovah nechornozemnih gruntiv cya forma ekonomichnoyi diyalnosti nizkoproduktivna Miscevi zhiteli praktichno sucilno mayut zemelni dilyanki na yakih obroblyayut ovochevi ta plodovo yagidni kulturi Osnovna kultura obroblyuvana v Gordiyevskomu rajoni ce kartoplya Obrobka gruntiv postupovo mehanizuyetsya hocha perevazhaye obrobka gruntiv za dopomogoyu konej Dobrobut gromadyan postupovo zrostaye Ye kilka faktoriv rostu dobrobutu ce zarobitki v Stolichnomu regioni privatne pidpriyemnictvo tradicijna gromadska forma zhittya v cih krayah koli batki diti ta onuki zhivut v tisnomu vzayemozv yazku odin z odnim i spriyayut odna odnij ekonomichnu pidtrimku Bagato v chomu zavdyaki cim faktoram molod vse she zalishayetsya zhiti tut nezvazhayuchi ni na sho U cilomu Gordiyevskij rajon mozhna zarahuvati do chisla depresivnih regioniv 80 byudzhetu rajonu ce dotaciyi z oblasnogo byudzhetu Ekonomichni perspektivi Rozvedennya cinnih sortiv rib Osvoyennya pokladiv vapnyaku Budivnictvo cegelnogo zavodu Osvoyennya pokladiv torfu Osvoyennya lisovih resursiv Budivnictvo Budinku vidpochinku nepodalik vid sela na kordoni iz Surazhskim rajonom Bryanskoyi oblasti Budivnictvo svinofermi na 10 000 goliv Rozvitok fermerstvaTransportSelo Gordiyivka roztashovano na vidstani 35 km do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi u misti Klinci Viznachni pam yatkiCerkva Voznesinnya u seli Velikij Bor Postavlena na pagorbi posered sela ye kompozicijnim centrom jogo zabudovi Rik zvedennya cerkvi na zamovlennya grafa Bezborodka 1809 Doteper vtratila bichni portiki i verh dzvinici Cikavij zrazok hrestopodibnogo v plani sadibnogo hramu vikonanogo v stili zrilogo klasicizmu Osnovnij ob yem budivli maye porivnyano korotki bichni rukavi yaki ranishe prikrashali chotirikolonni portiki i zlegka vistupaye pryamokutnij vivtar yakij zakinchuyetsya znizhenoyu napivkrugloyu apsidoyu Svoyeridnist kompoziciyi nadaye pidnositsya nad centrom velikij svitlovij chetverik z chotirigrannim kupolnim pokrittyam i malenkoyu glavkoj na kubichnomu postamenti Do nevelikij trapeznij z odnim viknom na bichnih fasadah primikaye zberigsya chetverik dzvinici Usi fasadi budivli na rivni karniza apsidi obhodit profilovanij poyas Chotiri toskanski pilyastri yaki oformlyayut torci bichnih rukaviv vidpovidayut kolonam vtrachenih portikiv Mizh nimi v centri rozmisheni bichni vhodi vidmicheni trikutnimi sandrikami a po bokah pryamokutni vikna nad prorizami znahodyatsya vidpovidno ovalna i dvi krugli nishi U verhnij chastini kozhnoyi grani chetverika prorizano velike polucirkulnoe trichastinne vikno ampirnogo tipu Yarus dzvinici prikrashenij velikimi ploskimi arochnimi nishami v centri granej rustuvannyam kutovih chastin do poyasa i kruglimi nishami medaljonami nad nim V inter yeri vsi bichni chastini povnistyu vidkriti u visoku centralnu utvoryuyuchi yedinij prostir hramu Centralna chastina perekrita chetirehlotkovim zimknutim sklepinnyam vivtar konhoyu a Vima vivtarya bichni rukavi i trapezna cilindrichnimi sklepinnyami Nizhnij yarus dzvinici z zakruglenimi vnutrishnimi kutami maye korobove zvid po osi pivnich pivden Po bokah trapeciyepodibnogo v plani prohodu v trapeznu vlashtovani neveliki primishennya zi shodami v pivdennomu z nih Z vnutrishnoyi obrobki zbereglisya lishe shtukaturni karnizi u pidstavi zvodiv i vgori osnovnogo chetverika a takozh pilyastri mizh viknami na pivnichnij i pivdennij stinah Vidomi urodzhenciSkopenko Stepan Fedorovich ukrayinskij yurist pochesnij pracivnik prokuraturi selo Strugovka Geroyi Radyanskogo Soyuzu Skopenko Vasil Fedorovich Geroyi Rosijskoyi Federaciyi Povni kavaleri Ordenu SlaviPrimitkiOKTMO 179 2016 Centralnij FO d Track Q26878024 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po gorodam poselkam gorodskogo tipa i rajonam na 1 yanvarya 2009 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2011 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi