Сидір (Ісидор) Тимофійович Голубович (6 березня 1873, с. Товстеньке, Гусятинський повіт, нині Чортківський район, Тернопільська область — 12 січня 1938, м. Львів) — український галицький державний діяч, адвокат, доктор права, посол австрійського парламенту (від 1911) та Галицького сейму (від 1913). Голова Ради державних секретарів ЗУНР.
Сидір Тимофійович Голубович | |
---|---|
Ісидор Голубович | |
Голова Ради державних секретарів (прем'єр-міністр) ЗУНР | |
4 січня 1919 — 9 червня 1919 | |
Президент | Євген Петрушевич |
Попередник | Кость Левицький |
Наступник | посада скасована |
державний секретар (міністр) судівництва ЗУНР | |
9 листопада 1918 — 4 січня 1919 | |
Президент | Євген Петрушевич |
Прем'єр-міністр | Кость Левицький |
Попередник | посада заснована |
посол Райхсрату Цислейтанії | |
1911 — 12 листопада 1918 | |
уповноважений з внутрішніх справ Диктатора ЗУНР | |
9 червня 1919 — вересень 1919 | |
Попередник | посада заснована |
Наступник | посада скасована |
| |
Народився | 6 березня 1873 Товстеньке, Чортківський район, Україна |
Помер | 12 січня 1938 (64 роки) Львів, Польська Республіка |
Похований | Личаківський цвинтар[1] |
Виборчий округ | член УНРади |
Відомий як | адвокат, політик |
Країна | Австро-Угорщина → ЗУНР Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща |
Національність | Українець |
Освіта | правничий факультет Львівського університету |
Alma mater | Львівський університет |
Політична партія | Українська Народна Трудова Партія |
Професія | адвокат |
Релігія | греко-католик |
Почесні звання | доктор права |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 6 березня 1873 року в селянській родині в с. Товстеньке, Гусятинський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині Чортківського району, Тернопільська область, Україна).
Навчався в народній школі в Копичинцях та Першій гімназії в Тернополі (1884—1893, зокрема, у другому півріччі 1887 року був учнем ІIa класу, у 1892/1893 році — VIII-го). Закінчив правничий факультет Львівського університету (навчався у 1893—1897). Від 1903 ( року жив і працював у Тернополі, очолював місцеві філії товариств «Просвіта» і «Сокіл», брав активну участь у роботі інших українських організацій, у виданні часописів «Подільське слово» і «Подільський голос». Співзасновник, член управи «Повітового кредитного товариства», «Народного дому», «Подільського союзу кооператив».
Як адвокат був захисником на політичних процесах, зокрема: в 1908 році — один із адвокатів Мирослава Січинського, котрий на знак помсти за кривди українського населення Галичини вбив намісника краю графа Анджея Потоцького; у 1911 році — українських студентів, які брали участь в акціях протесту проти невідкриття представниками влади (переважно поляками) в Галичині українського університету.
У 1911 році обраний послом Райхсрату (депутатом австрійського парламенту) від округу Козова — Тернопіль — Збараж, у 1913 році — послом Галицького сейму від Збаразького повіту.
Від початку першої світової війни перебував у Відні, член Загальної Української Ради (від травня 1915 року); співпрацював із Союзом визволення України. Член Української парламентської репризентації у 1916—1918 роках, яка була політичним проводом галицьких українців. Восени 1915року п овернувся до Львова, очолював Український банк.
9 листопада 1918 року призначений у першому уряді ЗУНР державним секретарем судівництва, один із авторів тимчасової конституції та законів республіки. Від середини грудня, коли уряд перебував у Тернополі, очолив його після відставки Костя Левицького. 3 січня (за іншими даними, 4 січня) 1919 року затверджений Українською Національною Радою у Станіславі головою Ради державних секретарів, одночасно обіймав портфелі державних секретарів фінансів і торгівлі та промислу. Уряд під керівництвом С. Голубовича здійснив вагомі заходи з метою розбудови держави за умов польсько-української війни, однак у цій діяльності були й значні прорахунки.
Від 9 червня 1919 року уповноважений з внутрішніх справ Диктатора ЗУНР Евгена Петрушевича. На початку вересня 1919 року перебував у Кам'янці-Подільському на державній нараді у Головного отамана Симона Петлюри як представник ЗОУНР; було досягнуто повної згоди між інтересами УНР та ЗОУНР. Разом з ним у листопаді цього року виїхав до Відня.
У 1924 році повернувся до Львова, очолив Українську народно-трудову партію. Брав участь у переговорах щодо заснування УНДО, однак через різні звинувачення влітку 1925 року змушений відійти від політичної діяльності.
Працював адвокатом спочатку у Львові, з 1929 року — у Заложцях (нині смт Залізці) на Тернопільщині. Колишні соратники С. Голубовича стосунків з ним більше не підтримували, не був членом Союзу українських адвокатів.
Помер 12 січня 1938 року та похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Вшанування пам'яті
- 26 лютого 2008 року Національний банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену Сидорові Голубовичу. Автори проєкту — художники Володимир Дем'яненко (аверс); Володимир Таран, Олександр та Сергій Харуки (реверс); скульптори — Анатолій та Володимир Дем'яненки.
- у 1991 році у Львові колишня вулиця Свердлова, що поблизу львівського двірця, перейменована на вулицю Сидора Голубовича, а у 1999 році в Тернополі на честь Сидора Голубовича також назвали вулицю.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 355. —
- за іншими даними, навчався до 1892 року → Гуцал П. Голубович Сидір (Ісидор) Тимофійович… — С. 387.
- Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1887 [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Tarnopol : drukarnia J. Pawłowskiego, 1887. — S. 93. (пол.)
- Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1893 [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Tarnopol : drukarnia St. Kossowskiego, 1893. — S. 43. (пол.)
- Гуцал П. Голубович Сидір (Ісидор) Тимофійович… — С. 387.
- Гуцал П. Голубович Сидір (Ісидор) Тимофійович [ 16 березня 2017 у Wayback Machine.]… — С. 120.
- є й інша дата — від 1904
- Kurzbiografie Holubovyč (Holubowycz), Sydir (Isidor) Dr. iur. [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2020.
Джерела
- Гуцал П. Голубович Сидір (Ісидор) Тимофійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 387. — .
- Гуцал П. Сидір Голубович // Рада: Інформаційно-методичний вісник. — 2005. — № 6. — С. 54—56.
- Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. — Тернопіль, 2008. — С. 39—40.
- Енциклопедія Львова. Т. 1. — Львів, 2007. — С. 543.
Посилання
- Голубович Сидір [ 31 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golubovich Sidir Isidor Timofijovich Golubovich 6 bereznya 1873 s Tovstenke Gusyatinskij povit nini Chortkivskij rajon Ternopilska oblast 12 sichnya 1938 m Lviv ukrayinskij galickij derzhavnij diyach advokat doktor prava posol avstrijskogo parlamentu vid 1911 ta Galickogo sejmu vid 1913 Golova Radi derzhavnih sekretariv ZUNR Sidir Timofijovich GolubovichIsidor GolubovichSidir Timofijovich GolubovichGolova Radi derzhavnih sekretariv prem yer ministr ZUNR4 sichnya 1919 9 chervnya 1919Prezident Yevgen PetrushevichPoperednik Kost LevickijNastupnik posada skasovanaderzhavnij sekretar ministr sudivnictva ZUNR9 listopada 1918 4 sichnya 1919Prezident Yevgen PetrushevichPrem yer ministr Kost LevickijPoperednik posada zasnovanaposol Rajhsratu Cislejtaniyi1911 12 listopada 1918upovnovazhenij z vnutrishnih sprav Diktatora ZUNR9 chervnya 1919 veresen 1919Poperednik posada zasnovanaNastupnik posada skasovanaNarodivsya 6 bereznya 1873 Tovstenke Chortkivskij rajon UkrayinaPomer 12 sichnya 1938 1938 01 12 64 roki Lviv Polska RespublikaPohovanij Lichakivskij cvintar 1 Viborchij okrug chlen UNRadiVidomij yak advokat politikKrayina Avstro Ugorshina ZUNR Avstro Ugorshina ZUNR PolshaNacionalnist UkrayinecOsvita pravnichij fakultet Lvivskogo universitetuAlma mater Lvivskij universitetPolitichna partiya Ukrayinska Narodna Trudova PartiyaProfesiya advokatReligiya greko katolikPochesni zvannya doktor prava Mediafajli u VikishovishiZhittyepisU pershomu ryadi zliva napravo Sidir Golubovich Stepan Vitvickij Yevgen Petrushevich Stefan Chmelik Yaroslav Selezinka Narodivsya 6 bereznya 1873 roku v selyanskij rodini v s Tovstenke Gusyatinskij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini Chortkivskogo rajonu Ternopilska oblast Ukrayina Navchavsya v narodnij shkoli v Kopichincyah ta Pershij gimnaziyi v Ternopoli 1884 1893 zokrema u drugomu pivrichchi 1887 roku buv uchnem IIa klasu u 1892 1893 roci VIII go Zakinchiv pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu navchavsya u 1893 1897 Vid 1903 roku zhiv i pracyuvav u Ternopoli ocholyuvav miscevi filiyi tovaristv Prosvita i Sokil brav aktivnu uchast u roboti inshih ukrayinskih organizacij u vidanni chasopisiv Podilske slovo i Podilskij golos Spivzasnovnik chlen upravi Povitovogo kreditnogo tovaristva Narodnogo domu Podilskogo soyuzu kooperativ Yak advokat buv zahisnikom na politichnih procesah zokrema v 1908 roci odin iz advokativ Miroslava Sichinskogo kotrij na znak pomsti za krivdi ukrayinskogo naselennya Galichini vbiv namisnika krayu grafa Andzheya Potockogo u 1911 roci ukrayinskih studentiv yaki brali uchast v akciyah protestu proti nevidkrittya predstavnikami vladi perevazhno polyakami v Galichini ukrayinskogo universitetu U 1911 roci obranij poslom Rajhsratu deputatom avstrijskogo parlamentu vid okrugu Kozova Ternopil Zbarazh u 1913 roci poslom Galickogo sejmu vid Zbarazkogo povitu Vid pochatku pershoyi svitovoyi vijni perebuvav u Vidni chlen Zagalnoyi Ukrayinskoyi Radi vid travnya 1915 roku spivpracyuvav iz Soyuzom vizvolennya Ukrayini Chlen Ukrayinskoyi parlamentskoyi reprizentaciyi u 1916 1918 rokah yaka bula politichnim provodom galickih ukrayinciv Voseni 1915roku p overnuvsya do Lvova ocholyuvav Ukrayinskij bank 9 listopada 1918 roku priznachenij u pershomu uryadi ZUNR derzhavnim sekretarem sudivnictva odin iz avtoriv timchasovoyi konstituciyi ta zakoniv respubliki Vid seredini grudnya koli uryad perebuvav u Ternopoli ocholiv jogo pislya vidstavki Kostya Levickogo 3 sichnya za inshimi danimi 4 sichnya 1919 roku zatverdzhenij Ukrayinskoyu Nacionalnoyu Radoyu u Stanislavi golovoyu Radi derzhavnih sekretariv odnochasno obijmav portfeli derzhavnih sekretariv finansiv i torgivli ta promislu Uryad pid kerivnictvom S Golubovicha zdijsniv vagomi zahodi z metoyu rozbudovi derzhavi za umov polsko ukrayinskoyi vijni odnak u cij diyalnosti buli j znachni prorahunki Vid 9 chervnya 1919 roku upovnovazhenij z vnutrishnih sprav Diktatora ZUNR Evgena Petrushevicha Na pochatku veresnya 1919 roku perebuvav u Kam yanci Podilskomu na derzhavnij naradi u Golovnogo otamana Simona Petlyuri yak predstavnik ZOUNR bulo dosyagnuto povnoyi zgodi mizh interesami UNR ta ZOUNR Razom z nim u listopadi cogo roku viyihav do Vidnya U 1924 roci povernuvsya do Lvova ocholiv Ukrayinsku narodno trudovu partiyu Brav uchast u peregovorah shodo zasnuvannya UNDO odnak cherez rizni zvinuvachennya vlitku 1925 roku zmushenij vidijti vid politichnoyi diyalnosti Pracyuvav advokatom spochatku u Lvovi z 1929 roku u Zalozhcyah nini smt Zalizci na Ternopilshini Kolishni soratniki S Golubovicha stosunkiv z nim bilshe ne pidtrimuvali ne buv chlenom Soyuzu ukrayinskih advokativ Pomer 12 sichnya 1938 roku ta pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Vshanuvannya pam yatiMoneta Ukrayini z portretom Golubovicha 26 lyutogo 2008 roku Nacionalnij bank Ukrayini vipustiv v obig pam yatnu monetu nominalom 2 grivni prisvyachenu Sidorovi Golubovichu Avtori proyektu hudozhniki Volodimir Dem yanenko avers Volodimir Taran Oleksandr ta Sergij Haruki revers skulptori Anatolij ta Volodimir Dem yanenki u 1991 roci u Lvovi kolishnya vulicya Sverdlova sho poblizu lvivskogo dvircya perejmenovana na vulicyu Sidora Golubovicha a u 1999 roci v Ternopoli na chest Sidora Golubovicha takozh nazvali vulicyu PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 355 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 za inshimi danimi navchavsya do 1892 roku Gucal P Golubovich Sidir Isidor Timofijovich S 387 Sprawozdanie Dyrekcyi C K Wyzszego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1887 10 serpnya 2017 u Wayback Machine Tarnopol drukarnia J Pawlowskiego 1887 S 93 pol Sprawozdanie Dyrekcyi C K Wyzszego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1893 10 serpnya 2017 u Wayback Machine Tarnopol drukarnia St Kossowskiego 1893 S 43 pol Gucal P Golubovich Sidir Isidor Timofijovich S 387 Gucal P Golubovich Sidir Isidor Timofijovich 16 bereznya 2017 u Wayback Machine S 120 ye j insha data vid 1904 Kurzbiografie Holubovyc Holubowycz Sydir Isidor Dr iur 11 lipnya 2020 u Wayback Machine nim Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 24 zhovtnya 2020 DzherelaGucal P Golubovich Sidir Isidor Timofijovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 387 ISBN 966 528 197 6 Gucal P Sidir Golubovich Rada Informacijno metodichnij visnik 2005 6 S 54 56 Gucal P Ukrayinski pravniki Ternopilskogo krayu Ternopil 2008 S 39 40 Enciklopediya Lvova T 1 Lviv 2007 S 543 PosilannyaGolubovich Sidir 31 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X