Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter Примітки Георг ГервегGeorg HerweghНародився31 травня 1817 1817 05 31 Штутгарт НімеччинаПомер7 квітня 1875 1875

Георг Гервег

Георг Гервег

Георг Гервег
Georg Herwegh
image
Народився31 травня 1817(1817-05-31)
Штутгарт, Німеччина
Помер7 квітня 1875(1875-04-07) (57 років)
Баден-Баден, Швейцарія
ПохованняЛісталь
Країнаimage Королівство Вюртемберг
Швейцарія
Національністьнімець
Діяльністьпоет, публіцист
Alma materd, d і Тюбінгенська богословська семінарія
Мова творівнімецька
Роки активності1841—1863
Жанрвірш, фейлетон
Magnum opus«Вірші живої людини»
Партіяd і Соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі зd[1]
Дітиd[1] і d[1]
image Георг Гервег у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Ге́орг Ге́рвег (нім. Georg Herwegh, 31 травня 1817, Штутгарт — 7 квітня 1875, Баден-Баден) — німецький революційно-демократичний поет, публіцист і перекладач.

Біографія

1817 — 1848: Доберезневий період

Георг Фрідріх Рудольф теодор Гервег народився 31 травня 1817 в сім'ї шинкаря Людвіга Ернста Гервега та Розіни Катаріни Гервег. Хоча родина не мала проблем з фінансами, дитинство Георга було нещасливе, оскільки батьки часто сварилися. У 12 років мати забрала його з гімназії рідного міста. З наступного року (1828) Гервег переїхав у родичів і відвідував гімназію у Балінгені, був шкільним товаришем Готліба Рау. У віці 13 років захворів на хорею — хворобу, що супроводжується галюцинаціями та судомами.

З 1831 до 1835 року відвідував семінарію у монастирі Маульбронн, де почав видавати шкільну газету й писати вірші. З 1835 вивчав теологію і право у Тюбінгенському університеті як стипендіат Тюбінгенської богословської семінарії, проте вже наступного року його виганяють за порушення громадського спокою. Гервег відвідує лекції з філософії, літературознавства та історії.

З 1836 працював незалежним письменником у Штутгарті, а з 1837 — у журналі Августа Левальда «Європа» та у газеті Карла Груцкова «Телеграф для Німеччини». У 1839 був вимушений емігрувати до Швейцарії, через те, що на маскараді образив офіцера, за що Гервегу загрожував штраф та призов на військову службу, яку він мусив проходити в Ульмі.

Втеча привела його спочатку у Еммінсгофен, де він писав статті для газети «Deutsche Volkshalle», а потім до Цюриха, де Гервег редагував журнал «Народний дім», а також познайомився з членом студентського братства та поетом Августом Фолленом. Влітку 1841 р. вийшла перша частина «Віршів живої людини» (Gedichte eines Lebendigen 1841—1844), що представила собою полемічну відповідь «Листам померлих» Германа фон Пюклера-Мускау і миттєво зробила його знаментим.

З осені 1841 по лютий 1842 здійснив подорож до Парижа, де зустрівся з Генріхом Гейне, який пізніше у своєму вірші «Проти тенденції» іронічно назве Гервега «залізним жайворонком». Після повернення до Цюриха поет стикається у публіцистичній боротьбі з цюриськими консерваторами. Через його уїдливі коментарі у «Аугзбурзькому всезагальному журналі» цюриський суд засудив Гервега виплатити грошовий штраф.

Він працював у редагованій Карлом Марксом «Рейнській газеті» та планував реструктурувати «Німецьких посильних зі Швейцарії» у орган боротьби проти політичного та соціального придушення у Німеччині. В цей час він також здружився з Людвігом Феєрбахом. У 1842 році Гервег подорожує до Німеччини для вербування співробітників його нового журналу і знайомиться у Кельні з Карлом Марксом, для газети якого він писав статті. Також його запрошують на аудієнцію до пруського короля Фрідріха Вільгельма IV, який після цієї зустрічі заборонив тижневик Гервега. У грудні Фрідріх Вільгельм IV висилає поета з Пруссії після того, як він у листі до короля поскаржився на політичну ситуацію в Німеччині.

На зворотному шляху до Швейцарії він знайомиться у Лейпцигу з анархістом Михайлом Бакуніним, який буде все більше впливати на Гервега у його пізніших працях. Повернувшись до Швейцарії, поет отримав право на проживання у кантоні Базель-Ланд. Він одружується з Еммою Зігмунд, донькою берлінського банкіра; підтримує зв'язок з Людвігом Бюхнером, Августом Бекером та Вільгельмом Вайтлінгом, теоретиком «Союзу справедливих». З 1848 по 1843 працює редактором у тижневику «Молоде покоління» і публікує «21 лист зі Швейцарії», збірку невиданих повідомлень для журналів.

1843 р. Гервег переїжджає до Парижа і ще раз зустрічається там з Карлом Марксом та Михайлом Бакуніним. Крім того, він знайомиться з Женні Маркс, Мозесом Гессом, Жорж Санд, Віктором Гюго, Ламартіном, Беранже, Карлом Фохтом та іншим відомими інтелектуалами того часу. У 1844 р. виходить друга частина «Віршів живої людини», де відсутня динаміка першого тому і окреслені республіканські тенденції автора.

1848 — 1875: Березнева революція. Захоплення соціалізмом

Після паризької Лютневої революції 1848 р. Гервег став президентом Республіканського комітету та головою Німецького демократичного легіону.

Незважаючи на всі заперечення та поради Карла Маркса й Фрідріха Енгельса, він з маленьким озброєним військом радикал-демократичних повстанців поспішив на допомогу до Фрідріха Хекера в Баден під час Березневої революції. 27 квітня 1848 р. Німецький демократичний легіон був розбитий вюртемберзькими військами біля Шопфхайма. Добровольчі загони Фрідріха Хекера, так звані взводи Хекера, були розбиті й переслідувані за неділю до цього біля Кандерна у Шварцвальді. Після цієї поразки Гервег був вимушений знову тікати, і знову втеча привела його до Швейцарії.

Поразку революції 1848 г. Гервег сприйняв як крах усіх своїх сподівань та ідеалів, але продовжив у своїй власній творчості традиції демократичної літератури 40-х рр. У поезіях, статтях та фейлетонах викривав європейську реакцію. На прохання Ф.Лассаля у 1863 р. створив гімн для «Всезагального німецького робітничого руху», будучи під впливом «Пісні до британців» Шеллі. Також перекладав твори Ламартіна та Шекспіра на німецьку мову.

Останні роки життя Георг прожив у Берліні, а помер 7 квітня 1875 р. в Баден-Бадені. ПОхований у містечку Лісталь (Швейцарія).

Творчість

Гервег, разом з Гейне та Фрейлігратом, — один з найвидатніших політичних поетів Німеччини. Форма «Віршів живої людини», на відміну від стилю «Молодої Німеччини», наближається до класицизму, але містить елементи німецької народної пісні. Найхарактерніші риси творчості Гервега — революційний темперамент, наповненість ідеологією, політичними гаслами дня.

Твори

  • Leicht Gepäck. 1840.
  • Gedichte eines Lebendigen. Band 1, 1841. (siehe Abb. rechts) (Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів)
  • Einundzwanzig Bogen aus der Schweiz. Hrsg. von Georg Herwegh. Verlag des Literarischen Comptoirs, Zürich/Winterthur 1843. (2. Auflage: Frid. Schmid'sche Buchhandlung und Buchdruckerei, Glarus 1844.)
  • Gedichte eines Lebendigen. Band 2, 1843 (Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів)
  • Zwei Preußenlieder. 1848.
  • Die Schillerfeier in Zürich. 1860.
  • Das Bundeslied. 1863. Hymne des ADAV, der SPD-Vorgängerpartei.
  • Neue Gedichte herausgegeben nach seinem Tode. Verlags-Magazin, Zürich 1877.
  • Das Lied vom Hasse. 1841.
  • Zu Frankfurt an dem Main. 1848.

Примітки

  1. https://kops.uni-konstanz.de/handle/123456789/1490
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Michail Krausnick: Germania, mir graut vor dir. [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.] In: Die Zeit, Nr. 15/2014.
  4. Helge Dvorak: Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft. Band I: Politiker. Teilband 2: F–H. Winter, Heidelberg 1999, , S. 314—316.
  5. Grab von Georg Herwegh. [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.] knerger.de

Література

  • Stephan Reinhardt: Georg Herwegh. Eine Biographie. Seine Zeit — unsere Geschichte, Wallstein Verlag, Götting 2020, . (на сьогодні (стан: 2021) найповніша біографія Гервега)
  • Georg Herwegh. In: Heinz Ludwig Arnold (Hrsg.): Kindlers Literatur Lexikon. 3., völlig neu bearbeitete Auflage. Metzler, Stuttgart/Weimar 2009, , Band 7, S. 428 f.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Георг Гервег
  • Твори та інформація про Георг Гервег у Інтернет-архіві
  • Two photos of Georg Herwegh memorials at Liestal, Switzerland [ 13 квітня 2009 у Wayback Machine.] (нім.) (search — Suchen — for «Herwegh»)
  • Праці Георга Гервега [ 22 січня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
  • Листування Георга Гервега (нім.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrcenter Primitki Georg GervegGeorg HerweghNarodivsya31 travnya 1817 1817 05 31 Shtutgart NimechchinaPomer7 kvitnya 1875 1875 04 07 57 rokiv Baden Baden ShvejcariyaPohovannyaListalKrayina Korolivstvo Vyurtemberg ShvejcariyaNacionalnistnimecDiyalnistpoet publicistAlma materd d i Tyubingenska bogoslovska seminariyaMova tvorivnimeckaRoki aktivnosti1841 1863Zhanrvirsh fejletonMagnum opus Virshi zhivoyi lyudini Partiyad i Social demokratichna partiya NimechchiniU shlyubi zd 1 Ditid 1 i d 1 Georg Gerveg u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Ge org Ge rveg nim Georg Herwegh 31 travnya 1817 Shtutgart 7 kvitnya 1875 Baden Baden nimeckij revolyucijno demokratichnij poet publicist i perekladach Biografiya1817 1848 Dobereznevij period Georg Fridrih Rudolf teodor Gerveg narodivsya 31 travnya 1817 v sim yi shinkarya Lyudviga Ernsta Gervega ta Rozini Katarini Gerveg Hocha rodina ne mala problem z finansami ditinstvo Georga bulo neshaslive oskilki batki chasto svarilisya U 12 rokiv mati zabrala jogo z gimnaziyi ridnogo mista Z nastupnogo roku 1828 Gerveg pereyihav u rodichiv i vidviduvav gimnaziyu u Balingeni buv shkilnim tovarishem Gotliba Rau U vici 13 rokiv zahvoriv na horeyu hvorobu sho suprovodzhuyetsya galyucinaciyami ta sudomami Z 1831 do 1835 roku vidviduvav seminariyu u monastiri Maulbronn de pochav vidavati shkilnu gazetu j pisati virshi Z 1835 vivchav teologiyu i pravo u Tyubingenskomu universiteti yak stipendiat Tyubingenskoyi bogoslovskoyi seminariyi prote vzhe nastupnogo roku jogo viganyayut za porushennya gromadskogo spokoyu Gerveg vidviduye lekciyi z filosofiyi literaturoznavstva ta istoriyi Z 1836 pracyuvav nezalezhnim pismennikom u Shtutgarti a z 1837 u zhurnali Avgusta Levalda Yevropa ta u gazeti Karla Gruckova Telegraf dlya Nimechchini U 1839 buv vimushenij emigruvati do Shvejcariyi cherez te sho na maskaradi obraziv oficera za sho Gervegu zagrozhuvav shtraf ta prizov na vijskovu sluzhbu yaku vin musiv prohoditi v Ulmi Vtecha privela jogo spochatku u Emminsgofen de vin pisav statti dlya gazeti Deutsche Volkshalle a potim do Cyuriha de Gerveg redaguvav zhurnal Narodnij dim a takozh poznajomivsya z chlenom studentskogo bratstva ta poetom Avgustom Follenom Vlitku 1841 r vijshla persha chastina Virshiv zhivoyi lyudini Gedichte eines Lebendigen 1841 1844 sho predstavila soboyu polemichnu vidpovid Listam pomerlih Germana fon Pyuklera Muskau i mittyevo zrobila jogo znamentim Z oseni 1841 po lyutij 1842 zdijsniv podorozh do Parizha de zustrivsya z Genrihom Gejne yakij piznishe u svoyemu virshi Proti tendenciyi ironichno nazve Gervega zaliznim zhajvoronkom Pislya povernennya do Cyuriha poet stikayetsya u publicistichnij borotbi z cyuriskimi konservatorami Cherez jogo uyidlivi komentari u Augzburzkomu vsezagalnomu zhurnali cyuriskij sud zasudiv Gervega viplatiti groshovij shtraf Vin pracyuvav u redagovanij Karlom Marksom Rejnskij gazeti ta planuvav restrukturuvati Nimeckih posilnih zi Shvejcariyi u organ borotbi proti politichnogo ta socialnogo pridushennya u Nimechchini V cej chas vin takozh zdruzhivsya z Lyudvigom Feyerbahom U 1842 roci Gerveg podorozhuye do Nimechchini dlya verbuvannya spivrobitnikiv jogo novogo zhurnalu i znajomitsya u Kelni z Karlom Marksom dlya gazeti yakogo vin pisav statti Takozh jogo zaproshuyut na audiyenciyu do pruskogo korolya Fridriha Vilgelma IV yakij pislya ciyeyi zustrichi zaboroniv tizhnevik Gervega U grudni Fridrih Vilgelm IV visilaye poeta z Prussiyi pislya togo yak vin u listi do korolya poskarzhivsya na politichnu situaciyu v Nimechchini Na zvorotnomu shlyahu do Shvejcariyi vin znajomitsya u Lejpcigu z anarhistom Mihajlom Bakuninim yakij bude vse bilshe vplivati na Gervega u jogo piznishih pracyah Povernuvshis do Shvejcariyi poet otrimav pravo na prozhivannya u kantoni Bazel Land Vin odruzhuyetsya z Emmoyu Zigmund donkoyu berlinskogo bankira pidtrimuye zv yazok z Lyudvigom Byuhnerom Avgustom Bekerom ta Vilgelmom Vajtlingom teoretikom Soyuzu spravedlivih Z 1848 po 1843 pracyuye redaktorom u tizhneviku Molode pokolinnya i publikuye 21 list zi Shvejcariyi zbirku nevidanih povidomlen dlya zhurnaliv 1843 r Gerveg pereyizhdzhaye do Parizha i she raz zustrichayetsya tam z Karlom Marksom ta Mihajlom Bakuninim Krim togo vin znajomitsya z Zhenni Marks Mozesom Gessom Zhorzh Sand Viktorom Gyugo Lamartinom Beranzhe Karlom Fohtom ta inshim vidomimi intelektualami togo chasu U 1844 r vihodit druga chastina Virshiv zhivoyi lyudini de vidsutnya dinamika pershogo tomu i okresleni respublikanski tendenciyi avtora 1848 1875 Berezneva revolyuciya Zahoplennya socializmom Pislya parizkoyi Lyutnevoyi revolyuciyi 1848 r Gerveg stav prezidentom Respublikanskogo komitetu ta golovoyu Nimeckogo demokratichnogo legionu Nezvazhayuchi na vsi zaperechennya ta poradi Karla Marksa j Fridriha Engelsa vin z malenkim ozbroyenim vijskom radikal demokratichnih povstanciv pospishiv na dopomogu do Fridriha Hekera v Baden pid chas Bereznevoyi revolyuciyi 27 kvitnya 1848 r Nimeckij demokratichnij legion buv rozbitij vyurtemberzkimi vijskami bilya Shopfhajma Dobrovolchi zagoni Fridriha Hekera tak zvani vzvodi Hekera buli rozbiti j peresliduvani za nedilyu do cogo bilya Kanderna u Shvarcvaldi Pislya ciyeyi porazki Gerveg buv vimushenij znovu tikati i znovu vtecha privela jogo do Shvejcariyi Porazku revolyuciyi 1848 g Gerveg sprijnyav yak krah usih svoyih spodivan ta idealiv ale prodovzhiv u svoyij vlasnij tvorchosti tradiciyi demokratichnoyi literaturi 40 h rr U poeziyah stattyah ta fejletonah vikrivav yevropejsku reakciyu Na prohannya F Lassalya u 1863 r stvoriv gimn dlya Vsezagalnogo nimeckogo robitnichogo ruhu buduchi pid vplivom Pisni do britanciv Shelli Takozh perekladav tvori Lamartina ta Shekspira na nimecku movu Ostanni roki zhittya Georg prozhiv u Berlini a pomer 7 kvitnya 1875 r v Baden Badeni POhovanij u mistechku Listal Shvejcariya TvorchistGerveg razom z Gejne ta Frejligratom odin z najvidatnishih politichnih poetiv Nimechchini Forma Virshiv zhivoyi lyudini na vidminu vid stilyu Molodoyi Nimechchini nablizhayetsya do klasicizmu ale mistit elementi nimeckoyi narodnoyi pisni Najharakternishi risi tvorchosti Gervega revolyucijnij temperament napovnenist ideologiyeyu politichnimi gaslami dnya TvoriLeicht Gepack 1840 Gedichte eines Lebendigen Band 1 1841 siehe Abb rechts Digitalisat und Volltext Nimeckij tekstovij arhiv Einundzwanzig Bogen aus der Schweiz Hrsg von Georg Herwegh Verlag des Literarischen Comptoirs Zurich Winterthur 1843 2 Auflage Frid Schmid sche Buchhandlung und Buchdruckerei Glarus 1844 Gedichte eines Lebendigen Band 2 1843 Digitalisat und Volltext Nimeckij tekstovij arhiv Zwei Preussenlieder 1848 Die Schillerfeier in Zurich 1860 Das Bundeslied 1863 Hymne des ADAV der SPD Vorgangerpartei Neue Gedichte herausgegeben nach seinem Tode Verlags Magazin Zurich 1877 Das Lied vom Hasse 1841 Zu Frankfurt an dem Main 1848 Primitkihttps kops uni konstanz de handle 123456789 1490 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Michail Krausnick Germania mir graut vor dir 10 chervnya 2021 u Wayback Machine In Die Zeit Nr 15 2014 Helge Dvorak Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft Band I Politiker Teilband 2 F H Winter Heidelberg 1999 ISBN 3 8253 0809 X S 314 316 Grab von Georg Herwegh 10 chervnya 2021 u Wayback Machine knerger deLiteraturaStephan Reinhardt Georg Herwegh Eine Biographie Seine Zeit unsere Geschichte Wallstein Verlag Gotting 2020 ISBN 978 3 8353 3807 4 na sogodni stan 2021 najpovnisha biografiya Gervega Georg Herwegh In Heinz Ludwig Arnold Hrsg Kindlers Literatur Lexikon 3 vollig neu bearbeitete Auflage Metzler Stuttgart Weimar 2009 ISBN 978 3 476 04000 8 Band 7 S 428 f PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Georg Gerveg Tvori ta informaciya pro Georg Gerveg u Internet arhivi Two photos of Georg Herwegh memorials at Liestal Switzerland 13 kvitnya 2009 u Wayback Machine nim search Suchen for Herwegh Praci Georga Gervega 22 sichnya 2011 u Wayback Machine nim Listuvannya Georga Gervega nim

Дата публікації:
Топ