Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гео ргій XII 10 жовтня 1746 28 грудня 1800 передостанній цар Картлі Кахетії Син царя Іраклія II Георгій XII груз გიორგი

Георгій XII Багратіоні

Георгій XII Багратіоні

Гео́ргій XII (10 жовтня 1746 — 28 грудня 1800) — передостанній цар Картлі-Кахетії. Син царя Іраклія II.

Георгій XII
груз. გიორგი XII
image
Георгій XII
image
image
Прапор
 Цар Катлі-Кахетії
1798 — 1800
Попередник: Іраклій II
Спадкоємець: Давид XII
 
Народження: 10 жовтня 1746(1746-10-10)
Телаві, Грузія[1]
Смерть: 28 грудня 1800(1800-12-28) (54 роки)
Тіфліс
Поховання: Собор Свєтіцховелі
Релігія: Грузинська православна церква
Рід: Багратіоні
Батько: Іраклій II
Мати: Анна Абашидзе
Шлюб: Ціцішвілі Маріам Георгіївна[1] і Кетеван Андронікашвілі[1]
Діти: сини: Давид, Іван, Луарсаб, Баграт, Соломон, Теймураз, Мішель, Джибраїл, Елізбар, Йосип, Спиридон, Окропир, Симеон та Іраклій
Дочки: Варвара, Софія, Ніно, Саломе, Ріпсіме, Гаяна, Тамара, Анна та Анна
Автограф: image
Нагороди:
image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

З 60-их років XVIII століття брав участь в управлінні державою. 1765 не підтримав рішення батька щодо застосування суворого покарання до учасників змови проти царя, що стало причиною суперечностей між батьком і сином. Конфлікт підігрівала цариця Дареджан, мачуха царевича Георгія, яка прагнула посварити царя з його синами.

У січні 1798 року, коли помер Іраклій II, Георгій XII зійшов на царський трон.

За його царювання в Картлі-Кахеті склалось досить скрутне внутрішнє та зовнішнє становище.

Георгій XII турбувався про відновлення Тбілісі, зруйнованого іранцями 1795 року. За його наказом царські чиновники здійснили перепис населення, було введено грошовий податок на відновлення царських палаців, однак зібрані кошти цар витрачав на облаштування церков. Було розпочато відновлення друкарень.

Георгій XII намагався відновити «Моріге джарі» (царська гвардія) доби Іраклія II. Будучи хворим, цар все ж постарався ліквідувати свавілля царевичів та покінчити із внутрішніми ворогами, але марно. Боровся проти іранських порядків і традицій, що насаджувались загарбниками під час набігів.

Прагнучи до єдності грузинського й вірменського християнства, запровадив серед вірменського населення православ'я.

Зовнішня політика

У зовнішній політиці Георгій XII дотримувався проросійської орієнтації. Він жадав від Росії виконання взятих зобов'язань за Георгіївським трактатом 1783 року, введення до Грузії російської армії, вважаючи, що з їхньою допомогою він зможе покінчити із внутрішніми заколотами й залагодити внутрішньополітичне становище царства.

Він остерігався того, що грузинські князі почнуть братерську боротьбу, в результаті якої Грузія буде завойованою Персією. Тому Георгій XII бажав, щоб після його смерті престол зайняв його син, Давид XII.

Георгію XII було обіцяно залишити за ним право царя довічно. Однак, після його смерті російський уряд мав намір затвердити Давида XII генерал-губернатором із титулом царя, а Грузію долучити до числа російських губерній під назвою царства Грузинського.

23 листопада 1800 року імператор віддав рескрипт на ім'я Георгія XII, про прийняття його царства у підданство Росії. 22 грудня того ж року імператор Павло I підписав маніфест про приєднання Грузії до Росії.

Ліквідація монархії в Картлі-Кахеті

Послаблена зовнішніми та внутрішніми війнами Туреччина все ще не бажала примиритись із втратою свого впливу в Закавказзі, де її місце повільно, проте неухильно почала займати Росія. Туреччина погрожувала помститись Картлі-Кахетинському царству за те, що Грузія сприяла здійсненню політичних планів Росії на Близькому Сході. Але вже 1799 року Туреччина фактично нічого не могла протиставити військово-політичним потугам Росії.

Більш активно боровся за відновлення свого колишнього впливу у Східній Грузії Іран. Активне політичне співробітництво, що зав'язалось після Крцаніської битви між Грузією та Росією, досить стурбувало як правителів Ірану, так і інших суперників Росії на Близькому Сході — Англію та Францію.

Тим часом, гострі політичні суперечності між Англією та Францією змушували кожну з цих країн схиляти Росію на свій бік. Незважаючи на те, що жодна з цих держав не бажала успіху Росії, вони з політичних міркувань не наважувались відкрито перешкоджати просуванню російських військ на Сході. Грузія та загалом усе Закавказзя перебували в центрі уваги держав-суперниць. Картлі-Кахетинське царство визнало Росію своїм політичним союзником і покровителем. Англія та Франція визнали законними претензії Туреччини й Ірану на панування в країнах Закавказзя.

Сходження на престол Георгія XII відзначилось новим наступом внутрішньофеодальної реакції. Брати царя змусили хворого та слабовільного Георгія XII затвердити порядок спадкування престолу, відповідно до якого трон переходив до старшого в роду. Таким чином, спадкоємцем престолу ставав царевич Юлон, син Іраклія. Георгій XII невдовзі скасував новий порядок. В результаті цього між царем та його братами виникла непримиренна ворожнеча. Навколо царевичів почали групуватись невдоволені Георгієм тавади. Царський двір розділився на два табори; розкол набув украй небезпечного характеру за умов політичної кризи.

26 листопада 1799 року до Тбілісі вступили російські війська. Прибуття російського загону мало трагічний вплив на розвиток подальших подій.

У ноті, поданій 24 червня 1800 року грузинським послом у Петербурзі, цар Картлі та Кахеті пропонував зберегти за Картлі-Кахетією тільки право обмеженого автономного самоврядування за умови збереження за Георгієм XIIі його спадкоємцями царського престолу. Цар погоджувався підкоритись владі російського імператора не лише в питаннях ведення зовнішньої політики, але й у галузі внутрішнього управління.

Наприкінці 1800 року цар Георгій XII важко захворів. Під час його хвороби верховна влада поступово перейшла до рук повноважного міністра російського уряду при грузинському царі — Коваленського й командувача російськими військами у Грузии — генерала Лазарєва.

Урядові кола Східногрузинського царства, звертаючись до Росії з проханням щодо збільшення у Грузії контингенту російських військ, сподівались за їх допомоги зберегти свою державність і суверенні права грузинських царів. Однак уряд імператора Павла I чекав лише на слушний момент, щоб ліквідувати Картлі-Кахетинське царство. Сприятливі умови для здійснення задуму російського уряду створились 28 грудня 1800 — в день смерті Георгія XII. Його було поховано у Свєтіцховелі.

Смерть царя та перехід влади до Давида XII загострили обстановку в країні. Цариця Дареджан та її сини категорично відмовились визнати владу царевича Давида XII, а також приєднання Грузії до Росії.

Відповідно до угоди, укладеної між Грузією та Росією, спадкувати престол Картлі-Кахетинського царства мав син Георгія, Давид XII, якого затверджував на царство російський імператор. Проте Павло I, ще за життя Георгія XII, вирішив ліквідувати Картлі-Кахетинське царство, перетворивши його на одну з губерній Російської імперії.

18 січня 1801 року в Петербурзі та Москві було оприлюднено маніфест Павла I про приєднання Картлі-Кахетинського царства до Росії. У середині лютого того ж року той маніфест було оголошено й у Тбілісі. 12 березня в результаті змови було вбито Павла I. На престол вступив його син Олександр I. Державна рада знову розглянула питання про приєднання Грузії до Росії. Враховуючи важливу роль Східногрузинського царства як опорної бази Росії на Близькому Сході, було ухвалено рішення про ліквідацію в Картлі та Кахеті автономного управління та запровадити у грузинських землях російське керівництво.

Царські чиновники ще 24 березня 1801 року усунули Давида XII від престолу. Замість нього «управляючим Грузії» був призначений генерал Лазарєв. Створений під його керівництвом тимчасовий уряд діяв один рік.

12 вересня 1801 року було видано новий імператорський маніфест про приєднання до Росії Східногрузинського царства. У квітні 1802 той маніфест було оприлюднено в Тбілісі та інших грузинських містах.

Родина

image
Корона Георгія XII

Георгій XII був одружений двічі:

Георгій XII був батьком 14 синів і 9 дочок.

Сини:

Дочки:

  • Варвара (1769–1801);
  • Софія (1771—1840);
  • Ніно (1772–1847), була у шлюбі з князем Мегрелії ;
  • Саломе (померла немовлям);
  • Ріпсіме (1776–1847);
  • Гаяна (1780—1820);
  • Тамара (1788–1850);
  • Анна (1789—1796);
  • Анна (1800—1850).

Примітки

  1. WikiTree — 2005. — ed. size: 23699588
    d:Track:Q1074931
  2. Завоювання чи добровільне приєднання? [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]. Отар Джанелідзе
  3. Акти Кавказької археографічної комісії, т I. стор. 181

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Geo rgij XII 10 zhovtnya 1746 28 grudnya 1800 peredostannij car Kartli Kahetiyi Sin carya Irakliya II Georgij XII gruz გიორგი XIIGeorgij XII Prapor Car Katli Kahetiyi 1798 1800 Poperednik Iraklij II Spadkoyemec David XII Narodzhennya 10 zhovtnya 1746 1746 10 10 Telavi Gruziya 1 Smert 28 grudnya 1800 1800 12 28 54 roki TiflisPohovannya Sobor SvyetichoveliReligiya Gruzinska pravoslavna cerkvaRid BagrationiBatko Iraklij IIMati Anna AbashidzeShlyub Cicishvili Mariam Georgiyivna 1 i Ketevan Andronikashvili 1 Diti sini David Ivan Luarsab Bagrat Solomon Tejmuraz Mishel Dzhibrayil Elizbar Josip Spiridon Okropir Simeon ta Iraklij Dochki Varvara Sofiya Nino Salome Ripsime Gayana Tamara Anna ta Anna Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisZ 60 ih rokiv XVIII stolittya brav uchast v upravlinni derzhavoyu 1765 ne pidtrimav rishennya batka shodo zastosuvannya suvorogo pokarannya do uchasnikiv zmovi proti carya sho stalo prichinoyu superechnostej mizh batkom i sinom Konflikt pidigrivala caricya Daredzhan machuha carevicha Georgiya yaka pragnula posvariti carya z jogo sinami U sichni 1798 roku koli pomer Iraklij II Georgij XII zijshov na carskij tron Za jogo caryuvannya v Kartli Kaheti sklalos dosit skrutne vnutrishnye ta zovnishnye stanovishe Georgij XII turbuvavsya pro vidnovlennya Tbilisi zrujnovanogo irancyami 1795 roku Za jogo nakazom carski chinovniki zdijsnili perepis naselennya bulo vvedeno groshovij podatok na vidnovlennya carskih palaciv odnak zibrani koshti car vitrachav na oblashtuvannya cerkov Bulo rozpochato vidnovlennya drukaren Georgij XII namagavsya vidnoviti Morige dzhari carska gvardiya dobi Irakliya II Buduchi hvorim car vse zh postaravsya likviduvati svavillya carevichiv ta pokinchiti iz vnutrishnimi vorogami ale marno Borovsya proti iranskih poryadkiv i tradicij sho nasadzhuvalis zagarbnikami pid chas nabigiv Pragnuchi do yednosti gruzinskogo j virmenskogo hristiyanstva zaprovadiv sered virmenskogo naselennya pravoslav ya Zovnishnya politika U zovnishnij politici Georgij XII dotrimuvavsya prorosijskoyi oriyentaciyi Vin zhadav vid Rosiyi vikonannya vzyatih zobov yazan za Georgiyivskim traktatom 1783 roku vvedennya do Gruziyi rosijskoyi armiyi vvazhayuchi sho z yihnoyu dopomogoyu vin zmozhe pokinchiti iz vnutrishnimi zakolotami j zalagoditi vnutrishnopolitichne stanovishe carstva Vin osterigavsya togo sho gruzinski knyazi pochnut bratersku borotbu v rezultati yakoyi Gruziya bude zavojovanoyu Persiyeyu Tomu Georgij XII bazhav shob pislya jogo smerti prestol zajnyav jogo sin David XII Georgiyu XII bulo obicyano zalishiti za nim pravo carya dovichno Odnak pislya jogo smerti rosijskij uryad mav namir zatverditi Davida XII general gubernatorom iz titulom carya a Gruziyu doluchiti do chisla rosijskih gubernij pid nazvoyu carstva Gruzinskogo 23 listopada 1800 roku imperator viddav reskript na im ya Georgiya XII pro prijnyattya jogo carstva u piddanstvo Rosiyi 22 grudnya togo zh roku imperator Pavlo I pidpisav manifest pro priyednannya Gruziyi do Rosiyi Likvidaciya monarhiyi v Kartli Kaheti Poslablena zovnishnimi ta vnutrishnimi vijnami Turechchina vse she ne bazhala primiritis iz vtratoyu svogo vplivu v Zakavkazzi de yiyi misce povilno prote neuhilno pochala zajmati Rosiya Turechchina pogrozhuvala pomstitis Kartli Kahetinskomu carstvu za te sho Gruziya spriyala zdijsnennyu politichnih planiv Rosiyi na Blizkomu Shodi Ale vzhe 1799 roku Turechchina faktichno nichogo ne mogla protistaviti vijskovo politichnim potugam Rosiyi Bilsh aktivno borovsya za vidnovlennya svogo kolishnogo vplivu u Shidnij Gruziyi Iran Aktivne politichne spivrobitnictvo sho zav yazalos pislya Krcaniskoyi bitvi mizh Gruziyeyu ta Rosiyeyu dosit sturbuvalo yak praviteliv Iranu tak i inshih supernikiv Rosiyi na Blizkomu Shodi Angliyu ta Franciyu Tim chasom gostri politichni superechnosti mizh Angliyeyu ta Franciyeyu zmushuvali kozhnu z cih krayin shilyati Rosiyu na svij bik Nezvazhayuchi na te sho zhodna z cih derzhav ne bazhala uspihu Rosiyi voni z politichnih mirkuvan ne navazhuvalis vidkrito pereshkodzhati prosuvannyu rosijskih vijsk na Shodi Gruziya ta zagalom use Zakavkazzya perebuvali v centri uvagi derzhav supernic Kartli Kahetinske carstvo viznalo Rosiyu svoyim politichnim soyuznikom i pokrovitelem Angliya ta Franciya viznali zakonnimi pretenziyi Turechchini j Iranu na panuvannya v krayinah Zakavkazzya Shodzhennya na prestol Georgiya XII vidznachilos novim nastupom vnutrishnofeodalnoyi reakciyi Brati carya zmusili hvorogo ta slabovilnogo Georgiya XII zatverditi poryadok spadkuvannya prestolu vidpovidno do yakogo tron perehodiv do starshogo v rodu Takim chinom spadkoyemcem prestolu stavav carevich Yulon sin Irakliya Georgij XII nevdovzi skasuvav novij poryadok V rezultati cogo mizh carem ta jogo bratami vinikla neprimirenna vorozhnecha Navkolo carevichiv pochali grupuvatis nevdovoleni Georgiyem tavadi Carskij dvir rozdilivsya na dva tabori rozkol nabuv ukraj nebezpechnogo harakteru za umov politichnoyi krizi 26 listopada 1799 roku do Tbilisi vstupili rosijski vijska Pributtya rosijskogo zagonu malo tragichnij vpliv na rozvitok podalshih podij U noti podanij 24 chervnya 1800 roku gruzinskim poslom u Peterburzi car Kartli ta Kaheti proponuvav zberegti za Kartli Kahetiyeyu tilki pravo obmezhenogo avtonomnogo samovryaduvannya za umovi zberezhennya za Georgiyem XIIi jogo spadkoyemcyami carskogo prestolu Car pogodzhuvavsya pidkoritis vladi rosijskogo imperatora ne lishe v pitannyah vedennya zovnishnoyi politiki ale j u galuzi vnutrishnogo upravlinnya Naprikinci 1800 roku car Georgij XII vazhko zahvoriv Pid chas jogo hvorobi verhovna vlada postupovo perejshla do ruk povnovazhnogo ministra rosijskogo uryadu pri gruzinskomu cari Kovalenskogo j komanduvacha rosijskimi vijskami u Gruzii generala Lazaryeva Uryadovi kola Shidnogruzinskogo carstva zvertayuchis do Rosiyi z prohannyam shodo zbilshennya u Gruziyi kontingentu rosijskih vijsk spodivalis za yih dopomogi zberegti svoyu derzhavnist i suverenni prava gruzinskih cariv Odnak uryad imperatora Pavla I chekav lishe na slushnij moment shob likviduvati Kartli Kahetinske carstvo Spriyatlivi umovi dlya zdijsnennya zadumu rosijskogo uryadu stvorilis 28 grudnya 1800 v den smerti Georgiya XII Jogo bulo pohovano u Svyetichoveli Smert carya ta perehid vladi do Davida XII zagostrili obstanovku v krayini Caricya Daredzhan ta yiyi sini kategorichno vidmovilis viznati vladu carevicha Davida XII a takozh priyednannya Gruziyi do Rosiyi Vidpovidno do ugodi ukladenoyi mizh Gruziyeyu ta Rosiyeyu spadkuvati prestol Kartli Kahetinskogo carstva mav sin Georgiya David XII yakogo zatverdzhuvav na carstvo rosijskij imperator Prote Pavlo I she za zhittya Georgiya XII virishiv likviduvati Kartli Kahetinske carstvo peretvorivshi jogo na odnu z gubernij Rosijskoyi imperiyi 18 sichnya 1801 roku v Peterburzi ta Moskvi bulo oprilyudneno manifest Pavla I pro priyednannya Kartli Kahetinskogo carstva do Rosiyi U seredini lyutogo togo zh roku toj manifest bulo ogolosheno j u Tbilisi 12 bereznya v rezultati zmovi bulo vbito Pavla I Na prestol vstupiv jogo sin Oleksandr I Derzhavna rada znovu rozglyanula pitannya pro priyednannya Gruziyi do Rosiyi Vrahovuyuchi vazhlivu rol Shidnogruzinskogo carstva yak opornoyi bazi Rosiyi na Blizkomu Shodi bulo uhvaleno rishennya pro likvidaciyu v Kartli ta Kaheti avtonomnogo upravlinnya ta zaprovaditi u gruzinskih zemlyah rosijske kerivnictvo Carski chinovniki she 24 bereznya 1801 roku usunuli Davida XII vid prestolu Zamist nogo upravlyayuchim Gruziyi buv priznachenij general Lazaryev Stvorenij pid jogo kerivnictvom timchasovij uryad diyav odin rik 12 veresnya 1801 roku bulo vidano novij imperatorskij manifest pro priyednannya do Rosiyi Shidnogruzinskogo carstva U kvitni 1802 toj manifest bulo oprilyudneno v Tbilisi ta inshih gruzinskih mistah RodinaKorona Georgiya XII Georgij XII buv odruzhenij dvichi knyazhna Ketevan 1754 23 kvitnya 1782 dochka knyazya Papua Andronikashvili narodila vid nogo 12 ditej knyazhna 1768 30 bereznya 1850 11 ditej Georgij XII buv batkom 14 siniv i 9 dochok Sini David 1767 1819 pravitel Gruziyi z grudnya 1800 do chervnya 1801 roku 1768 1830 Glava kahetinskogo carskogo domu z 1819 poet perekladach gruzinskoyu v tomu chisli j Voltera avtor gruzinsko rosijskogo slovnika a takozh pidruchnikiv z matematiki j prirodoznavstva Luarsab 1771 do 1798 1776 1841 Solomon 1780 do 1798 1782 1846 1783 1862 1788 1812 1790 1854 Josip pomer do 1798 Spiridon pomer do 1798 1795 1857 Simeon nar 1796 pomer nemovlyam Iraklij 1799 1859 Dochki Varvara 1769 1801 Sofiya 1771 1840 Nino 1772 1847 bula u shlyubi z knyazem Megreliyi Salome pomerla nemovlyam Ripsime 1776 1847 Gayana 1780 1820 Tamara 1788 1850 Anna 1789 1796 Anna 1800 1850 PrimitkiWikiTree 2005 ed size 23699588 d Track Q1074931 Zavoyuvannya chi dobrovilne priyednannya 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine Otar Dzhanelidze Akti Kavkazkoyi arheografichnoyi komisiyi t I stor 181DzherelaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Fisher William Bayne 1991 The Cambridge History of Iran Cambridge University Press ISBN 0 521 20095 4 Lang David Marshall 1962 A Modern History of Georgia London Weidenfeld and Nicolson Georgij XII 26 lyutogo 2014 u Wayback Machine Nacionalna parlamentska biblioteka Gruziyi

Дата публікації:
Топ