Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гези (нід. Geuzen нід. вимова: [ˈɣøːzə(n)] — жебраки; фр. Les Gueux) — прізвисько, яке іспанці дали нідерландським дворянам, які з 1565 року перейшли в опозицію до іспанської влади. Згодом ця назва поширилася на всіх тих, хто боровся проти іспанців. Існували загони «лісових гезів», які розправлялися з ворогами на суші і «морські гези» (Watergeuzen нід. вимова: [ˈʋaːtərɣøːzə(n)]; морські жебраки французька Gueux de mer), які боролися на морі. Останні отримали від Вільгельма I Оранського каперські свідоцтва, які надавали їм статусу каперів (корсарів) і тим самим узаконювали їхні напади на іспанські торгові судна і прибережні поселення.
| Гези | |
|---|---|
| нід. Geuzen | |
 Емблема гезів | |
| На службі | 1566—1576 |
| Країна |  Сімнадцять провінцій |
| Тип | [nl], [nl] |
| Роль | Партизанська війна Корсари |
| Прізвиська | «жебраки» |
| Гасло | фр. Saevis tranquillus in undis. Vive les Guelx |
| Талісман |  |
| Розформовано | 1576 |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Віллем II де ла Марк [ru] [en] [ru] [nl] [nl] [nl] |
| | |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія виникнення
У відповідь на народні хвилювання на підконтрольних Іспанській імперії територіях Нідерландів Філіп II відправив туди військо під командуванням Фернандо де Толедо (3-й герцог Альба). Отримав титул віцекороля та багатотисячну армію, останній розпочав політику репресій. Вступивши в 1567 році в Брюссель, герцог Альба віддав наказ про арешти та страту графів Ламораля Егмонта та Філіпа Горна, навколо яких гуртувалося населення країни. Після цього був скликана «Рада з питань заворушень» ([en]), на якій тисячами видавалися ордери на арешти та конфіскацію майна. Однак, для герцога Альби навіть цих заходів було недостатньо. 1571 року він ініціював запровадження нової податкової системи: 1 % податку на все майно, 5 % на продаж нерухомості, 10 % на рухоме майно. Після цього економіка Нідерландів ввійшла в період стагнації і збанкрутіле та залишене без роботи населення почало збиратися в групи для партизанської боротьби.
Морські гези
У більшості випадків морськими гезами ставали власники кораблів та члени їх команд. Вони гуртувалися у з'єднання та нападали на іспанські кораблі, скоювали вилазки на прибережні поселення, руйнували дамби, займалися піратством. На початку їхньої боротьби Англія, Німеччина та Франція надавали свої порти для базування кораблів гезів. Вільгельм I Оранський, в свою чергу, почав видавати каперські свідоцтва, а морські гези зобов'язувалися передавати йому третину своєї здобичі. Завдяки накопиченим грошам до 1569 року були підготовлені та укомплектовані вісімдесят чотири кораблі. Для того, щоб вони не перетворилися на неконтрольовану силу, Вільгельм I Оранський розробив для морських гезів устав, назначив Віллема II де ла Марка адміралом, а свого брата [en] відповідальним за постачання. 1572 року Іспанська імперія за допомогою дипломатичних переговорів досягла компромісу з Англією і остання взяла на себе зобов'язання закрити свої порти для базування кораблів гезів. Після цього 1 квітня 1572 року з'єднання із 22 кораблів покинули порт Дувр та згодом розпочали [ru] міста Брілле. 1573 року морські гези зняли іспанську блокаду міста Лейден, а наступного року повністю перейшли в підпорядкування Вільгельму I Оранському та почали використовувати помаранчево-біло-синій прапор. Також, саме вони вперше в історії судоплавства підійняли на своїх кораблях спеціальний прапор — гюйс. В тому ж 1573 році морські гези прийшли на допомогу іншому місті в іспанській облозі — Алкмару. Невдала сухопутна облога змусила іспанське командування відправити флот під командуванням графа Боссу. Близько 30 кораблів вийшли із підконтрольного іспанцям Амстердама і незабаром були атаковані силами морських гезів. Через відчутну різницю в технічних характеристиках та якості озброєння гези не могли вступити всіма силами в прямий бій і тому обрали тактику виснаження супротивника. Невдовзі кораблі обох сторін все ж таки зустрілися у вирішальній битві, що відбулася [ru]. Як наслідком її стало часткове знищення іспанського флоту, рештки якого були деморалізовані та розсіяні, а їхній головнокомандуючий граф Максимільян Боссю — взятий в полон. 1574 року флот морських гезів вирушили до Лейдену, який на той час вже майже рік перебував у облозі. Корабли під командуванням адмірала Буссю (який перейшов на сторону повстанців та прийняв присягу на вірність Вільгельму I Оранському) 1 вересня 1574 року прибули до Роттердаму, де їх очікував принц Оранський. Останній чекав дозволу від Генеральних штатів на радикальні міри, а саме — відкриття шлюзів та руйнування дамб, з метою затоплення іспанських військ. Після отримання дозволу кораблі гезів були відправлені до греблі Ланд-Шидінг, що знаходилася в п'яти милях від Лейдена. Завдяки особливій будові (близько двох сотень кораблів з неглибокою осадкою, під управлінням овід десяти до вісімнадцяти гребців та з десятьма гарматами на озброєнні) морські гези мали можливість входити до вузьких та неглибоких каналів, скоювати рейди вглиб країни. На своєму шляху вони вступали в бій з силами іспанців. Спільно з сухопутними силами морським гезам вдалося зняти облогу Лейдена 3 жовтня 1574 року.
Лісові гези
Історія виникнення організованого руху опору, що вів партизанську боротьбу проти іспанських військ та місцевих чиновників, бере початок приблизно з 1521 року. В цей час активізувалася католицька церква та розпочала широкомасштабну боротьбу з єретиками. На підтримку їй виступили місцеві чиновники, що спричинило міграцію чисельних людських мас зі своїх звичних місць до німецьких земель, або в ліси. Надалі їхня кількість тільки зростала, що стало наслідком переслідування з боку іспанців та місцевої влади. Серед причин, що змушували людей ставати вигнанцями були: прагнення селян до прирівнювання в правах з містянами, збанкрутіння унаслідок підвищення податків, занепад виробництва (наприклад, ткацтво в Антверпені), релігійний фанатизм та нетерпимість. Оскільки повстанські рухи на території Нідерландів невщухали досить довго, саме ці народні маси стали основною силою в боротьбі проти іспанських військ та отримали назву — «лісові гези». Вперше неорганізовані до цього часу маси об'єдналися під спільною ціллю 10 серпня 1566 року, коли вони перейшли до масової боротьби, що отримала назву — [nl]. Досить швидко по всій країні населення почало гуртуватися та нападати на іспанські війська, грабувати католицькі церкви, визволяти з тюрем католицьких в'язнів, усувати від влади іспанських намісників. З часом гези почали створювати фонди допомоги біднякам та інвалідам, до яких передавалися награбовані кошти та цінності. Після того, як герцог Альба вступив зі своїм військом до Нідерландів, гези були змушені вдатися до нової тактики. Вона полягала в тому, що повстанці розділилися на незначні групи та переховувалися в лісах, оскільки під командуванням герцога Альби перебували 54 тисячі 500 чоловік піхоти та 4 тисячі 780 чоловік кавалерії і у відкритому бою сили гезів були б повністю знищені. З цього часу головним завданням «лісових» гезів стала партизанська боротьба проти іспанських військ, чиновників та католицького духівництва. Основним районом їхньої діяльності стали ліса Фландрії, передгір'я південних районів, а також міста [en], Бешеп, Ньєпп, Нью Керке. З перемінним успіхом гези боролися до 1576 року, коли було підписане — «Гентське умиротворення».
Відзнаки гезів
Рада дворян та кальвіністів Антверпена в пошуках ймовірних союзників проти Іспанської імперії налагодили дипломатичні відносини з Османською імперією. Серед гезів стала поширюватися інформація про те, що турки відправлять військову підтримку повстанцям. Після цього «лісові» гези стали виготовляти і носити на формі медалі або значки у вигляді півмісяця з надписом: «Краще турки, аніж папісти», а «морські» гези кріпили їх на капелюхи.
Згадки
Про гезів постійно згадує Тіль Уленшпігель, головний герой роману «Легенда про Уленшпігеля» Шарля де Костера. Він постійно згадує їх та прославляє, говорячи: «Нехай живуть гези!».
Примітки
- Карнацевич В. Л. [1] — Directmedia, 2014-01-10. — 623 с. — . з джерела 17 жовтня 2017
- Флетчер Прэтт. [2] — Litres, 2017-01-12. — 454 с. — . з джерела 17 жовтня 2017
- А. Н. Чистозвонов. Нидерландская буржуазная революция XVI века / ред. С. Д. Сказкин. — М : Издательство Академии наук СССР. — С. 72.
- [3] — ОЛМА Медиа Групп. — 668 с. — . з джерела 17 жовтня 2017
- Поспелов, А.С. (2016). Геополитическая роль флотов в Нидерландской (1566-1609) и Американской (1776-1783) буржуазных революций (рос.). Одесса: Весник ОНУ им. Мечникова. "Социология и политические науки" Т.21, вып. 4 (27). с. 88—90. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: довжина () - Л. Т. Мильская, В. И. Рутенбург. История Европы. Т. 3. От средневековья к новому времени (конец XV — первая половина XVII века). — М : Наука, 1993. — С. 327-328, 367-368.
- — ОЛМА Медиа Групп. — 237 с. — . з джерела 17 жовтня 2017
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- Костер, Шарль де. Ленгенда об Уленшпигеле и Ламме Гудзаке, об их доблестных, забавных и достославных деяниях во Фландрии и других краях. — М.: Худож. лит., 1987. — 398 с.
Посилання
- Гези // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- М. Лесников. Гёзы в борьбе за независимость Нидерландов [ 16 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gezi nid Geuzen nid vimova ˈɣoːze n zhebraki fr Les Gueux prizvisko yake ispanci dali niderlandskim dvoryanam yaki z 1565 roku perejshli v opoziciyu do ispanskoyi vladi Zgodom cya nazva poshirilasya na vsih tih hto borovsya proti ispanciv Isnuvali zagoni lisovih geziv yaki rozpravlyalisya z vorogami na sushi i morski gezi Watergeuzen nid vimova ˈʋaːterɣoːze n morski zhebraki francuzka Gueux de mer yaki borolisya na mori Ostanni otrimali vid Vilgelma I Oranskogo kaperski svidoctva yaki nadavali yim statusu kaperiv korsariv i tim samim uzakonyuvali yihni napadi na ispanski torgovi sudna i priberezhni poselennya Gezinid GeuzenEmblema gezivNa sluzhbi 1566 1576Krayina Simnadcyat provincijTip nl nl Rol Partizanska vijna KorsariPrizviska zhebraki Gaslo fr Saevis tranquillus in undis Vive les GuelxTalismanRozformovano 1576KomanduvannyaViznachni komanduvachi Villem II de la Mark ru en ru nl nl nl Mediafajli na VikishovishiIstoriya viniknennyaU vidpovid na narodni hvilyuvannya na pidkontrolnih Ispanskij imperiyi teritoriyah Niderlandiv Filip II vidpraviv tudi vijsko pid komanduvannyam Fernando de Toledo 3 j gercog Alba Otrimav titul vicekorolya ta bagatotisyachnu armiyu ostannij rozpochav politiku represij Vstupivshi v 1567 roci v Bryussel gercog Alba viddav nakaz pro areshti ta stratu grafiv Lamoralya Egmonta ta Filipa Gorna navkolo yakih gurtuvalosya naselennya krayini Pislya cogo buv sklikana Rada z pitan zavorushen en na yakij tisyachami vidavalisya orderi na areshti ta konfiskaciyu majna Odnak dlya gercoga Albi navit cih zahodiv bulo nedostatno 1571 roku vin iniciyuvav zaprovadzhennya novoyi podatkovoyi sistemi 1 podatku na vse majno 5 na prodazh neruhomosti 10 na ruhome majno Pislya cogo ekonomika Niderlandiv vvijshla v period stagnaciyi i zbankrutile ta zalishene bez roboti naselennya pochalo zbiratisya v grupi dlya partizanskoyi borotbi Morski geziObloga Brille 1572 rik U bilshosti vipadkiv morskimi gezami stavali vlasniki korabliv ta chleni yih komand Voni gurtuvalisya u z yednannya ta napadali na ispanski korabli skoyuvali vilazki na priberezhni poselennya rujnuvali dambi zajmalisya piratstvom Na pochatku yihnoyi borotbi Angliya Nimechchina ta Franciya nadavali svoyi porti dlya bazuvannya korabliv geziv Vilgelm I Oranskij v svoyu chergu pochav vidavati kaperski svidoctva a morski gezi zobov yazuvalisya peredavati jomu tretinu svoyeyi zdobichi Zavdyaki nakopichenim grosham do 1569 roku buli pidgotovleni ta ukomplektovani visimdesyat chotiri korabli Dlya togo shob voni ne peretvorilisya na nekontrolovanu silu Vilgelm I Oranskij rozrobiv dlya morskih geziv ustav naznachiv Villema II de la Marka admiralom a svogo brata en vidpovidalnim za postachannya 1572 roku Ispanska imperiya za dopomogoyu diplomatichnih peregovoriv dosyagla kompromisu z Angliyeyu i ostannya vzyala na sebe zobov yazannya zakriti svoyi porti dlya bazuvannya korabliv geziv Pislya cogo 1 kvitnya 1572 roku z yednannya iz 22 korabliv pokinuli port Duvr ta zgodom rozpochali ru mista Brille 1573 roku morski gezi znyali ispansku blokadu mista Lejden a nastupnogo roku povnistyu perejshli v pidporyadkuvannya Vilgelmu I Oranskomu ta pochali vikoristovuvati pomaranchevo bilo sinij prapor Takozh same voni vpershe v istoriyi sudoplavstva pidijnyali na svoyih korablyah specialnij prapor gyujs V tomu zh 1573 roci morski gezi prijshli na dopomogu inshomu misti v ispanskij oblozi Alkmaru Nevdala suhoputna obloga zmusila ispanske komanduvannya vidpraviti flot pid komanduvannyam grafa Bossu Blizko 30 korabliv vijshli iz pidkontrolnogo ispancyam Amsterdama i nezabarom buli atakovani silami morskih geziv Cherez vidchutnu riznicyu v tehnichnih harakteristikah ta yakosti ozbroyennya gezi ne mogli vstupiti vsima silami v pryamij bij i tomu obrali taktiku visnazhennya suprotivnika Nevdovzi korabli oboh storin vse zh taki zustrilisya u virishalnij bitvi sho vidbulasya ru Yak naslidkom yiyi stalo chastkove znishennya ispanskogo flotu reshtki yakogo buli demoralizovani ta rozsiyani a yihnij golovnokomanduyuchij graf Maksimilyan Bossyu vzyatij v polon 1574 roku flot morskih geziv virushili do Lejdenu yakij na toj chas vzhe majzhe rik perebuvav u oblozi Korabli pid komanduvannyam admirala Bussyu yakij perejshov na storonu povstanciv ta prijnyav prisyagu na virnist Vilgelmu I Oranskomu 1 veresnya 1574 roku pribuli do Rotterdamu de yih ochikuvav princ Oranskij Ostannij chekav dozvolu vid Generalnih shtativ na radikalni miri a same vidkrittya shlyuziv ta rujnuvannya damb z metoyu zatoplennya ispanskih vijsk Pislya otrimannya dozvolu korabli geziv buli vidpravleni do grebli Land Shiding sho znahodilasya v p yati milyah vid Lejdena Zavdyaki osoblivij budovi blizko dvoh soten korabliv z neglibokoyu osadkoyu pid upravlinnyam ovid desyati do visimnadcyati grebciv ta z desyatma garmatami na ozbroyenni morski gezi mali mozhlivist vhoditi do vuzkih ta neglibokih kanaliv skoyuvati rejdi vglib krayini Na svoyemu shlyahu voni vstupali v bij z silami ispanciv Spilno z suhoputnimi silami morskim gezam vdalosya znyati oblogu Lejdena 3 zhovtnya 1574 roku Lisovi gezi ru 1568 rik Lisovi gezi pid komanduvannyam ru zdobuli peremogu nad vijskami ispanciv Istoriya viniknennya organizovanogo ruhu oporu sho viv partizansku borotbu proti ispanskih vijsk ta miscevih chinovnikiv bere pochatok priblizno z 1521 roku V cej chas aktivizuvalasya katolicka cerkva ta rozpochala shirokomasshtabnu borotbu z yeretikami Na pidtrimku yij vistupili miscevi chinovniki sho sprichinilo migraciyu chiselnih lyudskih mas zi svoyih zvichnih misc do nimeckih zemel abo v lisi Nadali yihnya kilkist tilki zrostala sho stalo naslidkom peresliduvannya z boku ispanciv ta miscevoyi vladi Sered prichin sho zmushuvali lyudej stavati vignancyami buli pragnennya selyan do pririvnyuvannya v pravah z mistyanami zbankrutinnya unaslidok pidvishennya podatkiv zanepad virobnictva napriklad tkactvo v Antverpeni religijnij fanatizm ta neterpimist Oskilki povstanski ruhi na teritoriyi Niderlandiv nevshuhali dosit dovgo same ci narodni masi stali osnovnoyu siloyu v borotbi proti ispanskih vijsk ta otrimali nazvu lisovi gezi Vpershe neorganizovani do cogo chasu masi ob yednalisya pid spilnoyu cillyu 10 serpnya 1566 roku koli voni perejshli do masovoyi borotbi sho otrimala nazvu nl Dosit shvidko po vsij krayini naselennya pochalo gurtuvatisya ta napadati na ispanski vijska grabuvati katolicki cerkvi vizvolyati z tyurem katolickih v yazniv usuvati vid vladi ispanskih namisnikiv Z chasom gezi pochali stvoryuvati fondi dopomogi bidnyakam ta invalidam do yakih peredavalisya nagrabovani koshti ta cinnosti Pislya togo yak gercog Alba vstupiv zi svoyim vijskom do Niderlandiv gezi buli zmusheni vdatisya do novoyi taktiki Vona polyagala v tomu sho povstanci rozdililisya na neznachni grupi ta perehovuvalisya v lisah oskilki pid komanduvannyam gercoga Albi perebuvali 54 tisyachi 500 cholovik pihoti ta 4 tisyachi 780 cholovik kavaleriyi i u vidkritomu boyu sili geziv buli b povnistyu znisheni Z cogo chasu golovnim zavdannyam lisovih geziv stala partizanska borotba proti ispanskih vijsk chinovnikiv ta katolickogo duhivnictva Osnovnim rajonom yihnoyi diyalnosti stali lisa Flandriyi peredgir ya pivdennih rajoniv a takozh mista en Beshep Nyepp Nyu Kerke Z pereminnim uspihom gezi borolisya do 1576 roku koli bulo pidpisane Gentske umirotvorennya Vidznaki gezivRada dvoryan ta kalvinistiv Antverpena v poshukah jmovirnih soyuznikiv proti Ispanskoyi imperiyi nalagodili diplomatichni vidnosini z Osmanskoyu imperiyeyu Sered geziv stala poshiryuvatisya informaciya pro te sho turki vidpravlyat vijskovu pidtrimku povstancyam Pislya cogo lisovi gezi stali vigotovlyati i nositi na formi medali abo znachki u viglyadi pivmisyacya z nadpisom Krashe turki anizh papisti a morski gezi kripili yih na kapelyuhi ZgadkiPro geziv postijno zgaduye Til Ulenshpigel golovnij geroj romanu Legenda pro Ulenshpigelya Sharlya de Kostera Vin postijno zgaduye yih ta proslavlyaye govoryachi Nehaj zhivut gezi PrimitkiKarnacevich V L 1 Directmedia 2014 01 10 623 s ISBN 9789660338029 z dzherela 17 zhovtnya 2017 Fletcher Prett 2 Litres 2017 01 12 454 s ISBN 5457026647 z dzherela 17 zhovtnya 2017 A N Chistozvonov Niderlandskaya burzhuaznaya revolyuciya XVI veka red S D Skazkin M Izdatelstvo Akademii nauk SSSR S 72 3 OLMA Media Grupp 668 s ISBN 9785891731356 z dzherela 17 zhovtnya 2017 Pospelov A S 2016 Geopoliticheskaya rol flotov v Niderlandskoj 1566 1609 i Amerikanskoj 1776 1783 burzhuaznyh revolyucij ros Odessa Vesnik ONU im Mechnikova Sociologiya i politicheskie nauki T 21 vyp 4 27 s 88 90 ISBN 2304 1439 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn dovzhina dovidka L T Milskaya V I Rutenburg Istoriya Evropy T 3 Ot srednevekovya k novomu vremeni konec XV pervaya polovina XVII veka M Nauka 1993 S 327 328 367 368 OLMA Media Grupp 237 s ISBN 9785373002523 z dzherela 17 zhovtnya 2017 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2017 Koster Sharl de Lengenda ob Ulenshpigele i Lamme Gudzake ob ih doblestnyh zabavnyh i dostoslavnyh deyaniyah vo Flandrii i drugih krayah M Hudozh lit 1987 398 s PosilannyaGezi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 M Lesnikov Gyozy v borbe za nezavisimost Niderlandov 16 veresnya 2013 u Wayback Machine