Гаррієт Мартіно (англ. Harriet Martineau; 12 червня 1802, Норвіч, Велика Британія — 27 червня 1876, [en], Велика Британія) — англійська письменниця, економістка і соціолог; популяризаторка економічної науки за допомогою оповідань, що мали свого часу значний успіх. Опублікувала скорочений виклад позитивної філософії француза Оґюста Конта.
Гаррієт Мартіно | |
---|---|
англ. Harriet Martineau | |
Народилася | 12 червня 1802[1][2][…] Норвіч, Англія, Сполучене Королівство[4] |
Померла | 27 червня 1876[1][2][…](74 роки) d, d, d, Камбрія, Англія, Сполучене Королівство[4] |
Поховання | d[4] |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | мовознавиця, журналістка, економістка, історик, перекладачка, письменниця-романістка, соціолог, есеїстка, активістка за права жінок, філософ, географ, письменниця, суфражистка |
Галузь | економіка і есей |
Батько | d[5][6] |
Мати | d[5][6] |
Брати, сестри | d[6] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] |
Родичі | d |
Гаррієт Мартіно у Вікісховищі |
Життєпис і творчість
Походила з родини французьких реформатів (гугенотів), що переселилися до Англії після скасування нантського едикту. Розлад справ фабрики, що належала батькові, змусив дівчину шукати самостійного заробітку. Спочатку Мартіно була вчителькою музики, але слабкість здоров'я і глухота спонукали її звернутися до літературних занять. Економічні погляди Мартіно сформувалися під впливом робіт Джеймса Мілля і Джейн Марсе.
Крім оповідань для юнацтва, в дусі унітаріанської церкви, вона написала кілька романів, з яких у «The Rioters» (1826) можливо вперше розроблено в белетристичній формі обурення фабричних робітників проти введення машин.
Турбота про поліпшення становища робітничого класу спонукала Мартіно зачіпати найбільш наболілі питання громадської економії, як, наприклад, закони про бідних, пауперизм, обкладання податками тощо. Незалежно від спеціальних брошур, присвячених цим темам («Theory and Practice», «Mary Campbell», «My servant Rachel»), вона захопилася ідеєю популяризувати економічну науку в оповіданнях («The illustrations of Polilical Economy, of Taxation», «Poor law and Paupers», 1832):
- в «Усамітненій колонії» описується селище, притулок у горах поблизу мису Доброї Надії; на нього нападають дикуни і розграбовують його. Мешканці, що залишилися живими, звертаються до самодопомоги. Всі беруться за роботу, і механізм дружної праці так добре налагоджується, що селище виявляється цілком відновленим, коли нарешті надходить допомога ззовні.
- В оповіданні «Добробут і лиха в Гавелосі» автор рекомендує добровільне утримання і можливу малосімейність, в дусі Мальтуса і його послідовника Маркуса[].
- «Коаліція робочих в Манчестері» змальовує непривабливе становище фабричних робітників.
- В оповіданні «Для кожного і для всіх» авторка намагається довести необхідність полегшити податковий тиск, що поглинає підприємницькі бариші і заробітну плату; також тут вихваляється свобода міжнародної торгівлі, яка, нібито, скасує обробку малородючих земель.
- Оповідання «Ірландія» присвячене опису соціальних зол, що тяжіють над цією країною, «Кузина Маршалл» — питання про найкраще застосування благодійності. Мартіно висловлюється за еміграцію, як за дієвий засіб для викорінення пауперизму, цим одночасно досягаються три мети — поліпшується становище і самих переселенців, і тих, хто залишився на батьківщині, а також і того краю, куди прибувають нові колоністи.
- «Берклей банкір» — історія паперових грошей, з викладом їх переваг і недоліків.
Незважаючи на дидактичність змісту, оповідання Мартіно мали колосальний успіх; інтрига ведеться досить спритно, виведені особистості життєві і правдиві, наукова тенденція не шкодить зацікавленості. Французькою мовою оповідання перекладено M. B. Maurice (1833—1840), під заголовком «Contes sur l'économie politique».
1835 року Мартіно вирушила до Америки і написала «Society in America» (Суспільство в Америці), неупереджений нарис соціального, політичного та інтелектуального життя Сполучених Штатів.
Соціологічні погляди Мартіно
Хоча прийнято вважати, що термін «соціологія» ввів Оґюст Конт, Мартіно використовувала цей термін вже в роботі «Суспільство в Америці» (1837), тому Мартіно можна вважати «прародителькою» соціології. Так само, як О. Конт, Мартіно розробляла свої ідеї в дусі позитивізму: вона вважала, що життя суспільства підпорядковується універсальним законам. На її думку, найважливіший закон соціального життя полягає у прагненні до щастя, що розуміється як суспільний стан, вільний від насильства, домінування, нав'язування волі одних людей іншим. Прогрес суспільства, на думку Мартіно, можна об'єктивно зафіксувати за такими критеріями: рівень загального економічного розвитку, моральне благополуччя, ступінь автономності індивідів і можливості самостійно здійснювати практичні дії і моральні акти, умови соціально залежних груп — жінок, расових меншин, ув'язнених, хворих.
У своїх соціологічних роботах Мартіно зосереджувалась на вивченні зразків людської взаємодії, взятих у культурно-історичних контекстах. Так, вона провела кроскультурний аналіз зразків гостинності, виховання дітей, ведення домашнього господарства, сексуальних практик; вивчала конкретні функції релігії, лікувальні практики, ставлення до злочинів і покарання за них.
Праці Мартіно лежать в основі феміністичної соціології. У праці «Суспільство в Америці» Мартіно розглядає соціальні проблеми через призму фемінізму і боротьби жінок за рівноправність. Вона аналізує стан шлюбно-сімейних відносин у США, відзначаючи підпорядковану роль жінок у взаєминах з чоловіками. Сама Мартіно відзначала, що гендерна нерівність заважала їй у роботі, особливо в збиранні емпіричних даних.
Внесок у становлення соціологічної методології зробила роботи Мартіно «Есе про мистецтво мислити», в якій Мартіно сформулювала принципи спостереження, збирання інформації, експериментування, врахування помилок. У праці «Як спостерігати» піднято проблеми репрезентативності вибірки, соціальних індикаторів, розуміння дій, неочевидних для стороннього спостерігача.
Основні твори
- Роман «The Rioters» (1826)
- Роман «Deerbrook» (1839)
- Роман «The Hour and the Man» (1839)
- Серія оповідань для юнацтва «The play Fellow» (1841; особливо славилися «Flats on the Fjords» і «The Crofton Boys») .
- Цікавий твір стосовно автобіографічності «Life in the Sickroom» (1844).
Соціологія
- «Illustrations of taxation» (5 т., 1834)
- «Ілюстрації політичної економії» (9 т., англ. Illustrations of Political Economy, 1832—1834)
- «Закони про бідних і жебраки» (англ. Poor law and Paupers, 1832)
- «Про жіночу освіту»
- «Як дотримуватися моралі і манер»
- «Суспільство в Америці» («Society in America»; 1835)
- «Есе про мистецтво мислити»
- «Як спостерігати» («How to observe»; 1838)
- «Східне життя: минуле і сьогодення» («Eastern life past and present»; 1846 і 1875) — опис подорожі на Схід.
- «History of England during the Thirty Years peace» (1850; у співпраці з Найтом)
- Листи про закони соціальної природи і розвитку людини (1851; у співпраці з Аткінсоном), що збентежили літературні гуртки Англії сміливістю міркувань.
- Низка статей «Health, Husbandry and handicraft» (1861)
- Скорочений виклад позитивної філософії Оґюста Конта («Курс позитивної філософії»; 1871—1872).
Інше
- Автобіографія (1876).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Lundy D. R. The Peerage
- Kindred Britain
- FamilySearch Family Tree — 2009.
- Мартино, Гэрриет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- . ARMITT MUSEUM & LIBRARY. Архів оригіналу за 2 квітня 2014. Процитовано 7 серпня 2019.
Література
- Кравченко С. А. Социология: парадигмы через призму социологического воображения. — Москва: Экзамен, 2007.
Посилання
В іншому мовному розділі є повніша стаття Harriet Martineau(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garriyet Martino angl Harriet Martineau 12 chervnya 1802 18020612 Norvich Velika Britaniya 27 chervnya 1876 en Velika Britaniya anglijska pismennicya ekonomistka i sociolog populyarizatorka ekonomichnoyi nauki za dopomogoyu opovidan sho mali svogo chasu znachnij uspih Opublikuvala skorochenij viklad pozitivnoyi filosofiyi francuza Ogyusta Konta Garriyet Martinoangl Harriet MartineauNarodilasya12 chervnya 1802 1802 06 12 1 2 Norvich Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 Pomerla27 chervnya 1876 1876 06 27 1 2 74 roki d d d Kambriya Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 Pohovannyad 4 Krayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistmovoznavicya zhurnalistka ekonomistka istorik perekladachka pismennicya romanistka sociolog eseyistka aktivistka za prava zhinok filosof geograf pismennicya sufrazhistkaGaluzekonomika i esejBatkod 5 6 Matid 5 6 Brati sestrid 6 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 Rodichid Garriyet Martino u VikishovishiZhittyepis i tvorchistPohodila z rodini francuzkih reformativ gugenotiv sho pereselilisya do Angliyi pislya skasuvannya nantskogo ediktu Rozlad sprav fabriki sho nalezhala batkovi zmusiv divchinu shukati samostijnogo zarobitku Spochatku Martino bula vchitelkoyu muziki ale slabkist zdorov ya i gluhota sponukali yiyi zvernutisya do literaturnih zanyat Ekonomichni poglyadi Martino sformuvalisya pid vplivom robit Dzhejmsa Millya i Dzhejn Marse Krim opovidan dlya yunactva v dusi unitarianskoyi cerkvi vona napisala kilka romaniv z yakih u The Rioters 1826 mozhlivo vpershe rozrobleno v beletristichnij formi oburennya fabrichnih robitnikiv proti vvedennya mashin Turbota pro polipshennya stanovisha robitnichogo klasu sponukala Martino zachipati najbilsh nabolili pitannya gromadskoyi ekonomiyi yak napriklad zakoni pro bidnih pauperizm obkladannya podatkami tosho Nezalezhno vid specialnih broshur prisvyachenih cim temam Theory and Practice Mary Campbell My servant Rachel vona zahopilasya ideyeyu populyarizuvati ekonomichnu nauku v opovidannyah The illustrations of Polilical Economy of Taxation Poor law and Paupers 1832 v Usamitnenij koloniyi opisuyetsya selishe pritulok u gorah poblizu misu Dobroyi Nadiyi na nogo napadayut dikuni i rozgrabovuyut jogo Meshkanci sho zalishilisya zhivimi zvertayutsya do samodopomogi Vsi berutsya za robotu i mehanizm druzhnoyi praci tak dobre nalagodzhuyetsya sho selishe viyavlyayetsya cilkom vidnovlenim koli nareshti nadhodit dopomoga zzovni V opovidanni Dobrobut i liha v Gavelosi avtor rekomenduye dobrovilne utrimannya i mozhlivu malosimejnist v dusi Maltusa i jogo poslidovnika Markusa proyasniti Koaliciya robochih v Manchesteri zmalovuye neprivablive stanovishe fabrichnih robitnikiv V opovidanni Dlya kozhnogo i dlya vsih avtorka namagayetsya dovesti neobhidnist polegshiti podatkovij tisk sho poglinaye pidpriyemnicki barishi i zarobitnu platu takozh tut vihvalyayetsya svoboda mizhnarodnoyi torgivli yaka nibito skasuye obrobku malorodyuchih zemel Opovidannya Irlandiya prisvyachene opisu socialnih zol sho tyazhiyut nad ciyeyu krayinoyu Kuzina Marshall pitannya pro najkrashe zastosuvannya blagodijnosti Martino vislovlyuyetsya za emigraciyu yak za diyevij zasib dlya vikorinennya pauperizmu cim odnochasno dosyagayutsya tri meti polipshuyetsya stanovishe i samih pereselenciv i tih hto zalishivsya na batkivshini a takozh i togo krayu kudi pribuvayut novi kolonisti Berklej bankir istoriya paperovih groshej z vikladom yih perevag i nedolikiv Nezvazhayuchi na didaktichnist zmistu opovidannya Martino mali kolosalnij uspih intriga vedetsya dosit spritno vivedeni osobistosti zhittyevi i pravdivi naukova tendenciya ne shkodit zacikavlenosti Francuzkoyu movoyu opovidannya perekladeno M B Maurice 1833 1840 pid zagolovkom Contes sur l economie politique 1835 roku Martino virushila do Ameriki i napisala Society in America Suspilstvo v Americi neuperedzhenij naris socialnogo politichnogo ta intelektualnogo zhittya Spoluchenih Shtativ Sociologichni poglyadi MartinoHocha prijnyato vvazhati sho termin sociologiya vviv Ogyust Kont Martino vikoristovuvala cej termin vzhe v roboti Suspilstvo v Americi 1837 tomu Martino mozhna vvazhati praroditelkoyu sociologiyi Tak samo yak O Kont Martino rozroblyala svoyi ideyi v dusi pozitivizmu vona vvazhala sho zhittya suspilstva pidporyadkovuyetsya universalnim zakonam Na yiyi dumku najvazhlivishij zakon socialnogo zhittya polyagaye u pragnenni do shastya sho rozumiyetsya yak suspilnij stan vilnij vid nasilstva dominuvannya nav yazuvannya voli odnih lyudej inshim Progres suspilstva na dumku Martino mozhna ob yektivno zafiksuvati za takimi kriteriyami riven zagalnogo ekonomichnogo rozvitku moralne blagopoluchchya stupin avtonomnosti individiv i mozhlivosti samostijno zdijsnyuvati praktichni diyi i moralni akti umovi socialno zalezhnih grup zhinok rasovih menshin uv yaznenih hvorih U svoyih sociologichnih robotah Martino zoseredzhuvalas na vivchenni zrazkiv lyudskoyi vzayemodiyi vzyatih u kulturno istorichnih kontekstah Tak vona provela kroskulturnij analiz zrazkiv gostinnosti vihovannya ditej vedennya domashnogo gospodarstva seksualnih praktik vivchala konkretni funkciyi religiyi likuvalni praktiki stavlennya do zlochiniv i pokarannya za nih Praci Martino lezhat v osnovi feministichnoyi sociologiyi U praci Suspilstvo v Americi Martino rozglyadaye socialni problemi cherez prizmu feminizmu i borotbi zhinok za rivnopravnist Vona analizuye stan shlyubno simejnih vidnosin u SShA vidznachayuchi pidporyadkovanu rol zhinok u vzayeminah z cholovikami Sama Martino vidznachala sho genderna nerivnist zavazhala yij u roboti osoblivo v zbiranni empirichnih danih Vnesok u stanovlennya sociologichnoyi metodologiyi zrobila roboti Martino Ese pro mistectvo misliti v yakij Martino sformulyuvala principi sposterezhennya zbirannya informaciyi eksperimentuvannya vrahuvannya pomilok U praci Yak sposterigati pidnyato problemi reprezentativnosti vibirki socialnih indikatoriv rozuminnya dij neochevidnih dlya storonnogo sposterigacha Osnovni tvoriBeletristika Roman The Rioters 1826 Roman Deerbrook 1839 Roman The Hour and the Man 1839 Seriya opovidan dlya yunactva The play Fellow 1841 osoblivo slavilisya Flats on the Fjords i The Crofton Boys Cikavij tvir stosovno avtobiografichnosti Life in the Sickroom 1844 Sociologiya Illustrations of taxation 5 t 1834 Ilyustraciyi politichnoyi ekonomiyi 9 t angl Illustrations of Political Economy 1832 1834 Zakoni pro bidnih i zhebraki angl Poor law and Paupers 1832 Pro zhinochu osvitu Yak dotrimuvatisya morali i maner Suspilstvo v Americi Society in America 1835 Ese pro mistectvo misliti Yak sposterigati How to observe 1838 Shidne zhittya minule i sogodennya Eastern life past and present 1846 i 1875 opis podorozhi na Shid History of England during the Thirty Years peace 1850 u spivpraci z Najtom Listi pro zakoni socialnoyi prirodi i rozvitku lyudini 1851 u spivpraci z Atkinsonom sho zbentezhili literaturni gurtki Angliyi smilivistyu mirkuvan Nizka statej Health Husbandry and handicraft 1861 Skorochenij viklad pozitivnoyi filosofiyi Ogyusta Konta Kurs pozitivnoyi filosofiyi 1871 1872 Inshe Avtobiografiya 1876 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kindred Britain d Track Q75653886 FamilySearch Family Tree 2009 d Track Q3066228d Track Q94509406 Martino Gerriet Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ARMITT MUSEUM amp LIBRARY Arhiv originalu za 2 kvitnya 2014 Procitovano 7 serpnya 2019 LiteraturaKravchenko S A Sociologiya paradigmy cherez prizmu sociologicheskogo voobrazheniya Moskva Ekzamen 2007 PosilannyaV inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Harriet Martineau angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad