Газлі – Нукус

Газлі — Нукус — газопровідна система в Узбекистані, споруджена для подачі блакитного палива з газового хабу Газлі до західної частини країни.

Газлі

Саримай

Сазакіно

Еліккала

Ургенч

Нукус

Схема газопроводу. Блакитним кольором показані пункти на трасі системи Бухара — Урал

Перша черга

Станом на початок 1990-х років поставки узбецького газу на захід країни могли здійснюватись через трубопроводи Бухара — Урал та САЦ І, які проектувались в часи існування СРСР передусім для траснпортування блакитного палива за межі Центральної Азії та без огляду на адміністративні кордони між республіками. В районі Сазакіно вони переходили на лівобережжя Амудар'ї, де мали кілька ділянок на території Туркменістану. Після розпаду СРСР в Узбекистані вирішили прокласти трубопровід Газлі — Нукус, який би дозволив забезпечити блакитним паливом мешканців правобережжя Амудар'ї та інтегрувати розташовані на узбецькій території ділянки газотранспортної системи.

В 1993 – 1997 роках спорудили трубопровід довжиною 251 км та діаметром 1220 мм, який відходив від траси Бухара – Урал/САЦ І в районі Саримай та далі прямував правобережжям. В районі Нукуса він переходив через Амудар'ю та приєднувася до Бухара – Урал.

Друга черга

В 2000-х роках провели підсилення маршруту, що включало реалізацію двох проектів:

– трубопроводу Газлі — Саримай довжиною 159 км та діаметром 1220 км, який починається від газового хабу Газлі та був запущений в 2007 році;

– Газлі – Нукус ІІ, що має введені в 2004—2009 роках чотири ділянки загальною довжиною 250 км з тим саме діаметром 1220 мм.

В межах проекту Сумське НВО ім. Фрунзе спорудило дві компресорні станції — у початковому пункті маршруту (здійснює подачу в трубопровід ресурсу, отриманого із та газопроводу ) та "Еліккала".

Перемичка до Ургенчу

В 2014 році почали будівництво перемички між Газлі – Нукус та Бухара – Урал, яка мала перетнути Амудар'ю в районі міста Ургенч. Таким чином, була б забезпечена подача газу до лівобережних районів Хорзмської оази в обхід території Туркменістану. Довжина перемички 75 км, діаметр 1020 мм. Для спорудження переходу під Амудар'єю завдовжки 850 метрів використали метод направленого буріння. Станом на червень 2016-го вже був виконаний значний обсяг робіт і завершення будівництва очікувалось восени того ж року.

З 2022-го великим споживачем блакитного палива в районі Ургенчу стала Янгіарицька ТЕС.

Примітки

1. . www.caravan.kz (рос.). Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
2. 123-сон 27.03.1996. Об инвестиционной программе Республики Узбекистан на 1996 год. lex.uz. Процитовано 13 січня 2024.
3. 532-сон 04.11.1993. Об ускорении строительства магистрального газопровода Газли-Нукус. lex.uz. Процитовано 25 травня 2024.
4. User, Super. . ngm.uz (ru-ru) . Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 6 березня 2017.
5. . fas.su. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
6. . www.ukrhimproekt.com.ua (ru-ru) . Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
7. . Газета.uz (ru_UZ) . 22 червня 2016. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
8. Узбекистан соединит магистральные газопроводы Газли–Нукус и Бухара–Урал. Podrobno.uz (рос.). Процитовано 13 січня 2024.