Бухара — Урал — газопровідна система, споруджена в СРСР для транспортування узбецького природного газу.
Траса системи
У середині 1950-х в Узбекистані дещо західніше від Бухари відкрили гігантське Газлінське газове родовище, при цьому першою потужною системою для видачі його продукції став трубопровід Бухара — Урал. Він подав блакитне паливо до промислових центрів Уралу та мав дві нитки діаметром по 1020 мм, що стали до ладу в 1963 та 1965 роках.
На початковому етапу траса прямувала піщаною пустелею Кизилкум, далі долала в районі Сазакіно за допомогою вантового мосту Амудар'ю (два пілони утримували проліт мосту завдовжки 390 метрів), перетинала Хівінську оазу, виходила на каменисте плато Устюрт та огинала із заходу Аральське море. В цілому 390 км траси припадало на скельні грунти, приблизно стільки ж на барханні та щебінчасті грунти, 120 км пролягало по піскам. Система перетнула 14 річок та великих каналів, майже чотири з половиною сотні інших водотоків, 19 залізниць та шість з половиною сотень автодоріг.
Перша нитка доходила до району Свердловська (Єкатеринбурга), відгалуження до якого починалось на 2199-му кілометрі траси. Її безпосереднім продовженням був трубопровід Свердловськ — Нижній Тагіл довжиною біля 40 км з діаметром 820 мм. Друга нитка доходила до району відгалуження на Челябінськ, що починалось за кілька десятків кілометрів після компресорної станції Красногорська (КС-19) на 1968-му кілометрі траси.
В якийсь момент між районом Долгодєрєвенська (на північній околиці Челябінську) та компресорною станцією Картали (КС-17) проклали нитку Бухара — Урал ІІІ з тим саме діаметром 1020 мм. Є дані, що загальна довжина системи Бухара — Урал в однонитковому вимірі та діаметрі 1020 рахувалась як 4464 км.
Компресорні станції
Перекачування ресурсів забезпечували 17 компресорних станцій, зокрема:
- КС-1 Газлі;
- КС-2 Сазакіно;
- КС-3 Ургенч;
- КС-4 Ташауз;
- КС-6 Кунград;
- КС-7 Південний Устюрт;
- КС‐10 Середній Устюрт (наразі носить назву «Бозой»);
- КС‐11 Північний Устюрт («Бегімбет»);
- КС‐12 Сольоная («Шалкар»);
- КС‐13 Новогодняя («Талдик»);
- КС‐14 Молодьожная («Красний Октябрь»);
- КС-15 Домбарівська;
- КС-16 Теренсай;
- КС-17 Картали;
- КС-19 Красногорська.
Із запуском компресорних станцій пропускна здатність системи зростала і наприкінці 1966-го досягнула проектного рівня у 19,3 млрд м3 на рік.
Подальший розвиток системи
Від основної магістралі отримали ресурс численні відгалуження, зокрема, Красний Октябрь — Актюбінськ, Домбаровка — Орськ/Новотроїцьк, Бреди — Житікара, Картали — Костанай, Картали – Магнітогорськ – Стерлітамак, Красногорськ — Міасс — Злотоуст — Катав-Івановськ, а також відвід до Іриклінської ТЕС. На території Узбекистану блакитне паливо з системи отримала Тахтіатаська ТЕС.
З початку 1980-х з системою взаємодіяло підземне сховище газу Бозой (створене на основі невеликого Бозойського газового родовища, продукція якого на етапі розробки надходила до Бухара — Урал).
Невдовзі після спорудження трубопроводу Бухара — Урал на східні схили Уральського хребта почало також надходити блакитне паливо західносибірського походження. Спершу в 1967-му виникло сполучення з газопроводом Ігрім — Сєров — Нижній Тагіл, далі до нього долучились системи Північні райони Тюменської області — Урал та Уренгой – Челябінськ. Як наслідок, режим роботи північної частини системи Бухара — Урал змінився на реверсний.
Можливо також відзначити, що від родовища Газлі в подальшому проклали трубопроводи Середня Азія — Центр І (САЦ І) та Газлі — Шимкент, при цьому сформований на Газлі газовий хаб сполучили з Бухарським газопромисловим районом газотранспортним коридором . Система Бухара — Урал прямувала зі згаданим вище САЦ І до компресорної станції Сазакіно, а потім ще раз зустрічалась з системою САЦ на компресорній станції Кунград (на цей раз мова йшла не лише про САЦ І, але й САЦ ІІ, що транспортувала туркменський газ).
Сучасний стан
З розпадом СРСР використання системи Бухара — Урал в проектному режимі припинилось. Її окремі південні ділянки у комбінації з проектом Газлі – Нукус задіяні у транспортуванні ресурсу в західній частині Узбекистану.
Казахська частина системи на ділянці (Бозой — Красний Октябрь) використовується передусім для обслуговування газопереробного заводу Жанажол, що потребувало її перетворення на бідирекціональну. Південніше від Бозою до траси підключений газопровід від дрібного родовища Кизилой.
Російська частина системи є складовою газотранспортних коридорів Пунга — Челябінськ та Челябінськ — Домбарівка.
Примітки
- Ўзбекистонда ижтимоий фанлар Общественные науки вУзбекистане (PDF).
- 40 лет ООО «Газпром трансгаз Екатеринбург».
- Газопровод Бухара - Урал. proektirovanie.gazprom.ru (рос.). Процитовано 13 січня 2024.
- АНАЛИТИКА и ИССЛЕДОВАНИЯ АССОЦИАЦИИ «НОВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ГАЗОВОЙ ОТРАСЛИ» (PDF).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buhara Ural gazoprovidna sistema sporudzhena v SRSR dlya transportuvannya uzbeckogo prirodnogo gazu Nizhnij TagilSverdlovsk Chelyabinsk KS 19 KS 17 KS 16 KS 15 KS 14 KS 13 KS 12 KS 11 KS 10 KS 7 KS 6 Tashauz Urgench KS 2 GazliShema gazoprovoduTrasa sistemiU seredini 1950 h v Uzbekistani desho zahidnishe vid Buhari vidkrili gigantske Gazlinske gazove rodovishe pri comu pershoyu potuzhnoyu sistemoyu dlya vidachi jogo produkciyi stav truboprovid Buhara Ural Vin podav blakitne palivo do promislovih centriv Uralu ta mav dvi nitki diametrom po 1020 mm sho stali do ladu v 1963 ta 1965 rokah Na pochatkovomu etapu trasa pryamuvala pishanoyu pusteleyu Kizilkum dali dolala v rajoni Sazakino za dopomogoyu vantovogo mostu Amudar yu dva piloni utrimuvali prolit mostu zavdovzhki 390 metriv peretinala Hivinsku oazu vihodila na kameniste plato Ustyurt ta oginala iz zahodu Aralske more V cilomu 390 km trasi pripadalo na skelni grunti priblizno stilki zh na barhanni ta shebinchasti grunti 120 km prolyagalo po piskam Sistema peretnula 14 richok ta velikih kanaliv majzhe chotiri z polovinoyu sotni inshih vodotokiv 19 zaliznic ta shist z polovinoyu soten avtodorig Persha nitka dohodila do rajonu Sverdlovska Yekaterinburga vidgaluzhennya do yakogo pochinalos na 2199 mu kilometri trasi Yiyi bezposerednim prodovzhennyam buv truboprovid Sverdlovsk Nizhnij Tagil dovzhinoyu bilya 40 km z diametrom 820 mm Druga nitka dohodila do rajonu vidgaluzhennya na Chelyabinsk sho pochinalos za kilka desyatkiv kilometriv pislya kompresornoyi stanciyi Krasnogorska KS 19 na 1968 mu kilometri trasi V yakijs moment mizh rajonom Dolgodyeryevenska na pivnichnij okolici Chelyabinsku ta kompresornoyu stanciyeyu Kartali KS 17 proklali nitku Buhara Ural III z tim same diametrom 1020 mm Ye dani sho zagalna dovzhina sistemi Buhara Ural v odnonitkovomu vimiri ta diametri 1020 rahuvalas yak 4464 km Kompresorni stanciyiPerekachuvannya resursiv zabezpechuvali 17 kompresornih stancij zokrema KS 1 Gazli KS 2 Sazakino KS 3 Urgench KS 4 Tashauz KS 6 Kungrad KS 7 Pivdennij Ustyurt KS 10 Serednij Ustyurt narazi nosit nazvu Bozoj KS 11 Pivnichnij Ustyurt Begimbet KS 12 Solonaya Shalkar KS 13 Novogodnyaya Taldik KS 14 Molodozhnaya Krasnij Oktyabr KS 15 Dombarivska KS 16 Terensaj KS 17 Kartali KS 19 Krasnogorska Iz zapuskom kompresornih stancij propuskna zdatnist sistemi zrostala i naprikinci 1966 go dosyagnula proektnogo rivnya u 19 3 mlrd m3 na rik Podalshij rozvitok sistemiVid osnovnoyi magistrali otrimali resurs chislenni vidgaluzhennya zokrema Krasnij Oktyabr Aktyubinsk Dombarovka Orsk Novotroyick Bredi Zhitikara Kartali Kostanaj Kartali Magnitogorsk Sterlitamak Krasnogorsk Miass Zlotoust Katav Ivanovsk a takozh vidvid do Iriklinskoyi TES Na teritoriyi Uzbekistanu blakitne palivo z sistemi otrimala Tahtiataska TES Z pochatku 1980 h z sistemoyu vzayemodiyalo pidzemne shovishe gazu Bozoj stvorene na osnovi nevelikogo Bozojskogo gazovogo rodovisha produkciya yakogo na etapi rozrobki nadhodila do Buhara Ural Nevdovzi pislya sporudzhennya truboprovodu Buhara Ural na shidni shili Uralskogo hrebta pochalo takozh nadhoditi blakitne palivo zahidnosibirskogo pohodzhennya Spershu v 1967 mu viniklo spoluchennya z gazoprovodom Igrim Syerov Nizhnij Tagil dali do nogo doluchilis sistemi Pivnichni rajoni Tyumenskoyi oblasti Ural ta Urengoj Chelyabinsk Yak naslidok rezhim roboti pivnichnoyi chastini sistemi Buhara Ural zminivsya na reversnij Mozhlivo takozh vidznachiti sho vid rodovisha Gazli v podalshomu proklali truboprovodi Serednya Aziya Centr I SAC I ta Gazli Shimkent pri comu sformovanij na Gazli gazovij hab spoluchili z Buharskim gazopromislovim rajonom gazotransportnim koridorom Sistema Buhara Ural pryamuvala zi zgadanim vishe SAC I do kompresornoyi stanciyi Sazakino a potim she raz zustrichalas z sistemoyu SAC na kompresornij stanciyi Kungrad na cej raz mova jshla ne lishe pro SAC I ale j SAC II sho transportuvala turkmenskij gaz Suchasnij stanZ rozpadom SRSR vikoristannya sistemi Buhara Ural v proektnomu rezhimi pripinilos Yiyi okremi pivdenni dilyanki u kombinaciyi z proektom Gazli Nukus zadiyani u transportuvanni resursu v zahidnij chastini Uzbekistanu Kazahska chastina sistemi na dilyanci Bozoj Krasnij Oktyabr vikoristovuyetsya peredusim dlya obslugovuvannya gazopererobnogo zavodu Zhanazhol sho potrebuvalo yiyi peretvorennya na bidirekcionalnu Pivdennishe vid Bozoyu do trasi pidklyuchenij gazoprovid vid dribnogo rodovisha Kiziloj Rosijska chastina sistemi ye skladovoyu gazotransportnih koridoriv Punga Chelyabinsk ta Chelyabinsk Dombarivka PrimitkiЎzbekistonda izhtimoij fanlar Obshestvennye nauki vUzbekistane PDF 40 let OOO Gazprom transgaz Ekaterinburg Gazoprovod Buhara Ural proektirovanie gazprom ru ros Procitovano 13 sichnya 2024 ANALITIKA i ISSLEDOVANIYa ASSOCIACII NOVYE TEHNOLOGII GAZOVOJ OTRASLI PDF