Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Габріель де Луе, барон д'Арамон та де Вальябрег (фр. Gabriel de Luetz baron et seigneur d’Aramon et de Vallabrègues 1508—1553/54 р.), також часто згадується скорочено як Габріель д'Арамон — посол Франції в Османській імперії з 1546 по 1553 р. Перебував спочатку на службі у короля Франциска I, який направив його до Османської імперії, а після смерті Франциска — у короля Генріха II.
| Габріель де Луе | |
|---|---|
| фр. Gabriel de Luetz | |
 | |
| Народився | 1508[1] Нім |
| Помер | 1553 Прованс |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | дипломат |
| Знання мов | французька |
| Посада | d |
| Автограф |  |
| |
Посол в Османській імперії
Габріель д'Арамон змінив на посаді посла королівства Франції в Османській імперії Антуана Ескалін дез Емара в 1546 році. Незадовго до його призначення християнська Франція уклала скандальний союз з мусульманською Османською імперією, який був спрямований проти їх спільного ворога — імперії Габсбургів на чолі з Карлом V.
До Стамбулу Габріеля д'Арамона супроводжував цілий гурт французьких вчених — дипломат , філософ Гійом Постель, ботанік , натураліст П'єр Жиль д'Альбі, майбутній космограф Андре Теве, мандрівник , які після повернення до Франції опублікують свої дослідження та зроблять значний внесок у розвиток ранньомодерної науки у Франції.
Османсько-перська війна
У 1547 році разом із двома своїми секретарями, Жаком Гассу та Жаном Чесно, Де Луе супроводжував Сулеймана Пишного в османсько-перській війні під час якої він давав поради султану щодо деяких аспектів кампанії. Події цієї подорожі були описані Жаном Чесно в його книзі «Le Voyage de Monsieur d'Aramon dans le Levant», цікавій розповіді про подорож Габріеля де Луе на схід.
Облога Триполі
У 1551 р. Габріель де Луе зі своїми двома галерами та галіотом приєднався до османського флоту під час завоювання Триполі, що на той час контролювався лицарями-госпітальєрами та іспанцями. Публічно оголошена місія посла полягала в тому, щоб відмовити османів від захоплення міста на прохання великого магістра Мальти Хуана де Омедеса-і-Коскона, оскільки Мальтійський орден (лицарі-госпітальєри) не був визначений ворогом у спільному франко-османському союзі проти Габсбургів. Згідно з пізнішими повідомленнями, коли Сінан-паша і Тургут-реїс відмовились зняти облогу на тій підставі, що вони мали наказ султана викорінити Мальтійських лицарів з африканського континенту, д'Арамон погрожував відплисти до Константинополя, щоб особисто поскаржитись Сулейману I, але тоді йому було заборонено залишати місто до кінця облоги. Після падіння Триполі, лицарі ордену Св. Іоанна, багато з яких були французами, за наполяганням д'Арамона були звільнені і доставлені на борту галер посла на Мальту, тоді як рядові солдати-найманці були поневолені (деякі автори кажуть, що 200 чоловіків було звільнено).
З Мальти д'Арамон написав Генріха II листа про своє втручання в події триполітанської кампанії. Роль д'Арамона в цих подіях активно критикували імператор Карл V і папа Юлій III через підозру в тому, що саме він заохотив османів взяти місто. Пізніше виявилося, що д'Арамон брав участь у переможному бенкеті османів, що викликало подальші підозри щодо його ролі в захопленні Триполі і призвело до заяв Карла V про те, що Франція також брала участь в облозі. У будь-якому випадку, д'Арамон мав особливі відносини з османами, і ясно усвідомлював, що падіння Триполі було серйозним ударом для Карла V.
Калабрійський рейд та битва при Понці
У 1552 році Габріель де Луе переконав Сулеймана відправити флот для спільних франко-турецьких дій проти Карла V. У липні 1552 р. коли османський флот на чолі з Тургут-реїсом здійснив набіг на Реджо у Калабрії, спустошивши околиці на 30 миль узбережжя, Габріель де Луе перебував на борту одного з кораблів і 22 липня він повідомив про завдані руйнування королю Франції.
В той час у Тіренському морі біля Понціанських островів перебував генуезький флот у складі 40 галер, з яких 20 належали особисто Андре Доріа, 6 — Антоніо Доріа, 2 — роду Грімальді з Монако. Османський і генуезький флоти зустрілись між собою 5 серпня 1522 поміж островами Понца і Террачина У битві турки захопили 7 генуезьких галер з екіпажами і солдатами.
Наступники
Габріеля де Луе на посаді посла у Блискучій Порті змінив Мішель де Кодіньяк а його наступником, в свою чергу, був Жан Кавенак де ла Вінь.
Зображення в художній літературі
Габріель де Луе (як М. д'Арамон, барон де Луе) відіграє невелику, але важливу роль у книгах «Безладні лицарі та пішак у ладані», томи третій та четвертий історичної фантастичної серії, відомі як «Лимондські хроніки» Дороті Даннетт. Події «Безладних лицарів» частково відбуваються на Мальті серед лицарів-госпітальєрів і на Триполі під час здачі цього міста османам в 1551 році. Події Пішака у Ладані частково відбуваються у Константинополі та Пері в 1553 році.
Див. також
Примітки
- opac.vatlib.it
- McCabe Orientalism in early modern France, p.48
- . Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 28 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 28 травня 2021.
- New general biographical dictionary Henry John Rose, Thomas Wright Fellowes, 1848
- The Mediterranean and the Mediterranean world in the age of Philip II by Fernand Braudel p.920-
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
- The biographical dictionary of the Society for the diffusion of Knowledge p. 230
- A Universal Biography, John Platts p. 49:
- The Biographical Dictionary of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge
- . Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 28 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 28 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 28 травня 2021.
Джерела
- Lockhart, Laurence; Jackson, Peter, eds. (1986). The Cambridge History of Iran, Volume 6: The Timurid and Safavid Periods. Cambridge: Cambridge University Press. .
- Setton, Kenneth M. (1984). The Papacy and the Levant (1204—1571), Volume III: The Sixteenth Century to the Reign of Julius III. Philadelphia: The American Philosophical Society. .
- Fernand Braudel The Mediterranean and the Mediterranean world in the age of Philip II Volume II University of California Press, 1996 ISBN 0-520-20330-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gabriel de Lue baron d Aramon ta de Valyabreg fr Gabriel de Luetz baron et seigneur d Aramon et de Vallabregues 1508 1553 54 r takozh chasto zgaduyetsya skorocheno yak Gabriel d Aramon posol Franciyi v Osmanskij imperiyi z 1546 po 1553 r Perebuvav spochatku na sluzhbi u korolya Franciska I yakij napraviv jogo do Osmanskoyi imperiyi a pislya smerti Franciska u korolya Genriha II Gabriel de Luefr Gabriel de LuetzPortret posla v osmanskij Porti Gabrielya de Lue d Aramona Tician 1541 1542 Narodivsya1508 1 NimPomer1553 ProvansKrayina FranciyaDiyalnistdiplomatZnannya movfrancuzkaPosadadAvtograf Mediafajli u VikishovishiList Franciska I do Drogmana Yanusa Beya 28 grudnya 1546 r Peredanij Gabrielem de Lue d Aramonom List pidpisuyetsya derzhavnim sekretarem Klodom de L Obespinom Zashifrovanij list Gabrielya de Lue d Aramona pislya 1546 roku z chastkovim rozshifruvannyam cikavij priklad kriptografiyi v 16 stolitti Posol v Osmanskij imperiyiGabriel d Aramon zminiv na posadi posla korolivstva Franciyi v Osmanskij imperiyi Antuana Eskalin dez Emara v 1546 roci Nezadovgo do jogo priznachennya hristiyanska Franciya uklala skandalnij soyuz z musulmanskoyu Osmanskoyu imperiyeyu yakij buv spryamovanij proti yih spilnogo voroga imperiyi Gabsburgiv na choli z Karlom V Do Stambulu Gabrielya d Aramona suprovodzhuvav cilij gurt francuzkih vchenih diplomat filosof Gijom Postel botanik naturalist P yer Zhil d Albi majbutnij kosmograf Andre Teve mandrivnik yaki pislya povernennya do Franciyi opublikuyut svoyi doslidzhennya ta zroblyat znachnij vnesok u rozvitok rannomodernoyi nauki u Franciyi Osmansko perska vijnaU 1547 roci razom iz dvoma svoyimi sekretaryami Zhakom Gassu ta Zhanom Chesno De Lue suprovodzhuvav Sulejmana Pishnogo v osmansko perskij vijni pid chas yakoyi vin davav poradi sultanu shodo deyakih aspektiv kampaniyi Podiyi ciyeyi podorozhi buli opisani Zhanom Chesno v jogo knizi Le Voyage de Monsieur d Aramon dans le Levant cikavij rozpovidi pro podorozh Gabrielya de Lue na shid Obloga TripoliDokladnishe Zavoyuvannya Tripoli 1551 U 1551 r Gabriel de Lue zi svoyimi dvoma galerami ta galiotom priyednavsya do osmanskogo flotu pid chas zavoyuvannya Tripoli sho na toj chas kontrolyuvavsya licaryami gospitalyerami ta ispancyami Publichno ogoloshena misiya posla polyagala v tomu shob vidmoviti osmaniv vid zahoplennya mista na prohannya velikogo magistra Malti Huana de Omedesa i Koskona oskilki Maltijskij orden licari gospitalyeri ne buv viznachenij vorogom u spilnomu franko osmanskomu soyuzi proti Gabsburgiv Zgidno z piznishimi povidomlennyami koli Sinan pasha i Turgut reyis vidmovilis znyati oblogu na tij pidstavi sho voni mali nakaz sultana vikoriniti Maltijskih licariv z afrikanskogo kontinentu d Aramon pogrozhuvav vidplisti do Konstantinopolya shob osobisto poskarzhitis Sulejmanu I ale todi jomu bulo zaboroneno zalishati misto do kincya oblogi Pislya padinnya Tripoli licari ordenu Sv Ioanna bagato z yakih buli francuzami za napolyagannyam d Aramona buli zvilneni i dostavleni na bortu galer posla na Maltu todi yak ryadovi soldati najmanci buli ponevoleni deyaki avtori kazhut sho 200 cholovikiv bulo zvilneno Z Malti d Aramon napisav Genriha II lista pro svoye vtruchannya v podiyi tripolitanskoyi kampaniyi Rol d Aramona v cih podiyah aktivno kritikuvali imperator Karl V i papa Yulij III cherez pidozru v tomu sho same vin zaohotiv osmaniv vzyati misto Piznishe viyavilosya sho d Aramon brav uchast u peremozhnomu benketi osmaniv sho viklikalo podalshi pidozri shodo jogo roli v zahoplenni Tripoli i prizvelo do zayav Karla V pro te sho Franciya takozh brala uchast v oblozi U bud yakomu vipadku d Aramon mav osoblivi vidnosini z osmanami i yasno usvidomlyuvav sho padinnya Tripoli bulo serjoznim udarom dlya Karla V Le Voyage de Monsieur d Aramon dans le Levant by Jean Chesneau 1547 Kalabrijskij rejd ta bitva pri PonciDokladnishe Bitva pri Ponci 1552 U 1552 roci Gabriel de Lue perekonav Sulejmana vidpraviti flot dlya spilnih franko tureckih dij proti Karla V U lipni 1552 r koli osmanskij flot na choli z Turgut reyisom zdijsniv nabig na Redzho u Kalabriyi spustoshivshi okolici na 30 mil uzberezhzhya Gabriel de Lue perebuvav na bortu odnogo z korabliv i 22 lipnya vin povidomiv pro zavdani rujnuvannya korolyu Franciyi V toj chas u Tirenskomu mori bilya Poncianskih ostroviv perebuvav genuezkij flot u skladi 40 galer z yakih 20 nalezhali osobisto Andre Doria 6 Antonio Doria 2 rodu Grimaldi z Monako Osmanskij i genuezkij floti zustrilis mizh soboyu 5 serpnya 1522 pomizh ostrovami Ponca i Terrachina U bitvi turki zahopili 7 genuezkih galer z ekipazhami i soldatami NastupnikiGabrielya de Lue na posadi posla u Bliskuchij Porti zminiv Mishel de Kodinyak a jogo nastupnikom v svoyu chergu buv Zhan Kavenak de la Vin Zobrazhennya v hudozhnij literaturiGabriel de Lue yak M d Aramon baron de Lue vidigraye neveliku ale vazhlivu rol u knigah Bezladni licari ta pishak u ladani tomi tretij ta chetvertij istorichnoyi fantastichnoyi seriyi vidomi yak Limondski hroniki Doroti Dannett Podiyi Bezladnih licariv chastkovo vidbuvayutsya na Malti sered licariv gospitalyeriv i na Tripoli pid chas zdachi cogo mista osmanam v 1551 roci Podiyi Pishaka u Ladani chastkovo vidbuvayutsya u Konstantinopoli ta Peri v 1553 roci Div takozhFranko osmanskij soyuzPrimitkiopac vatlib it d Track Q84353965 McCabe Orientalism in early modern France p 48 Arhiv originalu za 10 chervnya 2016 Procitovano 28 travnya 2021 Arhiv originalu za 10 veresnya 2016 Procitovano 28 travnya 2021 New general biographical dictionary Henry John Rose Thomas Wright Fellowes 1848 The Mediterranean and the Mediterranean world in the age of Philip II by Fernand Braudel p 920 Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 28 travnya 2021 The biographical dictionary of the Society for the diffusion of Knowledge p 230 A Universal Biography John Platts p 49 The Biographical Dictionary of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge Arhiv originalu za 3 travnya 2016 Procitovano 28 travnya 2021 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2020 Procitovano 28 travnya 2021 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2016 Procitovano 28 travnya 2021 DzherelaLockhart Laurence Jackson Peter eds 1986 The Cambridge History of Iran Volume 6 The Timurid and Safavid Periods Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 20094 6 Setton Kenneth M 1984 The Papacy and the Levant 1204 1571 Volume III The Sixteenth Century to the Reign of Julius III Philadelphia The American Philosophical Society ISBN 0 87169 161 2 Fernand Braudel The Mediterranean and the Mediterranean world in the age of Philip II Volume II University of California Press 1996 ISBN 0 520 20330 5