ГЕС Сейтеваре швед Seitevare гідроелектростанція на півночі Швеції Знаходячись перед ГЕС Паркі становить верхній ступінь

ГЕС Сейтеваре (швед. Seitevare) — гідроелектростанція на півночі Швеції. Знаходячись перед ГЕС Паркі, становить верхній ступінь каскаду на Лілла-Лулеельвен, найбільшій (правій) притоці річки Лулеельвен, яка впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря біля міста Лулео.

ГЕС Сейтеваре

66°58′33″ пн. ш. 18°34′41″ сх. д. / 66.97611111002778728° пн. ш. 18.57805556002777791° сх. д.Координати: 66°58′33″ пн. ш. 18°34′41″ сх. д. / 66.97611111002778728° пн. ш. 18.57805556002777791° сх. д.
Країна	Швеція
Адмінодиниця	Йоккмокк
Стан	діюча
Річка	Лілла-Лулеельвен
Каскад	каскад на Лілла-Лулеельвен
Початок будівництва	1962
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1967
Основні характеристики
Установлена потужність	225 МВт
Середнє річне виробництво	850 млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	182 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	1 Nohab
Витрата через турбіни	120 м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	1 ABB
Потужність гідроагрегатів	1х225 МВт
Основні споруди
Тип греблі	кам'яно-накидна
Висота греблі	106 м
Довжина греблі	1450 м
Власник	Vattenfall
ГЕС Сейтеваре
Мапа

ГЕС Сейтеваре у Вікісховищі

Характеристика

У межах проекту річку перекрили кам'яно-накидною греблею висотою 106 метрів (один з найбільших показників у Швеції) та довжиною 1450 метрів. Вона утримує велике водосховище Tjaktjajaure з припустимим коливанням рівня поверхні в діапазоні 34,5 метра (між позначками 442 та 477 метрів НРМ), що дає змогу здійснювати накопичення ресурсу для роботи всього розташованого нижче каскаду (включаючи нижню частину каскаду на Лулеельвен). За своїм корисним об'ємом — 1675 млн м³ — Tjaktjajaure становить третє за розміром водосховище в країні.

Підземний машинний зал станції споруджений біля греблі у лівобережному масиві. Він обладнаний однією турбіною типу Френсіс потужністю 225 МВт, яка при напорі у 182 метри забезпечує виробництво 850 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода повертається у річку по відвідному тунелю довжиною 5,2 км, який на своєму шляху проходить під руслом самої Лілла-Лулеельвен, а на завершальному етапі переходить у відкритий канал довжиною 0,5 км.

Диспетчерський центр для управління всім каскадом компанії Vattenfall на Лулеельвен знаходиться у Vuollerim, де розташована ГЕС Порсі.

Примітки

Theme – Dams Focus on geotechnical engineering (PDF).^{[недоступне посилання]}
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2018.
. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 24 березня 2018.

[1] Theme – Dams Focus on geotechnical engineering (PDF).^{[недоступне посилання]}

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2018.

[3] . powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.

[4] . globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 24 березня 2018.