Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вілька Нижньосілезьке воєводство Вілька пол Wilka початкова назва В

Вілька

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: (Вілька (Нижньосілезьке воєводство)).

Вілька (пол. Wilka, початкова назва Воля Климівська) — колишнє лемківське село (Кроснянського повіту) Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

Село
Вілька
пол. Wilka


Координати H G O

Країна image Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт (Кроснянський повіт)
Ґміна Риманів
Часовий пояс , влітку
Автомобільний код RPR
Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: : Ні "" ні "" не існують (див. документацію та ).
image
image
Вілька
Вілька (Підкарпатське воєводство)

Розташування

Знаходилось у північних межах Лемківщини поміж містечками Риманів та Дукля. Разом з Балутянкою осередок (лемківської різьби по дереву). Після депортацій 1944—1947 років село припинило своє існування.

Історія села

Вілька уперше згадується у 1577 році. Входило воно до Дошнянської парафії як наймолодше (перша згадка про (Дошно) у 1389 році, а Балутянку — 1470). Спочатку складалось з кількох господарств. В основному було заселене з середини XVII століття, у більшості козаками й солтисами. Виходячи з того, що прізвища селян здебільшого закінчувалися на — ський, — цький, тут поселялися втікачі — дрібні розорені шляхтичі, шукаючи волі. Звідси і пояснення походження назви села Вільки.

В одній із своїх праць історик Денис Зубрицький ствердив, що під час облоги Львова військом Богдана Хмельницького, один з членів багатої родини львівських міщан Андрій Красовський відмовився виділити частку коштів на контрибуцію для викупу, вирушив зі Львова у Карпати і поселився у селі Вілька, де й одружився.

З 1772 року село належало до Сяноцького округу Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

Згідно Йосифинської метрики 1775 року у селі Вілька нараховувалось 24 родини, а саме: Петровський Лешко і Андрій; Сухорський Яцко, Лешко та Іван; Одрехівський Антон, Лешко і Семен; Потоцький Андрій, Антон, Тимко і Петро; Красовський Фецько, Андрій і Василь; Долинський Петро та Іван; Яворський Петро та Іван; Рак Петро; Гарауза Іван; Іляш Іван, Фецько і Степан.

У цей час власницею села Вілька була поміщиця Катерина Скурська. Економічне становище селян було важким через нестачу землі для рільництва. Та й скромні земельні наділи, що їх обробляли селяни, не забезпечували потреб багатодітних родин. Великий голод пережили селяни у 1847 і 1890 роках. В результаті епідемії холери 1873—1874 рр. вимерла майже половина мешканців Вільки. Частина селян подалась в еміграцію.

До 1945 року в селі було чисто лемківське населення: з 250 жителів села — всі 250 українців. Належали до греко-католицької парафії в с. (Дошно) (Риманівського деканату) Перемишльської єпархії.

Станом на 1945 рік у селі Вілька нараховувалось 36 господарств, а саме: Петрівський Олекса, Орисик Михайло (до Пштикані), Орисик (до Гаца), Орисик Іван і Кузьма (Гаца нова хата), Красівський Юрко (до Красулі), Кіт Федір, Одрехівський Петро (до Гані), Одрехівський Данько, Стецяк Гаврило (до Гаврили), Одрехівський Павло (до Дзендзелихи), Стецяк Кузьма (до Кузьми), Сухорський Петро (до старого війта), Потоцька Олена, Красівьский Василь (до Тевди), Рудавський Дмитро, Бердаль Гриць (до Микити), Бердаль Федько (до Микитового Феця), Сухорський Андрій (до Котового Андрія), Іляш Михайло (до Віськіного Михайла), Іляш Олекса (до Циркані), Барна Михайло, Іляш Семен (до Андраса), Іляш Іван (до Грицика), Бинч Марина, Бинч Гриць, Орисик Михайло (до Гринькового Михайла), Михайлишин Степан (до Гринькового Стефана), Рижий Антон (до Цапка), Лаврінович Микола (до Ксеньки), Пухонський Іван, Хомка Анна (до Гаравуза), Красівський Петро, Красівський Михайло, Красівський Семен, Красівський Гриць, Красівський Андрій (до війта).

У період ДСВ село Вілька повторило долю інших лемківських сіл. Спочатку його тероризували польські підпільники, далі почергово німецька та радянська окупаційні влади, які конфісковували майно, вивозили на примусові роботи, і врешті польська влада депортувала з рідних земель.

Після вивезення на початку 1946 року в селі залишилось лише дві старші жінки — Ксенька і Бинчиха. До Ксеньки повернувся з Німеччини 23-річний онук. Марта Стецяк вийшла заміж за Казека Шуля, польського походження. Однієї ночі усі згадані особи були розстріляні. Також був розстріляний Андрій Гараус, який повернувся з примусових робіт з Німеччини. Також були пограбовані та вбиті поляками колишні жителі Вільки, які повернулися з Німеччини і поселились у сусідніх селах.

У 1946 році село було остаточно зруйноване, хати розібрані. Вілька припинила своє існування.

Різьбярство

Лихоліття змусило селян шукати якийсь вихід із становища, що склалося, для додаткового підробітку. Хлопці-пастухи з Вільки і Балутянки, що в довгі дні вирізували звичайним ножем різні фігурки, швидко переконалися у доцільності своєї майстерності. Відпочиваючи на курортах Риманова, (Щавного), Криниці гості зі Львова, Кракова та інших міст радо купували за дрібні гроші «сувеніри» у місцевих українців. Так, правдоподібно ще у XVII столітті, зародилось народне різьбярство.

Талантом лемківських пастухів зацікавилась власниця риманівських лісів графиня Анна Потоцька. У 1878 році вона разом із чоловіком відкрила у Риманові власну Різьбярську школу, у якій навчалися найбільш обдаровані хлопці із сіл Вілька (Андрій Іляш), Балутянка (Михайло Михалишин), (Полян Суровичних) (Ваньо Кавка), (Дошно). Проте після смерті графа Потоцького (21 січня 1884) школа, яка досягла помітного успіху, припинила свої існування.

До найкращих представників лемківської різьби зараховують (Михайла Орисика) (1885—1946), його сини (Андрій) і (Степан), (1903—1968) та його сини (Онуфрій) і (Андрій), (Григорій Бердаль) (1887—1960), Василь Красівський (1895—1975), Іандрій Іляш (1864—1942).

Люди

В селі народилися:

  • (Бенч Григорій) (1905—1988) — український різьбяр.
  • (Красовський Іван Юрійович) (1921—1989) — український різьбяр.
  • (Одрехівський Василь Павлович) (1921—1996) — український скульптор.
  • (Одрехівський Іван Павлович) (1923—1994) — український різьбяр.
  • (Одрехівський Павло Васильович) (1899—1973) — український різьбяр.
  • (Орисик Андрій Михайлович) (1922—1998) — український різьбяр.
  • (Орисик Степан Михайлович) (1930—2008) — український різьбяр.
  • (Орисик Михайло) (1885—1946) — український різьбяр.
  • (Сухорський Андрій Петрович) (нар. 1932) — український різьбяр.
  • (Сухорський Онуфрій Павлович) (1917—1969) — український різьбяр.

Див. також

Примітки

  1. Центральний державний історичний архів України (Львів), Фонд 109
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 76.
  3. . Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 5 липня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 5 липня 2017.

Література

  • Красовський І. Село Дошно — колиска мойого дитинства. — Львів: НВФ «Українські технології», 2006. — C. 22-28
  • Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340—1650. — Wrocław, 1962. — 231 s.
  • Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W. Krukar, P. Swianiewicz, T. A. Olszanski, P. Lubonski. — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012. — S. 350—351
  • Гук Б. «Доочищення» лемківського села Вільки 1945 року / «Наше Слово», № 17 від 28 квітня 2013

Посилання


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vilka Nizhnosilezke voyevodstvo Vilka pol Wilka pochatkova nazva Volya Klimivska kolishnye lemkivske selo Krosnyanskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha Selo Vilka pol Wilka Koordinati 49 31 41 pn sh 21 48 13 sh d H G O Krayina Polsha PolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Krosnyanskij povitGmina RimanivChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Avtomobilnij kod RPRPomilka Lua u Modul Location map multi u ryadku 13 Modul Location map Ni ni ne isnuyut div dokumentaciyu Modul Location map ta Shablon Karta roztashuvannya VilkaVilka Pidkarpatske voyevodstvo RoztashuvannyaZnahodilos u pivnichnih mezhah Lemkivshini pomizh mistechkami Rimaniv ta Duklya Razom z Balutyankoyu oseredok lemkivskoyi rizbi po derevu Pislya deportacij 1944 1947 rokiv selo pripinilo svoye isnuvannya Istoriya selaVilka upershe zgaduyetsya u 1577 roci Vhodilo vono do Doshnyanskoyi parafiyi yak najmolodshe persha zgadka pro Doshno u 1389 roci a Balutyanku 1470 Spochatku skladalos z kilkoh gospodarstv V osnovnomu bulo zaselene z seredini XVII stolittya u bilshosti kozakami j soltisami Vihodyachi z togo sho prizvisha selyan zdebilshogo zakinchuvalisya na skij ckij tut poselyalisya vtikachi dribni rozoreni shlyahtichi shukayuchi voli Zvidsi i poyasnennya pohodzhennya nazvi sela Vilki V odnij iz svoyih prac istorik Denis Zubrickij stverdiv sho pid chas oblogi Lvova vijskom Bogdana Hmelnickogo odin z chleniv bagatoyi rodini lvivskih mishan Andrij Krasovskij vidmovivsya vidiliti chastku koshtiv na kontribuciyu dlya vikupu virushiv zi Lvova u Karpati i poselivsya u seli Vilka de j odruzhivsya Z 1772 roku selo nalezhalo do Syanockogo okrugu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshini Zgidno Josifinskoyi metriki 1775 roku u seli Vilka narahovuvalos 24 rodini a same Petrovskij Leshko i Andrij Suhorskij Yacko Leshko ta Ivan Odrehivskij Anton Leshko i Semen Potockij Andrij Anton Timko i Petro Krasovskij Fecko Andrij i Vasil Dolinskij Petro ta Ivan Yavorskij Petro ta Ivan Rak Petro Garauza Ivan Ilyash Ivan Fecko i Stepan U cej chas vlasniceyu sela Vilka bula pomishicya Katerina Skurska Ekonomichne stanovishe selyan bulo vazhkim cherez nestachu zemli dlya rilnictva Ta j skromni zemelni nadili sho yih obroblyali selyani ne zabezpechuvali potreb bagatoditnih rodin Velikij golod perezhili selyani u 1847 i 1890 rokah V rezultati epidemiyi holeri 1873 1874 rr vimerla majzhe polovina meshkanciv Vilki Chastina selyan podalas v emigraciyu Do 1945 roku v seli bulo chisto lemkivske naselennya z 250 zhiteliv sela vsi 250 ukrayinciv Nalezhali do greko katolickoyi parafiyi v s Doshno Rimanivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Stanom na 1945 rik u seli Vilka narahovuvalos 36 gospodarstv a same Petrivskij Oleksa Orisik Mihajlo do Pshtikani Orisik do Gaca Orisik Ivan i Kuzma Gaca nova hata Krasivskij Yurko do Krasuli Kit Fedir Odrehivskij Petro do Gani Odrehivskij Danko Stecyak Gavrilo do Gavrili Odrehivskij Pavlo do Dzendzelihi Stecyak Kuzma do Kuzmi Suhorskij Petro do starogo vijta Potocka Olena Krasivskij Vasil do Tevdi Rudavskij Dmitro Berdal Gric do Mikiti Berdal Fedko do Mikitovogo Fecya Suhorskij Andrij do Kotovogo Andriya Ilyash Mihajlo do Viskinogo Mihajla Ilyash Oleksa do Cirkani Barna Mihajlo Ilyash Semen do Andrasa Ilyash Ivan do Gricika Binch Marina Binch Gric Orisik Mihajlo do Grinkovogo Mihajla Mihajlishin Stepan do Grinkovogo Stefana Rizhij Anton do Capka Lavrinovich Mikola do Ksenki Puhonskij Ivan Homka Anna do Garavuza Krasivskij Petro Krasivskij Mihajlo Krasivskij Semen Krasivskij Gric Krasivskij Andrij do vijta U period DSV selo Vilka povtorilo dolyu inshih lemkivskih sil Spochatku jogo terorizuvali polski pidpilniki dali pochergovo nimecka ta radyanska okupacijni vladi yaki konfiskovuvali majno vivozili na primusovi roboti i vreshti polska vlada deportuvala z ridnih zemel Pislya vivezennya na pochatku 1946 roku v seli zalishilos lishe dvi starshi zhinki Ksenka i Binchiha Do Ksenki povernuvsya z Nimechchini 23 richnij onuk Marta Stecyak vijshla zamizh za Kazeka Shulya polskogo pohodzhennya Odniyeyi nochi usi zgadani osobi buli rozstrilyani Takozh buv rozstrilyanij Andrij Garaus yakij povernuvsya z primusovih robit z Nimechchini Takozh buli pograbovani ta vbiti polyakami kolishni zhiteli Vilki yaki povernulisya z Nimechchini i poselilis u susidnih selah U 1946 roci selo bulo ostatochno zrujnovane hati rozibrani Vilka pripinila svoye isnuvannya RizbyarstvoLiholittya zmusilo selyan shukati yakijs vihid iz stanovisha sho sklalosya dlya dodatkovogo pidrobitku Hlopci pastuhi z Vilki i Balutyanki sho v dovgi dni virizuvali zvichajnim nozhem rizni figurki shvidko perekonalisya u docilnosti svoyeyi majsternosti Vidpochivayuchi na kurortah Rimanova Shavnogo Krinici gosti zi Lvova Krakova ta inshih mist rado kupuvali za dribni groshi suveniri u miscevih ukrayinciv Tak pravdopodibno she u XVII stolitti zarodilos narodne rizbyarstvo Talantom lemkivskih pastuhiv zacikavilas vlasnicya rimanivskih lisiv grafinya Anna Potocka U 1878 roci vona razom iz cholovikom vidkrila u Rimanovi vlasnu Rizbyarsku shkolu u yakij navchalisya najbilsh obdarovani hlopci iz sil Vilka Andrij Ilyash Balutyanka Mihajlo Mihalishin Polyan Surovichnih Vano Kavka Doshno Prote pislya smerti grafa Potockogo 21 sichnya 1884 shkola yaka dosyagla pomitnogo uspihu pripinila svoyi isnuvannya Do najkrashih predstavnikiv lemkivskoyi rizbi zarahovuyut Mihajla Orisika 1885 1946 jogo sini Andrij i Stepan 1903 1968 ta jogo sini Onufrij i Andrij Grigorij Berdal 1887 1960 Vasil Krasivskij 1895 1975 Iandrij Ilyash 1864 1942 LyudiV seli narodilisya Bench Grigorij 1905 1988 ukrayinskij rizbyar Krasovskij Ivan Yurijovich 1921 1989 ukrayinskij rizbyar Odrehivskij Vasil Pavlovich 1921 1996 ukrayinskij skulptor Odrehivskij Ivan Pavlovich 1923 1994 ukrayinskij rizbyar Odrehivskij Pavlo Vasilovich 1899 1973 ukrayinskij rizbyar Orisik Andrij Mihajlovich 1922 1998 ukrayinskij rizbyar Orisik Stepan Mihajlovich 1930 2008 ukrayinskij rizbyar Orisik Mihajlo 1885 1946 ukrayinskij rizbyar Suhorskij Andrij Petrovich nar 1932 ukrayinskij rizbyar Suhorskij Onufrij Pavlovich 1917 1969 ukrayinskij rizbyar Div takozhBalutyanka Rizbyarstvo na Lemkivshini Doshno RimanivPrimitkiCentralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini Lviv Fond 109 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 76 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 5 lipnya 2017 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2017 Procitovano 5 lipnya 2017 LiteraturaKrasovskij I Selo Doshno koliska mojogo ditinstva Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2006 C 22 28 Fastnacht A Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340 1650 Wroclaw 1962 231 s Bieszczady Przewodnik dla prawdziwego turysty W Krukar P Swianiewicz T A Olszanski P Lubonski Wyd 13 e Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2012 S 350 351 Guk B Doochishennya lemkivskogo sela Vilki 1945 roku Nashe Slovo 17 vid 28 kvitnya 2013PosilannyaSelo Vilka koliska derev yanoyi rizbi na Lemkivshini 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ