Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Різьбя́рство на Ле́мківщині — народне мистецтво різьби по дереву лемків має багатовікову історію. Лемківська дерев'яна різьба фігуративна та рельєфна як вид художньої творчості на Лемківщині має давні традиції. Як зазначав історик Іван Крип'якевич, ще з княжих часів побутували назви для означення різних видів деревообробки у лемків.
Історія
Мистецтво різьби по дереву лемків має багатовікову історію. Лемки жили в оточенні гірських потічків, лісів, полонин, а тому з давніх часів обробляли дерево, виявляючи високий рівень майстерності, самобутню культуру. Дерев'яні промисли розвивалися природно, органічно вплітаючись у життя. Відомості різьблення лемків відомі ще з княжих часів.
Посилення ролі різьбярства відбулось завдяки економічного розвитку Австро-Угорщини з другої половини XIX століття. З ініціативи та стараннями графині Анни Потоцької з роду Дзялинських в місті Риманів (тоді Сяноцького повіту), поряд із яким знаходився маєток Потоцьких, у 1880-х роках була відкрита різьбярська школа. Одна з причин її появи — це відкриті тут у 1878 р. джерела, вода яких мала лікувальні властивості, а слідом за цим — створення відповідного лікувального закладу. Це передбачало приплив сюди людей певної категорії, які б були потенційними покупцями різьбярської сувенірної продукції. Аналогічні лічниці, оздоровниці, були і в сусідньому с. , кількість набувачів виробів місцевих різьбярів мала зростати за рахунок тих, хто тут оздоровився.
Названа школа не проіснувала довго — сейм припинив її фінансування, і вона, підготувавши кілька різьбярів, була закрита.
Школа не стала довготривалим центром підготовки різьбярів, проте вона дала імпульс для різьбярства як професії, ремесла на Лемківщині в нових часах, стала спонукою до творення речей декоративного, сувенірного призначення на засадах традиційного народного різьбярства. Враховуючи соціально-економічну ситуацію регіону, вона сприяла розширенню тематики, збагаченню мотивів та виражальних засобів. Поміж сувенірних предметів — різьблених палиць, попільничок, плакеток тощо, з'явилась фігуративна різьба світського характеру: фігурки людей з підкресленими етнологічними атрибутами, фігурки звірів та птахів — представників карпатської фауни.
Створених до Першої світової війни збереглося мало. Після Другої світової війни їх кількість стала ще менша. У післявоєнні роки тільки незначна їх частка потрапила в музеї Польщі.
Школи
Головні осередки різьби були в селах Вілька і Балутянко на Сяніччині, а також Білянка, на Горличчині, місто Криниця та інших місцевостях. Варто лише загально пригадати, що з Лемківщини відомі такі наші різьбарі, як: М. Михалишин, А. Ілаша, М. Орисик, Г. Бенча, до молодших належать О. Стецяк, В. Ордехівський, А. Орисик, А. Сухорський, М. Черешньовський, П. Стефанівський та багато інших, а серед них одне з почесних місць займає Григорій Пецух.
Сировина
З найдавніших часів деревина на Лемківщині була важливим природним матеріалом для господарювання. Майстри різьбярства освоювали з юнацького віку, допомагаючи старшим у заготівлі лісу, зведенні споруд, виготовлення побутового начиння тощо. Лемківські майстри добре володіли технологіями деревообробництва. Працювали самостійно, родинами, або об'єднувались в гурти, товариства, цехи. Праця майстрів-резьбярів починалася заздалегідь з підготовчих робіт. Спочатку в лісі вибирали дерево необхідної породи і стиглості. Зрубували його восени, обтинали гілля, а колоди звозили на місце розпилювання (тартаки, пилорами). Розпилені заготовки сушили на повітрі тривалий час, близько десяти років. Секрети різьбярства переходили з покоління в покоління. Передавалася і художня традиція ремесла, закладена в узагальнені стереотипи виробів (функціональна форма, конструкція, пропорціонування, декор тощо).
Техніки
Одвірки лемківських церков, рідко прикрашанні різьбленням, а якщо й прикрашені з якихось мотивів, то були вони лаконічних обрисів — хрест або розета. Ці символи є на одвірках церкви св. Петра і Павла, XVIII ст., с. Тополя, Словаччина. Рідрісне). З XIV ст.. лемківські хати будують із різьбленими сволоками, а інколи й одвірками. Мотивами цих різьблених композицій є багатораменний хрест, розета — «сонечко» і «місяць», рідше гілочки, завитки і написи. Однакову схему розташування мотивів різьблення (у центрі розквітлий хрест, обабіч нього дуги із «закрутками») знаходимо на хатах околиць Свидника, і на хаті з Команча, збудованої 1885 року. Над дверима господарських будівель здебільшого вирізьблювали оберегові розети.
Такі різьблені мотиви були засобом привернення до хати добра і Господньої благодаті. В композиціях різьблених сволоків й одвірків тісно переплелися язичницьке і християнське світобачення лемків.
Майстри різьблення церковних іконостасів, кіотів, аналоїв, свічників, хрестів, вони працювали спільно з малярами-іконописцями в Саноку, Ліску, Ряботичах та ін. осередках. Наприклад: твори рябоцьких майстрів, живопис яких поєднаний з іконостасною різьбою. Так, тло і рама ікони «Христос Вседержитель» Івана Середницького (друга половина XVII ст.) прикрашені контурами і накладами (ажурним) різьбленням рослинних мотивів. Ажурно викораний процесійний свічник-трійця у центрі має медальйонну іконку, прикріплену до палиці-держака. Вона оточена різьбленими непомірно великими листками закруткоподібної форми. Композиція напрочуд лаконічна і виважена, але має несподіване увінчання — три чашечки, і якщо б їх уявно від'єднати, то вийде церковна патериця.
Ще один свічник подібної будови знаходиться у Шариському музеї Бардієва. Замість листків обабіч медальйону із зображенням Одигітрії розміщенні рельєфно різьбленні ангели. Припускаються зв'язки з гуцульськими майстрами XIX ст., бо своєрідний конструктивний прийом був відомий їм.
Для Південної Лемківщини характерним є ажурне різьблення тонких гілок винограду, як наприклад декоративне оточення виносної ікони з церкви села Матисова (нині в скансені Старої Любовні) й ажурне обрамлення ікони «Роза'яття» з трочанської церкви. Остання відзначається тонкістю і рафінованістю, динамічним ритмом і хвилеподібністю форм виноградної лози, що обвиває корпус ікони та контрастує з об'ємистими колонками-вишками. Загалом різьблення церуви св. Луки с. Трочани стилістично має пізньоренесансні мотиви і належить до середини XVII ст.
Високим рівнем майстерності відзначаються чотири стоячі п'ятисвічники з церкви св.. Покрови, 1871 р., с. Ганчова. Нижня частина свічників зроблена за мотивами Ренесансу (ймовірно, в XVII ст. для старої церкви), а верхня додана пізніше, наприкінці XIX ст. — в традиціях неорококо.
Різьблені хрести
Різьбленні хрести на Лемківщині поділяються на чотири типологічних групи — ручні, напрестольні, прецесійні і придорожні. Найдавніший ручний семиконечний хрест Василя Поповича походить із села Мошанець, датований 1689 роком. Прецесійні хрести здебільшого були з мальованими зображеннями, як, наприклад, профільований мальований хрести 1680 р. з церкви с. Воловець. Лише в XIX ст.. з'являються хрести з переважаючим різьбленим декором і поліхромуванням (процесійний хрест зі с. , XIX ст.).
Різьблені придорожні хрести погодять з околиць Свидника і Ст. Любовні. Їх розміри — близько чотирьох метрів. Грані стовпа містять рельєфні символи — атрибути страстей Христа: чаша, терновий вінок, драбина, молоток, цвяхи, кліщі, губка і коліє, півень тощо. Декорований таким чином хрести розрахований на неспішне споглядання його подорожніми, відчитування зображень-символів, які вказують на послідовність пристрасних подій.
Начиння
Випорядження лемківського житла і меблі були незначні — лава, ліжко, колиска, стіл, стільці, скриня, ложник, поличка тощо. Майже вся увага майстрів різьбярської справи зосереджувалася на їх тектоніці, міцності. В XIX ст. з'являються з декоративними елементами. Найбільше оздоблювали скриню («ладу») як предмет весільного обряду. Наприкінці XIX ст. скрині різьбили геометричними візерунками, а перед Другої світовою війною малювали олійними фарбами, іноді під текстуру дерева. На південній Лемківщині скрині сакофагоподібної форми з двосхилим віком, близькі до гуцульських, словацьких і румунських, але мають інше пропорціонування: довжина мало що більша від висоти.
На Лемківщині у XIX ст. виготовляли дерев'яний посуд двох технік — бондарної і довбано-різьбленої. Відомі осередки бондарного посуду — Бардіїв, Ст. Любовня, Свидник, Снина, Санок та ін. Крім великих і середніх бочок виготовляли дрібний господарський посуд — коновки, цебрики, гурчали, боденьки тощо. Коновки мають форму зрізаного конуса (ледь завужений верх), бувають різної величини, але обручі завжди набиті у двох місяцях. Вони служили для зберігання води, менші для молока та сметани. Маслобийки («боденьки») складаються з трьох частин — дерев'яної посудини куди наливають сметану («масничка»), накривки («верхняк») з отвором для колотівки. Маю вигляд держака з прикріпленим до цього дірчастим кружком. Лемківські боденьки майже не прикрашалися орнаментом. Основна декоративність їх полягала у досконалому пропорціонуванні частин і текстурі деревини.
Довбано-різьбляний посуд переважно виготовляли на Спиші. Традиційні форми — це «коритко» для замішування тіста у вигляді човника. Нюансне співвідношення форм спорють виступи у вигляді крил. Виготовляли також опалачки для формування («опалення» хліба), або подвійна опалачка «двоячка», художня ідея якої ґрунтується на тотожності форм. Особливою пластикою відзначаються черпаки, ложки. У другій половині XX ст. майстер-різьбяр Комар із с. Завадка виготовив черпаки циліндричної форми, ручки яких утворюють вигадливі фігурні композиції з тваринок або інших символів.
Ложники («лижники») виготовляли на Лемківщині двох конструктивних типів — поличка з отворами для ложок і поличка-коробка, куди завішували і складали ложки. Декоративними засобами були профілювання, силуетне і наскрізне вирізування, що надавало виробам різного виразу.
Знаряддя праці лемківські різьбярі позначували візерунками. В певних випадах це скромні смужки орнаментальних мотивів розет, гілок, дерев, фігурок, тварин (прес-олійниця) не слугувала для оздоблення, а більш носила оберегові властивості в праці, принесення добра й достатку, і зображення восьмиконечного скісного хреста в оточені «чарнуків» на ярмі, не тільки приналежність до православного обряду, а бажання оберегти себе від зла, прагнення Господнього заступництва.
Іграшка
Художнє деревобраництво Лемківщини поширилось так само й на виробництво іграшок. Інколи його налагоджували одночасно із виготовленням основного асортименту (наприклад, боденьки та посуд виготовляли бондарі), в інших були майстри, які займалися винятково іграшкарством. Іграшки Південної Лемківщини мали невелику різницю з іграшками Північної. В околицях Свидника і Бардієва виготовляли для дітей прості й складні «мороки», трісачки, клепала, возики, бандарний посуд та ін.
На Північній Лемківщині іграшки виготовляли в с. Горлиці Іван Войтович (калагалці), в с. Кункові Теодор Карп'як (сопілки, трісачки, скрипки, «пукавки»), в Діщині Григорій Ридзай (тарахкальці), Василь Обшарський (маленькі валочки і товкачики), Василь Бодак з с. Потражного та ін.
До виготовлення іграшок деякі майстри прийшли не одразу. Іграшки Лемківщини були чисті, «білі» без розпису, і вся художня виразність залежала від форми, конструкції та текстури деревини.
Дослідження
Думки дослідників, ранніх етапах вивчення різьбярства Лемківщини, були неоднозначними в естетичних, мистецьких оцінках цих речей. Фігуративної різьби на Лемківщині збереглося мало. Хоча ще у міжвоєнні роки, в численних капличках можна було бачити дерев'яні фігурки святих.
Більшість їх зникла, як і тих, з більш ранніх часів, про які збереглися тільки літературні відомості. Антін Будзан у монографії про різьбярство на західноукраїнських землях в розділі про давню лемківську різьбу згадує тільки фігури Христа та Марії, вирізьблені с. Загурським з Риманова і експоновані на виставці 1877 року. При цьому зазначається, що в сакральній тематиці працювали й інші. Називає також скульптора-анімаліста .
З 1930-х років вивченням різьбярства займався Роман Райнфус. В 1906 р. етнографічна секція НТШ у Львові направляла експедицію на Лемківщину. Але об'єктом дослідження цієї експедиції не було різьбярство. Р.Райнфусу належить ряд ґрунтовних праць з цього виду народної художньої творчості.
Народну культуру Лемківщини популяризував у 1930-х pp. Юліян Тарнович. До вивчення історії лемківського різьбярства відомий сучасний дослідник Лемківщини Іван Красовський. Переважна більшість з них стверджує, що у післявоєнні роки лемківська різьба (як і народна культура в цілому) зазнала великих спустошень.
Лемки до різьбярства ставилися шанобливо. Це підтверджується не тільки збереженими пам'ятками, але й архівними записами. Старі лемки згадували, як у селах, де не було різьбярів, столярі дуже часто свої вироби прикрашали фігурними елементами, а то й різьбленням, як це робив, наприклад, Грипенько в с. Тилява (воєв. Кросно). Виявляли любов до таких речей, купляючи різьбу у мандрівних торговців. Так, купив до своєї хати різьблену капличку О.Форванець в цьому ж селі Тилява.
Див. також
Примітки
- Стех Я. Барви життя й різьби Григорія Пецуха Джерело: http://www.homin.ca/news_view.php?category=literature&news=4818〈=ua
Джерела
- Falkowski J. Na pograniczu łemkowsko-bojkowskiem. — Towarzystwo Ludoznawcze. — Lwów : Prace Etnograficzne, 1935. — Т. ІІ. — С. 125. — .
- Моздир М. Лемківщина: історико-етнографічне дослідження : у 2 т. — Ін-т народознавства НАН України. — Львів : Духовна культура, 2002. — Т. ІІ. — С. 351-363.
- Станкевич М. Лемківщина: історико-етнографічне дослідження : у 2 т. — Ін-т народознавства НАН України. — Львів : Духовна культура, 2002. — Т. ІІ. — С. 339-350.
- Одрехівський Р. Різьбярство Лемківщини. — Сполом. — Львів, 1998. — 261 с. — .
Посилання
- Бенч, Ольга (6 серпня 2010). . Міністерство культури України офіційний вебсайт. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 3 січня 2015.
- Різьбярство та каменярство на Лемквщині. Молода Лемківщина. 27 січня 2011. оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 3 січня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizbya rstvo na Le mkivshini narodne mistectvo rizbi po derevu lemkiv maye bagatovikovu istoriyu Lemkivska derev yana rizba figurativna ta relyefna yak vid hudozhnoyi tvorchosti na Lemkivshini maye davni tradiciyi Yak zaznachav istorik Ivan Krip yakevich she z knyazhih chasiv pobutuvali nazvi dlya oznachennya riznih vidiv derevoobrobki u lemkiv Rizblenij z dereva Isus Hristos z cerkvi s IstoriyaMistectvo rizbi po derevu lemkiv maye bagatovikovu istoriyu Lemki zhili v otochenni girskih potichkiv lisiv polonin a tomu z davnih chasiv obroblyali derevo viyavlyayuchi visokij riven majsternosti samobutnyu kulturu Derev yani promisli rozvivalisya prirodno organichno vplitayuchis u zhittya Vidomosti rizblennya lemkiv vidomi she z knyazhih chasiv Posilennya roli rizbyarstva vidbulos zavdyaki ekonomichnogo rozvitku Avstro Ugorshini z drugoyi polovini XIX stolittya Z iniciativi ta starannyami grafini Anni Potockoyi z rodu Dzyalinskih v misti Rimaniv todi Syanockogo povitu poryad iz yakim znahodivsya mayetok Potockih u 1880 h rokah bula vidkrita rizbyarska shkola Odna z prichin yiyi poyavi ce vidkriti tut u 1878 r dzherela voda yakih mala likuvalni vlastivosti a slidom za cim stvorennya vidpovidnogo likuvalnogo zakladu Ce peredbachalo pripliv syudi lyudej pevnoyi kategoriyi yaki b buli potencijnimi pokupcyami rizbyarskoyi suvenirnoyi produkciyi Analogichni lichnici ozdorovnici buli i v susidnomu s kilkist nabuvachiv virobiv miscevih rizbyariv mala zrostati za rahunok tih hto tut ozdorovivsya Nazvana shkola ne proisnuvala dovgo sejm pripiniv yiyi finansuvannya i vona pidgotuvavshi kilka rizbyariv bula zakrita Shkola ne stala dovgotrivalim centrom pidgotovki rizbyariv prote vona dala impuls dlya rizbyarstva yak profesiyi remesla na Lemkivshini v novih chasah stala sponukoyu do tvorennya rechej dekorativnogo suvenirnogo priznachennya na zasadah tradicijnogo narodnogo rizbyarstva Vrahovuyuchi socialno ekonomichnu situaciyu regionu vona spriyala rozshirennyu tematiki zbagachennyu motiviv ta virazhalnih zasobiv Pomizh suvenirnih predmetiv rizblenih palic popilnichok plaketok tosho z yavilas figurativna rizba svitskogo harakteru figurki lyudej z pidkreslenimi etnologichnimi atributami figurki zviriv ta ptahiv predstavnikiv karpatskoyi fauni Stvorenih do Pershoyi svitovoyi vijni zbereglosya malo Pislya Drugoyi svitovoyi vijni yih kilkist stala she mensha U pislyavoyenni roki tilki neznachna yih chastka potrapila v muzeyi Polshi Shkoli Golovni oseredki rizbi buli v selah Vilka i Balutyanko na Syanichchini a takozh Bilyanka na Gorlichchini misto Krinicya ta inshih miscevostyah Varto lishe zagalno prigadati sho z Lemkivshini vidomi taki nashi rizbari yak M Mihalishin A Ilasha M Orisik G Bencha do molodshih nalezhat O Stecyak V Ordehivskij A Orisik A Suhorskij M Chereshnovskij P Stefanivskij ta bagato inshih a sered nih odne z pochesnih misc zajmaye Grigorij Pecuh SirovinaZ najdavnishih chasiv derevina na Lemkivshini bula vazhlivim prirodnim materialom dlya gospodaryuvannya Majstri rizbyarstva osvoyuvali z yunackogo viku dopomagayuchi starshim u zagotivli lisu zvedenni sporud vigotovlennya pobutovogo nachinnya tosho Lemkivski majstri dobre volodili tehnologiyami derevoobrobnictva Pracyuvali samostijno rodinami abo ob yednuvalis v gurti tovaristva cehi Pracya majstriv rezbyariv pochinalasya zazdalegid z pidgotovchih robit Spochatku v lisi vibirali derevo neobhidnoyi porodi i stiglosti Zrubuvali jogo voseni obtinali gillya a kolodi zvozili na misce rozpilyuvannya tartaki pilorami Rozpileni zagotovki sushili na povitri trivalij chas blizko desyati rokiv Sekreti rizbyarstva perehodili z pokolinnya v pokolinnya Peredavalasya i hudozhnya tradiciya remesla zakladena v uzagalneni stereotipi virobiv funkcionalna forma konstrukciya proporcionuvannya dekor tosho TehnikiOdvirki lemkivskih cerkov ridko prikrashanni rizblennyam a yaksho j prikrasheni z yakihos motiviv to buli voni lakonichnih obrisiv hrest abo rozeta Ci simvoli ye na odvirkah cerkvi sv Petra i Pavla XVIII st s Topolya Slovachchina Ridrisne Z XIV st lemkivski hati buduyut iz rizblenimi svolokami a inkoli j odvirkami Motivami cih rizblenih kompozicij ye bagatoramennij hrest rozeta sonechko i misyac ridshe gilochki zavitki i napisi Odnakovu shemu roztashuvannya motiviv rizblennya u centri rozkvitlij hrest obabich nogo dugi iz zakrutkami znahodimo na hatah okolic Svidnika i na hati z Komancha zbudovanoyi 1885 roku Nad dverima gospodarskih budivel zdebilshogo virizblyuvali oberegovi rozeti Taki rizbleni motivi buli zasobom privernennya do hati dobra i Gospodnoyi blagodati V kompoziciyah rizblenih svolokiv j odvirkiv tisno pereplelisya yazichnicke i hristiyanske svitobachennya lemkiv Majstri rizblennya cerkovnih ikonostasiv kiotiv analoyiv svichnikiv hrestiv voni pracyuvali spilno z malyarami ikonopiscyami v Sanoku Lisku Ryabotichah ta in oseredkah Napriklad tvori ryabockih majstriv zhivopis yakih poyednanij z ikonostasnoyu rizboyu Tak tlo i rama ikoni Hristos Vsederzhitel Ivana Serednickogo druga polovina XVII st prikrasheni konturami i nakladami azhurnim rizblennyam roslinnih motiviv Azhurno vikoranij procesijnij svichnik trijcya u centri maye medaljonnu ikonku prikriplenu do palici derzhaka Vona otochena rizblenimi nepomirno velikimi listkami zakrutkopodibnoyi formi Kompoziciya naprochud lakonichna i vivazhena ale maye nespodivane uvinchannya tri chashechki i yaksho b yih uyavno vid yednati to vijde cerkovna patericya She odin svichnik podibnoyi budovi znahoditsya u Shariskomu muzeyi Bardiyeva Zamist listkiv obabich medaljonu iz zobrazhennyam Odigitriyi rozmishenni relyefno rizblenni angeli Pripuskayutsya zv yazki z guculskimi majstrami XIX st bo svoyeridnij konstruktivnij prijom buv vidomij yim Dlya Pivdennoyi Lemkivshini harakternim ye azhurne rizblennya tonkih gilok vinogradu yak napriklad dekorativne otochennya vinosnoyi ikoni z cerkvi sela Matisova nini v skanseni Staroyi Lyubovni j azhurne obramlennya ikoni Roza yattya z trochanskoyi cerkvi Ostannya vidznachayetsya tonkistyu i rafinovanistyu dinamichnim ritmom i hvilepodibnistyu form vinogradnoyi lozi sho obvivaye korpus ikoni ta kontrastuye z ob yemistimi kolonkami vishkami Zagalom rizblennya ceruvi sv Luki s Trochani stilistichno maye piznorenesansni motivi i nalezhit do seredini XVII st Visokim rivnem majsternosti vidznachayutsya chotiri stoyachi p yatisvichniki z cerkvi sv Pokrovi 1871 r s Ganchova Nizhnya chastina svichnikiv zroblena za motivami Renesansu jmovirno v XVII st dlya staroyi cerkvi a verhnya dodana piznishe naprikinci XIX st v tradiciyah neorokoko Rizbleni hresti Rizblenni hresti na Lemkivshini podilyayutsya na chotiri tipologichnih grupi ruchni naprestolni precesijni i pridorozhni Najdavnishij ruchnij semikonechnij hrest Vasilya Popovicha pohodit iz sela Moshanec datovanij 1689 rokom Precesijni hresti zdebilshogo buli z malovanimi zobrazhennyami yak napriklad profilovanij malovanij hresti 1680 r z cerkvi s Volovec Lishe v XIX st z yavlyayutsya hresti z perevazhayuchim rizblenim dekorom i polihromuvannyam procesijnij hrest zi s XIX st Rizblenni lemkami hresti 1718 roku Rizbleni pridorozhni hresti pogodyat z okolic Svidnika i St Lyubovni Yih rozmiri blizko chotiroh metriv Grani stovpa mistyat relyefni simvoli atributi strastej Hrista chasha ternovij vinok drabina molotok cvyahi klishi gubka i koliye piven tosho Dekorovanij takim chinom hresti rozrahovanij na nespishne spoglyadannya jogo podorozhnimi vidchituvannya zobrazhen simvoliv yaki vkazuyut na poslidovnist pristrasnih podij Nachinnya Viporyadzhennya lemkivskogo zhitla i mebli buli neznachni lava lizhko koliska stil stilci skrinya lozhnik polichka tosho Majzhe vsya uvaga majstriv rizbyarskoyi spravi zoseredzhuvalasya na yih tektonici micnosti V XIX st z yavlyayutsya z dekorativnimi elementami Najbilshe ozdoblyuvali skrinyu ladu yak predmet vesilnogo obryadu Naprikinci XIX st skrini rizbili geometrichnimi vizerunkami a pered Drugoyi svitovoyu vijnoyu malyuvali olijnimi farbami inodi pid teksturu dereva Na pivdennij Lemkivshini skrini sakofagopodibnoyi formi z dvoshilim vikom blizki do guculskih slovackih i rumunskih ale mayut inshe proporcionuvannya dovzhina malo sho bilsha vid visoti Na Lemkivshini uXIX st vigotovlyali derev yanij posud dvoh tehnik bondarnoyi i dovbano rizblenoyi Vidomi oseredki bondarnogo posudu Bardiyiv St Lyubovnya Svidnik Snina Sanok ta in Krim velikih i serednih bochok vigotovlyali dribnij gospodarskij posud konovki cebriki gurchali bodenki tosho Konovki mayut formu zrizanogo konusa led zavuzhenij verh buvayut riznoyi velichini ale obruchi zavzhdi nabiti u dvoh misyacyah Voni sluzhili dlya zberigannya vodi menshi dlya moloka ta smetani Maslobijki bodenki skladayutsya z troh chastin derev yanoyi posudini kudi nalivayut smetanu masnichka nakrivki verhnyak z otvorom dlya kolotivki Mayu viglyad derzhaka z prikriplenim do cogo dirchastim kruzhkom Lemkivski bodenki majzhe ne prikrashalisya ornamentom Osnovna dekorativnist yih polyagala u doskonalomu proporcionuvanni chastin i teksturi derevini Dovbano rizblyanij posud perevazhno vigotovlyali na Spishi Tradicijni formi ce koritko dlya zamishuvannya tista u viglyadi chovnika Nyuansne spivvidnoshennya form sporyut vistupi u viglyadi kril Vigotovlyali takozh opalachki dlya formuvannya opalennya hliba abo podvijna opalachka dvoyachka hudozhnya ideya yakoyi gruntuyetsya na totozhnosti form Osoblivoyu plastikoyu vidznachayutsya cherpaki lozhki U drugij polovini XX st majster rizbyar Komar iz s Zavadka vigotoviv cherpaki cilindrichnoyi formi ruchki yakih utvoryuyut vigadlivi figurni kompoziciyi z tvarinok abo inshih simvoliv Lozhniki lizhniki vigotovlyali na Lemkivshini dvoh konstruktivnih tipiv polichka z otvorami dlya lozhok i polichka korobka kudi zavishuvali i skladali lozhki Dekorativnimi zasobami buli profilyuvannya siluetne i naskrizne virizuvannya sho nadavalo virobam riznogo virazu Znaryaddya praci lemkivski rizbyari poznachuvali vizerunkami V pevnih vipadah ce skromni smuzhki ornamentalnih motiviv rozet gilok derev figurok tvarin pres olijnicya ne sluguvala dlya ozdoblennya a bilsh nosila oberegovi vlastivosti v praci prinesennya dobra j dostatku i zobrazhennya vosmikonechnogo skisnogo hresta v otocheni charnukiv na yarmi ne tilki prinalezhnist do pravoslavnogo obryadu a bazhannya oberegti sebe vid zla pragnennya Gospodnogo zastupnictva Igrashka Hudozhnye derevobranictvo Lemkivshini poshirilos tak samo j na virobnictvo igrashok Inkoli jogo nalagodzhuvali odnochasno iz vigotovlennyam osnovnogo asortimentu napriklad bodenki ta posud vigotovlyali bondari v inshih buli majstri yaki zajmalisya vinyatkovo igrashkarstvom Igrashki Pivdennoyi Lemkivshini mali neveliku riznicyu z igrashkami Pivnichnoyi V okolicyah Svidnika i Bardiyeva vigotovlyali dlya ditej prosti j skladni moroki trisachki klepala voziki bandarnij posud ta in Na Pivnichnij Lemkivshini igrashki vigotovlyali v s Gorlici Ivan Vojtovich kalagalci v s Kunkovi Teodor Karp yak sopilki trisachki skripki pukavki v Dishini Grigorij Ridzaj tarahkalci Vasil Obsharskij malenki valochki i tovkachiki Vasil Bodak z s Potrazhnogo ta in Do vigotovlennya igrashok deyaki majstri prijshli ne odrazu Igrashki Lemkivshini buli chisti bili bez rozpisu i vsya hudozhnya viraznist zalezhala vid formi konstrukciyi ta teksturi derevini DoslidzhennyaPopulyarizator kulturi lemkiv Yuliyan Tarnovich Dumki doslidnikiv rannih etapah vivchennya rizbyarstva Lemkivshini buli neodnoznachnimi v estetichnih misteckih ocinkah cih rechej Figurativnoyi rizbi na Lemkivshini zbereglosya malo Hocha she u mizhvoyenni roki v chislennih kaplichkah mozhna bulo bachiti derev yani figurki svyatih Bilshist yih znikla yak i tih z bilsh rannih chasiv pro yaki zbereglisya tilki literaturni vidomosti Antin Budzan u monografiyi pro rizbyarstvo na zahidnoukrayinskih zemlyah v rozdili pro davnyu lemkivsku rizbu zgaduye tilki figuri Hrista ta Mariyi virizbleni s Zagurskim z Rimanova i eksponovani na vistavci 1877 roku Pri comu zaznachayetsya sho v sakralnij tematici pracyuvali j inshi Nazivaye takozh skulptora animalista Z 1930 h rokiv vivchennyam rizbyarstva zajmavsya Roman Rajnfus V 1906 r etnografichna sekciya NTSh u Lvovi napravlyala ekspediciyu na Lemkivshinu Ale ob yektom doslidzhennya ciyeyi ekspediciyi ne bulo rizbyarstvo R Rajnfusu nalezhit ryad gruntovnih prac z cogo vidu narodnoyi hudozhnoyi tvorchosti Narodnu kulturu Lemkivshini populyarizuvav u 1930 h pp Yuliyan Tarnovich Do vivchennya istoriyi lemkivskogo rizbyarstva vidomij suchasnij doslidnik Lemkivshini Ivan Krasovskij Perevazhna bilshist z nih stverdzhuye sho u pislyavoyenni roki lemkivska rizba yak i narodna kultura v cilomu zaznala velikih spustoshen Lemki do rizbyarstva stavilisya shanoblivo Ce pidtverdzhuyetsya ne tilki zberezhenimi pam yatkami ale j arhivnimi zapisami Stari lemki zgaduvali yak u selah de ne bulo rizbyariv stolyari duzhe chasto svoyi virobi prikrashali figurnimi elementami a to j rizblennyam yak ce robiv napriklad Gripenko v s Tilyava voyev Krosno Viyavlyali lyubov do takih rechej kuplyayuchi rizbu u mandrivnih torgovciv Tak kupiv do svoyeyi hati rizblenu kaplichku O Forvanec v comu zh seli Tilyava Div takozhPecuh GrigorijPrimitkiSteh Ya Barvi zhittya j rizbi Grigoriya Pecuha Dzherelo http www homin ca news view php category literature amp news 4818 uaDzherelaFalkowski J Na pograniczu lemkowsko bojkowskiem Towarzystwo Ludoznawcze Lwow Prace Etnograficzne 1935 T II S 125 ISBN 8375300829 Mozdir M Lemkivshina istoriko etnografichne doslidzhennya u 2 t In t narodoznavstva NAN Ukrayini Lviv Duhovna kultura 2002 T II S 351 363 Stankevich M Lemkivshina istoriko etnografichne doslidzhennya u 2 t In t narodoznavstva NAN Ukrayini Lviv Duhovna kultura 2002 T II S 339 350 Odrehivskij R Rizbyarstvo Lemkivshini Spolom Lviv 1998 261 s ISBN 966 7445 00 3 PosilannyaBench Olga 6 serpnya 2010 Ministerstvo kulturi Ukrayini oficijnij vebsajt Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Procitovano 3 sichnya 2015 Rizbyarstvo ta kamenyarstvo na Lemkvshini Moloda Lemkivshina 27 sichnya 2011 originalu za 29 lipnya 2014 Procitovano 3 sichnya 2015