Віктор Марсельський (Віктор Массилійський, лат. Victor Massiliensis; ? — помер 303 або 304 року, Марсель) — християнський мученик, що постраждав за часів гонінь Максиміана. Шанується в лику святих у католиків, в лику мучеників — у православних. День пам'яті 21 липня.
Віктор Марсельський | |
---|---|
Народився | 3 століття Верхній Єгипет, Єгипет |
Помер | 290 Марсель, Франція ·обезголовлення |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | військовослужбовець |
Знання мов | латина |
Конфесія | православ'я |
|
Згідно з «Gesta symbolica» Віктор був римським офіцером, що служив в Марселі (в іншій літературі його відносять до Фіванського легіону). Після того, як публічно відмовився брати участь в язичницьких жертвопринесеннях, був схоплений і доставлений до імператора Максиміана, який кинув норовливого воїна у в'язницю (де Віктор навернув до християнства трьох інших римлян — Лонгіна, Олександра і Феліціяна) і катував. Віктору запропонували покласти пахощі до ідола Юпітера, але Віктор гидливо штовхнув його ногою, після чого його було страчено, поклавши між млинових жорен.
Сучасні історики церкви вважають, що історія про Віктора-солдата повністю вигадані; вона навіяна палеохристиянською доктриною про церкви як про «воїнство Христове» (лат. militia Christi).
Рецепція і шанування
На початку V століття на місці мученицької смерті Віктора в Марселі єпископ Іоанн Касіян заснував монастир, пізніше перетворений в абатство Сен-Віктор. Потім шанування Віктора Марсельського поширилося по всій Європі. У VI столітті про шанування Віктора згадують Венанцій Фортунат і Григорій Турський. Рабан Мавр (IX століття) вважав Віктора єпископом Марселя. У XII столітті, крім марсельського абатства святого Віктора, популярність набуло також абатство в передмісті Парижа, де процвітали науки і мистецтва (див. Адам Сен-Вікторський, Гуго Сен-Вікторський). Мощі Віктора, що зберігалися в паризькому абатстві, були спалені під час французької революції (як і саме абатство).
Святий Віктор — небесний покровитель Таллінна. Життя і мучеництво Віктора зображені на вівтарі талліннської церкви святого Миколи XV столітті (нині музей і концертний зал).
9 березня 2017 року рішенням Священного Синоду Російської Православної Церкви ім'я мученика Віктора Марсельського було внесено в календар православної церкви, що означає загальноцерковну канонізацію.
Атрибути в іконографії
Святий Віктор зображується як озброєний римський солдат з млиновими жорнами або млином в руці; також перекидає статую Юпітера; також страчуваний за допомогою жорен і т. п. Найдавніше зображення — статуя XIII століття з церкви святого Лаврентія в Женеві.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 14 вересня 2020.
Література
- Зайцев Д. В. Віктор, мч. Марсельський // Православна енциклопедія. Т. 8. М. 2004, с. 426-428.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Marselskij Viktor Massilijskij lat Victor Massiliensis pomer 303 abo 304 roku Marsel hristiyanskij muchenik sho postrazhdav za chasiv gonin Maksimiana Shanuyetsya v liku svyatih u katolikiv v liku muchenikiv u pravoslavnih Den pam yati 21 lipnya Viktor MarselskijNarodivsya3 stolittya Verhnij Yegipet YegipetPomer290 Marsel Franciya obezgolovlennyaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movlatinaKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u Vikishovishi Zgidno z Gesta symbolica Viktor buv rimskim oficerom sho sluzhiv v Marseli v inshij literaturi jogo vidnosyat do Fivanskogo legionu Pislya togo yak publichno vidmovivsya brati uchast v yazichnickih zhertvoprinesennyah buv shoplenij i dostavlenij do imperatora Maksimiana yakij kinuv norovlivogo voyina u v yaznicyu de Viktor navernuv do hristiyanstva troh inshih rimlyan Longina Oleksandra i Feliciyana i katuvav Viktoru zaproponuvali poklasti pahoshi do idola Yupitera ale Viktor gidlivo shtovhnuv jogo nogoyu pislya chogo jogo bulo stracheno poklavshi mizh mlinovih zhoren Suchasni istoriki cerkvi vvazhayut sho istoriya pro Viktora soldata povnistyu vigadani vona naviyana paleohristiyanskoyu doktrinoyu pro cerkvi yak pro voyinstvo Hristove lat militia Christi Recepciya i shanuvannyaNa pochatku V stolittya na misci muchenickoyi smerti Viktora v Marseli yepiskop Ioann Kasiyan zasnuvav monastir piznishe peretvorenij v abatstvo Sen Viktor Potim shanuvannya Viktora Marselskogo poshirilosya po vsij Yevropi U VI stolitti pro shanuvannya Viktora zgaduyut Venancij Fortunat i Grigorij Turskij Raban Mavr IX stolittya vvazhav Viktora yepiskopom Marselya U XII stolitti krim marselskogo abatstva svyatogo Viktora populyarnist nabulo takozh abatstvo v peredmisti Parizha de procvitali nauki i mistectva div Adam Sen Viktorskij Gugo Sen Viktorskij Moshi Viktora sho zberigalisya v parizkomu abatstvi buli spaleni pid chas francuzkoyi revolyuciyi yak i same abatstvo Svyatij Viktor nebesnij pokrovitel Tallinna Zhittya i muchenictvo Viktora zobrazheni na vivtari tallinnskoyi cerkvi svyatogo Mikoli XV stolitti nini muzej i koncertnij zal 9 bereznya 2017 roku rishennyam Svyashennogo Sinodu Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi im ya muchenika Viktora Marselskogo bulo vneseno v kalendar pravoslavnoyi cerkvi sho oznachaye zagalnocerkovnu kanonizaciyu Atributi v ikonografiyiSvyatij Viktor zobrazhuyetsya yak ozbroyenij rimskij soldat z mlinovimi zhornami abo mlinom v ruci takozh perekidaye statuyu Yupitera takozh strachuvanij za dopomogoyu zhoren i t p Najdavnishe zobrazhennya statuya XIII stolittya z cerkvi svyatogo Lavrentiya v Zhenevi Primitki Arhiv originalu za 10 bereznya 2017 Procitovano 14 veresnya 2020 LiteraturaZajcev D V Viktor mch Marselskij Pravoslavna enciklopediya T 8 M 2004 s 426 428